98 Десятов д. Л.

«Виникнення середньовічних міст» методична процедура встанов‑

лення тенденцій суспільного розвитку на основі прийому прогнозу‑

вання матиме такий зміст:

1. На першому етапі вчитель пропонує розглянути карту «Європа

в VI ст.» і порахувати кількість міст, що існували в той час. Уч‑

ні встановлюють той факт, що, порівняно з попереднім періо‑

дом, кількість міст значно зменшилася і була незначною. Вста‑

новлюється факт, що на початку епохи Середньовіччя ми

можемо спостерігати тенденцію до занепаду міської культури

та злиття міської і сільської людності. Учням пропонується

простежити за розвитком цієї тенденції в наступний період Се‑

редньовіччя.

2. Оскільки більшість населення проживала в селах, методом ви‑

рішення проблеми стає дослідження змін, що сталися в житті

сільських мешканців.

3. У результаті дослідження учні встановлюють, що селяни поча‑

ли виробляти достатньо сільськогосподарської продукції, щоб

не тільки прогодуватися, але й продати. Частина із них обирає

собі інше, більш прибуткове і престижне заняття, — ремісниче

виробництво чи торгівлю і починає залишати колишнє місце

свого проживання.

4. Учні прогнозують виникнення нових невеликих поселень, меш‑

канці яких будуть займатися ремеслом чи торгівлею.

5. Користуючись картою «Торгівля та ремесло країн Європи», пе‑

ревіряють зроблений прогноз на основі встановлених причин‑

но-наслідкових зв’язків.

6. Отриманий висновок про зростання кількості міст в Європі в ре‑

зультаті змін, що відбулися в житті селян, оформлюється у вигляді

логічної схеми, що відбиває причинно-наслідкові зв’язки

між подіями і явищами того періоду: вдосконалення знарядь

праці, виникнення нових прийомів обробки землі — поява над‑

лишків продуктів у селян — відокремлення сільського госпо‑

дарства від ремесла — суспільний поділ праці — виникнення

середньовічних міст — відродження міського життя — початок

нового етапу в історії Середньовіччя.

Учні доходять висновку, що поява нової тенденції в історично‑

му розвитку Європи зумовлена глибинними причинами і змінами

в житті середньовічної людини.

На цьому прикладі стає помітно, що прогнозування як методич‑

ний прийом містить елементи інших прийомів вивчення матеріалу

Методика розвитку історичного мислення

засобами наочності 99

на теоретичному рівні, таких як узагальнююча характеристика,

доведення та міркування. У цьому випадку історичне прогнозуван‑

ня постає як ускладнена процедура історичного дослідження, що

частково моделює процес створення інтерпретацій історичних фак‑

тів та їх взаємозв’язку.

Історична карта якнайкраще підходить, щоб в умовній формі

показати певні часово-просторові конструкти та розміщення, спо‑

лучення і зв’язки історичних подій та явищ. Вона дозволяє розкри‑

ти динаміку подій і процесів. Наприклад, учням 9-го класу після

закінчення вивчення теми «Завершення формування індустріаль‑

ного суспільства у провідних країнах» можна запропонувати визначити

основні тенденції в розвитку цих країн та спрогнозувати їх

подальший розвиток. На першому етапі невеликим групам учнів

як дані для аналізу надається карта «Країни Європи у другій поло‑

вині ХІХ — на початку ХХ ст.». Цілком самостійно у формі неве‑

личкого дослідження учні визначають тенденцію до збільшення

кількості населення у містах тих країн, в яких відбувся промисло‑

вий переворот. Помічають учні і зв’язок між кількістю населення

у найбільших містах і наявністю в них центрів металургійної, ма‑

шинобудівної, текстильної, вугільної і залізорудної промисловості.

До того ж учні встановлюють зв’язок між виявленими фактами

і тенденцією до виникнення найбільших монополістичних

об’єднань саме в цих країнах. Результати свого дослідження учні

подають у вигляді узагальнюючого переліку тенденцій у розвитку

європейських країн для публічного обговорення в класі. Після ос‑

мислення причинно-наслідкових зв’язків, які стали основою ви‑

никнення цих тенденцій у розвитку європейських країн, вчитель

може запропонувати на другому етапі спрогнозувати, в яких, на їх‑

ню думку, країнах відбулися найбільші страйки робітників. Вислухавши

історичний прогноз та пояснення, вчитель пропонує пе‑

ревірити його істинність, використавши карту «Робітничий та

національно-визвольний рух у Європі».

Особливу ефективність має робота учнів із застосуванням карт,

що пов’язують вивчений учнями матеріал у попередньому класі

з матеріалом, що вивчається в поточному навчальному році, ос‑

кільки дозволяє чіткіше простежити зв’язок між історичними яви‑

щами і процесами, вивчення яких розділено навчальними курсами

по класах. При вивченні в 11-му класі питання «Ліквідація ко‑

лоніалізму, створення і розвиток незалежних держав» учитель,

повідомляючи учням про те, що після Другої світової війни склали‑

ся умови для здобуття державної незалежності багатьма народами,