- •Передмова
- •1.1. Зміна земельних відносин і системи землекористування — передумова вдосконалення землевпорядного проектування
- •1.2. Сутність землевпорядного проектування як наукової дисципліни
- •Контрольні запитання і завдання
- •2.1. Виникнення і розвиток землевпорядного проектування
- •2.2. Планування землекористування в зарубіжних країнах
- •2.2.1. Політика Європейського Союзу щодо просторового розвитку
- •2.2.2. Рівні планування і типи планів землекористування окремих країн ЄС
- •2.3. Концептуальні положення теорії землевпорядного проектування
- •2.3.1. Поняття і сутність землевпорядного проектування
- •2.3.2. Мета і функції землевпорядного проектування
- •2.3.3. Об’єкти і напрями проектування землекористування
- •2.3.4. Підходи до проектування міського землекористування
- •2.4. Місце землевпорядного проектування у системі землеустрою України
- •2.5. Принципи землевпорядного проектування
- •2.6. Предмет землевпорядного проектування
- •2.7. Документація із землеустрою та її зміст
- •Контрольні запитання і завдання
- •3.1. Система планування і організації раціонального використання та охорони земель
- •3.2. Організація сталого землекористування
- •3.4. Планування використання та охорони земель як складова землевпорядного проектування
- •3.4.1. Основні завдання планування використання та охорони земель
- •3.4.2. Загальнодержавні та регіональні програми використання і охорони земель
- •3.4.4. Зонування територій
- •Контрольні запитання і завдання
- •4.2. Методи економічного районування (зонування)
- •4.2.1. Інтегральне економічне районування (зонування)
- •4.2.2. Галузеве економічне районування (зонування)
- •4.3. Методи типології території і класифікації придатності земель
- •4.4.1. Метод оцінювання економіко-географічного положення
- •4.5. Методи комплексного економічного оцінювання розвитку системи землекористування
- •4.5.1. Метод визначення рівнів економічного і соціального розвитку землекористування
- •4.5.2. Метод визначення комплексності, спеціалізації, структурних зрушень територіального розвитку
- •4.6.1. Нормативний метод землевпорядного проектування
- •4.6.2. Балансовий метод
- •4.6.3. Метод циклів
- •4.6.4. Картографічний метод
- •4.7. Еколого-ландшафтний метод
- •Контрольні запитання і завдання
- •5.1. Стадійність у землевпорядному проектуванні
- •5.1.1. Підготовчі роботи і землевпорядні вишукування
- •5.1.2. Складання проекту землеустрою
- •5.1.3. Перенесення проекту в натуру (на місцевість)
- •5.1.4. Оформлення і видача землевпорядної документації
- •5.1.5. Здійснення проектів землеустрою
- •5.2. Класифікація документації із землеустрою. Види проектів землеустрою
- •5.3. Основні технології землевпорядного проектування
- •5.3.1. Традиційна технологія
- •5.3.2. Комплексна технологія
- •5.3.3. Автоматизовані технології
- •5.4. Організація землевпорядного проектування
- •Контрольні запитання і завдання
- •6.1. Зміст робіт, пов’язаних із здійсненням схем і проектів землеустрою
- •6.2. Розроблення планів здійснення схем і проектів землеустрою
- •6.3. Авторський нагляд, його зміст і методика здійснення
- •6.4. Землевпорядне обслуговування сільськогосподарських підприємств
- •Контрольні запитання і завдання
- •7.1. Завдання і мета складання схем землеустрою
- •7.2. Основні вимоги до складання схем землеустрою
- •7.3. Установлення розрахункових періодів і термінів реалізації схем землеустрою
- •7.4. Організація робіт, пов’язаних із складанням схем землеустрою
- •7.6. Порядок складання схеми землеустрою адміністративного району
- •7.6.1. Загальні положення
- •7.6.2. Підготовчі роботи
- •7.6.3. Відомості про район і його соціально-економічні умови
- •7.6.4. Природні умови
- •7.6.5. Земельно-ресурсний потенціал району
- •7.7. Розроблення пропозицій щодо вдосконалення розподілу й організації раціонального використання земель
- •7.7.1. Удосконалення міжгалузевого розподілу земель району на перспективу
- •7.7.2. Виділення територіальних зон з особливим правовим режимом використання й особливо цінних земель
- •7.8. Удосконалення системи землеволодінь і землекористувань
- •7.8.2. Створення нових та впорядкування існуючих землеволодінь і землекористувань сільськогосподарського призначення
- •7.8.3. Усунення недоліків у розміщенні існуючих землеволодінь і землекористувань сільськогосподарського призначення
- •7.9.1. Оптимізація структури земельних угідь
- •7.9.2. Установлення площ і розміщення земельних ділянок, які використовують сільськогосподарські підприємства на різному праві
- •Контрольні запитання і завдання
- •8.1. Склад і зміст техніко-економічних обґрунтувань
- •8.2.1. Природні умови і ресурси
- •8.2.2. Структура використання земельного фонду
- •8.2.3. Оцінювання використання земель лісового фонду
- •8.2.4. Оцінювання стану земель сільськогосподарського призначення і пропозиції щодо їх використання
- •8.2.6. Природоохоронне і рекреаційне оцінювання природних ресурсів та пропозиції щодо їх використання
- •8.2.7. Обґрунтування основних природоохоронних рішень щодо зміни цільового призначення земель
- •8.2.10. Розвиток землекористування суміжних галузей
- •8.2.11. Природоохоронні заходи
- •8.2.12. Техніко-економічні показники
- •Контрольні запитання і завдання
- •9.1.2. Умови проектування міського землекористування як основа формування меж міста
- •9.1.3. Формування меж землекористування приміських зон як чинника впливу на проектування меж населених пунктів
- •9.1.4. Структуризація землекористування міст для обґрунтування їхніх меж
- •9.1.5. Технічні вимоги до складання проектів
- •9.2. Методика складання проектів формування (зміни) меж територій реалізації земельних та економічних інтересів сільських, селищних і міських рад
- •9.2.1. Підготовчі роботи
- •9.2.2. Розроблення схеми формування (зміни) меж
- •9.2.3. Розроблення проектів формування (зміни) меж
- •9.2.4. Погодження та затвердження проектів формування (зміни) меж
- •9.2.5. Виготовлення проектної документації
- •9.2.6. Виготовлення технічної документації з перенесення проекту в натуру (на місцевість)
- •9.3. Методика складання проектів формування (зміни) меж населених пунктів
- •9.3.1. Підготовчі роботи
- •9.3.2. Складання проекту
- •9.3.3. Погодження та затвердження проекту
- •9.3.4. Виготовлення та оформлення проектної документації
- •9.3.5. Виготовлення технічної документації з перенесення проекту в натуру (на місцевість)
- •Контрольні запитання і завдання
- •10.1. Основні вимоги до складання проектів
- •10.3.1. Підготовчі роботи і проведення землевпорядних вишукувань
- •10.3.2. Функціональне зонування території
- •10.3.3. Організація території заповідної зони
- •10.3.4. Організація і влаштування території рекреаційної зони
- •10.3.5. Організація й улаштування території господарської зони
- •10.4. Проектування системи охорони та відтворення земель природних комплексів
- •10.4.2. Проектування заходів щодо захисту земель від ерозії, заболочення та інших негативних процесів
- •10.4.3. Розроблення заходів щодо охорони земель від руйнування і антропогенних негативних дій
- •10.4.4. Заходи щодо охорони водних джерел від забруднення
- •10.5. Визначення ефективності проектних рішень
- •10.6. Погодження і затвердження проекту
- •10.7. Оформлення і виготовлення проектної документації
- •Контрольні запитання і завдання
- •11.1. Методологічні основи розроблення проектів упорядкування існуючих землеволодінь і землекористувань сільськогосподарських підприємств та створення нових
- •11.2. Методика складання проектів упорядкування існуючих землеволодінь і землекористувань та створення нових
- •11.2.1. Підготовчі роботи
- •11.2.2. Оцінювання стану використання земель
- •11.2.3. Ідентифікація прав власності та оренди землі
- •11.2.4. Обґрунтування попередніх проектних рішень
- •11.2.5. Організація території сільськогосподарських землеволодінь і землекористувань на різному праві
- •11.2.7. Економічне оцінювання ефективності проектних рішень впорядкування існуючих землеволодінь і землекористувань та створення нових
- •11.2.8. Розгляд і затвердження проекту
- •11.2.9. Виготовлення і видача проектної документації
- •11.3. Створення землеволодінь і землекористувань громадян, які ведуть сільськогосподарське виробництво
- •11.3.1. Надання громадянам земель для ведення сільськогосподарського виробництва
- •11.3.2. Порядок проектування землеволодінь і землекористувань фермерських господарств
- •11.3.3. Установлення меж земельної ділянки фермерського господарства
- •11.3.4. Розміщення садиби фермерського господарства
- •11.4.2. Зміст проекту і способи усунення недоліків землеволодінь і землекористувань
- •Контрольні запитання і завдання
- •12.1. Правові основи та умови відведення земельних ділянок
- •12.1.1. Правові основи відведення земельних ділянок
- •12.1.2. Умови відведення земельних ділянок для несільськогосподарських потреб
- •12.2. Порядок вибору земельних ділянок для розміщення об’єктів землеустрою
- •12.3. Розроблення проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок для несільськогосподарських потреб
- •12.4. Розроблення проектів землеустрою щодо зміни цільового призначення земель, які перебувають у власності громадян або юридичних осіб
- •Контрольні запитання і завдання
- •Додатки
- •Список рекомендованої літератури
переліку обмежень використання земельних ділянок (містобу- дівних, інженерних, санітарно-епідеміологічних, природоохоронних, історико-культурних);
інших вимог.
Зонування земель здійснюється відповідно до затверджених в установленому законом порядку стандартів, норм і правил.
Контрольні запитання і завдання
1. Дайте визначення й охарактеризуйте зміст системи планування й організації раціонального використання та охорони земель. 2. Чому адміністративно-територіальні утво- рення є об’єктами планування й організації раціонального використання та охорони земель? 3. Поняття сталого землеко- ристування і його складові. 4. Сутність розвитку сталого зем- лекористування і роль у цьому землевпорядного проектуван- ня. 5. Охарактеризуйте основні види і зміст робіт, пов’язаних із плануванням й організацією раціонального використання та охорони земель. 6. Назвіть мету й основні завдання плану- вання використання та охорони земель. 7. Охарактеризуйте зміст та основні завдання державної та регіональних програм використання й охорони земель. 8. Сутність і зміст природно- сільськогосподарського, еколого-економічного і ерозійного районування земель. 9. Сутність і зміст зонування земель.
Розділ 3. Планування і організація раціонального використання земель у системі землеустрою
133
Частина І. Теоретичні основи землевпорядного проектування
Розділ 4
МЕТОДИ ЗЕМЛЕВПОРЯДНОГО ПРОЕКТУВАННЯ
4.1.Системно-діагностичний аналіз регіонального, територіального і внутрішньогосподарського розвитку землекористування
Сучасні процеси розвитку земельних відносин та системи земле- користування об’єктивно свідчать про те, що розв’язання складних управлінських завдань неможливе без комплексного дослідження земельно-територіальних ресурсів і розроблення оптимальних стра- тегій управління землекористуванням на середньострокову пер- спективу.
Організаційною формою такого дослідження є інноваційна мо- дель комплексної регіональної та місцевої програми, її базові ідеї, що поєднані і реалізовані за допомогою спеціальних організаційних принципів і здатні за досить короткий термін розв’язати проблеми інформаційного дефіциту та підвищити якість управлінського вибо- ру за рахунок системного підходу до розв’язання наявних проблем.
Ці ідеї є такими:
будь-яке якісне рішення в управлінні регіональним розвитком землекористування потребує врахування великого обсягу інформа- ції, оскільки економічні, соціальні, політичні, духовні й екологічні процеси на практиці тісно взаємопов’язані. Через це часткові рі- шення зумовлюють нові проблеми;
ефективний підхід до вирішення управлінських завдань з планування та прогнозування використання таких земель немож- ливий без продуманої комплексної аналітичної інформації та про- гнозування розвитку ситуації, особливо в сільському господарстві, під дією конкретних чинників. Отже, експертне оцінювання стану вузлових проблем має охоплювати виявлення чинників і тенденцій розвитку територій і землекористування;
ситуаційно-чинниковий і системно-діагностичний аналіз роз- витку регіону і окремих територій дає змогу обґрунтувати оптима- льну стратегію управлінської діяльності в галузі використання і охорони земель. Отже, аналіз розвитку територій і землекористу- вання орієнтований на виявлення «точок зростання» та ієрархії проблем, які визначають баланс цілей і можливостей у прийнятті управлінських рішень.
134
Отже, стратегія управління системи розвитком землекористу- вання будується з урахуванням результатів багатоаспектного аналі- зу стану регіону району, території ради та їхніх основних підсистем. На першому аналітичному етапі дослідження виявляються основні характеристики об’єкта, чинники впливу та взаємодії в розвитку конкретних процесів. Потім з’ясовуються тенденції розвитку та ви- значаються умови, за яких він буде оптимальним.
Для ефективного управління потрібно насамперед отримати комплексну і глибоку оцінку стану використання та охорони земель конкретної території, яка підлягає землевпорядкуванню. Потрібно знати точний економічний, соціальний та екологічний діагноз, щоб не порушити наявного балансу стабільності та підтримати нові по- чинання. Важливо з’ясувати сильні сторони не лише економіки, а й соціальної структури, якомога краще знати слабкі місця, оскільки саме там здійснюватиметься основна перевірка потенціалу місцевої влади.
Пошуково-дослідницька робота з оцінювання соціально- економічного розвитку територій регіону, району або ради прова- диться переважно за п’ятьма основними напрямами:
морфологічний аналіз територій: географічне положення,
екологічна та географічна регіоналізація, поселенська та економіко- інфраструктурна мережа регіону;
аналіз виробничого потенціалу регіону: розвиток промислово- |
|
|
сті та сільського господарства, транспорту, зв’язку, торгівлі та об- |
проектування |
|
слуговування, державної та комунальної власності, міжгалузевих та |
||
міжгосподарських зовнішньоекономічних зв’язків; |
|
|
розроблення комп’ютерної макромоделі економіки землекори- |
|
|
стування регіону або району: зведення в систему наявних даних |
|
|
економічного моніторингу, створення систем балансових рівнянь на |
землевпорядного |
|
основі розрахунку коефіцієнтів кореляції для територій, що дають |
||
змогу постійно поповнювати оперативну базу даних і моделювати |
||
розвиток господарського комплексу, системи землекористування та |
|
|
економіки регіону; |
|
|
комплексний аналіз населення: соціально-демографічні харак- |
|
|
теристики, зайнятість, за потреби міжетнічні відносини, рівень |
|
|
життя, якість розвитку соціальної сфери, стан суспільної думки |
Методи |
|
(оцінка, цінності та очікування населення); |
||
аналіз приватизаційних та інформаційних процесів: харак- |
|
|
тер зв’язків державних структур управління і населення регіону, |
4. |
|
якість інформування населення про діяльність регіональних і міс- |
||
Розділ |
||
цевих адміністрацій, способи та ефективність поширення інформа- |
||
ції про стан перерозподілу земель та їх використання в структурах |
||
самої адміністрації, роль преси у формуванні громадської думки |
|
|
щодо регіональної земельної політики та забезпечення взаємодії |
|
135
громадян і політичної влади. Це дає змогу отримати системну кар- тину стану і тенденцій розвитку земельних відносин та системи зе- млекористування в регіоні, а також виявити основні (проблемні) лінії зв’язку між розвитком різних процесів.
Відповідно до загальних цілей та завдань дослідження на пер- шому етапі потрібно отримати інформацію управлінської цінності щодо стану земельних відносин і землекористування. На основі цієї інформації розробляють оптимальну стратегію землевпорядних дій і землеустрою. З цією метою до роботи в галузі використання та охо- рони земель, економіки, екології тощо залучають експертів- аналітиків, здатних системно й глибоко вивчати фактичні дані про розвиток тих чи інших конкретних процесів. Перед ними ставляться певні завдання по кожному з основних напрямів аналізу, а саме:
оцінити фактичні дані та основні показники землекористуван- ня, які було проаналізовано;
визначити чинники, що впливають на розвиток процесів (ста- нів) вивчення;
виявити тенденції розвитку землекористування, ґрунтуючись
проектування |
на виділенні домінантних чинників; |
розглянути зв’язок явищ вивчення з іншими соціальними та |
|
|
економічними процесами; |
|
сформулювати висновки щодо можливостей та механізму |
|
управлінського регулювання земельних відносин та землекористу- |
землевпорядного |
вання. |
плексу регіону, якості природного середовища, головних характе- |
|
|
Такий підхід до збирання і оброблення інформації дає змогу на- |
|
дати їй тематичного та логічно порівняльного вигляду. На практиці |
|
всі основні блоки досліджують паралельно, проте в логіці викладу |
|
для практичних цілей управління їх подають послідовно. Блоки |
|
дослідження містять результати аналізу стану господарського ком- |
основи |
ристик населення, побудови земельної політики, формування гро- |
мадської думки. |
|
Комплексний системно-діагностичний аналіз є фундаментом |
|
Теоретичні.І |
будь-якого регіонального дослідження. Основний акцент в аналі- |
жна використати два підходи: виявлення суперечностей, «вузьких |
|
|
тичній роботі ставлять, з одного боку, на вивченні характеристик |
|
території, населення та соціальних процесів, а з другого — на гли- |
|
бокому дослідженні економіки, її провідних галузей. При цьому мо- |
Частина |
місць», потенційно проблемних чинників; визначення сильних сто- |
рін, джерел стабільності, позитивних започаткувань, «точок зрос- |
тання» ефективності.
Найголовніший об’єкт управлінського впливу землеустрою як методу управління — це люди з їх інтересами і потребами, вимога- ми екології та економіки землекористування та влади і з конкрет-
136