рони екосистем з реліктовою флорою і фауною, а також щодо охоро- ни фітоценозів, що становлять інтерес для вивчення історичного процесу формування біогеоценотичного покриву;

3)зонально-географічним, який потребує, щоб заповідні терито- рії відбивали широтно-меридіанні, а в гірських регіонах — висотні закономірності поширення екосистем. Проектом охоплюються еко- системи за участю ендемічних видів і форм тварин і рослин, видів на межі ареалу та висотного поширення в гірських районах, а та- кож цікаві у біогеографічному відношенні азональні угрупування;

4)екологічним, який передбачає забезпечення охорони цінних для науки природних екосистем, що сформувалися у певних кліма- тичних, едафічних і геолого-геоморфологічних умовах. Для підтри- мання екологічної рівноваги ландшафтів проектом потрібно перед- бачити охоронні заходи щодо біогеоценозів, що мають важливе еко- сферне значення — водорегулювальне, ґрунтозахисне, протизсувне тощо;

5)господарським, який передбачає внесення проектом у природ- но-заповідний фонд екосистем, які мають практичне значення для сільськогосподарського, лісового, водного та інших галузей народно- го господарства, наприклад високопродуктивні ґрунти, лісові куль- тури — фітоценози, цінні у генетико-селекційному відношенні рос- линні угрупування, природні біоценози, що сприяють генофонду прилеглих окультурених ландшафтів тощо;

6)соціальним, який полягає в збереженні за допомогою регульо- ваного заповідного режиму цінних у рекреаційному та бальнеоло- гічному відношенні природних територіальних комплексів для за- доволення потреб населення з урахуванням демографічного проце- су, а також існуючих тенденцій урбанізації;

7)науково-дослідним, який передбачає організацію природної бази для наукових досліджень біосфери та збереження незайманих

іеталонних господарських екосистем «Земля» для їх моніторингу. В проекті позначають пункти контролю (ПК) і точки спостережень (ТС) за охороною і відтворенням природних ресурсів;

8)дидактичним, який полягає у створенні умов у заповідній зоні для еколого-освітньої і природопізнавальної діяльності.

10.3.4.Організація і влаштування території рекреаційної зони

Організація і влаштування території рекреаційної зони полягає в розробленні пропозицій щодо рекреаційного освоєння земель, при- датних для цих цілей, та формування рекреаційної системи, яка здатна задовольнити потреби населення в масовому відпочинку, туризмі, курортному лікуванні зараз і на перспективу.

Розділ 10. Складання проектів організації та встановлення меж територій…

Частина ІІІ. Складання проектів територіального землеустрою

У процесі організації території рекреаційної зони виділяють такі типи спеціалізованих рекреаційних територій:

бальнеологічні курорти;

гірсько-туристичні;

рівнинні, з мережею озер, річок, водосховищ.

Спеціалізовані рекреаційні типи територій розміщують за прин- ципом «прив’язування до домінуючого типу ресурсів».

Елементами бальнеологічного типу рекреаційної території є зона охорони і використання бальнеологічних ресурсів, комплекси і за- клади курортного лікування та їхні території, профілактично-оздо- ровчі комплекси тощо (табл. 10.3).

Таблиця 10.3. Місткість комплексів відпочинку і розміри земельних

ділянок

Проектування зон відпочинку в гірській місцевості пов’язане з проведенням додаткових досліджень природно-ландшафтних умов цього району (табл. 10.4). Природні умови для організації закладів і схилів гірськолижного спорту оцінюють за спеціальними функціо- нальними критеріями.

Розділ 10. Складання проектів організації та встановлення меж територій…

Частина ІІІ. Складання проектів територіального землеустрою

Таблиця 10.6. Допустимі рекреаційні навантаження на землі

рекреаційного призначення

Допустимі рекреаційні навантаження залежно від виду рекреа- ційного використання території зон короткочасного відпочинку на- ведено в табл. 10.7.

Таблиця 10.7. Допустимі рекреаційні навантаження залежно від виду

використання земель рекреаційного призначення

Щоб поліпшити умови відпочинку і естетичний стан, найбільш мальовничі в природному відношенні місця впорядковують. Норма-