Частина ІІІ. Складання проектів територіального землеустрою

володіння ділянок земель, які розділені перешкодами (за річкою, болотом, залізницею, автомагістраллю) і є важкодоступними, а та- кож ерозійно небезпечне розташування меж, не погоджене з рельє- фом місцевості, умовами стоку води, що призводить до виникнення ерозії ґрунтів.

Удеяких випадках межі землеволодінь і землекористувань гос- подарств дроблять водозбірні площі, екологічно однорідні ділянки, цілісні елементи ландшафту (балки, урочища), що перешкоджає щонайкращому здійсненню протиерозійних, меліоративних і при- родоохоронних заходів. Тому роздробленість екологічно однорідних масивів також належить до недоліків землеволодіння і землекорис- тування.

За певних умов навіть такі недоліки, які мають зовнішні ознаки, можуть бути непереборними. Наприклад, черезсмужжя в лісовій зоні перестають бути недоліком, оскільки ділянки потрібно викори- стовувати, а перенести й обміняти їх не можна.

Уземлевпорядній практиці відомо, що критерієм для встанов- лення недоліків землеволодіння і землекористування і підставою для їх усунення є не зовнішні ознаки (обрис земельного масиву), а негативний вплив на їх господарську діяльність і використання зем- лі. Тому для обґрунтованого усунення недоліків землеволодіння, вибору можливих способів його впорядкування розробляють проект міжгосподарського землеустрою. При цьому усувають недоліки і складають проект одночасно по групі взаємозалежних землеволо- дінь і землекористувань. Складаючи проект упорядкування існую- чих землеволодінь, намагаються:

надати землеволодінню і землекористуванню раціональних розмірів і структури;

зробити їх компактними, правильної конфігурації; скоротити відстань переїздів і перевезень;

ліквідувати умови, що погіршують внутрішньогосподарську ор- ганізацію території, спричинюють зниження продуктивності угідь і погіршують охорону земель і навколишнього природного середо- вища.

11.4.2.Зміст проекту і способи усунення недоліків землеволодінь і землекористувань

Упорядкування землі щодо усунення недоліків землеволодіння і землекористування складається з підготовчих робіт, складання про- екту, розгляду, затвердження і перенесення проекту в натуру, оформлення документів.

Підготовчі роботи передбачають аналіз існуючих землеволодінь і землекористувань, виявлення недоліків і доказ їх наявності, впливу

на виробництво, використання й охорону землі, встановлення мож- ливостей усунення недоліків. Потрібно оцінити площі землеволо- дінь і землекористувань, структуру угідь, розміщення, компактність та конфігурацію, розташування меж, установити витрати і втрати, що залежать від наявності недоліків (недоодержання продукції, збі- льшення її собівартості, транспортні витрати, одноразові витрати тощо).

Складання проекту передбачає обґрунтування і вибір способів усунення недоліків землеволодіння і землекористування, внесення змін до розміру, структури, розміщення меж земельних масивів, за- кріплених за сільськогосподарськими підприємствами і селянськи- ми господарствами.

Усунення недоліків полягає не в ліквідації самої ділянки (вкрап- леної або черезсмужної), а в припиненні або пом’якшенні їх нега- тивного впливу на організацію виробництва і території.

Основні способи ліквідації недоліків землеволодіння і землеко- ристування:

обмін рівновеликих і рівноцінних ділянок землі між господарс- твами;

обмін нерівновеликих і нерівноцінних ділянок (із грошовою компенсацією);

безоплатна передача земель одного господарства іншому; передача земель одного господарства іншому без обміну земе-

льними ділянками з грошовою компенсацією (викупом або прода- жем земельної ділянки);

повна реорганізація землеволодінь і землекористувань.

Ці способи не завжди дають можливість цілком розв’язати кінце- ве завдання вдосконалення землеволодінь і землекористувань. Їх можна доповнювати методами внутрішньогосподарського землеуст- рою (трансформація угідь, уведення сівозмін різної інтенсивності, переміщення господарських центрів, зміна внутрішньогосподарсь- кої спеціалізації та ін.).

Обмінюючи ділянки, потрібно використовувати дані економічно- го оцінювання земель. Наприклад, якщо одне господарство передає іншому ділянку ріллі площею 100 га із середнім диференціальним доходом 500 грн/га, то при доході іншого господарства з ділянки 400 грн/га воно має передати 125 га: 100•500/400 = 125 га.

Співвідношення обмінюваних ділянок при рівноцінному обміні має такий вигляд:

Р1Б1 = Р2Б2 ,

де Р1 , Р2 — площі ділянок відповідно першого і другого госпо- дарств, що підлягають обміну, га; Б1 , Б2 — оцінка земель відповід- но першого і другого господарств, бал.

Розділ 11. Складання проектів упорядкування існуючих землеволодінь і землекористувань та створення нових

Частина ІІІ. Складання проектів територіального землеустрою

Під час складання проекту обов’язково враховують побажання землевласників і землекористувачів, щоб учасники землеустрою змогли без суперечок здійснити проект.

Обмінюючи нерівноцінні ділянки (за площею, якістю земель) од- на із сторін сплачує іншій різницю в їх вартості згідно з укладеним між ними договором.

При внесенні змін в існуючі землеволодіння і землекористуван- ня з метою їх упорядкування дотримуються таких правил:

порушення в існуючій організації території і виробництва ма- ють бути мінімальними;

поліпшення одного землеволодіння і землекористування не повинне спричинити погіршення іншого, появу в нього недоліків;

при реорганізації землеволодінь і землекористувань потрібно передавати від одного господарства іншому цілі організаційно- територіальні одиниці (сівозмінні масиви, підрозділи тощо);

витрати на освоєння переданих ділянок, створення під’їздів, будівництво доріг і щорічні витрати виробництва мають бути най- меншими.

В усіх випадках при усуненні недоліків землеволодіння і земле- користування треба враховувати вимоги ландшафтного земле- устрою.

Початковим етапом організації території ландшафту в проектах землеустрою є його функціональне зонування з урахуванням еколо- го-господарського стану території і перспектив розвитку різних га- лузей господарського комплексу, тобто виділення ландшафтних одиниць (урочищ, підурочищ, фацій тощо).

На другому етапі аналізують розміщення меж землеволодінь і землекористувань на предмет їх збігу з межами ландшафтного зо- нування різного рівня. При землеустрої вибирають варіант, за якого межі підприємств збігаються з межами ландшафтних одиниць. Це потрібно для того, щоб у межах одного господарства можна було б запроектувати повний комплекс природоохоронних заходів на всій території виділеної ландшафтної одиниці. На практиці такі ситуації трапляються досить рідко, тому при міжгосподарському землеустрої виникає необхідність зміни меж землекористування і перерозподілу землі між господарствами.

Проект має бути економічно обґрунтованим, для чого визначають економічну ефективність пропонованих заходів, проаналізувавши і врахувавши всі існуючі і виниклі умови, що впливають на результа- ти виробництва і залежать від наявності й усунення недоліків.

Приклад розрахунку економічної ефективності обміну рівнове- ликих і рівноцінних ділянок земель між двома господарствами на- ведено на рис. 11.1 і в табл. 11.24.

Рис. 11.1. Проект усунення недоліків землекористування:

а і б — відповідно до і після землеустрою; 1 — межа господарства; 2 — межа відді- лень; 3 — центральна садиба; 4 — садиба відділення; 5 — основні дороги; 6 — через- смужна ділянка; 7 — обмінювана ділянка; I, II, III, IV — номери відділень;

1, 2 — номери господарств

Таблиця 11.24. Оцінювання ефективності обміну земельних ділянок

між господарствами

Розділ 11. Складання проектів упорядкування існуючих землеволодінь і землекористувань та створення нових

Частина ІІІ. Складання проектів територіального землеустрою

Як видно з рис. 11.1, до землеустрою перше господарство мало черезсмужну ділянку (ділянка III відділення) площею 1250 га, роз- міщену на значній відстані від основного масиву, що завдавало сільськогосподарському підприємству багато незручностей (збіль- шувало транспортні витрати, ускладнювало перегін худоби на ви- лучені пасовища, погіршувало умови керівництва). Аналогічна си- туація складалася і з вилученими землями другого господарства.

За проектом землеустрою намічається змінити межі господарств і позбутися черезсмужжя і далекоземелля, що вигідно як першому, так і другому господарству.

Безперечно, що в конкретній ситуації потрібно враховувати й інші умови проектування, а саме: наявність будівель і споруд на обмі- нюваних ділянках, якість земель, розташування населених пунктів, думку сільських жителів (соціальний чинник).

Приклад топографічного через- смужжя показано на рис. 11.2.

З рис. 11.2 видно, що було б доці- льним обміняти ділянку ТОВ ім. Бо-

З табл. 11.25 видно, що за заданих умов придбання ділянки ви- гідне другому господарству, оскільки його витрати окупляться за 3 роки. Водночас продаж цієї ділянки невигідний першому господарс- тву, адже прибуток, отриманий від продажу земельної ділянки, пе- рекриватиметься збитками від недоотриманої продукції.

Таблиця 11.25. Оцінювання ефективності купівлі-продажу земельної

ділянки при усуненні недоліків землекористування

Отже, продаж таких ділянок буде ефективним тільки тоді, коли витрати господарства на виробництво продукції набагато переви- щуватимуть доходи від використання черезсмужних ділянок.

Розглядають, затверджують і переносять проект у натуру в уста- новленому порядку. Після цього вносять відповідні зміни в доку- менти, що засвідчують права на землю, і складають нові креслення меж.

При впорядкуванні землеволодінь і землекористувань сільсько- господарських підприємств і селянських господарств, перерозподілі земель можливі певні землевпорядні рішення.

1.У сільськогосподарських підприємств вилучають землі, які не використовуються або використовуються нераціонально і які не за- лучені в сільськогосподарський обіг, вибули з нього або їх викорис- товують недостатньо ефективно, з порушенням природоохоронних вимог через низьку забезпеченість трудовими ресурсами, відсут- ність необхідних грошових і матеріальних ресурсів або безгосподар- ність.

2.При цьому площі земель, які використовуються нераціонально

іщороку вилучаються, установлюють з таким розрахунком, щоб піс- ля їх вилучення сільськогосподарські підприємства (організації) на землях, що залишаються, могли вести виробництво ефективно, без скорочення обсягів основної продукції. Крім того, до фондів пере- розподілу земель можна насамперед вносити земельні ділянки, до- бровільно і самостійно передані землевласникам і землекористува- чам, а також незатребувані земельні частки.

3.Створюють нові або упорядковують існуючі землеволодіння і землекористування або збиткові господарства, які навіть з викорис- танням додаткових економічних заходів (зміна спеціалізації, по- ліпшення матеріально-технічного постачання, кредитування тощо) навряд чи зможуть швидко поправити економіку господарства через

Розділ 11. Складання проектів упорядкування існуючих землеволодінь і землекористувань та створення нових