13. Оцінка характеру і значення явища.

1) Чи означає політичне роздроблення держави Київська Русь

її повний розпад? Чому?

2) Яке значення (позитивне і негативне) мав період роздробле‑

ності Русі для подальшого розвитку держави?

14. Винесення уроків історії з фактів минулого.

1) Чого вчать нас поразки руських князів у боротьбі з монголами?

2) Які висновки для себе ми можемо зробити?

3) Які засади Магдебурзького права є актуальними в наші дні?

Баханов К. О.

Замість вступу: дослідження рівня розвитку мислення

учнів на уроках історії 13

Крім того, для розвитку історичного мислення використову‑

ються пізнавальні завдання, які передбачають застосування ме‑

тодів історичної науки:

1. Порівняльно-історичного.

На основі аналізу уривків з «Літопису Руського», записок

В. Рубрука та поезії Нізамі:

1) Порівняйте половців і русичів.

2) Визначте етичні особливості половців, характер сприйнят‑

тя половців русичами та основні види відносин між цими

народами.

2. Метод аналогій.

Ви уже дізналися, як залежали від природно-географічних

умов різні сторони життя стародавніх єгиптян, зараз ви познайо‑

милися з природно-географічними умовами Передньої Азії. Спро‑

буйте за аналогією з Давнім Єгиптом припустити, як природно-гео‑

графічні умови вплинуть на господарське, повсякденне і духовне

життя мешканців цього регіону.

3. Визначення причин за наслідками.

«Цікаві знахідки зробили археологи біля с. Волоське та с. Василів‑

ка в Надпоріжжі. Тут було відкрито два великих могильники (місця

поховання великої кількості людей, тобто стародавнє кладовище), де

поховано понад 90 чоловік. В одного з них у шийному хребці стирчав

наконечник метального знаряддя. У кістках інших застрягли уламки

крем’яних знарядь, кинутих із досить далекої відстані».

Припустіть, що стало причиною масової гибелі людей, похова‑

них у цьому могильнику.

4. Визначення мети та наслідків людей за їх діями.

«У 1253 р. у Дорогочині Данила Галицький отримав від послан‑

ця папи королівські регалії й титул короля Русі». Яку мету пере‑

слідував Данило Галицький цим кроком?

Яку мету переслідував римський папа, погодившись на це? Які

наслідки для Русі мала коронація Данила Галицького?

5. Визначення зародка за зрілими формами.

«З історії Давнього світу вам відомі основні ознаки держави під

час її розквіту. Спираючись на знання про життя слов’ян у першій

половині ІХ ст., визначте, які «зародки» держави вже існували

у цих племенах».

14

6. Метод зворотних висновків (визначення минулого за пережит‑

ками, що збереглися).

На основі відомостей, отриманих із «Руської Правди»:

а) розкажіть про пережитки родових звичаїв в житті русичів;

б) опишіть, як відбувалося правосуддя на Русі до прийняття

законодавства.

7. Реконструкція цілого за частиною.

До наших часів зберігся фундамент Десятинної церкви.

1) Чи можна на його підставі зробити реконструкцію церкви?

2) Що буде в цій реконструкції відповідати дійсності, а що — ні?

3) Чи підтримуєте ви ідею Президента України про відтворен‑

ня Десятинної церкви?

8. Статистичний метод.

У 1913 р. в Україні видобувалося 75 % залізної руди, 70,2 %

вугілля, вироблялося 68 % чавуну, 58 % сталі, 83 % сільськогос‑

подарських машин всієї Російської імперії. Які висновки можна

зробити на підставі цих даних?

9. Узагальнення формул (пам’ятки звичаєвого та писемного права).

На основі аналізу окремих статей «Руської Правди» зробіть ви‑

сновок про ступінь розвиненості держави Київська Русь у ХІ ст.

10. З’ясування рівня духовного життя за пам’ятками матеріальної

культури.

Завдання з аналізу фотографічного зображення скіфської пек‑

торалі з Товстої могили.

1) Уважно подивіться на пектораль. Ви бачите, що майстер

поділив її чотирма золотими крученими джгутиками на три

яруси (частини). Зверніть увагу на те, що зображено в кож‑

ному ярусі.

а) Згадайте відомі вам міфи Передньої Азії, Єгипту, Стародав‑

ньої Греції та Риму про створення світу.

б) Спробуйте обґрунтувати таку будову пекторалі, тобто пояс‑

ніть значення кожного ярусу та їх єдність.

2) Знайдіть центр першого (верхнього) ряду пекторалі. Ви ба‑

чите, як два скіфи шиють одяг з овечої шкури.

а) Пригадайте, що символізувала овеча шкура в давньогрець‑

кій міфології та у слов’ян (наприклад, коли її одягають під

час колядування).

Баханов К. О.

Замість вступу: дослідження рівня розвитку мислення

учнів на уроках історії 15

б) Визначте її символічне значення в цьому шедеврі скіфської

культури.

3) Розгляньте, які ще сцени зображено у верхньому ярусі.

а) З’ясуйте, що спільного в композиції цього ряду.

б) Яка в ньому провідна ідея?

4) Тепер досліджуємо другий (середній) ярус. Починаємо

з центра

і встановлюємо:

а) що об’єднує композицію;

б) яку ідею вона відображає.

5) Нарешті, третій ряд. Уважно огляньте елементи сюжету,

вони по-різному відображують одне й те саме.

а) З’ясуйте, що саме.

б) Яку думку вкладає автор у мотиви нижнього ряду?

6) Зробіть (кількома словами ) узагальнення, що і як відтворив

майстер у пекторалі з Товстої Могили.

11. Лінгвістичний метод.

1) На основі аналізу українських назв місяців року зробіть ви‑

сновок про природничі умови життя, основне заняття та ду‑

ховний світ наших предків.

2) З’ясуйте походження слів «князь», «боярин», «дружин‑

ник» та охарактеризуйте основні риси суспільного життя

людей часів виникнення цих слів. Спираючись на знання

основних періодів історії України, припустіть, коли це мог‑

ло відбутися.

Особливим видом мислення є творче.

Творче мислення — мислення, яке характеризується створен‑

ням суб’єктивно нового і новими утвореннями у самій пізнавальній

діяльності після його створення. Особливостями його є:

• оригінальність, незвичайність ідей, яскраво виявлене прагнен‑

ня до інтелектуальної оригінальності;

• здатність бачити об’єкт під новим кутом зору, виявляючи його

нове використання;

• здатність змінювати сприйняття об’єкта у такий спосіб, щоб ба‑

чити його нові, приховані від спостереження, сторони;

• здатність виробляти різноманітні ідеї у невизначених ситуа‑

ціях, навіть у таких, які не мають орієнтирів для цих ідей

(Дж. Гільфорд).

16

Розвиток творчого мислення здійснюється під час виконання

завдань, що передбачають процедури творчої діяльності:

• самостійне перенесення знань та умінь, що були засвоєні рані‑

ше, у нову ситуацію;

• бачення нової проблеми у знайомій ситуації;

• бачення нової функції об’єкта;

• усвідомлення структури об’єкта;

• пошук альтернативи рішення або способу рішення;

• комбінування відомих способів рішення проблемного завдання

у новий.

Творче мислення учнів може бути продіагностовано за допомо‑

гою методики «Значення слів». Учням 8-го класу пропонуються