Упроцесі організації сільськогосподарських угідь розв’язують питання щодо використання новоствореними господарствами зе- мель, які перебувають у державній власності. У разі потреби обґру- нтовують доцільність їх територіального перерозподілу.

Упорядку обґрунтування організації сільськогосподарських угідь обраховують умови забезпечення кормами худоби тваринницьких ферм, які на етапі підготовчих робіт визначені як такі, що повинні функціонувати в майбутньому. Розрахунки виконують за укрупне- ними показниками, за якими потрібно передбачити повне забезпе- чення такими кормами власного виробництва, які потребують ве- ликих витрат на транспортування.

При формуванні в процесі реструктуризації масивів землекорис- тувань селянських чи фермерських господарств слід виходити з та- ких вимог:

створення територіальних умов для досягнення високої ефек- тивності виробництва;

масиви цих землекористувань повинні мати зручний вихід на шляхи з твердим покриттям;

площі окремих масивів земель та їх взаємне розміщення повин- ні забезпечувати можливості узгодженого розміщення груп садиб селянських (фермерських) господарств;

окремі земельні ділянки розташовуються в місцях, сприятли- вих в інженерно-будівельному, санітарному, естетичному відношен- нях для розміщення садиб фермерських господарств;

не повинні ускладнюватись умови діяльності інших госпо- дарств;

відокремлені земельні ділянки мають бути достатніми для ор- ганізації не менше ніж одного товарного господарства певної спеці- алізації;

масиви земель для організації селянських (фермерських) гос- подарств повинні розташовуватись узгоджено з масивами земель запасу.

По кожному з новостворених господарств визначають ділянки першочергового виходу з них членів, якщо в цьому буде потреба. Ділянки першочергового виходу мають визначатися площею не менш як 10 % площі сільськогосподарських угідь господарства.

11.2.5.Організація території сільськогосподарських землеволодінь і землекористувань на різному праві

Реформування земельних відносин й існуючої системи землево- лодіння та землекористування, перерозподіл земель за формами власності, в тому числі виділення земельних часток (паїв) у натурі, потребують відповідних землевпорядних заходів із визначення прав власників земельних часток при спільному їх використанні.

Розділ 11. Складання проектів упорядкування існуючих землеволодінь і землекористувань та створення нових

Частина ІІІ. Складання проектів територіального землеустрою

Розробляючи пропозиції щодо визначення прав власників земе- льних часток при спільному використанні земель на різному праві, враховують:

наявність, розміщення і площі земельних масивів, які є влас- ністю сільськогосподарських підприємств як юридичних осіб;

наявність розміщення і площі земельних ділянок сільськогос- подарських угідь, які перебувають у власності громадян, та форми їх використання сільськогосподарським підприємством, фермерсь- ким господарством;

наявність, розміщення і площі земельних ділянок, орендова- них у органів виконавчої влади або місцевого самоврядування;

наявність, розміщення і площі земельних ділянок, які є на праві спільної власності (колишня колективна) власників земель- них часток (паїв), у тому числі зайнятих об’єктами нерухомого майна.

Проект складають на основі погоджених і затверджених у вста- новленому порядку результатів інвентаризації земель, унаслідок якої уточнюють розміри земельних часток. У подальшому формують і розміщують масиви земель, які є власністю юридичної особи, роз- міщують земельні ділянки, що перебувають у власності громадян. Уточнюють розміри земельних часток відповідно до чинного зако- нодавства.

Земельні масиви, що є власністю юридичної особи, формують і розміщують у такий спосіб.

На підставі проведеного аналізу фактичного використання земе- льних часток установлюють площу сільськогосподарських угідь, що є власністю сільськогосподарської організації як юридичної особи, тобто площу земельних часток, внесених у статутний (складовий) капітал або пайовий фонд і викуплених у власність сільськогоспо- дарською організацією, подарованих сільськогосподарській органі- зації. Зазначені площі сільськогосподарських угідь зараховують до неподільного фонду, який не підлягає поділу на земельні частки.

Ці земельні ділянки доцільно сформувати і розмістити єдиним масивом з обліком економічної і господарської доцільності (розта- шування тваринницьких ферм, виробничих центрів, місць прожи- вання членів (учасників) сільськогосподарської організації, ринків збуту, транспортних магістралей тощо).

У цей масив бажано залучати землі, використання яких має ви- значальне значення в забезпеченні основних напрямів його вироб- ничої діяльності.

Щоб не зачіпати інтересів інших власників земельних часток, площу земельного масиву, що відводиться, потрібно формувати з урахуванням якісної оцінки земель, а саме: кількість балів земель- ного масиву, що відводиться, має бути не більшою від загальної кількості переданих земельних часток (паїв).

Межі земельного масиву встановлюють з урахуванням його ком- пактного розміщення, по можливості поєднуючи з існуючими межа- ми позасівозмінних масивів, полів і робочих ділянок з чітко вира- женими на місцевості природними і штучними межами (річками, струмками, каналами, дорогами, лісосмугами тощо).

На підставі даних формування земельного масиву, який є влас- ністю сільськогосподарського підприємства як юридичної особи і внесений до неподільного фонду, складають реєстр земельних діля- нок (контурів) сільськогосподарських угідь. Одночасно вказують площі несільськогосподарських угідь, що рекомендуються до пере- дачі сільськогосподарському підприємству.

Земельні масиви, що перебувають у власності громадян, розмі- щують з урахуванням сформованих форм правових взаємин влас- ників земельних часток із сільськогосподарським підприємством, площі земельних угідь, переданих для використання сільськогоспо- дарському підприємству на тому чи іншому праві, місця проживан- ня громадян, забезпечуючи створення компактних масивів сільсь- когосподарських угідь.

Земельні ділянки, що відповідають земельним часткам, право користування якими внесено в статутний капітал підприємства, до- цільно формувати єдиним масивом. Розміщують їх компактно із зе- мельним масивом сільськогосподарських угідь, що перебувають у власності сільськогосподарського підприємства.

Сільськогосподарські угіддя, які сільськогосподарське підприєм- ство використовує на умовах оренди, варто розміщувати з ураху- ванням термінів оренди.

Якщо в складі землекористування є сільськогосподарські угіддя, передані під час приватизації земель органами місцевого самовря- дування в оренду сільськогосподарському підприємству, то потрібно визначити місце розташування цих земельних ділянок.

Розробляючи проектні пропозиції, слід також ураховувати поба- жання власників земельних часток щодо розпорядження ними піс- ля закінчення терміну правових відносин із сільськогосподарським підприємством.

Якщо до моменту розроблення проектних пропозицій щодо впо- рядкування землекористування сільськогосподарського підприємст- ва виникає потреба у виділенні земельних ділянок для організації селянських господарств власників земельних часток, то ці питання також розглядають, а їх відповідне рішення відображають у проекті землеустрою.

Власність на несільськогосподарські угіддя має бути оформлена відповідно до вимог Земельного кодексу України.

Розділ 11. Складання проектів упорядкування існуючих землеволодінь і землекористувань та створення нових

Частина ІІІ. Складання проектів територіального землеустрою

Конкретні види і площі несільськогосподарських угідь можуть бути передані у власність громадянам за рішеннями органів вико- навчої влади або місцевого самоврядування.

Несільськогосподарські угіддя передають у власність з ураху- ванням:

побажань громадян і юридичних осіб; розміщення їх продуктивних земель; побажань суміжних землекористувачів;

природно-екологічного значення і доцільного господарського використання цих земель;

створення територіальних умов для формування раціонально- го землекористування.

Межі переданих у власність сільськогосподарських і несільсько- господарських угідь доцільно поєднувати з чітко вираженими на місцевості природними і штучними межами (річками, струмками, каналами, дорогами, лісосмугами тощо).

Вкраплені в ділянки продуктивних земель контури несільського- сподарських угідь, як правило, передають повністю власникам сіль- ськогосподарських угідь, усередині яких вони знаходяться.

Якщо на суміжні несільськогосподарські угіддя претендують кі- лька громадян і юридичних осіб, то ці угіддя розподіляють між ни- ми пропорційно площі сільськогосподарських угідь, переданих у власність, з урахуванням господарської доцільності і взаємної домо- вленості.

Якщо громадяни і юридичні особи не побажали одержати у влас- ність несільськогосподарські угіддя, то розробляють пропозиції що- до зарахування їх до земель запасу, лісового або водного фонду, ін- ших категорій.

Несільськогосподарські угіддя (ліси, річки, водойми, міжсільські дороги, земельні ділянки під об’єктами історії і культури, території загального користування та ін.), які за своїми природно-екологіч- ними умовами або правовим статусом не можуть бути передані у власність громадянам і юридичним особам, заносять до земель від- повідних категорій.

Розглядаючи питання про передачу земель, які займають міжго- сподарські і внутрішньогосподарські дороги, установлюють їх при- належність, правовий статус, склад об’єктів, що вони обслуговують. Значну частину доріг, розташованих на території сільськогосподар- ських підприємств, використовують переважно садівничі товариства та інші організації, що не оформили земельне відведення і права на їх влаштування. На основі проведеного аналізу встановлюють їх приналежність і правовий статус (передають у власність сільського- сподарським підприємствам, оформляють відведення землі відпо- відним організаціям тощо).

При розробленні пропозицій, пов’язаних з освоєнням несільсько- господарських угідь для виробництва сільськогосподарської продук- ції, за укрупненими показниками визначають види, обсяги і вартість культуртехнічних робіт з освоєння цих земель у різні види продуктив- них земель із зазначенням частки фінансування за рахунок коштів громадянина (юридичної особи) і органів місцевого самоврядування.

Результати проведених робіт, пов’язаних із передачею несільсь- когосподарських угідь у власність, відображають:

на кресленні проекту впорядкування землекористування;

уреєстрі ділянок (контурів) несільськогосподарських угідь, пе- реданих громадянам і юридичним особам у власність або інші кате- горії, що включаються в землі;

увідомості заходів щодо освоєння земельних угідь, що раніше вибули із сільськогосподарського обігу, переданих громадянам і юридичним особам у власність;

упояснювальній записці до проекту.

Матеріали з передачі несільськогосподарських угідь погоджують з юридичними особами і власниками земельних часток, яким пере- дають у власність ці угіддя, зацікавленими підприємствами й орга- нами місцевого самоврядування, яким намічають передати несіль- ськогосподарські угіддя, що мають природно-екологічне або суспі- льно-господарське значення, а також з районним комітетом із земе- льних ресурсів і землеустрою.

Межі і площі земельних ділянок під об’єктами нерухомості вста- новлюють на основі матеріалів інвентаризації земель з урахуван- ням фактичного функціонального призначення об’єктів, затвердже- ної проектно-технічної і будівельно-планувальної документації або норм відведення земель.

При встановленні фактичних меж і площ земельних ділянок під відповідними об’єктами нерухомості в межі цієї земельної ділянки вносять землі, які безпосередньо зайняті об’єктом нерухомості, і прилеглі до цього об’єкта нерухомості території, необхідні для за- безпечення його функціонування з урахуванням дотримання тех- нологічних вимог щодо їх експлуатації, протипожежної безпеки, са- нітарних та інших норм.

Установлюючи площу земельних ділянок під об’єктами нерухо- мості, можна використовувати нормативи, норми відведення, проект- но-технічну документацію та ін.

За відповідності фактичних розмірів земельної ділянки, на якій розташований об’єкт нерухомості, нормативам її межі установлюють за фактичним використанням. Якщо ж фактична площа земельної ділянки перевищує встановлену або менша за неї, то за згодою вла- сника нерухомості за ним закріплюється земельна ділянка за фак- тичним використанням. У разі незгоди власника об’єкта нерухо-

Розділ 11. Складання проектів упорядкування існуючих землеволодінь і землекористувань та створення нових

Частина ІІІ. Складання проектів територіального землеустрою

мості йому передають земельну ділянку площею, що відповідає но- рмам відведення земель або проектно-технічної документації й за- безпечення функціонування об’єкта нерухомості.

За матеріалами встановлення меж і площі ділянок складають реєстр земельних ділянок, на яких розташовані відповідні об’єкти нерухомості, із зазначенням функціонального призначення конкрет- ного об’єкта нерухомості, його номера і площі (фактичної і за вста- новленими нормами і формами передачі, безоплатно або за плату).

Місце розташування і погоджені з власником об’єктів нерухомос- ті площі земельних ділянок відображають на проектному кресленні.

За результатами проектування складають зведену експлікацію земель, у якій відображають проектні площі земельних угідь, у тому числі за формами власності:

у власності юридичної особи; громадян, які використовують сільськогосподарське підприєм-

ство на умовах оренди і права власності; органу місцевого самоврядування, що передані сільськогоспо-

дарському підприємству в оренду; громадян, що не використовували свої права з реалізації земе-

льних часток; неоформлені у власність — незатребувані земельні частки;

у власності громадян, що збільшили особисті господарства; передані у фонд перерозподілу земель.

Розподіл земель, які використовуються на різному праві на тери- торії Грушівської сільської ради, наведено в табл. 11.8.

Таблиця 11.8. Експлікація земель, переданих сільськогосподарським

підприємствам і фермерським господарствам у спільну часткову власність та оренду

11.2.6.Формування обмежень у використанні земель

іземельних сервітутів

Одночасно з розробленням пропозицій щодо організації викорис- тання і охорони земель, удосконалення землеволодінь і землекорис- тувань у межах території сільської ради враховують і встановлюють обмеження і сервітути у використанні земель, які є нормальним ме- ханізмом регулювання земельних відносин і без яких важко або не- можливо поєднати інтереси власників землі, земельних часток (паїв) з суспільними інтересами.

Крім прав, визначених Земельним кодексам України з викорис- тання і розпорядження земельними ділянками, власники земель- них ділянок, землекористувачі й орендарі зобов’язані, відповідно до цільового призначення, додержуватися вимог законодавства про охорону довкілля, здійснювати заходи з охорони земель, не допуска- ти забруднення, деградацію і погіршення родючості ґрунтів.

Водночас права власників землі і землекористувачів можуть бу- ти обмежені через обтяження земельних ділянок певними умовами і зобов’язаннями.

Обмеження прав на землю підлягають державній реєстрації і зберігаються у разі переходу земельної ділянки до іншої особи.

Перелік визначених обмежень у використанні землі та встановле- них земельних сервітутів для землекористувачів, землі яких впоряд- ковуються, та їх правовий режим наведено в табл. 11.12 і 11.13.

Таблиця 11.12. Склад і зміст обмежень у зонах з особливим режимом

використання земель

Розділ 11. Складання проектів упорядкування існуючих землеволодінь і землекористувань та створення нових

Частина ІІІ. Складання проектів територіального землеустрою

Розділ 11. Складання проектів упорядкування існуючих землеволодінь і землекористувань та створення нових

Частина ІІІ. Складання проектів територіального землеустрою