5.3. Напрями участі України в міжнародному співробітництві у сфері охорони довкілля:

- входження України в світовий правовий екологічний простір;

- втілення сучасної, гармонізованої з міжнародною, природоохоронної політики та системи екологічних стандартів і нормативів;

- отримання технічної допомоги в галузі охорони навколишнього середовища, ядерної та радіаційної безпеки та раціонального використання природних ресурсів;

- вирішення проблем, пов'язаних з ліквідацією наслідківаварії на ЧАЕС;

- впровадження економічних інструментів природокористування;

- навчання персоналу, отримання інформації, баз даних та програмних продуктів у галузі охорони навколишнього середовища.

Україна є членом провідних міжурядових організацій, діяльність яких пов'язана з вирішенням проблем охорони навколишнього середовища та ядерної безпеки. Україна є учасницею декількох десятків природоохоронних конвенцій глобального та регіонального значення, бере активну участь у міжнародних природоохоронних заходах та реалізації екологічних програм і проектів. Міжнародне співробітництво у галузі охорони навколишнього природного середовища займає одне з важливих місць у зовнішньополітичному курсі України. Україна поетапно інтегрується в світовий економічний простір, забезпечуючи гідний рівень економічної та екологічної безпеки. Українські вчені підтримують ділові стосунки з низкою країн Європи і світу. Спільними силами ведуться дослідження екосистеми Карпат, Полісся, Чорного моря, розробляються заходи щодо збереження рекреаційних ресурсів, рідкісної флори і фауни.

Література Модуль 1.

1.1. Географічна енциклопедія України. – К.- Т.1 – 1989; Т.2 – 1990; Т.3 – 1993.

1.2. Голиков А.П., Дейнека А.Г., Казаков Н.А. Размещение производительных сил и регионалистика. Учебное пособие. - Харьков, 2005.- 320 с.

1.3. Державне регулювання економіки: Навч. посіб./ С.М.Чистов та ін. – К.:КНЕУ, 2004.- 440 с.

1.4. Дорогунцов С.І., Олійник Я.Б., Степаненко А.В. Розміщення продуктивних сил: навчальний посібник для ВНЗ.– К., 2000.364 с.

1.5. Заблоцький Б.Ф. Розміщення продуктивних сил України: Національна макроекономіка: Посібник. – К.: Академвидав, 2003. – 368 с.

1.6. Економічна карта України.

1.7. Економічний словник-довідник. /За ред. С.В. Мочерного. – К., 1996.

1.8. Епіфанов А.О., Сало І.В. Регіональна економіка.-К., 2002.

1.9. Заставний Ф.Д. Географія України.. – Львів: Світ, 2002.

1.10. Іщук С.І. . Розміщення продуктивних сил (теоретично-методологічні основи). К., 1997.

1.11. Ковтун О.І. Державне регулювання економіки: Навч. посіб. –Львів. -2006. - 432 с.

1.12. Манів З.О., Луцький І.М., Манів С.З. Регіональна економіка: Навч. посіб. – Львів, 2007. – С. 562.

1.13. Масляк П.О., Шищенко П.Г. Географія України. – К., 1999.

1.14. Перехідна економіка: Підручник / За ред..В.М.Гейця. – К.: Вища шк., 2003. - 591 с.: іл.

1.15.Планирование экономического и социального развития регионов. К.:Либідь, 1990.

1.16. Розміщення продуктивних сил України: Підручник / За ред. Є.П. Качана.- К., 2004. – 375 с.

1.17. Розміщення продуктивних сил: тестові завдання /За ред. С.І. Дорогунцова – К., 1999.

1.18. Розміщення продуктивних сил і регіональна економіка: Підручник/ С.І. Дорогунцов, Т.А. Заєць та ін.- К.: КНЕУ, 2005.

1.19. Розміщення продуктивних сил і регіональна економіка: Підручник/ За ред. В.В.Ковалевського.– К.: Знання, 2005. – 350с.

1.20.Руденко В.П. Географія природно-ресурсного потенціалу Укрвїни.Львів:Світ,1993.

1.21. Соціально - економічна географія України /За ред. О.І. Шаблія. - Львів, 1994.

1.22. Стеченко Д.М. Розміщення продуктивних сил і регіоналістика: Навч. посіб.-К.: Вікар, 2002. – 374 с.

1.23. Стеченко Д.М. Управління регіональним розвитком: Навч. посіб.-К., 2000.-223 с.

1.24. Таранчул Л.Г., Горленко І.О., Євтушенко Г.І. Розміщення продуктивних сил України.- Харків, 2001.-119 с.

1.25. Тарасенко О.Г. Економічні райони України.-К., 2001.-72 с

1.26. Топчієв О.Г. Основи суспільної географії. Навчальний посібник.- Одеса, 2001.