70 Десятов д. Л.

Ми говоритимемо про віртуальну екскурсію, тобто умовне відві‑

дування визначних місць, огляд експонатів музею, виставок шля‑

хом використання мультимедійних ресурсів Інтернету. Необхід‑

ність запровадження нової назви для нестандартної форми уроку

пояснюється характером матеріалу, який використовується. Влас‑

не, використання мультимедійних ресурсів (від англ. multimedia) —

сукупна назва інформаційних матеріалів, що подаються користу‑

вачеві у вигляді зображень (в тому числі відеоматеріалів та

анімації), звуків та гіпертексту, — визначає способи організації та

методи проведення віртуальної екскурсії як нестандартної форми

уроку.

Уявіть собі яскраве блакитне небо. Внизу — кришталево чисті

озера віддзеркалюють біле пір’я поодиноких хмарин. Перед нами,

зовсім неподалік, над зеленою долиною гострими контурами у ви‑

сочінь врізаються сірі кам’яні велети — це мальовничий пейзаж

передгір’їв Альп з висоти пташиного польоту. Сидячи за комп’

ютером, немов летиш на повітряній кулі. З-поміж темно-зелених

верхівок вікових ялин вистрибують гострі вежі. Натискаючи

клавіші, підлітаєш до них. Саме так виглядає віртуальний політ,

який пропонує здійснити над своїми замками уряд Баварії [17].

Зрозуміло, що віртуальна екскурсія до музею не в змозі заміни‑

ти безпосереднє спілкування учнів з живописними картинами та

справжніми історичними пам’ятками. Але все ж таки віртуальні

подорожі до музеїв дозволяють учням відчути колорит епохи,

зіткнутися зі старовиною, відчути себе у ролі дослідників. Біль‑

шість музеїв швидко відреагували на тенденції в розвитку елект‑

ронних засобів масової інформації та медіа-технологій, вдало інте‑

грувавши візуальні засоби у традиційну музейну практику,

пропонуючи сьогодні відвідувачам сайту музею здійснити віртуальну

екскурсію. Яскравим прикладом у справі використання

віртуальних екскурсій може бути Президент України, який відві‑

дувачам свого оновленого сайту (http://www.president.gov.ua/

slideshow/) пропонує у формі слайд-шоу відвідати Секретаріат Пре‑

зидента України, Будинок Городецького та Маріїнський палац.

Спробуємо визначити цінність віртуальної екскурсії. По-пер‑

ше, це можливість ознайомитися з музейними експонатами біль‑

шості відомих музеїв світу, незалежно від місцеперебування. Єди‑

на технічна вимога — підключення до Інтернету і наявність

презентаційної техніки на уроці. По-друге, в руках вчителя

з’являється потужний мотиваційний інструмент, який педагог

зможе використати, щоб активізувати навчально-пізнавальну

Методика розвитку історичного мислення

засобами наочності 71

діяльність учнів на уроці. Елементи інтерактивності у поєднанні

з інформаційними технологіями змінюють емоційну й інтелектуальну

атмосферу уроку. По-третє, учні отримують доступ до якіс‑

них мультимедійних продуктів, за допомогою яких вчитель зможе

сформувати образні уявлення і поняття про історичне минуле.

Мультимедійні засоби дозволяють не лише поповнити нестачу су‑

часних наочних посібників, але й оперативно вносити до них певні

зміни, продиктовані часом. Адже порівняння мультимедійних ма‑

теріалів з ілюстраціями підручників, якими користуються учні, не

на користь останніх.

Виходячи з цільових настанов, учитель може обрати різні

форми та методи роботи з використанням мультимедійних ре‑

сурсів музею:

• провести оглядову та тематичну віртуальну екскурсію;

• використати мультимедійні ресурси музейного сайту для ство‑

рення електронної бази наочних засобів різних видів: картин,

портретів, фото та відеоматеріалів тощо;

• організувати практичну роботу учнів на уроці з віртуальними

образами музейних експонатів;

• залучити учнів до використання мультимедійних та інформа‑

ційних ресурсів музею в процесі написання повідомлень, рефе‑

ратів та учнівських пошуково-дослідницьких робіт.

Продемонструємо, як можна використати мультимедійні ре‑

сурси Інтернету на уроках історії, здійснивши подорож на деякі

музейні сайти. Знайти електронні адреси сайтів музеїв України

можна, зайшовши на головну сторінку порталу «Музейний простір

України» (http://prostir.museum/). У розділі «Найкращі сайти»

знайдемо сайти Одеського державного археологічного музею та На‑

ціонального заповідника «Херсонес Таврійський», чиї ресурси

обов’язково стануть у пригоді вчителю історії під час проведення

уроків. Проте варто зауважити, що в основному це фото, хоч і висо‑

кого ґатунку. Серед тих сайтів, що входять у десятку найкращих,

є зовсім оригінальні, чиї матеріали є доволі незвичними. Йдеться

про «Віртуальний музей посмертної маски». Вчитель знайде чоти‑

ри віртуальні виставки: «ХХ століття в обличчях», «Світова мас‑

ка», «Російська маска» і особливо цікаву «Українська маска». Се‑

ред музейних експонатів маски Леніна, Дзержинського, Сталіна,

Гінденбурга. У колекції представлені маски також українських іс‑

торичних діячів: Степана Бандери, Симона Петлюри, Івана Фран‑

ка, Олександра Довженка та інших.