- •Замість вступу:
- •1. Кумуляція — накопичення досвіду застосування способів розу‑
- •1. Згрупуйте картки і дайте коротенькі назви групам понять.
- •2. Так само, як ви поєднували картки, спробуйте об’єднати групи,
- •3. Продовжте об’єднання груп, аж поки їх не залишиться 2–3.
- •1. Волинь, Галичина, Покуття, Болгарія, Закарпаття.
- •Рік Місце Причини Хід Результат
- •1. Іконостас (фарба, вівтар, священик, ікона, фреска).
- •1. Установлення причинно-наслідкових зв’язків історичних подій
- •13. Оцінка характеру і значення явища.
- •15 Слів, які мають різні значення і пов’язані з матеріалом 7-го кла‑
- •Методика розвитку історичного
- •Проблема використання засобів наочності на уроці історії: досвід та перспективи
- •20 Десятов д. Л.
- •22 Десятов д. Л.
- •1500 Примірників загальним накладом понад 30 млн екземплярів,
- •24 Десятов д. Л.
- •105, 106] Та л. Кожухова [53].
- •1) Історичні пам’ятки (або їх зображення);
- •28 Десятов д. Л.
- •Роль засобів наочності у розвитку історичного мислення
- •30 Десятов д. Л.
- •32 Десятов д. Л.
- •34 Десятов д. Л.
- •Методика роботи з речовими пам’ятками
- •36 Десятов д. Л.
- •38 Десятов д. Л.
- •1. Ознайомившись з темою екскурсії та отримавши завдання,
- •42 Десятов д. Л.
- •5 Осіб: генерал-
- •44 Десятов д. Л.
- •1) Виявити подібні риси обличчя на портретах.
- •2) Встановити, який з портретів найбільш відповідає історичній
- •3) Співвіднести зображення особи на різних портретах з описом
- •46 Десятов д. Л.
- •Розвиток історичного мислення в процесі роботи учнів над історичною картиною
- •1) Допомагає підготовці учнів до сприйняття нового матеріалу;
- •50 Десятов д. Л.
- •1. Опис зображення.
- •52 Десятов д. Л.
- •1. Чи знаєте ви, як пишуться картини?
- •2. Звідки художник дізнався про подію, яку він зобразив на кар‑
- •3. Чи здатен художник абсолютно точно відтворити минуле? Чому?
- •4. Звідки художник дізнається, як виглядала та чи інша історич‑
- •54 Десятов д. Л.
- •56 Десятов д. Л.
- •1) Як у ті далекі часи люди виготовляли таку міцну зброю
- •2) Чи були тоді для цього спеціальні майстерні?
- •3) Чому вершники зупинилися на відкритій місцевості, адже во‑
- •4) Де проходили кордони нашої землі? [118].
- •1. Розглядати історичну картину як художньо-історичну, образну
- •1) Проглянувши й проаналізувавши певний плакат, самостійно
- •1) Що, на вашу думку, зображено на цій фотографії?
- •Місце коміксу в методичному інструментарії вчителя
- •62 Десятов д. Л.
- •64 Десятов д. Л.
- •66 Десятов д. Л.
- •1. Шляхом колективного обговорення оберіть тему. Використайте
- •2. Продумайте сюжет. Сюжет повинен бути не тільки цікавим, але
- •3. Розподіліть обов’язки між членами вашої групи. Зважайте на
- •4. Сплануйте свою роботу. Чітко дотримуйтеся плану. Не забувай‑
- •Критерії
- •Організація віртуальних екскурсій на уроці історії із застосуванням мультимедійних ресурсів Інтернету
- •70 Десятов д. Л.
- •72 Десятов д. Л.
- •74 Десятов д. Л.
- •58 % Вважають Інтернет-ресурси «менш корисними» й такими, що
- •76 Десятов д. Л.
- •Використання відеоматеріалів на уроці історії
- •78 Десятов д. Л.
- •20 Хв. Часто трихвилинний фрагмент з точки зору дидактики наба‑
- •1. Опис.
- •11 Кл. Тов «Дієз-продукт».
- •Дослідження учнями відеоджерел
- •10 До 16 років, що знищують написи, зроблені китайськими ієро‑
- •82 Десятов д. Л.
- •IV. Підбиття підсумків уроку
- •1) Наскільки точно автори фільму відтворили деталі тієї чи іншої
- •2) Наскільки цей сюжет відповідає вашим уявленням про цю
- •3) Що в цьому сюжеті є історичним фактом, а що — художнім ви‑
- •88 Десятов д. Л.
- •Комп’ютерні ігри історичної тематики
- •13 Років, а також на всіх, хто цікавиться історією Давнього сві‑
- •90 Десятов д. Л. Методика роботи з умовно-графічною наочністю Організація роботи учнів з історичною картою
- •Процесуальні вміння й навички учнів
- •1) Корекцію опорних знань, умінь, навичок;
- •1) Знайдіть в атласі карту, необхідну для проведення практичної
- •Початковий рівень
- •Пр актична ро бота «Хрестові похо ди»
- •Завдання
- •96 Десятов д. Л.
- •Діяльність учня Діяльність вчителя
- •98 Десятов д. Л.
- •100 Десятов д. Л.
- •Країна Африки, в якій за період з 1919 по
- •1939 Рік розвивався національно-визвольний рух Рік здобуття незалежності
- •Методика організації роботи учнів з таблицями
- •102 Десятов д. Л.
- •Рік підкорення
- •Дата Подія та її наслідки
- •108 Десятов д. Л.
- •1) Учні використовують опорний конспект, створений вчителем,
- •2) Учні разом з учителем під час пояснення кодують інформацію,
- •3) Учні самостійно складають опорний конспект, застосовуючи
- •110 Десятов д. Л.
- •Дидактичний потенціал соціальних сервісів Веб 2.0. Та їх використання на уроці історії
- •1. Навички комунікації.
- •2. Толерантність.
- •3. Критичність мислення.
- •112 Десятов д. Л.
- •114 Десятов д. Л.
- •116 Десятов д. Л.
- •118 Десятов д. Л.
- •Комп’ютерні технології під час організації роботи учнів з графіками та діаграмами
- •120 Десятов д. Л.
- •34]. В інших варіантах методичних розробок уроків під час ви‑
- •2005 Навчальному
- •122 Десятов д. Л.
- •124 Десятов д. Л.
- •1) В яких роках кількість вибраних вами для аналізу товарів три‑
- •2) Порівняйте побудовані вами графіки. Проаналізуйте отримані
- •3) Зробіть висновки, узагальніть свої спостереження, виявивши
- •10 Хв., решта часу — це інструктаж, опрацювання даних таблиці,
- •1) Серед якої вікової групи кількість безробітних у 2001 р. Була
- •Використання інтерактивної дошки під час роботи з умовно-графічною наочністю
- •128 Десятов д. Л.
- •130 Десятов д. Л.
- •1. Учителі зможуть оцінити перспективи, які розкриваються
- •2. Створення за допомогою шаблонів і зображень власних завдань
- •3. Демонстрація презентацій, створених учнями та вчителем.
- •4. Іншого рівня набуває і робота з історичною картою. Найбільш
- •5. Якщо вчитель має на меті використати під час уроку Інтернет-
- •132 Десятов д. Л.
- •6. Робота з текстом. Приміром, на уроках у 5-му класі, вивівши
- •7. Робота із зображенням. Окрім демонстрації відео на екрані та
- •Список використаних джерел
116 Десятов д. Л.
можливостей інформаційно-комунікаційних технологій у навчанні
може бути дуже ефективним. Ресурси соціального сервісу
Вікімапія можуть стати цікавим дидактичним матеріалом, який
не тільки дозволяє економити навчальний час за рахунок здійс‑
нення комп’ютером трудомістких операцій, але й активізувати
інтелектуальні та емоціональні функції мислення учнів, які за
інших умов не залучаються. Тому третій варіант використання
ресурсів Вікімапії ми розглянемо більш детально. Вікімапія на‑
дає можливість скористатися цікавими функціями, що мають
назву «географічних інструментів». Розробники сайту пропону‑
ють дві можливості — вимірювання дистанції або шляху та
вимірювання площі. Уже власне назви інструментів підказують
варіанти їх використання. Процедура вимірювання дистанції або
шляху доволі проста. Потрібно поставити позначку в тому місці,
з якого ви бажаєте розпочати вимірювання відстані, і провести
лінію до кінцевої точки. Процес цей автоматичний, і результати
вимірювання відображаються на моніторі, якщо просто викорис‑
товувати комп’ютер, чи на екрані проектора, якщо вчитель ор‑
ганізовує роботу для всього класу. Встановлення відстані від
місця проживання до країни, історію якої вивчають учні на уро‑
ці, — заняття не тільки цікаве, але й корисне, адже відчуття
простору візуалізується, що сприяє більш об’єктивному його
сприйняттю. Оскільки лінію можна проводити ламану, встанов‑
люючи в певних точках вершини, це дозволяє підрахувати і виміряти
будь-які просторові властивості історичної події. Так,
можна вирахувати шлях, пройдений військом Александра Маке‑
донського, чи розміри Великої Китайської стіни, відстань від
грецької метрополії до колонії тощо. Звичайно, підрахунки ма‑
тимуть приблизний характер, але набагато конкретніший за
слова «довгий», «короткий», якими часто, за відсутності певних
даних у підручнику, доводиться оперувати учням.
Не менш корисним є інструмент, який називається «Вимірю‑
вання площі». Задавши область як мінімум трьома точками, мож‑
на виміряти будь-яку зазначену площу. Чим більше точок задати
для вимірювання площі певного об’єкта, тим точнішими будуть
підрахунки. За допомогою цього інструменту учні можуть вимірю‑
вати площу країн, історія яких вивчається на уроці, обчислювати,
як змінилася територія держав внаслідок певних історичних подій.
Отже, ми можемо говорити про проведення цікавих та оригіналь‑
них лабораторно-практичних робіт з картою. Адже, щоб тільки об‑
числити, якою була площа країни, учні повинні здійснити порів‑
Методика розвитку історичного мислення
засобами наочності 117
няльний аналіз карти в атласі з картою на моніторі комп’ютера. Це
дозволяє не тільки розвивати вміння орієнтуватися в історичному
просторі, але й надає можливість здійснювати більш складні про‑
цедури при роботі з картою, ніж ті, що передбачені державними
вимогами до рівня загальноосвітньої підготовки учнів, а саме: ство‑
рювати елементарні просторові моделі історичних процесів. І це
стає під силу навіть шестикласникам, а також багато важить у фор‑
муванні просторового сприйняття. Бо тільки останнє дозволяє уч‑
неві осмислити динаміку історичних подій, конкретизувати уяв‑
лення про локалізацію події, глибше зрозуміти сутність історичних
явищ, встановлюючи зв’язок між історичною подією та географіч‑
ним середовищем.
Раніше, щоб створити уявлення про простір і місце розташу‑
вання досліджуваної країни на карті земної кулі, учитель повинен
був застосовувати одночасно історичну і географічну карти. Спо‑
чатку вчитель демонстрував історичну карту, потім за конфігура‑
цією суші і морів, контурами берегової лінії, напрямками річок
учні знаходили ту саму територію на фізичній карті. У результаті
такої процедури учні переконувалися, що на історичній карті ві‑
дображена менша частина земної поверхні [93, С. 178]. Вікімапія
дозволяє цю процедуру здійснювати простіше й ефективніше. Вид
карти «Фізична мапа» дозволяє працювати з географічною картою,
а вид «Мапа» — зі своєрідною контурною картою. Учням слід тіль‑
ки перемикати меню, щоб мати можливість порівнювати дві карти
між собою. Вид «Мапа» можна використовувати просто як контур‑
ну карту, працюючи на ній електронними інструментами. Таким
чином можна ефективно формувати у школярів прийоми роботи
з різними типами карт.
Четвертий варіант пов’язаний із введенням власної інформа‑
ції. Найбільш проста і доступна процедура — позначити на карті
об’єкти, які пов’язані з історією чи культурою міста, села, в якому
проживають учні. Більш складний варіант — виконання певного
проекту. Наприклад, одна з учениць школи, в якій працює автор
роботи, досліджуючи історію Голокосту на території Миколаївської
області, свій проект проілюструвала позначенням на карті
місць масового знищення єврейського населення в роки Другої сві‑
тової війни. Варіантів проектів із застосуванням можливостей Вікі‑
мапії може бути безліч. У будь-якому разі наповнення сервісу істо‑
ричною інформацією буде заняттям набагато кориснішим, ніж те,
яким займаються більшість підлітків, що заносять інформацію,
малоцікаву для інших користувачів цього ресурсу.