- •Передмова
- •1.1. Зміна земельних відносин і системи землекористування — передумова вдосконалення землевпорядного проектування
- •1.2. Сутність землевпорядного проектування як наукової дисципліни
- •Контрольні запитання і завдання
- •2.1. Виникнення і розвиток землевпорядного проектування
- •2.2. Планування землекористування в зарубіжних країнах
- •2.2.1. Політика Європейського Союзу щодо просторового розвитку
- •2.2.2. Рівні планування і типи планів землекористування окремих країн ЄС
- •2.3. Концептуальні положення теорії землевпорядного проектування
- •2.3.1. Поняття і сутність землевпорядного проектування
- •2.3.2. Мета і функції землевпорядного проектування
- •2.3.3. Об’єкти і напрями проектування землекористування
- •2.3.4. Підходи до проектування міського землекористування
- •2.4. Місце землевпорядного проектування у системі землеустрою України
- •2.5. Принципи землевпорядного проектування
- •2.6. Предмет землевпорядного проектування
- •2.7. Документація із землеустрою та її зміст
- •Контрольні запитання і завдання
- •3.1. Система планування і організації раціонального використання та охорони земель
- •3.2. Організація сталого землекористування
- •3.4. Планування використання та охорони земель як складова землевпорядного проектування
- •3.4.1. Основні завдання планування використання та охорони земель
- •3.4.2. Загальнодержавні та регіональні програми використання і охорони земель
- •3.4.4. Зонування територій
- •Контрольні запитання і завдання
- •4.2. Методи економічного районування (зонування)
- •4.2.1. Інтегральне економічне районування (зонування)
- •4.2.2. Галузеве економічне районування (зонування)
- •4.3. Методи типології території і класифікації придатності земель
- •4.4.1. Метод оцінювання економіко-географічного положення
- •4.5. Методи комплексного економічного оцінювання розвитку системи землекористування
- •4.5.1. Метод визначення рівнів економічного і соціального розвитку землекористування
- •4.5.2. Метод визначення комплексності, спеціалізації, структурних зрушень територіального розвитку
- •4.6.1. Нормативний метод землевпорядного проектування
- •4.6.2. Балансовий метод
- •4.6.3. Метод циклів
- •4.6.4. Картографічний метод
- •4.7. Еколого-ландшафтний метод
- •Контрольні запитання і завдання
- •5.1. Стадійність у землевпорядному проектуванні
- •5.1.1. Підготовчі роботи і землевпорядні вишукування
- •5.1.2. Складання проекту землеустрою
- •5.1.3. Перенесення проекту в натуру (на місцевість)
- •5.1.4. Оформлення і видача землевпорядної документації
- •5.1.5. Здійснення проектів землеустрою
- •5.2. Класифікація документації із землеустрою. Види проектів землеустрою
- •5.3. Основні технології землевпорядного проектування
- •5.3.1. Традиційна технологія
- •5.3.2. Комплексна технологія
- •5.3.3. Автоматизовані технології
- •5.4. Організація землевпорядного проектування
- •Контрольні запитання і завдання
- •6.1. Зміст робіт, пов’язаних із здійсненням схем і проектів землеустрою
- •6.2. Розроблення планів здійснення схем і проектів землеустрою
- •6.3. Авторський нагляд, його зміст і методика здійснення
- •6.4. Землевпорядне обслуговування сільськогосподарських підприємств
- •Контрольні запитання і завдання
- •7.1. Завдання і мета складання схем землеустрою
- •7.2. Основні вимоги до складання схем землеустрою
- •7.3. Установлення розрахункових періодів і термінів реалізації схем землеустрою
- •7.4. Організація робіт, пов’язаних із складанням схем землеустрою
- •7.6. Порядок складання схеми землеустрою адміністративного району
- •7.6.1. Загальні положення
- •7.6.2. Підготовчі роботи
- •7.6.3. Відомості про район і його соціально-економічні умови
- •7.6.4. Природні умови
- •7.6.5. Земельно-ресурсний потенціал району
- •7.7. Розроблення пропозицій щодо вдосконалення розподілу й організації раціонального використання земель
- •7.7.1. Удосконалення міжгалузевого розподілу земель району на перспективу
- •7.7.2. Виділення територіальних зон з особливим правовим режимом використання й особливо цінних земель
- •7.8. Удосконалення системи землеволодінь і землекористувань
- •7.8.2. Створення нових та впорядкування існуючих землеволодінь і землекористувань сільськогосподарського призначення
- •7.8.3. Усунення недоліків у розміщенні існуючих землеволодінь і землекористувань сільськогосподарського призначення
- •7.9.1. Оптимізація структури земельних угідь
- •7.9.2. Установлення площ і розміщення земельних ділянок, які використовують сільськогосподарські підприємства на різному праві
- •Контрольні запитання і завдання
- •8.1. Склад і зміст техніко-економічних обґрунтувань
- •8.2.1. Природні умови і ресурси
- •8.2.2. Структура використання земельного фонду
- •8.2.3. Оцінювання використання земель лісового фонду
- •8.2.4. Оцінювання стану земель сільськогосподарського призначення і пропозиції щодо їх використання
- •8.2.6. Природоохоронне і рекреаційне оцінювання природних ресурсів та пропозиції щодо їх використання
- •8.2.7. Обґрунтування основних природоохоронних рішень щодо зміни цільового призначення земель
- •8.2.10. Розвиток землекористування суміжних галузей
- •8.2.11. Природоохоронні заходи
- •8.2.12. Техніко-економічні показники
- •Контрольні запитання і завдання
- •9.1.2. Умови проектування міського землекористування як основа формування меж міста
- •9.1.3. Формування меж землекористування приміських зон як чинника впливу на проектування меж населених пунктів
- •9.1.4. Структуризація землекористування міст для обґрунтування їхніх меж
- •9.1.5. Технічні вимоги до складання проектів
- •9.2. Методика складання проектів формування (зміни) меж територій реалізації земельних та економічних інтересів сільських, селищних і міських рад
- •9.2.1. Підготовчі роботи
- •9.2.2. Розроблення схеми формування (зміни) меж
- •9.2.3. Розроблення проектів формування (зміни) меж
- •9.2.4. Погодження та затвердження проектів формування (зміни) меж
- •9.2.5. Виготовлення проектної документації
- •9.2.6. Виготовлення технічної документації з перенесення проекту в натуру (на місцевість)
- •9.3. Методика складання проектів формування (зміни) меж населених пунктів
- •9.3.1. Підготовчі роботи
- •9.3.2. Складання проекту
- •9.3.3. Погодження та затвердження проекту
- •9.3.4. Виготовлення та оформлення проектної документації
- •9.3.5. Виготовлення технічної документації з перенесення проекту в натуру (на місцевість)
- •Контрольні запитання і завдання
- •10.1. Основні вимоги до складання проектів
- •10.3.1. Підготовчі роботи і проведення землевпорядних вишукувань
- •10.3.2. Функціональне зонування території
- •10.3.3. Організація території заповідної зони
- •10.3.4. Організація і влаштування території рекреаційної зони
- •10.3.5. Організація й улаштування території господарської зони
- •10.4. Проектування системи охорони та відтворення земель природних комплексів
- •10.4.2. Проектування заходів щодо захисту земель від ерозії, заболочення та інших негативних процесів
- •10.4.3. Розроблення заходів щодо охорони земель від руйнування і антропогенних негативних дій
- •10.4.4. Заходи щодо охорони водних джерел від забруднення
- •10.5. Визначення ефективності проектних рішень
- •10.6. Погодження і затвердження проекту
- •10.7. Оформлення і виготовлення проектної документації
- •Контрольні запитання і завдання
- •11.1. Методологічні основи розроблення проектів упорядкування існуючих землеволодінь і землекористувань сільськогосподарських підприємств та створення нових
- •11.2. Методика складання проектів упорядкування існуючих землеволодінь і землекористувань та створення нових
- •11.2.1. Підготовчі роботи
- •11.2.2. Оцінювання стану використання земель
- •11.2.3. Ідентифікація прав власності та оренди землі
- •11.2.4. Обґрунтування попередніх проектних рішень
- •11.2.5. Організація території сільськогосподарських землеволодінь і землекористувань на різному праві
- •11.2.7. Економічне оцінювання ефективності проектних рішень впорядкування існуючих землеволодінь і землекористувань та створення нових
- •11.2.8. Розгляд і затвердження проекту
- •11.2.9. Виготовлення і видача проектної документації
- •11.3. Створення землеволодінь і землекористувань громадян, які ведуть сільськогосподарське виробництво
- •11.3.1. Надання громадянам земель для ведення сільськогосподарського виробництва
- •11.3.2. Порядок проектування землеволодінь і землекористувань фермерських господарств
- •11.3.3. Установлення меж земельної ділянки фермерського господарства
- •11.3.4. Розміщення садиби фермерського господарства
- •11.4.2. Зміст проекту і способи усунення недоліків землеволодінь і землекористувань
- •Контрольні запитання і завдання
- •12.1. Правові основи та умови відведення земельних ділянок
- •12.1.1. Правові основи відведення земельних ділянок
- •12.1.2. Умови відведення земельних ділянок для несільськогосподарських потреб
- •12.2. Порядок вибору земельних ділянок для розміщення об’єктів землеустрою
- •12.3. Розроблення проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок для несільськогосподарських потреб
- •12.4. Розроблення проектів землеустрою щодо зміни цільового призначення земель, які перебувають у власності громадян або юридичних осіб
- •Контрольні запитання і завдання
- •Додатки
- •Список рекомендованої літератури
11.3.Створення землеволодінь і землекористувань громадян, які ведуть сільськогосподарське виробництво
11.3.1.Надання громадянам земель для ведення сільськогосподарського виробництва
Одним із завдань реформування земельних відносин в Україні є надання громадянам земельних ділянок для ведення селянського (фермерського) господарства, особистого підсобного господарства, садівництва, городництва, тваринництва, індивідуального житлово- го і дачного будівництва в сільській місцевості.
Динаміку розподілу земель громадянам за правовим статусом за досліджуваних період 1991 – 2003 рр. за даними земельного кадаст- ру наведено в табл. 11.23.
Таблиця 11.23. Динаміка розподілу земель, наданих громадянам
у період дослідження
Правовий статус земельних ділянок |
|
Рік |
|
|
1991 |
1995 |
2003 |
||
|
||||
Фермерське господарство: |
2,7 |
34,7 |
46,3 |
|
кількість, тис. |
||||
площа всього, тис. га |
52,5 |
760,9 |
3211,3 |
|
площа однієї ділянки, га |
19,4 |
205,6 |
69,8 |
|
Селянське господарство: |
— |
— |
1640,4 |
|
кількість, тис. |
||||
площа всього, тис. га |
— |
— |
6259,0 |
|
площа однієї ділянки, га |
— |
— |
3,8 |
|
Особисте підсобне господарство: |
9763,1 |
11056,9 |
6269,3 |
|
кількість, тис. |
||||
площа всього, тис. га |
2892,9 |
3976,8 |
3278,0 |
|
площа однієї ділянки, га |
0,29 |
0,36 |
0,52 |
|
Колективне садівництво: |
2282,2 |
2764,5 |
2745,3 |
|
кількість, тис. |
||||
площа всього, тис. га |
147,8 |
195,7 |
212,6 |
|
площа однієї ділянки, га |
0,06 |
0,07 |
0,08 |
|
Колективне городництво: |
1806,1 |
3154,2 |
2231,2 |
|
кількість, тис. |
||||
площа всього, тис. га |
177,5 |
310,9 |
252,7 |
|
площа однієї ділянки, га |
0,10 |
0,10 |
0,11 |
|
Індивідуальне житлове будівництво: |
* |
* |
10126,8 |
|
кількість, тис. |
||||
площа всього, тис. га |
— |
— |
1698,9 |
|
площа однієї ділянки, га |
— |
— |
0,17 |
|
Дачне будівництво: |
— |
1083,9 |
36,3 |
|
кількість, тис. |
||||
площа всього, тис. га |
— |
9,2 |
3,5 |
|
площа однієї ділянки, га |
— |
0,008 |
0,10 |
* В особисте підсобне господарство входять земельні ділянки громадян, які нада- ні для індивідуального житлового будівництва.
Розділ 11. Складання проектів упорядкування існуючих землеволодінь і землекористувань та створення нових
453
Частина ІІІ. Складання проектів територіального землеустрою
Для всіх розглянутих категорій земельних ділянок характерне збільшення загальної площі, крім колективного городництва і дач- ного будівництва, а також площі однієї земельної ділянки.
Крім цих земель, громадянам виділяють земельні ділянки для тваринництва, випасання худоби і виробництва кормів. Цей вид землекористування продовжує розвиватися. Так, якщо в період до- слідження на 1 січня 1999 р. земельні ділянки для цих цілей мали 1360 тис. родин, то на 1 січня 2000 р. — уже 1628,3 тис. родин, за якими було закріплено 4964 тис. га землі.
Для ведення особистого підсобного господарства, колективного садівництва, городництва і тваринництва дозволено займати не тільки малоцінні угіддя, а й ріллю і розміщати ці ділянки в доступ- ніших і зручніших місцях.
Землеволодіння і землекористування громадян утворюють на основі затверджених схем землеустрою районів, проектів міжгоспо- дарського землеустрою (перерозподіл земель) та інших передпроект- них матеріалів з інвентаризації земель, виділення земельних фон- дів спеціального призначення тощо. Відповідно до цих матеріалів розробляють проекти утворення землеволодіння і землекористуван- ня громадян (проекти відведення земель селянським господарст- вам, садівничим і городнім кооперативам, громадянам для ведення особистого підсобного господарства, тваринництва, індивідуального житлового будівництва і дачного будівництва та інших цілей).
У проекті відведення визначають межі, площу землеволодіння (землекористування), режим і умови використання земельної ділян- ки, вихідні дані для встановлення земельного податку.
Для наділення землею членів садівничих і городніх кооперати- вів одночасно з проектом відведення розробляють проекти організа- ції території колективних садів і городів, у яких наводять розмір і межі земельних ділянок кожного члена кооперативу, зон загального використання, внутрішні дороги і проїзди, заходи щодо освоєння і поліпшення земель, охорони природи.
Для земель, що перебувають у віданні сільської адміністрації (по населених пунктах), розробляють проекти землеустрою, в яких ви- значають межі і площі особистих підсобних господарств громадян та інших землеволодінь (землекористувань), резервний присадибний фонд, площу суспільних сіножатей і пасовищ, режим і умови вико- ристання земель, вихідні дані для встановлення розміру земельного податку. Основою для розроблення таких проектів є матеріали ін- вентаризації земель сільських населених пунктів.
Якщо землеволодіння (землекористування) громадян не оформ- лено (межі не закріплено межовими знаками, немає плану ділянки, не визначено його вартість), але їх потрібно продати, подарувати, внести в статутні фонди підприємств або провести інші операції,
454
слід здійснити межування земель і скласти план земельної ділянки (карти або об’єкта землеустрою).
Карта (план) об’єкта землеустрою (далі план земельної ділянки) є самостійним обов’язковим документом для оформлення і держав- ної реєстрації прав на земельні ділянки й угод з ними, враховуючи суборенду, а також додатком до правовстановлювальних правових актів, якщо він є невід’ємною частиною цих документів.
План земельної ділянки виготовляють по кожній сформованій земельній ділянці. Він є графічним документом, що підтверджує його місце розташування, розмір, розміщення зовнішніх меж і меж земель, обмежених у використанні й обтяжених правами інших осіб, а також об’єктів нерухомості, міцно пов’язаних із земельною ділян- кою.
План земельної ділянки може бути виготовлений:
без закріплення меж земельної ділянки в натурі (на місцевос- ті) з використанням якісного планово-картографічного матеріалу і визначенням координат точок меж земельної ділянки або мір ліній графічним, аналітичним та іншим методами;
якщо потрібно закріпити межі земельної ділянки в натурі (на місцевості) за даними вимірів, отриманих при межуванні земель.
Плани земельної ділянки засвідчують територіальні органи зе- мельних ресурсів:
при первинній реєстрації прав на землю і реєстрації обмежень (обтяження) з використанням матеріалів інвентаризації земель за наявними планово-картографічними матеріалами;
при переході прав на землю (при купівлі-продажу, обміні, да- руванні, заставі, спадкуванні тощо) з використанням матеріалів паювання земель.
Згідно з технічними вимогами до виготовлення й оформлення плану земельної ділянки на плані показують:
межі земельної ділянки, у тому числі сторонніх (украплених) земельних ділянок, а також межі суміжних (прилеглих) земельних ділянок;
межові знаки на поворотних точках меж (якщо на земельній ділянці проведені геодезичні роботи, пов’язані з установленням меж на місцевості);
землі міської забудови; землі загального користування;
землі сільськогосподарського використання; землі з особливим режимом використання; землі резерву;
будинки і споруди, розміщені на земельній ділянці; землі, обтяжені сервітутами та іншими обмеженнями; види угідь.
Розділ 11. Складання проектів упорядкування існуючих землеволодінь і землекористувань та створення нових
455
Частина ІІІ. Складання проектів територіального землеустрою
На зворотному боці плану подають загальну характеристику зе- мельної ділянки, що містить такі земельно-кадастрові дані:
адресу земельної ділянки; територіально-економічну оцінка зони; найменування землекористувача; номер землевпорядної справи;
основну мету використання земельної ділянки; опис суміжних землекористувань;
опис обмежень земельної ділянки правами інших осіб і сторон- німи (вкрапленими) землекористувачами із зазначенням виду об- меження;
додаткові дані і характеристики щодо земельної ділянки. Межі земельної ділянки наносять на черговий кадастровий
план, якому надають відповідний кадастровий номер.
Матеріал із формування і виготовлення плану земельної ділян- ки заносять до землевпорядної (земельно-кадастрової) справи.
11.3.2.Порядок проектування землеволодінь і землекористувань фермерських господарств
Фермерське господарство є формою підприємницької діяльності громадян із створенням юридичної особи, які виявили бажання ви- робляти товарну сільськогосподарську продукцію, переробляти та реалізовувати з метою отримання прибутку на земельних ділянках, наданих їм для ведення фермерського господарства, відповідно до закону.
Фермерське господарство може створити один громадянин Укра- їни або кілька громадян України, які є родичами або членами сім’ї.
Земельну ділянку надають громадянину, який виявив бажання вести селянське господарство, на підставі особистої заяви, матеріа- лів проекту відведення земель, рішення районної державної адміні- страції, у віданні якої перебуває земельна ділянка, а для членів сільськогосподарських підприємств, крім того, протоколу зборів або рішення сільської (селищної) ради.
Підставою для відведення земельної ділянки в натурі (на місце- вості) є розпорядження голови районної державної адміністрації, проект землеустрою з відведення земель, на підставі яких господар- ству видають документ на право власності на землю. Право оренди землі оформляють договором, укладеним сторонами.
За роки земельної реформи (1991 – 2004, період проведення до- сліджень) в Україні було створено понад 42 тис. фермерських госпо- дарств. Вони мають, як правило, цілком сформоване землеволодін- ня (землекористування), межі, закріплені на місцевості межовими знаками, і здійснюють сільськогосподарське виробництво.
456
У практиці землеустрою в зв’язку зі створенням фермерських го- сподарств розробляють такі документи:
схеми землеустрою адміністративних районів із визначенням масивів земель, що виділялись фермерським господарствам;
самостійні схеми розміщення селянських (фермерських) госпо- дарств на території сільських рад;
схеми і проекти перерозподілу земель, а також проекти земле- устрою реформованих сільськогосподарських підприємств із виді- ленням на їхній території фермерських господарств;
проекти відведення земель фермерським господарствам; проекти внутрішньогосподарського землеустрою фермерських
господарств.
Проект землеустрою, пов’язаний зі створенням землеволо- діння і землекористування фермерського господарства, передбачає проведення підготовчих робіт, складання проекту, оформлення, по- годження і затвердження проектної документації, виготовлення і видачу проектних матеріалів, відведення земель у натурі (перене- сення проекту на місцевість), виготовлення і видачу документів на право власності або оренду землі.
Об’єктом проектування може бути одиничне фермерське госпо- дарство або їх група.
Проект створення землеволодіння і землекористування фермер- ського господарства складається з:
визначення площі; розміщення ділянки та її формування з внесенням необхідних
видів і площ земельних угідь до складу виділених земель; установлення меж земельної ділянки; визначення режиму й умов (обмежень) у використанні землі; розміщення садиби фермерського господарства;
складання схеми внутрішньогосподарського землеустрою гос- подарства;
розроблення нормативів розміру земельного податку, орендної плати за землю, нормативного грошового оцінювання землі.
При відведенні земель фермерським господарствам формується землевпорядна документація, до складу якої входять:
пояснювальна записка; рішення відповідних органів про надання земельної ділянки;
викопіювання з проекту землеустрою (перерозподілу земель); копії або виписки з документів, на підставі яких установлено
особливий режим використання земель; копії договору про купівлю-продаж, дарування, заповіту або
іншого документа (якщо такі дії здійснювалися); довідка про вкраплені земельні ділянки; списки координатних точок і межових знаків;
Розділ 11. Складання проектів упорядкування існуючих землеволодінь і землекористувань та створення нових
457
Частина ІІІ. Складання проектів територіального землеустрою
акти перевірки стану раніше встановлених меж земельної ді- лянки і встановлення та погодження нових меж;
проект (завдання) з робочим (розбивним) кресленням; повістки про виклик зацікавлених осіб для участі в діях із
встановлення меж; доручення особам, уповноважених власниками, користувачами
земельних ділянок на участь у погодженні меж земельної ділянки; акт про здачу межових знаків на збереження; акт контролю і приймання матеріалів межування земель ви-
конавцем робіт; креслення (план) меж земельної ділянки;
відомість обчислення площі земельної ділянки; акт державного приймання (огляду) матеріалів установлення
меж.
Зазначені роботи виконують відповідно до наявних нормативно- технічних документів і сформованої конкретної технології виробни- цтва цих робіт на підприємствах землеустрою.
Визначення площі та розміру фермерського господарства
залежить від:
виробничої спеціалізації господарства; природних умов, що характеризують родючість ґрунтів, меліо-
ративний і культуртехнічний стан угідь, їх контурність, віддале- ність від господарських центрів, основних доріг та ін.;
забезпеченості фермерського господарства складом і рівнем кваліфікації працездатних членів родини, можливістю залучення іншої робочої сили, особливо в напружені періоди робіт;
наявності в господарстві грошових і матеріальних засобів і мож- ливості використання банківських кредитів для створення основних і оборотних фондів, що відповідає матеріально-технічній базі та визна- чає рівень механізації виробничих процесів і продуктивності праці.
Спеціалізація господарства чітко визначає його розмір і склад угідь. Так, за однакових умов спеціалізовані овочівницькі господарс- тва через великі трудові затрати на обробіток овочевих культур бу- дуть значно меншими, ніж господарства зернового напряму. Якщо в господарствах, які спеціалізуються на виробництві продукції рільни- цтва, угіддя складатимуться переважно з ріллі, то в господарствах тваринницького напряму — з пасовищ і сіножатей, а в садівничих і виноградарських господарствах — багаторічних насаджень.
Сприятливі природні умови, висока родючість ґрунтів, достатня окультуреність земель сприяють отриманню з одиниці площі біль- шої кількості продукції. Тому однакові за обсягами валового вироб- ництва господарства з кращими землями матимуть меншу земель- ну площу, ніж аналогічне землеволодіння, що перебуває в складних природних умовах.
458
Крім того, господарства з більш родючими землями є, як прави- ло, інтенсивними і високотоварними, оскільки кращі за якістю зем- лі дають велику віддачу при обробленні високоприбуткових трудо- містких культур.
За наявними коштами або первісним капіталом також можна дійти висновку про доцільність розвитку господарства в тому або іншому напрямі. Так, молочне господарство при своїй організації потребує більших коштів на будівництво ферми, ніж господарство з відгодівлі молодняку великої рогатої худоби. Це пояснюється тим, що на молочній фермі, крім приміщення для розміщення корів, об- ладнують доїльний та молочний майданчики, профілакторій для телят та інші приміщення, що потребують додаткових витрат.
За інших однакових умов господарства, оснащені продуктивні- шою технікою й автотранспортом, можуть мати більші розміри, ніж господарства, змушені внаслідок нестатку коштів орендувати або купувати менш продуктивні машини і механізми, а в деяких випад- ках і замінювати їх ручною працею.
На спеціалізацію фермерського господарства, розміри і склад угідь впливає також їхнє місце розташування відносно ринків збуту продукції. Приміські господарства спеціалізуватимуться насампе- ред на виробництві продовольчих видів продукції (картоплі, овочів, фруктів і ягід, молока і м’яса), тобто таких, які погано транспорту- ються, але користуються підвищеним попитом у населення. Такі господарства матимуть незначні площі для виробництва ранніх ово- чів, ягід, зелені, квітів, грибів.
Усировинних зонах промислових підприємств, які переробляють сільськогосподарську продукцію (цукрових, спиртових, ефіроолій- них та інших заводів), переважатимуть господарства, які виробля- ють сировину.
Отже, перш ніж установити розміри фермерських господарств і склад угідь у них, потрібно обґрунтувати їхню спеціалізацію, визна- чити кількість працівників, кваліфікацію і побажання землевлас- ників, наявність основних і оборотних фондів і коштів, які можуть спрямовуватися на їхнє розширення.
При формуванні фермерських господарств на землях спеціаль- них фондів площа затребуваної ділянки визначається затвердже- ними для певних областей оптимальними і граничними розмірами господарств різної спеціалізації.
Уразі виходу громадян зі складу фермерського господарства, утвореного на землях сільськогосподарських підприємств, площа господарства залежить від розміру виділеного земельного паю (част- ки), кількості членів селянського господарства і можливості додат- кової оренди земель.
Розділ 11. Складання проектів упорядкування існуючих землеволодінь і землекористувань та створення нових
459
Розміщення і формування ділянки фермерського госпо-
дарства. При розміщенні фермерського господарства або їх груп керуються певними основними вимогами.
1. З метою підвищення ефективності фермерських господарств їх інтенсивніші виробничі типи (овочівницькі, буряківничі, молочні, картоплярські та ін.) розміщують у зоні транспортної доступності до місць реалізації продукції (районних центрів, великих населених пунктів). При цьому господарства, що виробляють продукцію, яка погано транспортується, швидко псується, потрібно розміщувати обов’язково поблизу доріг із твердим покриттям, забезпечуючи на- лежний транспортний зв’язок з пунктами здачі продукції.
|
2. Виділені земельні масиви за площею, складом угідь, якістю зе- |
|
мель, місцем розташування, формою, конфігурацією, розміщенням |
|
меж мають забезпечувати сприятливі умови для здійснення вироб- |
|
ничої діяльності фермерського господарства відповідно до його спеці- |
|
алізації, технічної оснащеності, розмірів. При цьому не повинно з’яв- |
|
лятися незручностей для використання розташованої поряд земель- |
землеустрою |
ної власності й недоліків землеволодіння і землекористування (дале- |
коземелля, черезсмужжя, уклинювання). Це потребує виділення зе- |
|
|
мель по можливості в одному місці, компактною ділянкою, із зручним |
|
розміщенням щодо господарських центрів, вододжерел, доріг. |
|
3. За фермерськими господарствами мають закріплюватися всі |
територіального |
види угідь, розташовані в межах їхніх земельних масивів або які |
тяжіють до них, у тому числі елементи соціальної і виробничої ін- |
|
|
фраструктури (дороги, лісосмуги, польові стани, гідротехнічні спо- |
|
руди) та інші об’єкти, за винятком тих, які мають міжгосподарське |
|
значення. |
|
До масивів земель мають також входити і несільськогосподарські |
|
угіддя, що створюють нормальні умови для відпочинку і життєдія- |
проектів |
льності людей, існування тваринного і рослинного світу (ділянки |
ських господарств, організації спільних пунктів з первинної пере- |
|
|
лісу і чагарників, болота, водойми та ін.). |
|
4. З метою створення умов для наступного кооперування фермер- |
Складання.ІІІ |
робки сільськогосподарської продукції та її зберігання, інших еле- |
стані одне від одного. |
|
|
ментів міжгосподарської інфраструктури, селянські господарства |
|
однотипної спеціалізації, а також технологічно взаємозалежні між |
|
собою потрібно розміщувати в одному масиві або на невеликій від- |
Частина |
5. Щоб уникнути виникнення черезсмужжя, вклинювань, вкрап- |
лювань та інших недоліків землеволодіння і землекористування, а також внесення незручностей в організацію виробництва і території сільськогосподарських господарств за рахунок мозаїчного розташу- вання селянських господарств, їх слід розміщувати якомога компакт- ніше, в одному земельному масиві.
460