1) Наскільки точно автори фільму відтворили деталі тієї чи іншої

події?

2) Наскільки цей сюжет відповідає вашим уявленням про цю

подію?

3) Що в цьому сюжеті є історичним фактом, а що — художнім ви‑

мислом?

Учитель може використати протягом одного уроку декілька відеофрагментів

і створити відеоурок на основі програми Power Point. Ос‑

таннім часом ми можемо говорити навіть про виникнення цілої педа‑

гогічної технології використання презентацій на уроці історії [60].

Вбудувавши відеофрагменти в презентацію, вчитель отримає ство‑

рені власними зусиллями навчальні відеоматеріали, які можуть супроводжуватися

текстовими коментарями чи звуковим закадровим

текстом. Звуковий та фільмовий об’єкти можна налагодити таким

чином, щоб вони почали працювати автоматично при перегляді слай‑

ду або при активації кнопкою миші. Такий мультимедійний продукт

буде повністю відповідати педагогічним запитам самого вчителя, а це

стає особливо важливим, якщо уважно придивитися до мультимедій‑

них програм, що пропонуються нашим ринком, які в переважній

більшості не мають чіткого навчального призначення [24].

Зробимо короткі висновки. З навчально-освітньої точки зору ві‑

деоматеріали є корисними, оскільки:

• історичні факти в них можуть бути представлені у надзвичайно

захоплюючий спосіб;

• вони створюють сюжетно-тематичні картини та історичні ре‑

конструкції, зважаючи на неможливість спостерігати події ми‑

нулого візуально;

88 Десятов д. Л.

• вони наближають учня до минулого і конкретизують його істо‑

ричні уявлення;

• вони дозволяють учням прив’язати знання до певних візуаль‑

них образів;

• вони дозволяють розвивати в учнів навички і вміння історично‑

го критичного мислення.

Отже, відеоматеріали потрібно застосовувати на уроках історії,

використовуючи величезні можливості, які надають вчителеві су‑

часні комп’ютерні технології.

Комп’ютерні ігри історичної тематики

Інтернет-революція, поєднана з комп’ютерною та інформа‑

ційною, повністю змінила ціле покоління, більше навіть, ніж

свого часу винайдення друкарського верстату, радіо, автомобіля

чи телебачення. Найбільш яскравою ознакою цієї революції

є створення віртуального світу та виникнення залежності від

нього у величезної кількості дітей. Школярі годинами проводять

час, знищуючи монстрів, прибульців, та в кращому випадку,

будуючи цивілізації.

На сьогодні існує велика кількість комп’ютерних ігор з істо‑

ричної тематики. Зв’язок з історією більшість із них має досить

умовний, за винятком окремих зразків, створених спеціально

з навчальними цілями. Із числа останніх заслуговує на увагу

серія навчально-ігрових програм «Дитяча колекція». Напри‑

клад, диск «Стародавній Рим» розрахований на дітей віком до

13 Років, а також на всіх, хто цікавиться історією Давнього сві‑

ту. Окрім вичерпної історії Римської імперії, користувач може

дізнатися про побут, звичаї, релігію, обряди, одяг давніх римлян

тощо. Усі теоретичні тексти озвучені, програма за допомогою

тестів проконтролює, чи уважно ви їх читаєте. Тематичні ребуси,

кросворди, ігри, мультфільми — все це повинно зацікавити ді‑

тей цього віку в ігровій формі вивчати історію Давнього Риму.

На жаль, більшість комп’ютерних ігор, популярних серед під‑

літків, створюється з іншою метою. Над цими комп’ютерними ігра‑

ми працюють тисячі кваліфікованих спеціалістів, що намагаються

зробити кожну гру більш привабливою та цікавою. Історичні обра‑

зи, сформовані на уроці, суттєво програють мультимедійним, ство‑

реним за допомогою комп’ютера. «Помпеї», «Корсари», «Цивіліза‑

ція» — ось тільки деякі назви ігор історичної тематики.

Методика розвитку історичного мислення

засобами наочності 89

Незважаючи на побічну належність до історії, комп’ютерні ігри

за певних умов можуть стати союзником вчителя. По-перше,

комп’ютерна гра надає можливість пережити «реальність» істо‑

ричної події та часу. За цим відчуттям може виникнути інтерес до

вивчення певного періоду чи особистості. Результатом може стати

прагнення учня звернутися до спеціальної історичної літератури,

а отже, й формування більш повних та історично правдивих образів

про минуле. По-друге, не всі елементи комп’ютерної гри є вигад‑

кою та результатом фантастичної уяви її розробників. Певні персо‑

нажі та історичний інтер’єр (одяг, зброя, речі) відповідають часові.

Зрозуміло, наявний навчальний компонент не був головною метою

авторів комп’ютерної гри, просто його не можна було уникнути.

По-третє, інколи комп’ютерні ігри мають довідковий матеріал, до

якого повинен звернутися учасник гри, щоб у ній перемогти. Цей

довідковий матеріал, як правило, складають спеціалісти з історії

того чи іншого періоду.

Як би ми не хотіли, наші учні продовжуватимуть грати в комп’

ютерні ігри, тому нам залишається лише використовувати їх

у просвітницьких та навчальних цілях. Учителю історії варто зна‑

ти про захоплення своїх учнів не тільки із цікавості, але й для того,

щоб інколи здійснити аргументовану критику комп’ютерних ігор

невисокої якості й відверто антиісторичного змісту. Можливі де‑

кілька варіантів використання комп’ютерних ігор з історичної те‑

матики:

• самостійне завдання учням, метою якого є пошук історичних

помилок у комп’ютерній грі. Результатом такої роботи може

бути коротка рецензія на комп’ютерну гру;

• організація невеликої дискусії на уроці про популярну

комп’ютерну гру, її переваги та недоліки;

• звернення до довідкової інформації, наявної в комп’ютерній

грі, з подальшим її порівнянням в інших джерелах;

• використання історично правдивого візуального матеріалу

комп’ютерної гри в навчальних цілях;

• популяризація серед учнів навчальних ігрових програм з історії

та застосування їх елементів на уроці;

• використання комп’ютерної гри як додаткового стимулу та мо‑

тивації під час поглибленого вивчення історії.

Щирий інтерес учителя до захоплень своїх учнів не тільки спри‑

ятиме встановленню дружніх відносин, взаємному збагаченню, але

й розширенню кола інтересів як учнів, так і вчителя.