Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Третяк.pdf
Скачиваний:
123
Добавлен:
30.03.2016
Размер:
6.16 Mб
Скачать

6. Для нормального функціонування виробничого земельного масиву фермерського господарства має бути забезпечене зручне розташування щодо різних інженерних мереж (ліній електропере- дач, тепломереж, газо- і водопостачання, телефонних ліній).

Формуючи землекористування фермерського господарств на ос- нові оренди потрібно усунути знеособлення у використанні землі, тому земля має надаватися на тривалий термін і в постійних межах. Причому за селянами закріплюють переважне право повторної оре- нди їх колишньої земельної ділянки, а також одержання ділянки у власність на основі викупу.

Невеликі терміни оренди не стимулюють фермерське господарс- тво проводити капітальні поліпшення земель і організовувати їх раціональне використання.

Якщо фермерські господарства додатково до наявного земельного масиву, що перебуває у володінні, орендують ділянки землі, ці ді- лянки мають прилягати до основного масиву з метою їх можливого в майбутньому приєднання до фермерського землеволодіння.

При розміщенні землеволодінь фермерських господарств на зем- лях спеціального фонду (фонду перерозподілу) їх варто розміщувати компактно, повністю займаючи земельні масиви (контури ріллі), не дроблячи їх. Якщо фермерські господарства розміщують на землях реформованих сільськогосподарських підприємств окремо, то їм ви- діляють землі по можливості цілими контурами, забезпечуючи до- рожній звязок з господарськими центрами. Коли в самостійне гос- подарство одночасно обєднуються селяни, їм потрібно виділяти зе- мельні ділянки в одному масиві для того, щоб не порушувати сіль- ськогосподарське виробництво на землях, які залишаються в зага- льній власності сільськогосподарського підприємства.

11.3.3. Установлення меж земельної ділянки фермерського господарства

Межі ділянки фермерського господарства розміщують з ураху- ванням певних вимог.

1.Щоб уникнути появи черезсмужжя, необґрунтованого подріб- нення ділянок, дрібноконтурності угідь, межі сполучають із при- родними межами живими урочищами (річками, струмками, яра- ми, узліссями тощо) і штучними перешкодами (каналами, дорогами та ін.).

2.У звязку з необхідністю підвищення ефективності викорис- тання сільськогосподарської техніки, зниження недоораних площ, клинів, поворотних смуг у відкритій місцевості (особливо на ріллі) межі розміщують прямолінійно без зламів, з кутами поворотів бли- зько 90°.

Розділ 11. Складання проектів упорядкування існуючих землеволодінь і землекористувань та створення нових

461

3. Щоб унеможливити виникнення і розвиток ерозійної небезпе- ки, розміщення меж погоджують з рельєфом місцевості, проектуючи їх по вододілах, тальвегах, сполучаючи з елементами гідрографічної мережі; на схилах межі проектують по лініях стоку.

4. Для дотримання вимог охорони навколишнього природного середовища межі землеволодінь і землекористувань фермерського господарства поєднують з виділеними межами екологічно однорід- них ділянок.

У районах меліорації при розміщенні меж фермерських госпо- дарств потрібно дотримуватися певних рекомендацій.

 

На землях, які зазнають водної ерозії, при розміщенні меж

 

слід мати на увазі, що розміщення меж під гострим кутом до гори-

 

зонталей іноді призводить не тільки до змиву ґрунту, а й до намиву

 

дрібнозему в нижніх частинах увігнутих схилів, особливо поблизу

 

лісосмуг. Проектування меж уздовж горизонталей може спричинити

 

застій води на полях і затримання термінів сівби. Отже, у кожному

 

конкретному випадку межі розміщують на підставі відповідних роз-

землеустрою

рахунків і проектують їх або під невеликим кутом до горизонталей,

або точно впоперек схилу.

 

Розміщення меж господарств на зрошуваних землях по-

 

годжують із розташуванням зрошувальної й осушувальної мереж,

 

каналів, гідроспоруд, способом доставки поливної води до полів сі-

територіального

возмін, з розробленням плану водокористування.

Землеволодіння окремих фермерських господарств розміщують у

 

межах цілого поля або поливної ділянки. Щоб забезпечити фермерські

 

господарства зрошувальною водою, при поверхневому зрошенні кожне

 

землеволодіння підтягують, як правило, до одного тимчасового зрошу-

 

вача, і воно перебуває під його управлінням. У цьому разі водовиділом

 

для фермерського господарства є водозабір у тимчасовий зрошувач.

проектів

Томупотрібноздійснитиповнуреорганізаціютимчасовоїзрошувальної

мережі всередині поля. Такий тимчасовий зрошувач буде однією зі

сторін межі землеволодіння фермерського господарства, а протилеж-

ною стороною межі землеволодіння тимчасовий зрошувач, що подає

Складання.ІІІ

воду в інше фермерське господарство. Третя сторона межі проходить по

доцільно тимчасовий зрошувач, який подає воду на фермерське гос-

 

дільничному каналу, а протилежна їй четверта вздовж дороги, роз-

 

ташованої наприкінці тимчасових зрошувачів.

 

Оскільки фермерське господарство повинне мати стабільні межі,

Частина

подарство, трансформувати в постійний канал.

При зрошенні дощуванням межі, площі і розміщення земельних масивів ділянок фермерських господарств мають узгоджуватися з видами поливної техніки (машини «Кубань», «Фрегат», «Волжанка» ДДН-100 та ін.), їх сезонною продуктивністю, застосовуваними схе- мами зрошення.

462

При формуванні землеволодінь фермерських господарств на осушуваних землях особливу увагу приділяють забезпеченню формування осушувальної мережі в проектному режимі. Щоб вико- нати цю умову, розподіляти землі потрібно з урахуванням будівлі й розміщення осушувальної мережі. Забезпечити утримання осушу- вальної мережі в робочому стані можна тільки за умови, що за ви- значену ділянку відповідатиме тільки один власник, господар зем- лі. Тому така ділянка має бути територією, на якій розташована не- залежна від інших частина осушувальної мережі, що функціонує самостійно. Вона повинна цілком входити в землеволодіння або її повністю розташовують на кількох таких цілих незалежних ділян- ках. Це вихідне положення визначає особливість установлення меж фермерських господарств на осушених землях.

До такої елементарної ділянки належать колектор останнього порядку і приєднані до нього дрени. Межі елементарних ділянок можна проводити по межах дрен на навколишні землі.

Зона впливу дрен здебільшого збігається з їх водозбірною пло- щею. Межа зони між двома сусідніми дренами, приєднаними до од- ного колектора, проходитиме посередині між ними. Якщо дрени впадають у сусідні колектори одного порядку, то межа зон впливу буде посередині між їх джерелами. Якщо дрена по сусідству з кана- лом провідної мережі або колекторами іншого порядку немає, то межа зони в цьому разі проходитиме по каналу або колектору. При розташуванні дрен безпосередньо біля каналів огороджувальної ме- режі ця межа буде межею зони.

11.3.4. Розміщення садиби фермерського господарства

Садиби фермерського господарства формують за рахунок: існуючої у населеному пункті присадибної ділянки та її розши-

рення в результаті приєднання вільних земель, розташованих у межах фермерського господарства;

організації нового господарського центру з житловою і вироб- ничою зонами на виділеному фермерському господарству земель- ному масиві.

У другому випадку потрібно визначити варіант із найкращим розміщенням основного господарського центру на території фермер- ського господарства.

Господарський центр розміщують з урахуванням певних вимог. 1. Із метою зниження транспортних та інших виробничих витрат господарський центр повинен розміщуватися якомога ближче до центру земельного масиву, що обслуговується, і мати надійний до- рожній звязок з основними земельними угіддями, пунктами здачі

або продажу продукції, іншими селищами.

Розділ 11. Складання проектів упорядкування існуючих землеволодінь і землекористувань та створення нових

463

 

2. Територія, вибрана для забудови, має бути зручною, з достат-

 

нім ухилом для стоку поверхневих вод, низьким рівнем залягання

 

ґрунтових вод. Ґрунти на земельній ділянці повинні бути придат-

 

ними для будівництва будинків і споруд без прокладання дорогих

 

основ.

 

3. Ділянку для будівництва потрібно розташовувати на незабо-

 

лоченій і незатоплюваній території, без природних осередків епіде-

 

мічних захворювань, а також на територіях, які не зазнають зсувів.

 

Забороняється будівництво ферм на місці колишніх скотомогильни-

 

ків, очисних споруд, у радіусі ближче ніж 1,5 – 3,0 км до промисло-

 

вих підприємств кольорової металургії.

 

4. Господарський центр повинен мати рясне водопостачання для

 

питних, господарсько-виробничих і протипожежних потреб, а також

 

бути забезпеченим електроенергією, опаленням, каналізацією за

 

рахунок привязування до централізованих інженерних мереж або

 

створення локальних систем життєзабезпечення (будівництво арте-

землеустрою

зіанських свердловин, шахтних колодязів, котелень, використання

виробничих площ. При цьому ділянку під забудову потрібно виді-

 

природних джерел енергії, біопалива та ін.).

 

5. Житлові і виробничі будинки і споруди новостворюваних сі-

 

мейних ферм і фермерського господарства варто концентрувати на

 

одній мінімальній за площею ділянці забудови з метою економії

територіального

ляти на менш родючих ґрунтах, а під товарну продукцію рільни-

цтва і кормові культури на кращих землях господарства. Ді-

 

лянки, виділені для житлової зони, стосовно ферм варто розміщу-

 

вати з навітряного боку, а за рельєфом вище по схилу і за течією

 

річки. Це запобігає викидам небажаних запахів і стоків на житло-

 

ву зону.

проектів

6. Житлові і виробничі будинки і споруди мають бути захищені

тваринницькими фермами повинен становити не менш як 50 – 100 м.

 

від пануючих вітрів рельєфом місцевості, лісом або зеленими наса-

 

дженнями. Санітарно-захисний розрив між житловими будинками і

Складання.

Відкриті відгодівельні майданчики на 200 і більше голів великої

рогатої худоби через бактеріальне, пилове забруднення і специфічні

 

запахи віддаляють від житлових будівель на відстань не менше ніж

 

500 м.

ІІІ

7. Розміщуючи господарські подвіря, враховують також архітек-

турно-планувальні, будівельні, санітарно-гігієнічні, зооветеринарні

Частина

та інші вимоги.

8. Основний господарський центр має бути повязаний із транс- портними магістралями і населеними пунктами магістральною до- рогою з твердим покриттям завширшки 6 – 8 м.

464

11.4.Усунення недоліків існуючих землеволодінь

іземлекористувань сільськогосподарських підприємств

11.4.1.Поняття і види недоліків землеволодінь

іземлекористувань

Упорядкування або вдосконалення існуючих землеволодінь і зем- лекористувань це землевпорядні дії з внесення цілеспрямованих змін у їх конфігурацію, площу, що поліпшують розміщення, струк- туру, межі з метою створення територіальних умов для підвищення ефективності використання й охорони земель, виробництва й усу- нення недоліків землеволодіння та землекористування.

Недоліки землеволодінь і землекористувань це незручності у конфігурації, площі, структурі, розміщенні й межах земельних ма- сивів або ділянок, закріплених за сільськогосподарськими підпри- ємствами і громадянами, що негативно впливають на використання землі, економіку й організацію виробництва.

До недоліків землеволодіння і землекористування належать: нераціональний розмір землеволодіння і землекористуван-

ня невідповідність структури і складу їхніх угідь спеціалізації і природоохоронним вимогам;

черезсмужжя розчленованість господарства на відособлені ді- лянки, розділені землями інших землевласників, що збільшує відда- леність земель і приводить до необхідності спілкування через землі інших господарств, погіршення умов керування виробництвом, зрос- тання щорічних витрат виробництва і зниження його ефективності;

вкраплення розташування всередині земельного масиву і меж певного землеволодіння ділянки землі іншого землевласника, що збільшує транспортні витрати, потребує зустрічних переїздів, а іноді призводить до знеособлення у використанні землі;

ламаність меж і вклинювання створюють незручності для вну- трішньогосподарської організації території, спричинюють дроблен- ня ділянок, погіршують їх конфігурацію, що ускладнює викорис- тання техніки, призводить до недоорювань, недосівів, виведення земель з обігу;

далекоземелля, що виявляється в значній віддаленості земель господарства від населених пунктів, виробничих центрів, тварин- ницьких ферм, що заважає доступу до цих земельних ділянок, по- требує додаткового будівництва доріг, збільшує транспортні витрати на перевезення продукції, робочої сили, ускладнює організацію ви- робництва.

Крім того, недоліками землеволодіння і землекористування є то- пографічне черезсмужжя, тобто розміщення в межах певного земле-

Розділ 11. Складання проектів упорядкування існуючих землеволодінь і землекористувань та створення нових

465