34]. В інших варіантах методичних розробок уроків під час ви‑

користання статистичних даних застосовується аналітичний

підхід, й учням пропонують проаналізувати, охарактеризувати,

порівняти статистичні дані [68].

У тестових завданнях зовнішнього тестування з історії у 2004/

2005 Навчальному

році була зроблена спроба створити завдання,

спрямовані на роботу учнів зі статистичними даними. Вони на‑

стільки спрощені, що їх з великою натяжкою можна назвати за‑

вданнями зі статистичними матеріалами. В одному завданні від

учня вимагають навести факти, які свідчать про мілітаризацію ра‑

дянської економіки, в іншому, спираючись на цифрові показни‑

ки, — побудувати стовпчикову діаграму динаміки валового суспіль‑

ного продукту Української РСР упродовж 1960–1980-х років. Зміст

другого завдання залишається незрозумілим, оскільки учневі

про‑

понують намалювати діаграму на основі наведених і проаналізованих

122 Десятов д. Л.

у тексті даних. Створюється враження, що це завдання не з історії,

а з образотворчого мистецтва.

Під час багаторічних спостережень за роботою учнів нами

було помічено, що статистичні дані, подані в текстовому варіан‑

ті, не сприймаються школярами. Інша справа, коли статистика

постає перед учнями у вигляді наочності. Ще більший ефект

мають пізнавальні завдання, спрямовані на опрацювання статис‑

тичних матеріалів, що спонукають учнів докласти значних інтелектуальних

зусиль для їх виконання. Ще краще, коли поєднуються

пізнавальні завдання і практична робота учнів із

застосуванням комп’ютерних технологій.

Досвід переконує — найкраще статистичні дані сприймаються

у вигляді діаграм і графіків, що служить матеріалом для глибокої

інтелектуальної діяльності учнів. Якщо це поєднати з практичною

формою роботи над статистичними даними, результативність робо‑

ти буде дуже високою. Комп’ютерні технології дозволяють пере‑

творити процес створення діаграм та графіків на захоплюючу твор‑

чу діяльність. Кожна комп’ютерна програма, що входить до пакету

MS Office: MS Excel, MS Word, MS Power Point, — дозволяє дуже

швидко і без надмірних зусиль у будь-якому місці документа на ос‑

нові введених даних створити діаграму чи графік, оскільки це від‑

бувається автоматично. Користувачеві комп’ютера потрібно лише

надати форму і кольорове забарвлення діаграмі, виходячи із влас‑

них смаків.

Зазирнувши в меню «Вставка» і вибравши в ньому пункт

«Малюнок», а в ньому «Діаграму», можна створити 14 типів

різних діаграм, і це тільки стандартний набір. Нестандартних

типів діаграм нараховується до 19. Поле для творчої діяльності,

як бачимо, справді широке. Найбільш поширеними типами

є кругова і стовпчикова діаграми. Звичайно, на першому етапі

роботи, коли учні тільки починають створювати діаграми та гра‑

фіки, їм обов’язково потрібно пояснити загальні вимоги до ство‑

рення діаграм. До цих вимог входить те, що кожна діаграма

повинна мати назву й посилання на джерело інформації. У коло‑

подібній діаграмі коло символізує сто відсотків, а кожен сектор

показує відсоткове відношення до цілого. Колоподібна діаграма,

як правило, створюється, щоб відтворити структуру, відношення

окремої частки до цілого. Стовпчикова діаграма відбиває дина‑

міку певного процесу і дозволяє зробити порівняння. Графіки

дають змогу відобразити певні тенденції. Комп’ютер автоматич‑

но створює діаграму чи графік, але учні, перш ніж почати робо‑

Методика розвитку історичного мислення

засобами наочності 123

ту, повинні мати чітке уявлення, який тип діаграми їм потрібно

використати, щоб виконати навчальне завдання. Вибравши тип

діаграми чи графіка, залишається тільки ввести дані в таблицю,

що обслуговує діаграму, й отримати готовий результат.

Плануючи урок з використанням інформаційно-комп’ютерних

технологій навчального призначення, вчитель повинен дотримува‑

тися декількох основних принципів:

• принципу науковості, що визначатиме спосіб і критерії добору

змісту навчального матеріалу, який повинен відповідати сучас‑

ним науковим методам пізнання. Особливу увагу слід звернути

на метод системного аналізу, що сприятиме найглибшому

пізнанню об’єкта;

• принципу доцільності, який не дозволить перетворити вико‑

ристання комп’ютерних технологій на самоціль. Навчальна

діяльність учня повинна мати такий зміст, який найбільш

ефективно може бути засвоєний тільки за допомогою

комп’ютера;

• принципу систематичності, що передбачає використання

комп’ютерних технологій постійно, а не як святкову подію спіл‑

кування людини з розумною машиною. Тільки дотримуючись

цього принципу, можна досягти сформованих практичних на‑

вичок в учнів, які стають знаннями в дії;

• принципу активного включення всіх учнів у навчальний про‑

цес, що вимагає від учителя і від учня усвідомлення необхід‑

ності активної діяльності і співпраці;

• принципу доступності, що вимагає застосування комп’ютерних

технологій як засобу колективної, так і самостійної діяльності

учнів. Також цей принцип вимагає використання найбільш

простих комп’ютерних технологій, доступних звичайному ко‑

ристувачеві комп’ютера.

Стартові умови для виконання завдання, пов’язаного з опрацю‑

ванням статистичних матеріалів, можуть бути різні. Якщо статис‑

тичні дані подаються в текстовому варіанті, то бажано перед цим їх

оформити у вигляді таблиці. Найкращим варіантом є подання ста‑

тистичного матеріалу у вигляді таблиці, бо в цьому випадку маємо

значну економію навчального часу. Як приклад наведемо роботу зі

статистичними даними на уроці в 11 класі під час вивченні теми

«Сучасний стан проблеми української економіки та пошук шляхів

їх розв’язання». Учням можна доручити визначити основні

тен‑

денції розвитку економіки України у другій половині 90‑х років.