- •Передмова
- •1.1. Зміна земельних відносин і системи землекористування — передумова вдосконалення землевпорядного проектування
- •1.2. Сутність землевпорядного проектування як наукової дисципліни
- •Контрольні запитання і завдання
- •2.1. Виникнення і розвиток землевпорядного проектування
- •2.2. Планування землекористування в зарубіжних країнах
- •2.2.1. Політика Європейського Союзу щодо просторового розвитку
- •2.2.2. Рівні планування і типи планів землекористування окремих країн ЄС
- •2.3. Концептуальні положення теорії землевпорядного проектування
- •2.3.1. Поняття і сутність землевпорядного проектування
- •2.3.2. Мета і функції землевпорядного проектування
- •2.3.3. Об’єкти і напрями проектування землекористування
- •2.3.4. Підходи до проектування міського землекористування
- •2.4. Місце землевпорядного проектування у системі землеустрою України
- •2.5. Принципи землевпорядного проектування
- •2.6. Предмет землевпорядного проектування
- •2.7. Документація із землеустрою та її зміст
- •Контрольні запитання і завдання
- •3.1. Система планування і організації раціонального використання та охорони земель
- •3.2. Організація сталого землекористування
- •3.4. Планування використання та охорони земель як складова землевпорядного проектування
- •3.4.1. Основні завдання планування використання та охорони земель
- •3.4.2. Загальнодержавні та регіональні програми використання і охорони земель
- •3.4.4. Зонування територій
- •Контрольні запитання і завдання
- •4.2. Методи економічного районування (зонування)
- •4.2.1. Інтегральне економічне районування (зонування)
- •4.2.2. Галузеве економічне районування (зонування)
- •4.3. Методи типології території і класифікації придатності земель
- •4.4.1. Метод оцінювання економіко-географічного положення
- •4.5. Методи комплексного економічного оцінювання розвитку системи землекористування
- •4.5.1. Метод визначення рівнів економічного і соціального розвитку землекористування
- •4.5.2. Метод визначення комплексності, спеціалізації, структурних зрушень територіального розвитку
- •4.6.1. Нормативний метод землевпорядного проектування
- •4.6.2. Балансовий метод
- •4.6.3. Метод циклів
- •4.6.4. Картографічний метод
- •4.7. Еколого-ландшафтний метод
- •Контрольні запитання і завдання
- •5.1. Стадійність у землевпорядному проектуванні
- •5.1.1. Підготовчі роботи і землевпорядні вишукування
- •5.1.2. Складання проекту землеустрою
- •5.1.3. Перенесення проекту в натуру (на місцевість)
- •5.1.4. Оформлення і видача землевпорядної документації
- •5.1.5. Здійснення проектів землеустрою
- •5.2. Класифікація документації із землеустрою. Види проектів землеустрою
- •5.3. Основні технології землевпорядного проектування
- •5.3.1. Традиційна технологія
- •5.3.2. Комплексна технологія
- •5.3.3. Автоматизовані технології
- •5.4. Організація землевпорядного проектування
- •Контрольні запитання і завдання
- •6.1. Зміст робіт, пов’язаних із здійсненням схем і проектів землеустрою
- •6.2. Розроблення планів здійснення схем і проектів землеустрою
- •6.3. Авторський нагляд, його зміст і методика здійснення
- •6.4. Землевпорядне обслуговування сільськогосподарських підприємств
- •Контрольні запитання і завдання
- •7.1. Завдання і мета складання схем землеустрою
- •7.2. Основні вимоги до складання схем землеустрою
- •7.3. Установлення розрахункових періодів і термінів реалізації схем землеустрою
- •7.4. Організація робіт, пов’язаних із складанням схем землеустрою
- •7.6. Порядок складання схеми землеустрою адміністративного району
- •7.6.1. Загальні положення
- •7.6.2. Підготовчі роботи
- •7.6.3. Відомості про район і його соціально-економічні умови
- •7.6.4. Природні умови
- •7.6.5. Земельно-ресурсний потенціал району
- •7.7. Розроблення пропозицій щодо вдосконалення розподілу й організації раціонального використання земель
- •7.7.1. Удосконалення міжгалузевого розподілу земель району на перспективу
- •7.7.2. Виділення територіальних зон з особливим правовим режимом використання й особливо цінних земель
- •7.8. Удосконалення системи землеволодінь і землекористувань
- •7.8.2. Створення нових та впорядкування існуючих землеволодінь і землекористувань сільськогосподарського призначення
- •7.8.3. Усунення недоліків у розміщенні існуючих землеволодінь і землекористувань сільськогосподарського призначення
- •7.9.1. Оптимізація структури земельних угідь
- •7.9.2. Установлення площ і розміщення земельних ділянок, які використовують сільськогосподарські підприємства на різному праві
- •Контрольні запитання і завдання
- •8.1. Склад і зміст техніко-економічних обґрунтувань
- •8.2.1. Природні умови і ресурси
- •8.2.2. Структура використання земельного фонду
- •8.2.3. Оцінювання використання земель лісового фонду
- •8.2.4. Оцінювання стану земель сільськогосподарського призначення і пропозиції щодо їх використання
- •8.2.6. Природоохоронне і рекреаційне оцінювання природних ресурсів та пропозиції щодо їх використання
- •8.2.7. Обґрунтування основних природоохоронних рішень щодо зміни цільового призначення земель
- •8.2.10. Розвиток землекористування суміжних галузей
- •8.2.11. Природоохоронні заходи
- •8.2.12. Техніко-економічні показники
- •Контрольні запитання і завдання
- •9.1.2. Умови проектування міського землекористування як основа формування меж міста
- •9.1.3. Формування меж землекористування приміських зон як чинника впливу на проектування меж населених пунктів
- •9.1.4. Структуризація землекористування міст для обґрунтування їхніх меж
- •9.1.5. Технічні вимоги до складання проектів
- •9.2. Методика складання проектів формування (зміни) меж територій реалізації земельних та економічних інтересів сільських, селищних і міських рад
- •9.2.1. Підготовчі роботи
- •9.2.2. Розроблення схеми формування (зміни) меж
- •9.2.3. Розроблення проектів формування (зміни) меж
- •9.2.4. Погодження та затвердження проектів формування (зміни) меж
- •9.2.5. Виготовлення проектної документації
- •9.2.6. Виготовлення технічної документації з перенесення проекту в натуру (на місцевість)
- •9.3. Методика складання проектів формування (зміни) меж населених пунктів
- •9.3.1. Підготовчі роботи
- •9.3.2. Складання проекту
- •9.3.3. Погодження та затвердження проекту
- •9.3.4. Виготовлення та оформлення проектної документації
- •9.3.5. Виготовлення технічної документації з перенесення проекту в натуру (на місцевість)
- •Контрольні запитання і завдання
- •10.1. Основні вимоги до складання проектів
- •10.3.1. Підготовчі роботи і проведення землевпорядних вишукувань
- •10.3.2. Функціональне зонування території
- •10.3.3. Організація території заповідної зони
- •10.3.4. Організація і влаштування території рекреаційної зони
- •10.3.5. Організація й улаштування території господарської зони
- •10.4. Проектування системи охорони та відтворення земель природних комплексів
- •10.4.2. Проектування заходів щодо захисту земель від ерозії, заболочення та інших негативних процесів
- •10.4.3. Розроблення заходів щодо охорони земель від руйнування і антропогенних негативних дій
- •10.4.4. Заходи щодо охорони водних джерел від забруднення
- •10.5. Визначення ефективності проектних рішень
- •10.6. Погодження і затвердження проекту
- •10.7. Оформлення і виготовлення проектної документації
- •Контрольні запитання і завдання
- •11.1. Методологічні основи розроблення проектів упорядкування існуючих землеволодінь і землекористувань сільськогосподарських підприємств та створення нових
- •11.2. Методика складання проектів упорядкування існуючих землеволодінь і землекористувань та створення нових
- •11.2.1. Підготовчі роботи
- •11.2.2. Оцінювання стану використання земель
- •11.2.3. Ідентифікація прав власності та оренди землі
- •11.2.4. Обґрунтування попередніх проектних рішень
- •11.2.5. Організація території сільськогосподарських землеволодінь і землекористувань на різному праві
- •11.2.7. Економічне оцінювання ефективності проектних рішень впорядкування існуючих землеволодінь і землекористувань та створення нових
- •11.2.8. Розгляд і затвердження проекту
- •11.2.9. Виготовлення і видача проектної документації
- •11.3. Створення землеволодінь і землекористувань громадян, які ведуть сільськогосподарське виробництво
- •11.3.1. Надання громадянам земель для ведення сільськогосподарського виробництва
- •11.3.2. Порядок проектування землеволодінь і землекористувань фермерських господарств
- •11.3.3. Установлення меж земельної ділянки фермерського господарства
- •11.3.4. Розміщення садиби фермерського господарства
- •11.4.2. Зміст проекту і способи усунення недоліків землеволодінь і землекористувань
- •Контрольні запитання і завдання
- •12.1. Правові основи та умови відведення земельних ділянок
- •12.1.1. Правові основи відведення земельних ділянок
- •12.1.2. Умови відведення земельних ділянок для несільськогосподарських потреб
- •12.2. Порядок вибору земельних ділянок для розміщення об’єктів землеустрою
- •12.3. Розроблення проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок для несільськогосподарських потреб
- •12.4. Розроблення проектів землеустрою щодо зміни цільового призначення земель, які перебувають у власності громадян або юридичних осіб
- •Контрольні запитання і завдання
- •Додатки
- •Список рекомендованої літератури
2.6. Предмет землевпорядного проектування
Землевпорядне проектування акумулює знання, набуті в резуль- таті вивчення різних спеціальних дисциплін із землеустрою, а та- кож загальнопрофесійних, а саме: наук про землю (геодезія, ґрунто- знавство з основами геоботаніки, меліорація і рекультивація зе- мель, агромеліорація, картографія та ін.); прикладних (земельний кадастр, прогнозування і планування використання земель, плану- вання сільських населених місць, інженерне устаткування терито- рії, основи лісовпорядження); загальногалузевих (аграрна економі- ка, організація сільськогосподарських підприємств, основи техноло- гії сільськогосподарського виробництва).
Наприклад, щоб вирішити тільки одне питання проекту земле- устрою, пов’язане з організацією сівозмін, землевпорядник-проекту- вальник має знати:
як рослини реагують на різні властивості ґрунтів (родючість, механічний склад, ступінь зволоженості, кислотність, еродованість);
які технології оброблення сільськогосподарських культур мож- на застосовувати в господарстві;
як впливають розміри і форма полів на продуктивність сільсь- когосподарської техніки;
які форми організації виробництва, праці і керування краще використовувати в цих умовах;
як пов’язати розміщення сівозмін із системою розселення, на- явністю дорожньої мережі, проектуванням лісосмуг, агротехнічних протиерозійних заходів;
як і з використанням яких геодезичних приладів винести межі запроектованих полів сівозмін і робочих ділянок у натуру тощо.
Об’єкт землевпорядного проектування — територія, яка перебу-
ває у взаємозв’язку з системами господарювання, землеволодіння і землекористування. Не можна, наприклад, здійснити міжгосподар- ський землеустрій, реорганізувати сільськогосподарські підприєм- ства, не враховуючи їхньої спеціалізації, обсягів виробництва про- дукції, системи розселення, організаційно-виробничої структури, системи використання земельних угідь. Організація території се- лянського господарства значно відрізняється від організації терито- рії великого сільськогосподарського підприємства, особистого під- собного господарства і підсобного сільського господарства промисло- вого підприємства.
Крім того, будь-якому землеволодінню, землекористуванню або їхній системі на час землеустрою властива певна організація тери- торії — склад і структура земельних угідь, розміщення меж вироб- ничих підрозділів і господарських центрів, сівозмін, полів, робочих ділянок, меліоративної мережі, доріг, лісосмуг тощо. Вона є соціа-
Розділ 2. Теоретико-методологічні основи землевпорядного проектування
89
Частина І. Теоретичні основи землевпорядного проектування
льно-економічним явищем, яке можна вивчати, трансформувати і регулювати.
У ході землеустрою на основі проектів здійснюється перехід до нової організації території. Таким чином воно набуває характеру динамічного процесу, об’єктом якого є територія, а предметом нау- кового пізнання — закономірності її організації.
Отже, предметом наукової дисципліни «Землевпорядне проекту- вання» є закономірності організації території і засобів виробництва, нерозривно пов’язаних із землею, і зумовлені ними методи, способи і прийоми складання, обґрунтування і здійснення проектів і схем землеустрою.
Зміст, методика складання проектів, а також послідовність проек- тування можуть бути досить різноманітними. Вони залежать від багатьох природних і економічних умов: клімату, ґрунту, рельєфу, розміру і конфігурації земельних ділянок, гідрографії і гідрогеоло- гії, природної рослинності, структури, густоти і розміщення насе- лення, рівня спеціалізації і концентрації виробництва, розмірів і поєднання основних і додаткових галузей господарства, його фондо- забезпеченості й технічної оснащеності. Таке розмаїття чинників зумовлює необхідність формулювання загальних і окремих вимог, що випливають із закономірностей науково обґрунтованої організа- ції території за тих чи інших умов.
Наприклад, оскільки на продуктивність сільськогосподарської техніки впливають конфігурація і розміри полів, їх і робочі ділянки слід проектувати якомога правильнішої форми з рівнобіжними дов- гими сторонами і досить великою довжиною гону. Залежність ефек- тивності виробництва від форми організації території означає, що при землеустрої сільгосппідприємств мають бути створені належні організаційно-територіальні умови, які сприятимуть розширеному відтворенню, підвищенню культури землеробства, зростанню родю- чості ґрунтів, упровадженню прогресивних технологій вирощування культур, наукової організації праці і управління.
Іншим прикладом є взаємозв’язок організації території з її ґрун- тоохоронними характеристиками. Відомо, що обробіток полів уз- довж схилів посилює поверхневий стік води і зумовлює розвиток во- дяної ерозії ґрунтів, тому при землеустрої потрібно запроектувати цілий комплекс протиерозійних заходів і розмістити його окремі елементи (межі робочих ділянок, основні водорегулювальні лісосму- ги, лінійні гідротехнічні споруди — вали, канави) впоперек схилу. Це дасть змогу обробляти ґрунти і здійснювати агротехнічні проти- ерозійні заходи по горизонталях полів або вздовж їхнього основного напрямку, що перешкоджатиме стоку води і концентруватиме її до меж, які не руйнують ґрунт.
90
Розмаїття видів і форм землеустрою, природних і економічних умов господарювання потребує використання при розробленні про- ектів землеустрою різних методів.
2.7. Документація із землеустрою та її зміст
Відповідно до Закону України «Про землеустрій» основні складо- ві розроблення документації із землеустрою — техніка, технологія й організація — впроваджуються у виробництво, пройшовши склад- ний шлях від зародження ідеї, задуму, експериментальної перевір- ки і виробничого випробування до вироблення наукових рекомен- дацій, реалізації їх у конкретних проектах і здійснення на практиці (на місцевості, у конкретному підприємстві, на робочому місці). У цьому ланцюзі проект є найважливішою сполучною ланкою між на- укою і виробництвом, основним засобом матеріалізації наукових ідей проектувальника. Отже, проект землеустрою є сукупністю до- кументів (розрахунків, креслень тощо) на спорудження, створення або реконструкцію будь-якого об’єкта (механізму, пристрою) або здійснення (впровадження) будь-якого процесу, технології, форм організації виробництва.
Землевпорядний проект — це сукупність документів (розра- хунків, креслень тощо) зі створення нових форм устрою (улашту- вання) землі, їх економічного, технічного, екологічного та правового обґрунтування, які забезпечують організацію раціонального вико- ристання землі в сфері народного господарства в цілому і насампе- ред окремих землеволодінь і землекористувань, особливо сільсько- господарських.
У сучасному світі будь-яка техніка, технологія виробництва або невиробничого процесу вводиться в дію на основі попередньо скла- деної документації чи проекту. Нині, у вік науково-технічного про- гресу, коли наука перетворюється на безпосередню виробничу силу, впровадження у практику нових прогресивних технологій і техніки неможливе без проекту. Адже шлях від зародження ідеї, задуму, експериментальної перевірки і виробничого випробування до на- працювання наукових рекомендацій і реалізація їх на практиці, складний. У зазначеному ланцюзі проект виступає важливою лан- кою. Проекту передують прогнозування і планування. В свою чергу, план ґрунтується на коротко- або довгостроковому (стратегічному) прогнозі і випливає з конкретного проекту, який завершується кош- торисними розрахунками або є для нього основою.
Землевпорядний проект є основою інженерної організації виробни- цтва для всіх галузей народного господарства, а також для розв’язання
Розділ 2. Теоретико-методологічні основи землевпорядного проектування
91
Частина І. Теоретичні основи землевпорядного проектування
соціальних та природоохоронних проблем і заходів. З нього почина- ються будь-які інвестиції, організація підприємства, закладу. Без від- ведення земельної ділянки не може розпочатися будівництво.
Землевпорядний проект складається з графічної і текстової частин. Графічна частина містить проектний план, робочі креслення, схеми, рисунки, графіки, діаграми. Основним документом є проектний план. На ньому фіксують межі, площу і місце розміщення землекористуван- ня (землеволодіння), земельних угідь, сівозмінних масивів, доріг тощо, тобто економічно ефективні й соціально та екологічно обґрунтовані форми організації території, запропоновані проектом. Проектний план оформляється за встановленими стандартами і відображає ухвалені рішення. До нього, як правило, додають інші креслення, кількість і зміст яких визначається завданням на проектування, відомчими ін- струкціями, методичними вказівками і рекомендаціями.
Проект територіального землеустрою закріплює і визначає межі землеволодінь і землекористувань, зон обмежень у використанні земель та земельних сервітутів на місцевості. Відповідно до земель- ного законодавства жодне підприємство (організація, установа) не може здійснювати свою діяльність (вести будівництво, видобуток корисних копалин, прокладати шляхи та ін.) доти, доки на основі проекту землеустрою не буде відведено ділянку землі встановленої площі та отримано державний акт, що засвідчує право на землю.
При складанні проекту внутрішньогосподарського землеустрою сільськогосподарського підприємства визначають також межі і площу окремих видів земельних угідь (ріллі, сінокосів, пасовищ, багаторічних насаджень), сівозмін, полів, робочих ділянок, гуртових і отарних ділянок, розміщення земельних масивів виробничих під- розділів, внутрішньогосподарських шляхів, лісосмуг, гідротехнічних лінійних споруд (каналів, валів, канав тощо). Ці територіальні еле- менти, узгоджені з організаційно-виробничою структурою сільсько- господарського підприємства, організацією виробництва, праці й управління, показують графічно на плані. Вони визначають нову форму організації території господарства, що має сприяти зростан- ню ефективності виробництва на основі раціонального використан- ня й охорони земель. Тому проект землеустрою має бути складений грамотно не тільки з юридичного погляду, а й містити необхідні економічні обґрунтування, інженерні розрахунки, а також урахову- вати технічні й екологічні вимоги.
Отже, землевпорядний проект (проект землеустрою) — це су- купність нормативно-правових, економічних, технічних документів щодо обґрунтування заходів з використання та охорони земель, які передбачається здійснити протягом 5 – 10 і більше років.
Землевпорядний робочий проект (або робоча документація комплексного проекту) має містити також кошторисно-фінансові
92
розрахунки, які дають змогу проводити конкретні фінансові опера- ції з виділення і витрат засобів. За цим проектом здійснюють безпо- середнє будівництво, благоустрій і реконструкцію.
Робочий проект землеустрою — це сукупність нормативно-
правових, економічних і технічних документів з використання та охорони земель, які містять розрахунки, опис, креслення технічних рішень, кошторис, реалізацію яких передбачається здійснити про- тягом 2 – 3 років.
Намічувані в проекті землеустрою зміни у землеволодінні або землекористуванні, розміщенні виробництва, використанні й охо- роні землі, що створюють нову просторову організацію території, становлять його основний зміст.
Як зазначалося, проект складається із графічної і текстової час- тин.
Графічна частина проекту охоплює проектний план, робочі кре- слення перенесення проекту в натуру, карти, схеми, графіки, рису- нки, а також діаграми, що враховують фактичний стан території об’єкта, ґрунтові, геоботанічні, земельно-оціночні, агроекологічні та інші картограми, карти і плани, які використовують при проекту- ванні.
Основним документом є проектний план. На ньому відображають усі проектні рішення, пов’язані з організацією території (межі, пло- щі, види угідь, заходи щодо трансформації і поліпшення землі то- що). Планово-картографічні матеріали оформляють, застосовуючи умовні знаки і позначення, прийняті в землеустрої. Їхній масштаб має враховувати площу об’єкта проектування, зональні умови, мож- ливість нанесення проектних елементів і зручність користування.
Текстова частина проекту містить завдання на проектування, розрахунково-пояснювальну записку, матеріали техніко-економіч- ного (агроекономічного) обґрунтування проекту, відомості площ угідь (проектну експлікацію), кошторисно-фінансові розрахунки, матеріали експертизи, розгляду і затвердження проекту.
Якщо при проектуванні використовують цифрові моделі місцево- сті й комп’ютерні технології, то в проектну документацію вносять також пакети прикладних програм, різні носії інформації (зокрема, дискети). Вони дають змогу здійснювати заплановані заходи по ро- ках (диференційоване розміщення посівів сільськогосподарських культур на ділянках різної якості, агротехнічні протиерозійні захо- ди, роботи, пов’язані з підвищенням родючості ґрунтів на основі ба- лансу гумусу).
Графічна і текстова частини проекту утворюють проектно-кошто- рисну документацію (проектну документацію).
Розглянутий і затверджений у встановленому порядку і перене- сений у натуру проект землеустрою, який є сукупністю належним
Розділ 2. Теоретико-методологічні основи землевпорядного проектування
93