Землями промисловості, транспорту, зв’язку, енергетики є земе- льні ділянки, надані в установленому порядку підприємствам, установам, організаціям для здійснення відповідної діяльності. Такі землі в сільській раді становлять 0,6 %, або 38,9 га.

Аналіз сучасного стану використання земель за цільовим при- значенням дає змогу виділити на території сільської ради три над- типи землекористування відповідно до їх функціонального впливу на навколишнє природне середовище: агроландшафтний, середо- вищестабілізувальний, селітебний.

Агроландшафтний надтип землекористування займає площу земель 4011,5 га, або 58,0 % території сільської ради. Це землі сіль- ськогосподарського призначення.

Середовищестабілізувальний надтип землекористування пред-

ставлений землями лісового та водного фондів, землями історико- культурного призначення, а також болотами, що перебувають у ка- тегорії земель сільськогосподарського призначення. Його площа становить 2741,2 га (39,6 %).

Селітебний надтип землекористування 168,0 га (2,4 %) охоплює землі житлової та громадської забудови, землі промисловості, транспорту, зв’язку, енергетики. Ці землі використовуються пере- важно для розміщення об’єктів народного господарства.

11.2.3. Ідентифікація прав власності та оренди землі

Основним землекористувачем на території сільської ради до 2000 р., часу реформування, було КСП «Дружба», якому згідно з державним актом на право колективної власності на землю було передано в ко- лективну власність 2410,6 га земель, із них: ріллі — 2009,4 га; бага- торічних насаджень — 9,8; сіножатей — 54,3; пасовищ — 216,4; ін- ших угідь — 120,7 га.

Упостійне користування колективному сільськогосподарському підприємству було надано 1105,0 га земель державної власності, з них: земель лісового фонду — 829,0 га; земель резервного фонду —

275,8 га.

Крім того, в тимчасове користування КСП «Дружба» було надано 92,7 га земель водного та 570,4 га земель природоохоронного при- значення.

Урезультаті реформування створено нову виробничо-госпо- дарську структуру — товариство з обмеженою відповідальністю «Дружба». Членами товариства стали 575 громадян, які зробили внесок частки свого майна до статутного фонду товариства, а також здали на той період товариству в оренду свої земельні частки (паї) загальною площею 2274,3 га строком на 5 років.

Розділ 11. Складання проектів упорядкування існуючих землеволодінь і землекористувань та створення нових

Частина ІІІ. Складання проектів територіального землеустрою

Статутний фонд товариства було поділено на частки, розмір яких залежить від внеску кожного учасника та визначається установчи- ми документами.

Члени товариства мали кількість голосів, пропорційну розміру їхньої частки в статутному фонді. Вони добровільно могли вийти з товариства і отримати свій майновий внесок, пропорційний частці в статутному фонді підприємства на день виходу. Також було визна- чено, що власники земельних часток (паїв) могли скористатися сво- їм правом на виділення земельної частки (паю) в натурі з метою самостійного ведення господарства або передачі цієї ділянки в орен- ду іншому орендареві за умови закінчення терміну дії договору орен- ди за взаємною згодою сторін.

На вимогу однієї із сторін договір оренди міг бути достроково ро- зірваний за рішенням суду у разі невиконання сторонами їхніх обов’язків.

Узв’язку з реформуванням КСП «Дружба» землі державної влас- ності (лісовий та резервний фонди) перейшли у відання Грушівської сільської ради.

Урезультаті реформування землекористування ТОВ «Дружба» характеризувалося таким правовим статусом використовуваних зе- мель:

1.Оренда землі, га:

земельні частки (паї) 575 громадян — 2274,3; спільної власності — 135,8.

2.Тимчасове користування землями, га: землі лісового фонду — 829,2; землі резервного фонду — 275,8; землі водного фонду — 92,7;

землі природоохоронного фонду — 570,4.

Землі спільної власності площею 135,8 га зайняті під польовими шляхами, полезахисними лісосмугами, господарськими будівлями і дворами тощо.

Разом з тим, на час складання проекту не оформлене право спі- льної власності на землі (польові шляхи, полезахисні смуги, госпо- дарські будівлі і двори та ін.), які раніше перебували у колективній власності, а також не здійснене їх грошове оцінювання з метою ви- значення орендної плати.

Станом на рік розроблення проекту (2003 р.) землекористування ТОВ «Дружба» зазнало змін в результаті подальшого руху права на земельні частки (паї). Стан приватизації земель наведено в табл. 11.5.

Ідентифікацію прав власності та оренди землі юридичних і фі- зичних осіб наведено в табл. 11.6 і 11.7.

Частина ІІІ. Складання проектів територіального землеустрою

Отже, за досліджуваний період сільськогосподарське землекористування на тери- торії Грушівської сільської ради зазнало значної трансформації у зв’язку з рухом права на земельні частки (паї). Це зумовлено тим, що економічні показ- ники ТОВ «Дружба» за цей період різко погіршилися, незважаючи на зростання цін реалізації сільськогос- подарської продукції.

Дослідження стану вико- ристання земель показали, що в умовах неорганізованої території земельних угідь,

відсутності сівозмін та відповідного управління землекористуван- ням і виробництвом позитивних тенденцій і не могло бути. Тому виникла потреба розроблення проекту впорядкування землекорис- тування.

11.2.4. Обґрунтування попередніх проектних рішень

Рішення попереднього проекту обґрунтовують на підставі ви- вчення матеріалів підготовчих робіт.

Розробляють варіанти формування землеволодінь і землекорис- тувань, які максимально узгоджуються з намірами власників земе- льних часток, що виявилися на підготовчому етапі.

Обґрунтування рішень попереднього проекту полягає у визна- ченні економічної доцільності, зокрема:

збереження існуючих землекористувань господарств та заміни лише правового і організаційно-господарського їх статусу в законо- давчо встановлених формах;

створення на основі існуючих господарств нових господарських структур у поєднанні окремих сімейних ферм та суто виробничих, де їхні члени не мають родинних зв’язків.

Якщо є потреба, у створенні великих господарств, то обґрунтову- ють найбільш доцільні форми кооперації новостворених виробничих структур між собою та з постачальницько-збутовими, переробними та іншими сервісними структурами, що створюються на основі гос- подарства, яке розукрупнюється, а також з іншими існуючими під- приємствами та організаціями.

Обов’язковою умовою формування землеволодінь і землекори- стувань є необхідність обґрунтування заходів, пов’язаних з охоро- ною земель від дії несприятливих природних і антропогенних про- цесів, забезпечення функціонування екологічно сталого навколи- шнього середовища, умов виробництва незабруднених продуктів харчування.

Обґрунтовуючи проектні рішення щодо формування територій землеволодінь і землекористувань майбутніх господарських струк- тур, потрібно враховувати, що до їх складу входитимуть землі, які перебуватимуть у власності їхніх членів чи в оренді. Потребує об- ґрунтування розподіл земель, які перебувають у спільній власності членів недержавних сільськогосподарських підприємств.

При цьому доцільно обґрунтувати розміщення і площі резервного фонду земель і фонду земель запасу з урахуванням потреб поселен- ської мережі.

Землеволодіння і землекористування мають формуватися з ура- хуванням територіального розміщення інших суб’єктів землекорис- тування, розташованих у межах території сільради, а також можли- вого розвитку кооперації з ними у виробничих цілях. Потрібно пе- редбачити заходи щодо ліквідації черезсмужжя, інших недоліків землекористування, які проводять у встановленому порядку.

У варіанті збереження землекористування існуючого господарст- ва опрацьовуються заходи щодо вдосконалення його внутрішньої організаційної структури, поглиблення спеціалізації виробництва, диференціації використання земель, охорони довкілля.

Оптимальним вважають формування нових товарних госпо- дарств на основі окремих населених пунктів з метою максимально можливого наближення місць роботи до місць проживання насе- лення з урахуванням трудових ресурсів, виробничих потужностей майнових комплексів, суміжних площ земельних паїв, достатніх для сталого функціонування товарних господарств певних спеціалі- зацій.

Якщо в господарстві, яке поділяється на кілька нових, населення проживає в одному селі, то території землекористувань розміщують- ся відносно них таким чином, щоб максимально приблизити їх до тієї частини села, працездатне населення якої матиме можливість самостійно господарювати на агроекологічно споріднених угіддях.

Сучасні тенденції реформування земельних відносин зумовлю- ють необхідність формування нових землеволодінь за розмірами, узгодженими з можливостями виконання основних технологічних операцій в рослинництві і тваринництві працездатним населенням окремого населеного пункту або його частини.

В умовах специфічного прояву негативних природних і антропо- генних процесів в агроекосистемах питання формування територій

Розділ 11. Складання проектів упорядкування існуючих землеволодінь і землекористувань та створення нових

Частина ІІІ. Складання проектів територіального землеустрою

нових господарських структур розв’язують в кожному випадку окремо.

Особливостями організації нових виробничих структур в умовах техногенного забруднення території є необхідність забезпечення найбільш повної агроекологічної однорідності сільськогосподарсь- ких угідь, насамперед ріллі, а також спільності виконання контрза- ходів, спрямованих на зниження негативного впливу техногенного забруднення до допустимих норм.

Площі землекористувань окремих господарських структур доці- льно визначати кратними розміру земельної частки. При цьому враховують територіальні особливості розміщення та площі меліо- рованих земель, садів, виноградників, природних кормових угідь. Недоцільно розподіляти компактно і відокремлено розташовані пе- релічені угіддя між окремими господарствами.

Мінімальні розміри території нових господарських структур пев- них спеціалізацій не повинні бути меншими, ніж розміри раціона- льних фермерських господарств.

Межі територій нових господарських структур установлюються з урахуванням недопущення географічного і фізичного черезсмужжя, в тому числі спричиненого відчуженням техногенно забруднених земель. Як правило, межі територій мають узгоджуватися з межами природних елементів ландшафтів(лісосмугами, каналами, шляхами з твердим покриттям, межами ділянок певної щільності техногенно- го забруднення території) тощо.

Не рекомендується між кількома господарствами розділяти пер- винні водозбірні площі, де потребується створення закінченого про- тиерозійного комплексу.

Нові господарські структури мають формуватися з урахуванням існуючих майнових виробничих комплексів: підприємств і ферм для утримання худоби і птиці, підприємств і дворів із зберігання, дороб- ки і переробки сільськогосподарської продукції, ремонту, технічного обслуговування сільськогосподарських машин і знарядь та автомо- білів; з виготовлення будівельних конструкцій, виробів і деталей із місцевих матеріалів; філій і цехів переробних та інших промисло- вих підприємств; ветеринарних закладів; теплиць і парників; мате- ріальних складів; транспортних, енергетичних та інших об’єктів, пов’язаних з виробничою сільськогосподарською діяльністю; кому- нікацій, які забезпечують внутрішні і зовнішні зв’язки виробничих комплексів.

При плануванні використання виробничих комплексів слід ура- ховувати організаційно-господарські, санітарно-гігієнічні, зоовете- ринарні, будівельні, протипожежні та архітектурно-планувальні вимоги й умови, територіальне розташування техногенно забрудне- них земель.

При плануванні використання виробничих комплексів новоство- реними господарствами потрібно віддавати перевагу розвитку існу- ючих потужностей, спільному використанню окремими господарст- вами існуючих інженерних комунікацій.

Доцільно опрацювати варіанти використання існуючих виробни- чих комплексів на договірних засадах спільно з іншими господарст- вами, включаючи селянські (фермерські) та особисті підсобні госпо- дарства, які мають переважно товарне спрямування діяльності.

Об’єкти виробничих комплексів новостворених сільськогосподар- ських підприємств не допускається розташовувати на радіоактивно забруднених землях, де додаткове опромінювання працюючих може перевищувати 0,1 бер за рік понад дозу, яку вони отримували на цих об’єктах у доаварійний період. Розташування об’єктів виробни- чих комплексів на територіях іншого техногенного забруднення уз- годжується з органами Міністерства охорони здоров’я України в кож- ному конкретному випадку окремо.

Потрібну площу ділянок для розміщення виробничих об’єктів при опрацюванні рішень попереднього проекту реструктуризації визначають за діючими укрупненими показниками на розрахунко- ву одиницю (голову худоби, тонну продукції тощо).

Одночасно з обґрунтуванням виробничих комплексів слід перед- бачати розташування поза межами населених пунктів санітарно- технічних споруд комунального призначення (водозабірних та ка- налізаційних споруд, сміттєсховищ, зооветеринарних об’єктів, кла- довищ тощо). При цьому доцільно передавати ці земельні ділянки у відання сільрад.

Обґрунтовують заходи щодо екологічного облаштування агрола- ндшафтів у цілому в межах господарства, яке підлягає реструктури- зації. При цьому передбачають заходи щодо відтворення водності малих річок, струмків, відновлення замулених джерел. Крім захис- них насаджень, обґрунтовують розвиток і системне розташування «плям» природної рослинності в агроландшафтах у тісному поєд- нанні «коридорами безпеки» з існуючими природними ландшафта- ми, територіями й об’єктами природно-заповідного фонду. Площа природних територій в агроландшафтах має становити не менш як 3 – 5 % їх загальної площі. За рахунок малопродуктивних еродова- них і ерозійно небезпечних угідь намічається розвиток суцільних лісових насаджень з метою отримання товарної деревини, палива для місцевого населення, вирощування новорічних ялинок, заготів- лі лікарської сировини, розвитку народних промислів тощо.

Обґрунтовують заходи щодо розвитку раціональної мережі шля- хів місцевого значення. При цьому враховують необхідність забез- печення транзитних перевезень шляхами з твердим покриттям від існуючих селянських (фермерських) господарств, колективних садів

Розділ 11. Складання проектів упорядкування існуючих землеволодінь і землекористувань та створення нових