Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Методика розвитку історичного мислення.doc
Скачиваний:
26
Добавлен:
23.02.2016
Размер:
1.09 Mб
Скачать

64 Десятов д. Л.

повноцінну реалізацію навчального, розвивального та виховного

потенціалу шкільного курсу історії [60].

Не менш важливим у процесі створення коміксів стає зв’язок

між вербальною інформацією та зоровими образами. Дослідники

з’ясували, що запам’ятовування вербального матеріалу значно

поліпшується, якщо людина може створити зорові образи, що від‑

повідають цьому матеріалу. Подібна обробка матеріалу сприяє йо‑

го осмисленню та структуруванню. А чим змістовніша інформація,

тим легше її запам’ятати й зберегти. Отже, запам’ятовування буде

кращим, якщо ми кодуємо матеріал і зорово, і вербально, а також

надаємо йому певної структури та смислу. Слід зазначити, що ве‑

лику роль у процесі запам’ятовування відіграє мимовільне

запам’ятовування, для якого не характерне спеціальне завдання

запам’ятати матеріал. У цьому випадку в пам’ять потрапляє те, що

супроводжувало виконання інших завдань, було включене в них

і, таким чином, не було безпосередньо пов’язане із запам’ятовуванням.

Ефективність мимовільного запам’ятовування залежить

від розумової активності учня, від того, наскільки він самостійно

працює з матеріалом. Під час мимовільного запам’ятовування пе‑

ревагу має та частина матеріалу, на яку спрямована основна увага

під час виконання певних завдань. Чим глибший і складніший

аналіз матеріалу, тим краще він зберігається в пам’яті [119].

На нашу думку, можливі два варіанти організації роботи учнів

над коміксами історичного змісту: обговорення та критичний

аналіз вже готових коміксів та створення свого власного коміксу

як виконання практичного креативного завдання. Причому, як ми

намагатимемося показати в подальшому, ці два варіанти на певно‑

му етапі можна не тільки пов’язати, але й зробити взаємодоповню‑

вальними.

Основним завданням першого варіанта повинен стати розвиток

історичного та критичного мислення учнів. Адже, лише навчив‑

шись критично аналізувати псевдоісторичні твори, у тому числі

й комікси, учні зможуть позбавитися хибних «модернових» уяв‑

лень щодо тих чи інших історичних епізодів, а то й цілих історич‑

них періодів. Йдеться не тільки про друковані видання, насичені

коміксами на кшталт «Пізнай історію з Волі», але й комікси, що

оживають на екрані. Згадаймо фільм «300 спартанців», який є ні

чим іншим, як екранізованим коміксом Френка Мілера. Згідно

з історією, спартанці змагалися з персами. У стрічці вони змага‑

ються не тільки з ними, але й з їхніми слонами, мутантами, навіть

із тролями. Ніхто не наважиться шукати історичну правду в цьому

Методика розвитку історичного мислення

засобами наочності 65

фільмі. Але проблема полягає в тому, що багато хто з учнів схильні

були вважати цей фільм історичним.

В основі навчальної діяльності учнів, результатом якої стає

створений комікс, лежить креативний метод і така його складо‑

ва, як вигадування, коли учні створюють раніше невідомий про‑

дукт за допомогою творчих дій, відображаючи за допомогою

малюнків та ключових слів взаємозв’язок між подіями та яви‑

щами історичного процесу. У цьому разі учні поринають в лабораторію

створення медіатекстів. Знання й уміння, отримані в результаті

такого занурення в «кухню» творчого процесу, допомагають

учням розвивати свої власні творчі здібності, узагальнити вивче‑

ний історичний матеріал, сформувати власний образ історичних

подій.

Найбільш оптимальним варіантом у процесі створення учня‑

ми коміксу може бути робота цілої групи учнів над подібним

творчим завданням. Як правило, комікс створюється у процесі

співпраці кількох людей. Перший — автор сюжету — людина,

яка вигадує власне історію та її героїв. Другий — художник,

який всю історію вимальовує на папері без кольору. Третій — ко‑

лорист, він все це розфарбовує. Є ще так званий летерер — лю‑

дина, що робить текстові написи. До речі, традиційно в усіх коміксах

написи виконуються вручну. Згідно з логікою та етапами

створення й випуску коміксу відповідно розподіляються ролі

й в учнівській

групі.

З цієї позиції дану методику можна віднести до технології гру‑

пової творчої справи, яка вимагає великих затрат часу і неабияких

організаційних здібностей учителя, тому її слід використовувати

кілька разів на рік. Робота над створенням коміксів починається

з діагностики потенційних можливостей класу, виявлення дітей,

здатних до виконання необхідної діяльності і схильних до цього,

визначення кола інтересів учнів, наявності згуртованих груп. На

основі результатів діагностики вчитель визначає та організовує

творчі групи, яким у подальшому він і пропонує творче завдання

створити комікс.

Загальний план попередньої роботи щодо введення учнів у про‑

цес створення коміксів може мати такий вигляд:

а) діагностика можливостей класу;

б) визначення ймовірних тем майбутніх коміксів;

в) ознайомлення учнів з технологією створення коміксів;

г) посилення мотивації [5].