6. Для нормального функціонування виробничого земельного масиву фермерського господарства має бути забезпечене зручне розташування щодо різних інженерних мереж (ліній електропере- дач, тепломереж, газо- і водопостачання, телефонних ліній).

Формуючи землекористування фермерського господарств на ос- нові оренди потрібно усунути знеособлення у використанні землі, тому земля має надаватися на тривалий термін і в постійних межах. Причому за селянами закріплюють переважне право повторної оре- нди їх колишньої земельної ділянки, а також одержання ділянки у власність на основі викупу.

Невеликі терміни оренди не стимулюють фермерське господарс- тво проводити капітальні поліпшення земель і організовувати їх раціональне використання.

Якщо фермерські господарства додатково до наявного земельного масиву, що перебуває у володінні, орендують ділянки землі, ці ді- лянки мають прилягати до основного масиву з метою їх можливого в майбутньому приєднання до фермерського землеволодіння.

При розміщенні землеволодінь фермерських господарств на зем- лях спеціального фонду (фонду перерозподілу) їх варто розміщувати компактно, повністю займаючи земельні масиви (контури ріллі), не дроблячи їх. Якщо фермерські господарства розміщують на землях реформованих сільськогосподарських підприємств окремо, то їм ви- діляють землі по можливості цілими контурами, забезпечуючи до- рожній зв’язок з господарськими центрами. Коли в самостійне гос- подарство одночасно об’єднуються селяни, їм потрібно виділяти зе- мельні ділянки в одному масиві для того, щоб не порушувати сіль- ськогосподарське виробництво на землях, які залишаються в зага- льній власності сільськогосподарського підприємства.

11.3.3. Установлення меж земельної ділянки фермерського господарства

Межі ділянки фермерського господарства розміщують з ураху- ванням певних вимог.

1.Щоб уникнути появи черезсмужжя, необґрунтованого подріб- нення ділянок, дрібноконтурності угідь, межі сполучають із при- родними межами — живими урочищами (річками, струмками, яра- ми, узліссями тощо) і штучними перешкодами (каналами, дорогами та ін.).

2.У зв’язку з необхідністю підвищення ефективності викорис- тання сільськогосподарської техніки, зниження недоораних площ, клинів, поворотних смуг у відкритій місцевості (особливо на ріллі) межі розміщують прямолінійно без зламів, з кутами поворотів бли- зько 90°.

Розділ 11. Складання проектів упорядкування існуючих землеволодінь і землекористувань та створення нових

При формуванні землеволодінь фермерських господарств на осушуваних землях особливу увагу приділяють забезпеченню формування осушувальної мережі в проектному режимі. Щоб вико- нати цю умову, розподіляти землі потрібно з урахуванням будівлі й розміщення осушувальної мережі. Забезпечити утримання осушу- вальної мережі в робочому стані можна тільки за умови, що за ви- значену ділянку відповідатиме тільки один власник, господар зем- лі. Тому така ділянка має бути територією, на якій розташована не- залежна від інших частина осушувальної мережі, що функціонує самостійно. Вона повинна цілком входити в землеволодіння або її повністю розташовують на кількох таких цілих незалежних ділян- ках. Це вихідне положення визначає особливість установлення меж фермерських господарств на осушених землях.

До такої елементарної ділянки належать колектор останнього порядку і приєднані до нього дрени. Межі елементарних ділянок можна проводити по межах дрен на навколишні землі.

Зона впливу дрен здебільшого збігається з їх водозбірною пло- щею. Межа зони між двома сусідніми дренами, приєднаними до од- ного колектора, проходитиме посередині між ними. Якщо дрени впадають у сусідні колектори одного порядку, то межа зон впливу буде посередині між їх джерелами. Якщо дрена по сусідству з кана- лом провідної мережі або колекторами іншого порядку немає, то межа зони в цьому разі проходитиме по каналу або колектору. При розташуванні дрен безпосередньо біля каналів огороджувальної ме- режі ця межа буде межею зони.

11.3.4. Розміщення садиби фермерського господарства

Садиби фермерського господарства формують за рахунок: існуючої у населеному пункті присадибної ділянки та її розши-

рення в результаті приєднання вільних земель, розташованих у межах фермерського господарства;

організації нового господарського центру з житловою і вироб- ничою зонами на виділеному фермерському господарству земель- ному масиві.

У другому випадку потрібно визначити варіант із найкращим розміщенням основного господарського центру на території фермер- ського господарства.

Господарський центр розміщують з урахуванням певних вимог. 1. Із метою зниження транспортних та інших виробничих витрат господарський центр повинен розміщуватися якомога ближче до центру земельного масиву, що обслуговується, і мати надійний до- рожній зв’язок з основними земельними угіддями, пунктами здачі

або продажу продукції, іншими селищами.

Розділ 11. Складання проектів упорядкування існуючих землеволодінь і землекористувань та створення нових

11.4.Усунення недоліків існуючих землеволодінь

іземлекористувань сільськогосподарських підприємств

11.4.1.Поняття і види недоліків землеволодінь

іземлекористувань

Упорядкування або вдосконалення існуючих землеволодінь і зем- лекористувань — це землевпорядні дії з внесення цілеспрямованих змін у їх конфігурацію, площу, що поліпшують розміщення, струк- туру, межі з метою створення територіальних умов для підвищення ефективності використання й охорони земель, виробництва й усу- нення недоліків землеволодіння та землекористування.

Недоліки землеволодінь і землекористувань — це незручності у конфігурації, площі, структурі, розміщенні й межах земельних ма- сивів або ділянок, закріплених за сільськогосподарськими підпри- ємствами і громадянами, що негативно впливають на використання землі, економіку й організацію виробництва.

До недоліків землеволодіння і землекористування належать: нераціональний розмір землеволодіння і землекористуван-

ня — невідповідність структури і складу їхніх угідь спеціалізації і природоохоронним вимогам;

черезсмужжя — розчленованість господарства на відособлені ді- лянки, розділені землями інших землевласників, що збільшує відда- леність земель і приводить до необхідності спілкування через землі інших господарств, погіршення умов керування виробництвом, зрос- тання щорічних витрат виробництва і зниження його ефективності;

вкраплення — розташування всередині земельного масиву і меж певного землеволодіння ділянки землі іншого землевласника, що збільшує транспортні витрати, потребує зустрічних переїздів, а іноді призводить до знеособлення у використанні землі;

ламаність меж і вклинювання створюють незручності для вну- трішньогосподарської організації території, спричинюють дроблен- ня ділянок, погіршують їх конфігурацію, що ускладнює викорис- тання техніки, призводить до недоорювань, недосівів, виведення земель з обігу;

далекоземелля, що виявляється в значній віддаленості земель господарства від населених пунктів, виробничих центрів, тварин- ницьких ферм, що заважає доступу до цих земельних ділянок, по- требує додаткового будівництва доріг, збільшує транспортні витрати на перевезення продукції, робочої сили, ускладнює організацію ви- робництва.

Крім того, недоліками землеволодіння і землекористування є то- пографічне черезсмужжя, тобто розміщення в межах певного земле-

Розділ 11. Складання проектів упорядкування існуючих землеволодінь і землекористувань та створення нових