переліку обмежень використання земельних ділянок (містобу- дівних, інженерних, санітарно-епідеміологічних, природоохоронних, історико-культурних);

інших вимог.

Зонування земель здійснюється відповідно до затверджених в установленому законом порядку стандартів, норм і правил.

Контрольні запитання і завдання

1. Дайте визначення й охарактеризуйте зміст системи планування й організації раціонального використання та охорони земель. 2. Чому адміністративно-територіальні утво- рення є об’єктами планування й організації раціонального використання та охорони земель? 3. Поняття сталого землеко- ристування і його складові. 4. Сутність розвитку сталого зем- лекористування і роль у цьому землевпорядного проектуван- ня. 5. Охарактеризуйте основні види і зміст робіт, пов’язаних із плануванням й організацією раціонального використання та охорони земель. 6. Назвіть мету й основні завдання плану- вання використання та охорони земель. 7. Охарактеризуйте зміст та основні завдання державної та регіональних програм використання й охорони земель. 8. Сутність і зміст природно- сільськогосподарського, еколого-економічного і ерозійного районування земель. 9. Сутність і зміст зонування земель.

Розділ 3. Планування і організація раціонального використання земель у системі землеустрою

Частина І. Теоретичні основи землевпорядного проектування

Розділ 4

МЕТОДИ ЗЕМЛЕВПОРЯДНОГО ПРОЕКТУВАННЯ

4.1.Системно-діагностичний аналіз регіонального, територіального і внутрішньогосподарського розвитку землекористування

Сучасні процеси розвитку земельних відносин та системи земле- користування об’єктивно свідчать про те, що розв’язання складних управлінських завдань неможливе без комплексного дослідження земельно-територіальних ресурсів і розроблення оптимальних стра- тегій управління землекористуванням на середньострокову пер- спективу.

Організаційною формою такого дослідження є інноваційна мо- дель комплексної регіональної та місцевої програми, її базові ідеї, що поєднані і реалізовані за допомогою спеціальних організаційних принципів і здатні за досить короткий термін розв’язати проблеми інформаційного дефіциту та підвищити якість управлінського вибо- ру за рахунок системного підходу до розв’язання наявних проблем.

Ці ідеї є такими:

будь-яке якісне рішення в управлінні регіональним розвитком землекористування потребує врахування великого обсягу інформа- ції, оскільки економічні, соціальні, політичні, духовні й екологічні процеси на практиці тісно взаємопов’язані. Через це часткові рі- шення зумовлюють нові проблеми;

ефективний підхід до вирішення управлінських завдань з планування та прогнозування використання таких земель немож- ливий без продуманої комплексної аналітичної інформації та про- гнозування розвитку ситуації, особливо в сільському господарстві, під дією конкретних чинників. Отже, експертне оцінювання стану вузлових проблем має охоплювати виявлення чинників і тенденцій розвитку територій і землекористування;

ситуаційно-чинниковий і системно-діагностичний аналіз роз- витку регіону і окремих територій дає змогу обґрунтувати оптима- льну стратегію управлінської діяльності в галузі використання і охорони земель. Отже, аналіз розвитку територій і землекористу- вання орієнтований на виявлення «точок зростання» та ієрархії проблем, які визначають баланс цілей і можливостей у прийнятті управлінських рішень.