5.1. Стадійність у землевпорядному проектуванні

Частина І. Теоретичні основи землевпорядного проектування

Винесення проекту в натуру (на місцевість)

Рис. 5.1. Логічна схема процесу землевпорядного проектування

Складання проекту передбачає техніко-економічне обґрунтування варіантів визначення меж, попередній їх розгляд і узгодження останнього, визначення і обчислення площі села, підготовку експлі- кації земель у межах населеного пункту, виготовлення графічного креслення проекту, встановлення меж у натурі (на місцевості). Виго- товлення технічної документації складається з написання пояснюва- льної записки, підготовки графічних матеріалів та матеріалів пого- дження і затвердження. Перенесення проекту в натуру передбачає попередню геодезичну підготовку, відповідно до якої складають крес- лення меж сільських населених пунктів, після чого виконують роботи з перенесення зазначених меж на місцевість. Відповідно до Інструк- ції про порядок складання, видачі, реєстрації і зберігання державних актів на право приватної власності на землю, право колективної вла- сності на землю, право власності на землю і право постійного корис- тування землею, договорів на право тимчасового користування зем- лею (у тому числі на умовах оренди) та договорів оренди землі, за- твердженої наказом Держкомзему України від 4 травня 1999 р. (з наступними змінами і доповненнями), роботи зі складання держа- вних актів на право власності й право постійного користування зем- лею виконують у такому порядку: підготовчі роботи, встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості), складання плану зе- мельної ділянки, заповнення бланка державного акта. Порядок про- ведення топографо-геодезичних і картографічних робіт визначається Законом України «Про топографо-геодезичну і картографічну діяль- ність» № 353-XIV від 23 грудня 1998 р. Установлення (відновлення) на місцевості меж адміністративно-територіальних утворень, земле- володінь і землекористувань визначається Земельним кодексом України, Законами України «Про планування і забудову територій», «Про землеустрій», а також нормативно-правовими актами Держком- зему України з питань проведення робіт, пов’язаних з видачею дер- жавних актів та проведенням землеустрою.

5.1.1. Підготовчі роботи і землевпорядні вишукування

Підготовчі роботи є першим етапом розроблення проекту земле- устрою. Вони потрібні для одержання матеріалів, які використову- ють при складанні, обґрунтуванні й оформленні проекту землеуст- рою і перенесенні його в натуру.

Наприклад, у процесі підготовчих робіт для складання проекту територіального землеустрою:

установлюють склад учасників територіального землеустрою;

виявляють землевпорядні побажання і пропозиції зацікавле- них землевласників і землекористувачів, відомств, установ і органі- зацій;

Розділ 5. Методика і технології землевпорядного проектування

Частина І. Теоретичні основи землевпорядного проектування

підбирають, перевіряють і оцінюють матеріали, потрібні для складання і перенесення в натуру проектів територіального земле- устрою;

вивчають підстави проведення землеустрою;

підготовляють і затверджують завдання на проектування. Підготовчі роботи складаються з камеральної землевпорядної

підготовки і польового землевпорядного обстеження території. Камеральну землевпорядну підготовку виконують до виїзду на

об’єкт проектування. Її починають із визначення або уточнення учас- ників землеустрою, тобто власників землі і землекористувачів, інте- реси яких у тому або іншому відношенні торкаються землеустрою. Учасниками землеустрою є юридичні і фізичні особи, взаємно пов’язані з упорядкуванням землекористування, а також ті, яких потрібно залучити для усунення певних недоліків землекористу- вання, чи землевласники і землекористувачі, землекористування яких порушується відведенням земель.

Склад власників землі і землекористувачів, на території яких проводитимуть землевпорядні роботи, визначають залежно від об’єкта проектування, на який будуть потрібні планово-картогра- фічні матеріали. Ці матеріали призначені для підготовки планової основи для проектування.

Визначивши учасників землеустрою, складають їх список, зазна- чаючи назву і місцезнаходження юридичних і фізичних осіб, а та- кож інші необхідні дані.

Щоб з’ясувати пропозиції власників землі і землекористувачів, інших зацікавлених установ і організацій про доцільність прове- дення землеустрою, про площі, склад угідь, розміщення і межі зе- мельних ділянок, що відводяться, їхні побажання і думки запису- ють у спеціальному протоколі або акті.

Для складання проекту територіального землеустрою потрібні такі матеріали:

планово-картографічні матеріали в необхідному масштабі (як правило, масштабу 1 : 5000, 1 : 10 000, 1 : 25 000 і більше);

дані державного земельного кадастру, державного містобудів- ного кадастру, державної реєстрації речових прав на нерухоме май- но й угод із ними, оцінювання землі, матеріали інвентаризації зе- мельних ділянок;

матеріали проведеного раніше землеустрою;

дані обчислення площ земельних угідь, обстежень і вишуку- вань (ґрунтових, геоботанічних та ін.);

різні схеми і проекти щодо землевпорядної території (земле- устрою, планування і забудови, меліорації, будівництва доріг, пере- розподілу земель тощо);

матеріали, що характеризують особливий режим і умови (об- меження, обтяження, земельні сервітути) користування землею;

дані про природні й економічні умови господарств (клімат, ре- льєф, водний режим, спеціалізація сільськогосподарських підпри- ємств, урожайність сільськогосподарських культур за останні 3 – 5 років та інші дані, що характеризують умови й ефективність сільсь- когосподарського виробництва, якщо землевпорядковують сільсько- господарські об’єкти;

дані про розміщення заповідників, заказників, пам’яток при- роди, культури, історико-культурних об’єктів тощо;

матеріали про встановлення меж водоохоронних зон, інших те- риторій, які охороняються, і режими використання земель у них;

дані про встановлення меж сіл, селищ, міст;

інші дані, потрібні для складання проекту.

Перелік і зміст матеріалів залежать від виду розроблювального проекту землеустрою. Всі матеріали мають бути офіційними.

Польове землевпорядне обстеження проводять на території, де перерозподіляють землі. Для цього виїжджають у поле.

При обстеженні в натурі визначають місце розташування земе- льних масивів, намічуваних для розміщення запроектованих зем- леволодінь і землекористувань; установлюють наявність, стан і мо- жливості використання об’єктів інфраструктури (доріг, будівель і споруд, комунікацій, меліоративних мереж); вибирають місця і ді- лянки для розміщення садиб господарств (якщо це потрібно); уточ- нюють місце розташування деградованих земель, тобто забрудне- них, заражених, ерозійно небезпечних, які зазнають ерозії; виявля- ють земельні ділянки, що перебувають у стадії поліпшення і при- датні для освоєння під інтенсивніші сільськогосподарські угіддя.

При польових підготовчих роботах у разі потреби перевіряють збереження межових знаків по зовнішніх межах землеволодінь і землекористувань, перевіряють і коригують у натурі планові мате- ріали. Якщо планово-картографічних і обстежених матеріалів немає або вони непридатні, то проводять зйомки й обстеження.

Під час складання проекту землевпорядник за участю зацікавле- них власників землі і землекористувачів, представників організацій і установ здійснюють польове обстеження земельних ділянок, що від- водяться. Оглядаючи місцевість, вивчають фактичне використання земель, їх якість, інженерне облаштування території, намічувані змі- ни меж і виявляють побажання та заперечення зацікавлених сторін. Якщо потрібно, то спеціальні комісії визначають розміри невикорис- таних витрат землевласниками і землекористувачами на меліорацію, обводнювання, посадки лісових і плодових насаджень, будівництво будинків і споруд тощо, витрат на перенесення будівель і споруд, ба- гаторічних насаджень, освоєння нових земель та ін.

Розділ 5. Методика і технології землевпорядного проектування

Частина І. Теоретичні основи землевпорядного проектування

Результати польових обстежень, огляду земель, оцінювання ви- трат фіксують у відповідних протоколах (актах).

У процесі польового обстеження:

уточнюють і оформляють побажання зацікавлених землевлас- ників і землекористувачів відносно проектних рішень;

складають акт землевпорядного обстеження території;

оформляють креслення землевпорядного обстеження, на якому відображають усі результати обстеження і пропозицій учасників землеустрою, прийняті для подальшої розробки;

підписують креслення й акт усі учасники землеустрою.

На підставі виконаної роботи виконавці разом із замовником розробляють завдання на проектування.

Зміст завдання залежить від виду проекту землеустрою. Воно має бути коротким, не перевантаженим економічними показниками й іншою інформацією. Водночас воно має містити всі основні вимоги зі складу і вихідних даних проекту. Завдання погоджують із заціка- вленими сторонами. Його затверджує замовник.

Наприклад, завдання на проектування при землеустрої, пов’язаному з реорганізацією землеволодінь і землекористувань сільськогосподарських підприємств, має містити: найменування об’єкта, мету і завдання проектування, договір між замовником і проектною організацією, терміни виконання робіт, склад проектної документації, масштаб планово-картографічних матеріалів; прин- ципи вирішення проектних завдань, які обумовлені земельним за- конодавством, рішеннями місцевих органів влади і вимогами замо- вника відносно змісту проекту (спеціалізація господарств, розмі- щення об’єкта, розміщення елементів інфраструктури — водних джерел, доріг тощо); нормативи розрахунків і техніко-економічне обґрунтування (норми землемісткості, врожайність сільськогоспо- дарських культур, продуктивність тварин та ін.).

Завдання на складання проекту має таку форму: титульний ар- куш, на якому зазначають, хто затвердив завдання; назву проекту; з ким погоджено — особи й організації, їхні підписи і печатки; підпис начальника районного відділу із земельних ресурсів; дату, печатку.

Зміст завдання:

підстава для проектування;

замовник і проектувальник;

завдання проектування (що зробити, на яких землях, де роз- міщені об’єкти проектування, їх спеціалізація, умови використання земель, техніко-економічне обґрунтування проекту);

вихідні дані (граничні розміри господарств, розрахункова уро- жайність культур, продуктивність тварин та інші економічні показ- ники діяльності господарств);

форми власності на землю, яку буде надано;