Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Третяк.pdf
Скачиваний:
123
Добавлен:
30.03.2016
Размер:
6.16 Mб
Скачать

переліку обмежень використання земельних ділянок (містобу- дівних, інженерних, санітарно-епідеміологічних, природоохоронних, історико-культурних);

інших вимог.

Зонування земель здійснюється відповідно до затверджених в установленому законом порядку стандартів, норм і правил.

Контрольні запитання і завдання

1. Дайте визначення й охарактеризуйте зміст системи планування й організації раціонального використання та охорони земель. 2. Чому адміністративно-територіальні утво- рення є обєктами планування й організації раціонального використання та охорони земель? 3. Поняття сталого землеко- ристування і його складові. 4. Сутність розвитку сталого зем- лекористування і роль у цьому землевпорядного проектуван- ня. 5. Охарактеризуйте основні види і зміст робіт, повязаних із плануванням й організацією раціонального використання та охорони земель. 6. Назвіть мету й основні завдання плану- вання використання та охорони земель. 7. Охарактеризуйте зміст та основні завдання державної та регіональних програм використання й охорони земель. 8. Сутність і зміст природно- сільськогосподарського, еколого-економічного і ерозійного районування земель. 9. Сутність і зміст зонування земель.

Розділ 3. Планування і організація раціонального використання земель у системі землеустрою

133

Частина І. Теоретичні основи землевпорядного проектування

Розділ 4

МЕТОДИ ЗЕМЛЕВПОРЯДНОГО ПРОЕКТУВАННЯ

4.1.Системно-діагностичний аналіз регіонального, територіального і внутрішньогосподарського розвитку землекористування

Сучасні процеси розвитку земельних відносин та системи земле- користування обєктивно свідчать про те, що розвязання складних управлінських завдань неможливе без комплексного дослідження земельно-територіальних ресурсів і розроблення оптимальних стра- тегій управління землекористуванням на середньострокову пер- спективу.

Організаційною формою такого дослідження є інноваційна мо- дель комплексної регіональної та місцевої програми, її базові ідеї, що поєднані і реалізовані за допомогою спеціальних організаційних принципів і здатні за досить короткий термін розвязати проблеми інформаційного дефіциту та підвищити якість управлінського вибо- ру за рахунок системного підходу до розвязання наявних проблем.

Ці ідеї є такими:

будь-яке якісне рішення в управлінні регіональним розвитком землекористування потребує врахування великого обсягу інформа- ції, оскільки економічні, соціальні, політичні, духовні й екологічні процеси на практиці тісно взаємоповязані. Через це часткові рі- шення зумовлюють нові проблеми;

ефективний підхід до вирішення управлінських завдань з планування та прогнозування використання таких земель немож- ливий без продуманої комплексної аналітичної інформації та про- гнозування розвитку ситуації, особливо в сільському господарстві, під дією конкретних чинників. Отже, експертне оцінювання стану вузлових проблем має охоплювати виявлення чинників і тенденцій розвитку територій і землекористування;

ситуаційно-чинниковий і системно-діагностичний аналіз роз- витку регіону і окремих територій дає змогу обґрунтувати оптима- льну стратегію управлінської діяльності в галузі використання і охорони земель. Отже, аналіз розвитку територій і землекористу- вання орієнтований на виявлення «точок зростання» та ієрархії проблем, які визначають баланс цілей і можливостей у прийнятті управлінських рішень.

134

Отже, стратегія управління системи розвитком землекористу- вання будується з урахуванням результатів багатоаспектного аналі- зу стану регіону району, території ради та їхніх основних підсистем. На першому аналітичному етапі дослідження виявляються основні характеристики обєкта, чинники впливу та взаємодії в розвитку конкретних процесів. Потім зясовуються тенденції розвитку та ви- значаються умови, за яких він буде оптимальним.

Для ефективного управління потрібно насамперед отримати комплексну і глибоку оцінку стану використання та охорони земель конкретної території, яка підлягає землевпорядкуванню. Потрібно знати точний економічний, соціальний та екологічний діагноз, щоб не порушити наявного балансу стабільності та підтримати нові по- чинання. Важливо зясувати сильні сторони не лише економіки, а й соціальної структури, якомога краще знати слабкі місця, оскільки саме там здійснюватиметься основна перевірка потенціалу місцевої влади.

Пошуково-дослідницька робота з оцінювання соціально- економічного розвитку територій регіону, району або ради прова- диться переважно за пятьма основними напрямами:

морфологічний аналіз територій: географічне положення,

екологічна та географічна регіоналізація, поселенська та економіко- інфраструктурна мережа регіону;

аналіз виробничого потенціалу регіону: розвиток промислово-

 

сті та сільського господарства, транспорту, звязку, торгівлі та об-

проектування

слуговування, державної та комунальної власності, міжгалузевих та

міжгосподарських зовнішньоекономічних звязків;

 

розроблення компютерної макромоделі економіки землекори-

 

стування регіону або району: зведення в систему наявних даних

 

економічного моніторингу, створення систем балансових рівнянь на

землевпорядного

основі розрахунку коефіцієнтів кореляції для територій, що дають

змогу постійно поповнювати оперативну базу даних і моделювати

розвиток господарського комплексу, системи землекористування та

 

економіки регіону;

 

комплексний аналіз населення: соціально-демографічні харак-

 

теристики, зайнятість, за потреби міжетнічні відносини, рівень

 

життя, якість розвитку соціальної сфери, стан суспільної думки

Методи

(оцінка, цінності та очікування населення);

аналіз приватизаційних та інформаційних процесів: харак-

 

тер звязків державних структур управління і населення регіону,

4.

якість інформування населення про діяльність регіональних і міс-

Розділ

цевих адміністрацій, способи та ефективність поширення інформа-

ції про стан перерозподілу земель та їх використання в структурах

самої адміністрації, роль преси у формуванні громадської думки

 

щодо регіональної земельної політики та забезпечення взаємодії

 

135

громадян і політичної влади. Це дає змогу отримати системну кар- тину стану і тенденцій розвитку земельних відносин та системи зе- млекористування в регіоні, а також виявити основні (проблемні) лінії звязку між розвитком різних процесів.

Відповідно до загальних цілей та завдань дослідження на пер- шому етапі потрібно отримати інформацію управлінської цінності щодо стану земельних відносин і землекористування. На основі цієї інформації розробляють оптимальну стратегію землевпорядних дій і землеустрою. З цією метою до роботи в галузі використання та охо- рони земель, економіки, екології тощо залучають експертів- аналітиків, здатних системно й глибоко вивчати фактичні дані про розвиток тих чи інших конкретних процесів. Перед ними ставляться певні завдання по кожному з основних напрямів аналізу, а саме:

оцінити фактичні дані та основні показники землекористуван- ня, які було проаналізовано;

визначити чинники, що впливають на розвиток процесів (ста- нів) вивчення;

виявити тенденції розвитку землекористування, ґрунтуючись

проектування

на виділенні домінантних чинників;

розглянути звязок явищ вивчення з іншими соціальними та

 

економічними процесами;

 

сформулювати висновки щодо можливостей та механізму

 

управлінського регулювання земельних відносин та землекористу-

землевпорядного

вання.

плексу регіону, якості природного середовища, головних характе-

 

Такий підхід до збирання і оброблення інформації дає змогу на-

 

дати їй тематичного та логічно порівняльного вигляду. На практиці

 

всі основні блоки досліджують паралельно, проте в логіці викладу

 

для практичних цілей управління їх подають послідовно. Блоки

 

дослідження містять результати аналізу стану господарського ком-

основи

ристик населення, побудови земельної політики, формування гро-

мадської думки.

Комплексний системно-діагностичний аналіз є фундаментом

Теоретичні.І

будь-якого регіонального дослідження. Основний акцент в аналі-

жна використати два підходи: виявлення суперечностей, «вузьких

 

тичній роботі ставлять, з одного боку, на вивченні характеристик

 

території, населення та соціальних процесів, а з другого на гли-

 

бокому дослідженні економіки, її провідних галузей. При цьому мо-

Частина

місць», потенційно проблемних чинників; визначення сильних сто-

рін, джерел стабільності, позитивних започаткувань, «точок зрос-

тання» ефективності.

Найголовніший обєкт управлінського впливу землеустрою як методу управління це люди з їх інтересами і потребами, вимога- ми екології та економіки землекористування та влади і з конкрет-

136