102 Десятов д. Л.

цілісного уявлення про історичну епоху, в якій відбувалися синх‑

ронно події, що безпосередньо не були пов’язані між собою причин‑

но-наслідковими зв’язками, можна досягти завдяки складеній

учнями

хронологічній таблиці, яка б дозволяла помітити паралель-

ність політичних та культурних подій окремого історичного пе‑

ріоду. Так, вивчаючи тему «Культура України другої половини

ХVII — першої половини XVIII ст.», учням можна запропонувати

скласти хронологічну таблицю, яка матиме такий зміст.

Політичні події Дата

Події культурно-духовного

життя

Обрання гетьманом Лівобереж‑

ної України Івана Самойлови‑

ча, взяття об’єднаним козаць‑

ко-турецьким військом

Кам’янця

1672 р. Завершення «Хроніки з літо‑

писців стародавніх» Феодосія

Софоновича

Початок правління Яна III

Cобеського

в Речі Посполитій

1674 р. Створення найдавнішої драми

«Про Олексія, чоловіка Божо‑

го», що збереглася до нашого

часу; видання історичного

твору

«Синопсис»

Петро Дорошенко зрікся

гетьманства

1676 р. Вихід друком трактату Лазаря

Барановича «Нова міра старої

віри»

Перший кримський похід,

усунення

І. Самойловича, під‑

писання Коломацьких статей

І. Мазепою

1687 р. Підпорядкування Української

православної церкви Мос‑

ковському патріархату

Другий кримський похід 1689 р. Початок видання житія святих

Четьї-Мінеї, упорядкованих

Данилом Тупталом; збудовано

Покровський собор у Харкові

Початок Північної війни 1700 р. Заснування Чернігівського

колегіуму

Початок національно-визволь‑

ного повстання на Правобе‑

режній Україні під проводом

Семена Палія

1702 р. Вихід друком Києво-

Печерського

патерика

Зруйнування Батурина 1708 р. Феофан Прокопович закінчує

читати курс арифметики та

геометрії в Києво-Могилянській

академії

Зруйнування Чортомлицької

Січі

1709 р. Збудовано Христовоздви‑

женський собор у Полтаві —

шедевр козацького бароко

Методика розвитку історичного мислення

засобами наочності 103

Такі хронологічні таблиці підводитимуть учнів до розуміння

багатогранності історії, примушують їх замислюватися над нею

і навчатимуть з нею працювати.

Стійкий інтерес до хронологічних завдань виникне лише в тому

випадку, якщо вчитель урізноманітнить форму їх подання.

Запам’ятовування матеріалу значно поліпшується, якщо людина

може створити зорові образи, що відповідають цьому матеріалу.

Подібна обробка матеріалу сприяє його осмисленню та структуру‑

ванню. І чим змістовніша інформація, тим легше її запам’ятати

й засвоїти. Отже, запам’ятовування буде кращим, якщо ми кодує‑

мо матеріал і зорово, і вербально, а також надаємо йому певної

структури та смислу. Слід зазначити, що велику роль у процесі

запам’ятовування відіграє так зване мимовільне запам’ятовування.

В останньому випадку в пам’ять потрапляє те, що супроводжувало

виконання інших завдань, було включено в них і, таким чином, не

було безпосередньо пов’язане із запам’ятовуванням. Ефективність

мимовільного запам’ятовування залежить від розумової активності

учня, від того, наскільки він самостійно працює з матеріалом. Під

час мимовільного запам’ятовування перевагу має та частина ма‑

теріалу, на яку спрямована основна увага в процесі виконання

певних

завдань. Чим глибший і складніший аналіз матеріалу, тим

краще він зберігається в пам’яті. Величезний ефект мають завдан‑

ня зі складання таблиць, що привчають учнів поєднувати історич‑

ний простір з історичним часом. Історичний процес — це свого роду

просторово-часовий континуум, і тому будь-яка дата повинна бути

прив’язаною до певного місця. Під час вивчення теми «Османська

імперія» учням 8-го класу можна запропонувати заповнити хроно‑

логічну таблицю «Завоювання османів в ХVI ст.», використовуючи

при цьому карту. Результатом роботи учнів над таким завданням

буде таблиця, чий зміст не тільки не повторюватиме матеріал під‑

ручника, а й створюватиме образне уявлення про хід та результати

завоювань османів.