3. Територіальна /галузева структура господарства регіону

Найкращі показники у територіальний структурі суспільного вироб­ництва спостерігаються у Чернігівській області. Тут за виробництвом усієї промислової продукції (валової додаткової вартості) частка об­ласті у загальному обсязі України становить 2,3 %, Житомирської -2,2 %, Волинської -1,5%, Рівенська -1,9 %, а всього регіон випускає 7,9 % обсягу виробництва в Україні. Аналіз показує, що рівень роз­витку промислового виробництва нижчий від середнього показника в Україні.

Полісся має найбільшу частку у розвитку сільського господарства. Для вирівнювання територіально-господарських пропорцій пріори­тетами в структурній політиці мають стати галузі промисловості, які виробляють товари широкого вжитку для населення. Підвищення рівня промислового розвитку та поліпшення якості й збільшення обсягу по­слуг інфраструктурних галузей сприятимуть і ефективній зайнятості трудових ресурсів Поліського регіону.

Аналізуючи територіально-господарські пропорції, треба повніше залучати в суспільне виробництво наявний потенціал Волинської та Чернігівської обл., поглиблювати спеціалізацію підприємств Рівнен­щини на традиційному аграрно-промисловому виробництві, вклю­чаючи продукцію харчової та особливо легкої галузей промисловості, і^ Промисловість. Для Поліського регіону негативною рисою є те, що скорочення і спад промислового виробництва значно більший, ніж по країні в цілому. Тенденції відставання від загальноукраїнських показників в промисловості регіону простежуються в період стабілі­зації промислового виробництва (2000-2003 рр.).

У структурі Поліського економічного регіону домінуючою часткою є продукція переробних галузей АПК (харчової та легкої промисло­вості, табл. 15.3.1)

Найбільшу частку промислової продукції у Поліському регіоні ста­новить паливно-енергетична галузь - 38,2 %, яка перевищує загаль­ноукраїнський показник. Частка продукції основної галузі виробництва - харчової промисловості - перевищує 55 % при середньоукраї-нському показнику для цієї продукції лише 17,4 %. Спеціалізованими галузями в регіоні є деревообробна та целюлозно-паперова промисловість, будівельна галузь і будівельні матеріли та легка промисловість.

Крім перелічених, галузями спеціалізації є: в Рівненській обл. - електроенергетика, хімічна та нафтохімічна промисловість, у Волинській та Чернігівській - паливні галузі, які й визначають місце Полісся в міжре­гіональному поділі праці в Україні. Більшість підприємств регіону використовують власні місцеві сировинні ресурси. Окремі виробницт­ва, зокрема, підприємства легкої, хімічної промисловості, нафтохіміч­ної промисловості, енергетичної використовують сировину і напівфабрикати з інших економічних регіонів.

Агропромисловий комплекс. Як уже було сказано раніше, у структурі АПК Поліського регіону домінують сільськогосподарське вироб­ництво та харчова промисловість. У західних областях регіону частка сільського господарства в структурі продукції є більшою ніж у Східному Поліссі, де більш вагомою є частка переробних галузей агропро­мислового комплексу.

Сільське господарство Полісся спеціалізується на скотарстві молочно-м'ясного напряму, свинарстві, вирощуванні цукрових буряків, картоплі, льоні-довгінці, зерні, окремих зернобобових, плодів, овочів, ягід, окуль­турених грибів та консервів з них. У регіоні розвинуте птахівництво. У більшості, навколо промислових центрів регіону сільське господарство розвивається за приміським типом. У структурі посівних площ Полісько­го регіону домінують зернові культури (у межах 45 % усієї посівної площі, 50 % в Україні). В регіоні продукується більше 10 % зерна від загальноук­раїнського виробництва, 12,5 % фабричних цукрових буряків, 23,2 % кар­топлі, 3,1 % овочів, 13,9 % м'яса, 17,0 % молока, 10,9 % яєць.

Транспорт. Поліський економічний регіон утворює міжоблас­ний територіально-господарський комплекс. Через цей регіон прохо­дять транспортні мережі, що з'єднують Україну з Білорусією, Польщею, країнами Північної Європи та Балтії, а з іншого боку - між Росією та Західною Європою. Достатньо розвинутий залізничний та автомобільний транспорт дає змогу активно залучати Поліський регіон не тільки до розвитку міжрегіональних і внутрішньоукраїнських зв'язків, а й до торговельних та виробничих взаємовідносин України з іншими державами, створення вільних (спеціальних) економічних зон, роз­будови міжнародної системи торгівлі, транспорту та зв'язку, створен­ня зон міжрегіонального та міждержавного співробітництва. На Поліссі, як і в усій Україні, достатньо розвинутий авіаційний транс­порт. Однак транспортні перевезення як пасажирів, так і вантажів за останні роки значно скоротилися, великою мірою це пов'язано із ско­роченням виробництва та розладом в системі управління народним господарством.

Судноплавство здійснюється по річках Стир, Горень та Десні. Основне завдання в розвитку транспортної галузі регіону - оновлення транспортних засобів, збільшення їх пропускної спроможності та за­безпечення матеріально-технічними ресурсами.

Інвестиції в розвиток економіки регіону. Як і в інших регіонах України, в Поліському економічному регіоні за останнє десятиріччя знижується відтворення основного капіталу у результаті значного скорочення інвестицій. Це призвело до зниження обсягів виробництва та освоєння нових видів продукції, падіння їх якісних показників.

Інвестиції, які спрямовані на розвиток Поліського економічного рай­ону, у 2000 р. становили 5,6 % від загальноукраїнського показника. Загальна сума сягала 782 млн. грн. у порівняльних цінах.

В областях відповідно: Волинській - 1,2 % (166 млн. грн), Жито­мирській - 1,1 % (153 млн. грн), Рівненській - 1,6 % (223 млн. грн), Чернігівській -1,7 % (240 млн. грн).

Вони дещо зросли за останні п'ять років. У 2005 р. інвестиції в ос­новний капітал (капітальні вкладення) на одну особу в фактичних цінах становили: Волинська обл. - 1140,1 грн (2000 р. - 263,6 грн); Житомирська обл. - 848,4 грн (2000 р. -180,3 грн); Рівненська обл. -1022,9 грн. (2000 р. - 309,1 грн); Чернігівська - 1139,8 грн (2000 р. - 338,5)'.

Наведені дані свідчать, що в останні роки в регіоні йтиме тенденція до зростання обсягів капітального будівництва в галузі народного гос­подарства. Однак стан основних виробничих фондів вимагає його оновлення. Тому процес оновлення основних виробничих фондів ви­магає, крім державних ресурсів, залучити власні кошти на придбання нової техніки, технології, розширення виробництва та освоєння но­вих видів продукції, розширення їх асортименту, здійснюючи відтворювальний процес.

Зовнішньоекономічна діяльність. Вигідне географічне розмі­щення та стратегічне положення Поліського економічного регіону дає змогу активно залучати його до торговельних та виробничих взаємо­відносин України з іншими державами, розбудови міжнародної сис­теми торгівлі, транспорту, зв'язку, створення зон міждержавного співробітництва. Проте на сьогодні питома вага регіону у зовнішньо­економічній діяльності визначається відносно низьким рівнем. За даними статистики, експорт регіону становить 3,4 % до загальноукраї­нського показника, імпорт-відповідно 5,1 %. Як бачимо, в цілому по економічному регіону імпорт переважає експорт, що є негативною тенденцією. Найнижчі показники щодо експорту має Волинська обл., де імпорт переважає експорт у 1,6 рази, в Чернігівській обл. - у 0,3 раза. Найбільш експортоспроможною продукцією є харчова промис­ловість, певною мірою - машинобудування.

Поліській економічний регіон має велику перспективу покращити структуру експортної продукції, одночасно залучаючи інвестиції в роз­виток і виробництво конкурентоспроможної продукції на зовнішньо­му ринку.

Розвиток соціальної сфери характеризується негативними тен­денціями, які викликані спадом промислового виробництва. Це потягло за собою падіння рівня розвитку соціального комплексу, його мате­ріальної бази. Різко знизились побутові послуги населення. Значно змен­шились обсяги житлового будівництва, введення в дію закладів освіти, охорони здоров'я. Зменшилось відвідування населенням театрів і кіно­залів. Особливо негативні тенденції в сільській мережі розселення та у малих містах з незначною структурою виробництва. В економічному регіоні значно знизились основні показники роздрібного товарооборо­ту та платних послуг на душу населення. У галузях соціально-культур­ної сфери також домінують депресивні процеси.

У галузі охорони здоров'я та медичного обслуговування регіон та­кож відстає від середніх показників України. Значно нижча забезпе­ченість в регіоні кваліфікованим медичним персоналом, яка становить в межах 90% від середнього рівня України. Економічний спад призвів до загального зниження доходів на душу населення, особливо це відчу­вається у сільській місцевості. Безробіття і низька оплата праці зумовили зростання міграційних процесів. Це помітно в Рівненській і Волинській областях, де значна частина людей і спеціалістів працездат­ного віку шукає заробітків за кордоном. Перспективні плани економі­чного регіону вселяють надію, що в найближчий період ситуація зміниться в кращу сторону. Для цього є усі передумови в регіоні, особ­ливо цьому сприятиме розвиток галузей виробництва, характерних для цього економічного регіону.

Екологічна ситуація. Поліський економічний регіон розташований в зоні підчищеної техногенно-екологічної ситуації, яка негативно впливає на навколишнє природне середовище. Крім прогнозних ймовірних стихійних лих, як вітрові бурі, землезсуви, лісові пожежі, паводкові явища, на екологічний стан навколишнього середовища не­гативний вплив мають Рівненська та Чорнобильська АЕС (хоча вона і закрита). Аварія Чорнобильської АЕС на довгі роки завдала невип­равної шкоди довкіллю, земельним і водним ресурсам як Житомирсь­кої, так і Чернігівської областей. Особливо постраждало населення,

яке переселене з небезпечної зони, не кажучи про тих, хто загинув, і тих, що хворіють на променеву хворобу. Сумарна шкода вимірюється вже в сотнях мільйонів грошей, не враховуючи витрати на спорудження укриття Чорнобильської АЕС.

Проблема охорони навколишнього середовища та запобігання техногенним аваріям і зменшення їх впливу на економіку довкілля і здоров'я населення на сьогодні є однією з найбільш важливих задач, розв'язання якої стосується кожної людини.