3 Територіальна /галузева структура господарства регіону

Промисловість. У комплексі Східного економічного регіону провідне місце посідає промисловість, ВВП якої складає 75 %. За показниками обсягів промислового виробництва вартості основних фондів і чисельності промислово-виробничого персоналу Східний регіон посідає третє місце після Донбасу і Придніпров'я. Регіон спе­ціалізується на машинобудуванні, нафтогазовій, хімічній, харчовій промисловості.

Машинобудування і металообробка є провідними галузями, в них зайнято понад 60 % усього промислово-виробничого персоналу. У Харкові і області зосереджено близько 20 % машинобудування країни.

Східний економічний регіон має високу частку в усіх галузях еко­номіки України. Валова додаткова вартість економічного регіону становить в межах 13 % всієї додаткової вартості України, з неї майже половина виробляється в Харківській обл. Найбільший внесок у ва­лову додаткову вартість України здійснює промисловість регіону -14,6 % новоствореної промислової вартості. У Полтавській обл. ство­рюється 5,3 % додаткової вартості промисловості, У Харківській -6,8 %, у Сумській - 2,6 %.

Будівельна індустрія регіону створює понад 14 % усієї додаткової вартості цієї галузі, сільське господарство - 12,3 %.

У Східному економічному регіоні історично склався багатогалу­зевий промисловий комплекс. Територіально-галузева структура його промисловості наведена у табл. 13.3.1

Як видно із таблиці, у структурі промислової продукції переважає обробна промисловість, зокрема в Харківській і Сумській обл. (відповідно 28,9 % і 25,5 %). Основними провідними галузями є машинобудування і приладобудування, енергетичне і електротехнічне, яке представлене турбінним, електротехнічним, електромашинобудівним, кабельним та іншими виробництвами.

У Харкові зосередженні важливі галузі машинобудування: енер­гетичне та електротехнічне, що випускають парові турбіни для теп­лових і атомних електростанцій та гідротурбіни великої потужності, турбогенератори, електродвигуни й електроустаткування для тепло­возів, прокатних станів, шахтного устаткування.

У Полтаві - заводи електротехнічних виробів, газорозрядних ламп; у Сумах - заводи важкого компресоробудування та електроламп.

Транспортне машинобудування розміщене в Кременчуці (вантажні автомашини, тягачі й автосамоскиди, залізничні вагони). У Харкові, Полтаві, Сумах, Кременчуці, Ромнах, Шостці розташовані підприємства, на яких виготовляють устаткування для різних галузей промисловості. В економічному регіоні розміщений великий центр авіаційної промисловості (Харків), де виготовляють пасажирські і транспортні літаки.

У регіоні випускається складна побутова техніка: телевізори, пральні побутові машини, ЕОМ, калькулятори, радіоапаратура, електронні мікроскопи.

Значне місце в структурі промисловості регіону посідає легка промисловість, обсяги якої становлять 13,4 % загальноукраїнського, в тому числі Харківської обл. - 5,1 %.

У регіоні є вагомий комплекс паливних галузей: газо- і нафтодобувної, нафтопереробної, а також торф'яної. Обсяг продукції палив­ної промисловості становить 30 % від загальноукраїнського.

У східному регіоні одним з найбільш потужних в Україні є будівельний комплекс. На базі численних родовищ виробляються різно­манітні будівельні матеріали: цемент, залізобетонні вироби, черепи­ця, кераміка, облицювальна плитка, фаянс. Потужні підприємства будівельної індустрії працюють у Харкові, Полтаві, Сумах, Кременчуці, тут діють домобудівні комбінати. У більшості містах розташовані заводи будівельних матеріалів та цегельні заводи.

У регіоні розташовані підприємства деревообробної і меблевої промисловості, переважно у великих промислових центрах - Харкові, Полтаві, Сумах, Кременчуці, які в більшості працюють на привозній сировині.

Сільське господарство. Соціально-економічні природні умо­ви регіону сприяють високоінтенсивному розвитку сільськогосподарського виробництва. На сільгоспугіддя тут припадає понад 70 % земельної площі. їх загальна кількість становить майже 6 млн. га, в тому числі посівна площа - 4244 тис га, тобто 15,6 % від загальної площі посівів в Україні. Більшість сільськогосподарських підприємств спеціалізується на вирощуванні зернових, цукрових буряків, соняш­нику і на м'ясо-молочному тваринництві, птахівництві.

У регіоні більше половини посівних площ припадає на зернові культури, серед яких найбільше озимої пшениці, ячменю, жита, гречки, кукурудзи. Тут вирощується значна частка технічних культур. Цукрові буряки вирощують майже на всій території регіону, а соняш­ник - переважно на півдні та південному сході. У західній частині поширені посіви тютюну та ефіроолійних культур. Картоплю, овочі вирощують майже в усіх господарствах, але найбільше - навколо ве­ликих міст, в південній та західній частині. Розвинені також садівництво і ягідництво.

Частка тваринництва в структурі сільськогосподарського вироб­ництва становить 52,7%. Розводять велику рогату худобу, свиней, овець, птицю. Південь має м'ясо-молочний напрям, у південно-східній частині регіону значного розвитку набуло вівчарство (переважають тонкорунні вівці), свинарство - м'ясного напрямку. Оскільки тваринництво домінує, в регіоні великі площі угідь зайняті під кормовими культури (багаторічні трави, коренеплоди, кукурудза). У регіоні роз­винені також рибальство, бджільництво та шовківництво.

Показники, що характеризують виробництво основних видів сільськогосподарської продукції в Східному економічному регіоні, наведено у табл. 13.3.2.

Харчова промисловість за обсягом виробництва посідає друге місце після машинобудування. Галуззю спеціалізації є м'ясна і молочна про­мисловість. Обсяг цієї продукції становить 17,4 від загальноукраїнського показника. Виробництво м'ясної молочної продукції за об­ластями становить: Полтавська - 43,4 %, Сумська - 25,2%, Харківсь­ка - 30,4 %.

У регіоні діють підприємства цукрової, м'ясної, молочної, борошномельної-круп'яної, олійної, жирової, спиртогорілчаної, кондитерської та інших галузей харчової промисловості.

Треба зазначити, що виробництво основних продуктів харчу­вання в Східному регіоні значно скоротилося порівняно з 1990 р., зокрема цукру-піску - близько 26 %, олії - до 90 %, м'яса - на 14,5 %, молока до 51 %.

Транспортна система. У Східному економічному регіоні доб­ре розвинуті залізничний, автомобільний, трубопроводний, повітря­ний і річковий транспорт. Основна частина вантажів перевозиться залізничним і автомобільним транспортом. Загальна довжина заліз­ниць регіону становить 3198 км, а середня густота - 37,5 км на 1000 км². Найбільші залізничні вузли - Харків (найпотужніший у країні), Лозова, Ворожба, Конотоп, Суми, Кременчук, Полтава, Гребінка.

У регіоні достатньо розвинутий автомобільний транспорт, який використовується як для внутрішніх, так і міжрегіональних та міжна­родних перевозок. Загальна довжина автомобільних шляхів регіону становить 24 тис. км, в тому числі понад 7,0 тис км з твердим по­криттям. Густота шляхів з твердим покриттям - 256 км на 1000 км². Для транспортних зв'язків використовується Дніпро з його при­токами Сулою, Пслом, Ворсклою. На Дніпрі розташований великий річковий порт - Кременчук. Через територію регіону проходять ма­гістральні газопроводи «Союз», Уренгой - Помари - Ужгород, Шебелинка - Полтава - Київ і нафтопроводи Мічурінськ - Кременчук, Гнідинці - Кременчук та ін.

Авіаційний транспорт представлений в усіх областях регіону. Спе­ціалізація - перевезення пасажирів та вантажів.

Зовнішньоекономічні зв'язки. Завдяки особливостям економіко-географічного положення і господарської спеціалізації. Східний економічний регіон має чи не найбільш розвинуті економічні зв'язки з зарубіжними країнами серед інших економічних регіонів України. У регіоні зосереджена велика кількість підприємств, діяльність яких спрямована на експорт. У структурі продукції, що експортується, є велика частка високотехнологічних виробів, у тому числі продукція машинобудівного комплексу. Вартість експорту сягає близько 7 % вартості експорту України. Загальна вартість імпорту- 5,4 %. Сальдо експортно-імпортних операцій по регіону позитивне (більше 200 млн. дол. США). Провідними у формуванні потенціалу зовнішньоекономічної діяльності Східного регіону є харчова ланка АПК, хімічна промисловість, а головним - різнопрофільне машинобудування (особливо у військовій сфері та в галузі авіакосмічного виробництва), продукція яких усе більше користуються попитом на міжнародному ринку.

Східний економічний район має достатньо стабільні зовнішньое­кономічні зв'язки з Росією. Одночасно має багатовекторні зв'язки з країнами Сходу, а також Європи і США. Враховуючи, що Сумщина і Харківщина є прикордонними областями з Росією, тут також розви­вається транскордонне співробітництво з сусідніми російськими областями.

Соціальна сфера Східного економічного району характеризується значним розвитком. Регіон має розгалужену систему закладів соціально-побутового комплексу, освіти, охорони здоров'я, культури, спорту.

У галузі освіти навчанням охоплено біля 765 тис. учнів середніх навчальних закладів, понад 35 тис учнів навчаються у професійно-технічних навчально-виховних закладах.

Регіон вирізняється рівнем розвитку вищої освіти, насамперед за рахунок Харкова, який є потужним освітньо-науковим центром. У вищих закладах усіх рівнів акредитації навчається понад 300 тис. студентів, або 15,8 % від загальної кількості в державі.

Достатньо на високому рівні система охорони здоров'я, але за останній період скоротилась кількість ліжок з розрахунку на 10 тис. чол. населення і вона становить близько 70 % до рівня 1990 р.

Скоротилась кількість і клубних закладів, вона становить 81,7 % до рівня 1990 р. Забезпеченість житлом в середньому на одного жителя складає 20,1 м², що відповідає рівню забезпеченості житлом в середньому по Україні. Особисті потреби населення значною мірою задовольняються за рахунок послуг, що надаються торгівлею, гро­мадським харчуванням, сферою послуг. Однак рівень їх скоротився, особливо сфера послуг в сільській місцевості. Забезпеченість сфери послуг задовольняється у межах 60 %.

Екологічна ситуація. Великої шкоди навколишньому середовищу завдають галузі промисловості, особливо в Харківській обл., те­риторія якої належить до еколого-кризових індустріальних регіонів. Вплив промисловості супроводжується негативними глобальними змінами у повітряному і водному басейнах, надрах і земельних ресур­сах. Внаслідок надмірної концентрації забруднюючих виробництв із застарілими технологіями, нагромадження технічних відходів, високого рівня урбанізації відбуваються незворотні процеси деградації при­родних ресурсів, зростає захворюваність населення тощо. Наприклад, у Харкові, як і в інших містах України, складною проблемою є очищення стічних вод, їх частка коливається в межах 50 %.

Проблеми покращення екологічної ситуації вимагають вдосконалювати виробничі процеси, впроваджувати новітні ресурсозберігаючі технології, здійснювати постійний моніторинг за станом навколишнього середовища.