- •Передмова
- •1.1. Зміна земельних відносин і системи землекористування — передумова вдосконалення землевпорядного проектування
- •1.2. Сутність землевпорядного проектування як наукової дисципліни
- •Контрольні запитання і завдання
- •2.1. Виникнення і розвиток землевпорядного проектування
- •2.2. Планування землекористування в зарубіжних країнах
- •2.2.1. Політика Європейського Союзу щодо просторового розвитку
- •2.2.2. Рівні планування і типи планів землекористування окремих країн ЄС
- •2.3. Концептуальні положення теорії землевпорядного проектування
- •2.3.1. Поняття і сутність землевпорядного проектування
- •2.3.2. Мета і функції землевпорядного проектування
- •2.3.3. Об’єкти і напрями проектування землекористування
- •2.3.4. Підходи до проектування міського землекористування
- •2.4. Місце землевпорядного проектування у системі землеустрою України
- •2.5. Принципи землевпорядного проектування
- •2.6. Предмет землевпорядного проектування
- •2.7. Документація із землеустрою та її зміст
- •Контрольні запитання і завдання
- •3.1. Система планування і організації раціонального використання та охорони земель
- •3.2. Організація сталого землекористування
- •3.4. Планування використання та охорони земель як складова землевпорядного проектування
- •3.4.1. Основні завдання планування використання та охорони земель
- •3.4.2. Загальнодержавні та регіональні програми використання і охорони земель
- •3.4.4. Зонування територій
- •Контрольні запитання і завдання
- •4.2. Методи економічного районування (зонування)
- •4.2.1. Інтегральне економічне районування (зонування)
- •4.2.2. Галузеве економічне районування (зонування)
- •4.3. Методи типології території і класифікації придатності земель
- •4.4.1. Метод оцінювання економіко-географічного положення
- •4.5. Методи комплексного економічного оцінювання розвитку системи землекористування
- •4.5.1. Метод визначення рівнів економічного і соціального розвитку землекористування
- •4.5.2. Метод визначення комплексності, спеціалізації, структурних зрушень територіального розвитку
- •4.6.1. Нормативний метод землевпорядного проектування
- •4.6.2. Балансовий метод
- •4.6.3. Метод циклів
- •4.6.4. Картографічний метод
- •4.7. Еколого-ландшафтний метод
- •Контрольні запитання і завдання
- •5.1. Стадійність у землевпорядному проектуванні
- •5.1.1. Підготовчі роботи і землевпорядні вишукування
- •5.1.2. Складання проекту землеустрою
- •5.1.3. Перенесення проекту в натуру (на місцевість)
- •5.1.4. Оформлення і видача землевпорядної документації
- •5.1.5. Здійснення проектів землеустрою
- •5.2. Класифікація документації із землеустрою. Види проектів землеустрою
- •5.3. Основні технології землевпорядного проектування
- •5.3.1. Традиційна технологія
- •5.3.2. Комплексна технологія
- •5.3.3. Автоматизовані технології
- •5.4. Організація землевпорядного проектування
- •Контрольні запитання і завдання
- •6.1. Зміст робіт, пов’язаних із здійсненням схем і проектів землеустрою
- •6.2. Розроблення планів здійснення схем і проектів землеустрою
- •6.3. Авторський нагляд, його зміст і методика здійснення
- •6.4. Землевпорядне обслуговування сільськогосподарських підприємств
- •Контрольні запитання і завдання
- •7.1. Завдання і мета складання схем землеустрою
- •7.2. Основні вимоги до складання схем землеустрою
- •7.3. Установлення розрахункових періодів і термінів реалізації схем землеустрою
- •7.4. Організація робіт, пов’язаних із складанням схем землеустрою
- •7.6. Порядок складання схеми землеустрою адміністративного району
- •7.6.1. Загальні положення
- •7.6.2. Підготовчі роботи
- •7.6.3. Відомості про район і його соціально-економічні умови
- •7.6.4. Природні умови
- •7.6.5. Земельно-ресурсний потенціал району
- •7.7. Розроблення пропозицій щодо вдосконалення розподілу й організації раціонального використання земель
- •7.7.1. Удосконалення міжгалузевого розподілу земель району на перспективу
- •7.7.2. Виділення територіальних зон з особливим правовим режимом використання й особливо цінних земель
- •7.8. Удосконалення системи землеволодінь і землекористувань
- •7.8.2. Створення нових та впорядкування існуючих землеволодінь і землекористувань сільськогосподарського призначення
- •7.8.3. Усунення недоліків у розміщенні існуючих землеволодінь і землекористувань сільськогосподарського призначення
- •7.9.1. Оптимізація структури земельних угідь
- •7.9.2. Установлення площ і розміщення земельних ділянок, які використовують сільськогосподарські підприємства на різному праві
- •Контрольні запитання і завдання
- •8.1. Склад і зміст техніко-економічних обґрунтувань
- •8.2.1. Природні умови і ресурси
- •8.2.2. Структура використання земельного фонду
- •8.2.3. Оцінювання використання земель лісового фонду
- •8.2.4. Оцінювання стану земель сільськогосподарського призначення і пропозиції щодо їх використання
- •8.2.6. Природоохоронне і рекреаційне оцінювання природних ресурсів та пропозиції щодо їх використання
- •8.2.7. Обґрунтування основних природоохоронних рішень щодо зміни цільового призначення земель
- •8.2.10. Розвиток землекористування суміжних галузей
- •8.2.11. Природоохоронні заходи
- •8.2.12. Техніко-економічні показники
- •Контрольні запитання і завдання
- •9.1.2. Умови проектування міського землекористування як основа формування меж міста
- •9.1.3. Формування меж землекористування приміських зон як чинника впливу на проектування меж населених пунктів
- •9.1.4. Структуризація землекористування міст для обґрунтування їхніх меж
- •9.1.5. Технічні вимоги до складання проектів
- •9.2. Методика складання проектів формування (зміни) меж територій реалізації земельних та економічних інтересів сільських, селищних і міських рад
- •9.2.1. Підготовчі роботи
- •9.2.2. Розроблення схеми формування (зміни) меж
- •9.2.3. Розроблення проектів формування (зміни) меж
- •9.2.4. Погодження та затвердження проектів формування (зміни) меж
- •9.2.5. Виготовлення проектної документації
- •9.2.6. Виготовлення технічної документації з перенесення проекту в натуру (на місцевість)
- •9.3. Методика складання проектів формування (зміни) меж населених пунктів
- •9.3.1. Підготовчі роботи
- •9.3.2. Складання проекту
- •9.3.3. Погодження та затвердження проекту
- •9.3.4. Виготовлення та оформлення проектної документації
- •9.3.5. Виготовлення технічної документації з перенесення проекту в натуру (на місцевість)
- •Контрольні запитання і завдання
- •10.1. Основні вимоги до складання проектів
- •10.3.1. Підготовчі роботи і проведення землевпорядних вишукувань
- •10.3.2. Функціональне зонування території
- •10.3.3. Організація території заповідної зони
- •10.3.4. Організація і влаштування території рекреаційної зони
- •10.3.5. Організація й улаштування території господарської зони
- •10.4. Проектування системи охорони та відтворення земель природних комплексів
- •10.4.2. Проектування заходів щодо захисту земель від ерозії, заболочення та інших негативних процесів
- •10.4.3. Розроблення заходів щодо охорони земель від руйнування і антропогенних негативних дій
- •10.4.4. Заходи щодо охорони водних джерел від забруднення
- •10.5. Визначення ефективності проектних рішень
- •10.6. Погодження і затвердження проекту
- •10.7. Оформлення і виготовлення проектної документації
- •Контрольні запитання і завдання
- •11.1. Методологічні основи розроблення проектів упорядкування існуючих землеволодінь і землекористувань сільськогосподарських підприємств та створення нових
- •11.2. Методика складання проектів упорядкування існуючих землеволодінь і землекористувань та створення нових
- •11.2.1. Підготовчі роботи
- •11.2.2. Оцінювання стану використання земель
- •11.2.3. Ідентифікація прав власності та оренди землі
- •11.2.4. Обґрунтування попередніх проектних рішень
- •11.2.5. Організація території сільськогосподарських землеволодінь і землекористувань на різному праві
- •11.2.7. Економічне оцінювання ефективності проектних рішень впорядкування існуючих землеволодінь і землекористувань та створення нових
- •11.2.8. Розгляд і затвердження проекту
- •11.2.9. Виготовлення і видача проектної документації
- •11.3. Створення землеволодінь і землекористувань громадян, які ведуть сільськогосподарське виробництво
- •11.3.1. Надання громадянам земель для ведення сільськогосподарського виробництва
- •11.3.2. Порядок проектування землеволодінь і землекористувань фермерських господарств
- •11.3.3. Установлення меж земельної ділянки фермерського господарства
- •11.3.4. Розміщення садиби фермерського господарства
- •11.4.2. Зміст проекту і способи усунення недоліків землеволодінь і землекористувань
- •Контрольні запитання і завдання
- •12.1. Правові основи та умови відведення земельних ділянок
- •12.1.1. Правові основи відведення земельних ділянок
- •12.1.2. Умови відведення земельних ділянок для несільськогосподарських потреб
- •12.2. Порядок вибору земельних ділянок для розміщення об’єктів землеустрою
- •12.3. Розроблення проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок для несільськогосподарських потреб
- •12.4. Розроблення проектів землеустрою щодо зміни цільового призначення земель, які перебувають у власності громадян або юридичних осіб
- •Контрольні запитання і завдання
- •Додатки
- •Список рекомендованої літератури
6. Для нормального функціонування виробничого земельного масиву фермерського господарства має бути забезпечене зручне розташування щодо різних інженерних мереж (ліній електропере- дач, тепломереж, газо- і водопостачання, телефонних ліній).
Формуючи землекористування фермерського господарств на ос- нові оренди потрібно усунути знеособлення у використанні землі, тому земля має надаватися на тривалий термін і в постійних межах. Причому за селянами закріплюють переважне право повторної оре- нди їх колишньої земельної ділянки, а також одержання ділянки у власність на основі викупу.
Невеликі терміни оренди не стимулюють фермерське господарс- тво проводити капітальні поліпшення земель і організовувати їх раціональне використання.
Якщо фермерські господарства додатково до наявного земельного масиву, що перебуває у володінні, орендують ділянки землі, ці ді- лянки мають прилягати до основного масиву з метою їх можливого в майбутньому приєднання до фермерського землеволодіння.
При розміщенні землеволодінь фермерських господарств на зем- лях спеціального фонду (фонду перерозподілу) їх варто розміщувати компактно, повністю займаючи земельні масиви (контури ріллі), не дроблячи їх. Якщо фермерські господарства розміщують на землях реформованих сільськогосподарських підприємств окремо, то їм ви- діляють землі по можливості цілими контурами, забезпечуючи до- рожній зв’язок з господарськими центрами. Коли в самостійне гос- подарство одночасно об’єднуються селяни, їм потрібно виділяти зе- мельні ділянки в одному масиві для того, щоб не порушувати сіль- ськогосподарське виробництво на землях, які залишаються в зага- льній власності сільськогосподарського підприємства.
11.3.3. Установлення меж земельної ділянки фермерського господарства
Межі ділянки фермерського господарства розміщують з ураху- ванням певних вимог.
1.Щоб уникнути появи черезсмужжя, необґрунтованого подріб- нення ділянок, дрібноконтурності угідь, межі сполучають із при- родними межами — живими урочищами (річками, струмками, яра- ми, узліссями тощо) і штучними перешкодами (каналами, дорогами та ін.).
2.У зв’язку з необхідністю підвищення ефективності викорис- тання сільськогосподарської техніки, зниження недоораних площ, клинів, поворотних смуг у відкритій місцевості (особливо на ріллі) межі розміщують прямолінійно без зламів, з кутами поворотів бли- зько 90°.
Розділ 11. Складання проектів упорядкування існуючих землеволодінь і землекористувань та створення нових
461
3. Щоб унеможливити виникнення і розвиток ерозійної небезпе- ки, розміщення меж погоджують з рельєфом місцевості, проектуючи їх по вододілах, тальвегах, сполучаючи з елементами гідрографічної мережі; на схилах межі проектують по лініях стоку.
4. Для дотримання вимог охорони навколишнього природного середовища межі землеволодінь і землекористувань фермерського господарства поєднують з виділеними межами екологічно однорід- них ділянок.
У районах меліорації при розміщенні меж фермерських госпо- дарств потрібно дотримуватися певних рекомендацій.
|
На землях, які зазнають водної ерозії, при розміщенні меж |
|
слід мати на увазі, що розміщення меж під гострим кутом до гори- |
|
зонталей іноді призводить не тільки до змиву ґрунту, а й до намиву |
|
дрібнозему в нижніх частинах увігнутих схилів, особливо поблизу |
|
лісосмуг. Проектування меж уздовж горизонталей може спричинити |
|
застій води на полях і затримання термінів сівби. Отже, у кожному |
|
конкретному випадку межі розміщують на підставі відповідних роз- |
землеустрою |
рахунків і проектують їх або під невеликим кутом до горизонталей, |
або точно впоперек схилу. |
|
|
Розміщення меж господарств на зрошуваних землях по- |
|
годжують із розташуванням зрошувальної й осушувальної мереж, |
|
каналів, гідроспоруд, способом доставки поливної води до полів сі- |
територіального |
возмін, з розробленням плану водокористування. |
Землеволодіння окремих фермерських господарств розміщують у |
|
|
межах цілого поля або поливної ділянки. Щоб забезпечити фермерські |
|
господарства зрошувальною водою, при поверхневому зрошенні кожне |
|
землеволодіння підтягують, як правило, до одного тимчасового зрошу- |
|
вача, і воно перебуває під його управлінням. У цьому разі водовиділом |
|
для фермерського господарства є водозабір у тимчасовий зрошувач. |
проектів |
Томупотрібноздійснитиповнуреорганізаціютимчасовоїзрошувальної |
мережі всередині поля. Такий тимчасовий зрошувач буде однією зі |
|
сторін межі землеволодіння фермерського господарства, а протилеж- |
|
ною стороною межі землеволодіння — тимчасовий зрошувач, що подає |
|
Складання.ІІІ |
воду в інше фермерське господарство. Третя сторона межі проходить по |
доцільно тимчасовий зрошувач, який подає воду на фермерське гос- |
|
|
дільничному каналу, а протилежна їй четверта — вздовж дороги, роз- |
|
ташованої наприкінці тимчасових зрошувачів. |
|
Оскільки фермерське господарство повинне мати стабільні межі, |
Частина |
подарство, трансформувати в постійний канал. |
При зрошенні дощуванням межі, площі і розміщення земельних масивів ділянок фермерських господарств мають узгоджуватися з видами поливної техніки (машини «Кубань», «Фрегат», «Волжанка» ДДН-100 та ін.), їх сезонною продуктивністю, застосовуваними схе- мами зрошення.
462
При формуванні землеволодінь фермерських господарств на осушуваних землях особливу увагу приділяють забезпеченню формування осушувальної мережі в проектному режимі. Щоб вико- нати цю умову, розподіляти землі потрібно з урахуванням будівлі й розміщення осушувальної мережі. Забезпечити утримання осушу- вальної мережі в робочому стані можна тільки за умови, що за ви- значену ділянку відповідатиме тільки один власник, господар зем- лі. Тому така ділянка має бути територією, на якій розташована не- залежна від інших частина осушувальної мережі, що функціонує самостійно. Вона повинна цілком входити в землеволодіння або її повністю розташовують на кількох таких цілих незалежних ділян- ках. Це вихідне положення визначає особливість установлення меж фермерських господарств на осушених землях.
До такої елементарної ділянки належать колектор останнього порядку і приєднані до нього дрени. Межі елементарних ділянок можна проводити по межах дрен на навколишні землі.
Зона впливу дрен здебільшого збігається з їх водозбірною пло- щею. Межа зони між двома сусідніми дренами, приєднаними до од- ного колектора, проходитиме посередині між ними. Якщо дрени впадають у сусідні колектори одного порядку, то межа зон впливу буде посередині між їх джерелами. Якщо дрена по сусідству з кана- лом провідної мережі або колекторами іншого порядку немає, то межа зони в цьому разі проходитиме по каналу або колектору. При розташуванні дрен безпосередньо біля каналів огороджувальної ме- режі ця межа буде межею зони.
11.3.4. Розміщення садиби фермерського господарства
Садиби фермерського господарства формують за рахунок: існуючої у населеному пункті присадибної ділянки та її розши-
рення в результаті приєднання вільних земель, розташованих у межах фермерського господарства;
організації нового господарського центру з житловою і вироб- ничою зонами на виділеному фермерському господарству земель- ному масиві.
У другому випадку потрібно визначити варіант із найкращим розміщенням основного господарського центру на території фермер- ського господарства.
Господарський центр розміщують з урахуванням певних вимог. 1. Із метою зниження транспортних та інших виробничих витрат господарський центр повинен розміщуватися якомога ближче до центру земельного масиву, що обслуговується, і мати надійний до- рожній зв’язок з основними земельними угіддями, пунктами здачі
або продажу продукції, іншими селищами.
Розділ 11. Складання проектів упорядкування існуючих землеволодінь і землекористувань та створення нових
463
|
2. Територія, вибрана для забудови, має бути зручною, з достат- |
|
|
нім ухилом для стоку поверхневих вод, низьким рівнем залягання |
|
|
ґрунтових вод. Ґрунти на земельній ділянці повинні бути придат- |
|
|
ними для будівництва будинків і споруд без прокладання дорогих |
|
|
основ. |
|
|
3. Ділянку для будівництва потрібно розташовувати на незабо- |
|
|
лоченій і незатоплюваній території, без природних осередків епіде- |
|
|
мічних захворювань, а також на територіях, які не зазнають зсувів. |
|
|
Забороняється будівництво ферм на місці колишніх скотомогильни- |
|
|
ків, очисних споруд, у радіусі ближче ніж 1,5 – 3,0 км до промисло- |
|
|
вих підприємств кольорової металургії. |
|
|
4. Господарський центр повинен мати рясне водопостачання для |
|
|
питних, господарсько-виробничих і протипожежних потреб, а також |
|
|
бути забезпеченим електроенергією, опаленням, каналізацією за |
|
|
рахунок прив’язування до централізованих інженерних мереж або |
|
|
створення локальних систем життєзабезпечення (будівництво арте- |
|
землеустрою |
зіанських свердловин, шахтних колодязів, котелень, використання |
|
виробничих площ. При цьому ділянку під забудову потрібно виді- |
||
|
природних джерел енергії, біопалива та ін.). |
|
|
5. Житлові і виробничі будинки і споруди новостворюваних сі- |
|
|
мейних ферм і фермерського господарства варто концентрувати на |
|
|
одній мінімальній за площею ділянці забудови з метою економії |
|
територіального |
ляти на менш родючих ґрунтах, а під товарну продукцію рільни- |
|
цтва і кормові культури — на кращих землях господарства. Ді- |
||
|
лянки, виділені для житлової зони, стосовно ферм варто розміщу- |
|
|
вати з навітряного боку, а за рельєфом — вище по схилу і за течією |
|
|
річки. Це запобігає викидам небажаних запахів і стоків на житло- |
|
|
ву зону. |
|
проектів |
6. Житлові і виробничі будинки і споруди мають бути захищені |
|
тваринницькими фермами повинен становити не менш як 50 – 100 м. |
||
|
від пануючих вітрів рельєфом місцевості, лісом або зеленими наса- |
|
|
дженнями. Санітарно-захисний розрив між житловими будинками і |
|
Складання. |
Відкриті відгодівельні майданчики на 200 і більше голів великої |
|
рогатої худоби через бактеріальне, пилове забруднення і специфічні |
||
|
запахи віддаляють від житлових будівель на відстань не менше ніж |
|
|
500 м. |
|
ІІІ |
7. Розміщуючи господарські подвір’я, враховують також архітек- |
|
турно-планувальні, будівельні, санітарно-гігієнічні, зооветеринарні |
||
Частина |
та інші вимоги.
8. Основний господарський центр має бути пов’язаний із транс- портними магістралями і населеними пунктами магістральною до- рогою з твердим покриттям завширшки 6 – 8 м.
464
11.4.Усунення недоліків існуючих землеволодінь
іземлекористувань сільськогосподарських підприємств
11.4.1.Поняття і види недоліків землеволодінь
іземлекористувань
Упорядкування або вдосконалення існуючих землеволодінь і зем- лекористувань — це землевпорядні дії з внесення цілеспрямованих змін у їх конфігурацію, площу, що поліпшують розміщення, струк- туру, межі з метою створення територіальних умов для підвищення ефективності використання й охорони земель, виробництва й усу- нення недоліків землеволодіння та землекористування.
Недоліки землеволодінь і землекористувань — це незручності у конфігурації, площі, структурі, розміщенні й межах земельних ма- сивів або ділянок, закріплених за сільськогосподарськими підпри- ємствами і громадянами, що негативно впливають на використання землі, економіку й організацію виробництва.
До недоліків землеволодіння і землекористування належать: нераціональний розмір землеволодіння і землекористуван-
ня — невідповідність структури і складу їхніх угідь спеціалізації і природоохоронним вимогам;
черезсмужжя — розчленованість господарства на відособлені ді- лянки, розділені землями інших землевласників, що збільшує відда- леність земель і приводить до необхідності спілкування через землі інших господарств, погіршення умов керування виробництвом, зрос- тання щорічних витрат виробництва і зниження його ефективності;
вкраплення — розташування всередині земельного масиву і меж певного землеволодіння ділянки землі іншого землевласника, що збільшує транспортні витрати, потребує зустрічних переїздів, а іноді призводить до знеособлення у використанні землі;
ламаність меж і вклинювання створюють незручності для вну- трішньогосподарської організації території, спричинюють дроблен- ня ділянок, погіршують їх конфігурацію, що ускладнює викорис- тання техніки, призводить до недоорювань, недосівів, виведення земель з обігу;
далекоземелля, що виявляється в значній віддаленості земель господарства від населених пунктів, виробничих центрів, тварин- ницьких ферм, що заважає доступу до цих земельних ділянок, по- требує додаткового будівництва доріг, збільшує транспортні витрати на перевезення продукції, робочої сили, ускладнює організацію ви- робництва.
Крім того, недоліками землеволодіння і землекористування є то- пографічне черезсмужжя, тобто розміщення в межах певного земле-
Розділ 11. Складання проектів упорядкування існуючих землеволодінь і землекористувань та створення нових
465