Частина ІІ. Розроблення землевпорядної документації і проектів територіального землеустрою

При складанні схеми землеустрою слід керуватися нормативно- правовими актами, перелік яких наведено у збірниках законодав- чих та нормативно-правових актів із питань земельних відносин, землеустрою, земельного кадастру, охорони земель.

До основних нормативно-правових актів належать:

1)Земельний кодекс України;

2)Закон України «Про землеустрій»;

3)Закон України «Про охорону земель»;

4)Закон України «Про природно-заповідний фонд України»;

5)Закон України «Про екологічну мережу України»;

6)Закон України «Про планування і забудову територій»;

7)Закон України «Про оренду землі».

7.6.Порядок складання схеми землеустрою адміністративного району

7.6.1. Загальні положення

Складання схеми землеустрою адміністративного району перед- бачає:

проведення підготовчих робіт;

еколого-ландшафтне та інше районування, агроекологічне оці- нювання земель і агроекологічне зонування території;

розроблення пропозицій щодо удосконалення використання земель та їх охорони на перспективу;

оформлення документації схеми землеустрою;

узгодження і затвердження схеми землеустрою;

виготовлення і видачу матеріалів схеми землеустрою замовни-

кові.

Склад і зміст схеми землеустрою, ступінь деталізації розгляну- тих питань визначаються технічним завданням, обліком конкрет- них природних, економічних і соціальних умов, характером роз- в’язуваних завдань. При цьому доцільно враховувати певні вимоги до встановлення складу і змісту робіт.

Оскільки схема землеустрою адміністративного-територіаль- ного утворення є техніко-економічною основою для розроблення і здійснення системи заходів щодо організації території, меліорації земель, захисту земель від різних негативних впливів, удоско- налення розміщення інфраструктури та інших виробничих і со- ціальних об’єктів на рівні відповідних проектів, першочергового значення набуває комплексність, взаємопов’язаність і обґрунтова- ність рішень, які передбачаються схемою та відповідають цим ви- могам.

Аналіз стану розроблення схем землеустрою адміністративних районів показує, що неповне врахування або ігнорування зазначе- них чинників призводить до необґрунтованої необхідності самостій- ного розроблення на рівні адміністративного району окремих пи- тань (складання схем протиерозійних заходів, розміщення тварин- ницьких комплексів, рекультивації земель, розміщення шляхової мережі, використання кормових угідь тощо).

Склад розв’язуваних завдань і ступінь деталізації їх розроблення можуть бути різними, але їх слід опрацьовувати тим більше, чим вища перспективна насиченість території інженерними елементами виробничої й соціальної інфраструктури і чим більше економічних можливостей для реалізації заходів.

Зважаючи на це, схема землеустрою району має не тільки визна- чати технічно обґрунтоване і взаємопов’язане з організацією тери- торії та виробництва розміщення об’єктів меліорації, ферм, доріг та інших комунікацій, а й обґрунтовувати їх економічну цілеспрямо- ваність і можливість виконання технічних вимог під час здійснення зазначених заходів.

Наприклад, у районах, в яких передбачається виконання знач- них обсягів меліоративних робіт, пов’язаних з осушенням перезво- ложених земель і великою контурністю угідь, розміщення мережі водовідвідних каналів, шляхової мережі має бути взаємопов’язане і узгоджене з розміщенням елементів територіального устрою угідь. Аналогічним чином потрібно розв’язувати питання організації во- докористування і розміщення обслуговуючої іригаційної мережі в районах зрошуваного землеробства, розміщення протиерозійних рубежів у районах розвиненої ерозії ґрунтів тощо.

При цьому правильне і узгоджене вирішення цих завдань можна забезпечити при відповідному розробленні питань з організації угідь у схемі землеустрою району.

Відповідно до сучасних вимог склад і зміст схеми землеустрою адміністративно-територіального утворення мають забезпечувати складання такої документації, яка передбачає детальний розгляд питань, що є складовими проектів територіального і внутрішньогос- подарського землеустрою. До них належать вдосконалення земле- володінь і землекористувань та їх спеціалізації, встановлення між- господарських зв’язків, розміщення виробничих центрів, шляхової і меліоративної мереж, протиерозійних меж трансформації й органі- зації угідь. З огляду на це значною мірою вирішується й урегульо- вується багато інших складових проекту внутрішньогосподарського землеустрою. Оскільки розроблення проектів землеустрою на основі районних схем має стати нормою, проекти повинні бути логічним продовженням й інструментом реалізації схеми.

Розділ 7. Схеми землеустрою адміністративно-територіальних утворень…

Частина ІІ. Розроблення землевпорядної документації і проектів територіального землеустрою

Водночас складові проектів, які частково розв’язуються в схемі зем- леустрою району, в проектах мають бути, але вже як результат розро- блення в схемі за необхідних уточнень і відповідної деталізації.

Такий підхід до розроблення схеми повинен відобразитися в тех- нічному завданні, а також враховуватися під час проведення підго- товчих робіт і розроблення проектних пропозицій.

7.6.2. Підготовчі роботи

Підготовчі роботи при складанні схеми землеустрою поділяють на камеральні і польові.

Камеральні підготовчі роботи охоплюють землевпорядні дії зі збирання, вивчення, систематизації, аналізу й оцінювання відомос- тей і матеріалів, що дає змогу комплексно охарактеризувати всю територію адміністративного району й окремих його частин, оцінити його ресурсний потенціал та умови господарювання, обґрунтувати перспективні напрями з удосконалення організації використання земель та їх охорони, розвитку землекористування й економіки. У цілому під час проведення підготовчих робіт можна виокремити по- дальші дії зі збирання, аналізу й оцінювання матеріалів, зокрема:

а) загальні дані про район і його соціальні та економічні умови; б) природні умови; в) земельно-ресурсний потенціал.

Якщо потрібно уточнити наявні дані, отримані в порядку прове- дення камеральних підготовчих робіт, а також одержати додаткові дані, то здійснюють польове землевпорядне обстеження.

Польові підготовчі роботи проводять, як правило, у порядку від- новного обстеження території району або окремих його частин з метою одержання потрібної додаткової інформації.

Під час польового обстеження насамперед слід одержати інфор- мацію про:

ступінь інтенсивності розвитку ерозійних та інших негативних процесів деградації;

стан виробничих центрів сільськогосподарських підприємств;

наявність земель, забруднених хімічними, радіоактивними та іншими речовинами, джерела забруднення, що розміщуються на території району і прилеглих територіях, місця складання забруд- нювальних речовин, ареали забруднення;

стан меліоративної мережі і меліорованих земель;

культуртехнічний стан земель, запланованих для поліпшення;

склад гідротехнічних протиерозійних споруд, які передбача- ється розглянути в схемі землеустрою;

наявність, розміщення і параметри різних режимоутворюваль- них об’єктів.

При цьому потрібно дотримуватися таких основних рекомендацій:

таблиці складаються в розрізі категорій земель, а також з ви- діленням за формами власності; статистичні показники відобража- ють за підсумками року, що передує року складання схеми земле- устрою;

якщо потрібно відобразити явища і процеси в динаміці, то зби- рання і аналіз інформації, оцінювання результатів проводять, як правило, за 5 – 7 років. Аналізовані терміни, склад таблиць визна- чають, ураховуючи конкретні природні, економічні, соціальні умо- ви, характер й особливості розвитку тих або інших процесів. В окре- мих випадках залежно від наявності даних форми таблиць можна доповнювати й уточнювати за змістом;

показники стану й ефективності сільськогосподарського вироб- ництва доцільно відображати по групах суб’єктів господарювання та за приналежністю їх до форм власності;

таблиці, що відображають інформацію, отриману в районних чи обласних організаціях або в окремих підприємствах, підписують їх представники. Таблиці, отримані в результаті розрахунків, гру- пування в процесі проектування, підписують виконавці робіт.

7.6.3. Відомості про район і його соціально-економічні умови

При збиранні загальних даних про район і його соціально- економічні умови враховують:

місце розташування адміністративного району в системі адмі- ністративно-територіального устрою та системі природно-сільсько- господарського районування; розміри його території, наявність зе- мель, які використовуються поза межами району;

наявність і особливості функціонування підприємств лісового господарства, промисловості, транспорту, зв’язку, інших об’єктів спеціального призначення, особливо охоронних об’єктів, у тому чис- лі державної та комунальної власності;

наявність і місце розташування сільськогосподарських підпри- ємств, підприємств агросервісу та ринків збуту сільськогосподарсь- кої продукції;

систему розселення, наявність міст і сільських поселень, їхнє розміщення, функції і роль у соціальній і господарсько-економічній сферах району, особливості організації місцевого самоврядування;

кількість і склад населення, у тому числі працездатного, з них зайнятого в сільському господарстві, характер міграційних процесів

ідемографічної ситуації;

транспортні зв’язки, стан шляхової міжпоселенської мережі, енерго- і теплопостачання, інших елементів соціальної та інженер- ної інфраструктури.

Розділ 7. Схеми землеустрою адміністративно-територіальних утворень…