1. Установлення причинно-наслідкових зв’язків історичних подій

та явищ: «За легендою князь Володимир, обираючи державну

релігію для Русі з-поміж різних релігій, обрав саме православ’я».

Поясни, що зумовило саме такий вибір князя, розташувавши

причини за ступенем їх значущості.

«Князь Ярослав Мудрий запровадив певний принцип престоло‑

наслідування, що ґрунтувався на старшинстві». До яких наслідків

це мало призвести?

2. Визначення загальних і часткових взаємозв’язків історичного

розвитку.

Заснувавши у 486 р. Франкське королівство, «Хлодвіг через

10 років приймає християнство, його приклад наслідували інші

германські конунги. Київська Русь утворилася у другій половині

ІХ ст., а у 988 р. в ній було прийнято християнство».

1) Чи можна вважати прийняття християнства закономірним

явищем для щойно утворених європейських держав?

2) Чим можна пояснити, що у франків від створення держави

до прийняття християнства пройшло десять років, а в Київській

Русі — понад століття?

Баханов К. О.

Замість вступу: дослідження рівня розвитку мислення

учнів на уроках історії 11

3. Визначення взаємозв’язків між фактами, подіями, явищами та

епохами.

«У 486 р. Хлодвіг заснував Франкське королівство і дав поча‑

ток династії Меровінгів, а 10 років по тому прийняв християнство».

Чи є зв’язок між цими подіями? Якщо є, то чим він був зумовлений?

4. З’ясувати тенденції розвитку даного суспільного явища.

«У 988 р. князь Володимир разом з дружиною у Києві прийняв

християнство».

Як ви вважаєте:

а) чи набуде поширення це явище на іншій території, держа‑

ви? Чому?

б) як швидко буде відбуватися цей процес і чому?

в) що заважатиме і що сприятиме поширенню християнства?

5. Визначення рівня прогресивності історичного явища.

«Наскільки прийняття християнства сприяло розвитку Київської

Русі?»

6. Визначення соціальної сутності події та явища.

«Які соціальні верстви населення Київської Русі були зацікав‑

лені у поширенні нової релігії (християнства) в країні?»

7. З’ясування структури соціального організму.

1) Намалюйте схему управління державою Київська Русь.

2) Заповніть таблицю «Основні верстви населення Київської

Русі».

8. Співвідношення факту та епохи.

«Літописець зображує помсту княгині Ольги деревлянам як

низку кривавих дій і разом з тим пишається мудрістю княгині

у взаєминах з Візантією».

Як ви можете пояснити таке ставлення літописця, виходячи

з реалій того часу?

9. Періодизація розвитку явища або епохи.

Визначте основні етапи:

• складання територій Київської Русі у ІХ–ХІ ст.;

• становлення держави Київська Русь у ІХ–ХІ ст.;

• процесу християнізації Київської Русі у ІХ–ХІ ст.;

• у взаєминах Київської Русі з Візантією у ІХ–ХІ ст.;

• у взаєминах Київської Русі з кочовими народами ІХ–ХІ ст. тощо.

12

10. Визначити типовість одиночного та масового явища.

«У 1169 р. Київ здобув володимиро-суздальській князь Андрій

Боголюбський, про що літописець записав: «І взяли вони майна

безліч, і церкви оголили від ікон, і книг, і риз, і дзвони познімали…

»

Що було типовим у діях князя, а що виходило за межі звичай‑

ного?

11. З’ясування специфіки суспільного явища та епохи, визначення

різного смислу подібних явищ у різні епохи або різних народів.

Після битви на р. Калці монголи обіцяли русичам, що «крові не

проллють», але після того, як русичі здалися, стратили їх.

1) Як змінився смисл поняття «Русь» у ІХ ст. порівняно

з VІІІ ст.?

2) Що вкладалося в поняття «не пролити крові» у монголів,

а що в русичів?

12. Встановлення нових фактів і явищ.

«У гроті Киїк-Коба (25 км від Сімферополя) в 1924 р. археологи

знайшли рештки вугілля, кремені, розколоті кістки вовка, оленів,

антилоп, коней, зайців. Крем’яні знаряддя — це дуже грубі й при‑

мітивні камені, трохи оббиті з боків, і невеликі відщепи, де-не-де

по краях оброблені за технікою ретуші. Тут же у видовбаних у грун‑

ті ямах було виявлено рештки дорослої людини й п’ятимісячної ди‑

тини. Розташування кісток свідчить про те, що небіжчик лежав на

правому боці».

На основі цих даних визначте:

а) рівень розвитку знарядь праці;

б) основні заняття людей;

в) тип господарства;

г) рівень духовного життя.