120 Десятов д. Л.

окрім тієї, що вже знайшов учень в авторському тексті, вони не

містять. Це все ті самі ілюстрації, що наводить автор, щоб не

бути звинуваченим у марнослів’ї. Щоб таблиця, діаграма чи гра‑

фік перетворилися на джерело нової для учня інформації, до

кожного із них повинно стояти питання, що стимулюватиме та

спрямовуватиме роботу учня. А це не в усіх підручниках ми спостерігаємо.

Наприклад, якщо ми візьмемо підручник Ф. М. Турченка

з історії України для учнів 9-го класу, то побачимо, що

питання до таблиці не завжди відповідають змісту таблиці. На‑

приклад, до таблиці «Зміна питомої ваги українців у населенні

повітів Херсонської

і Катеринославської губерній» стоїть питан‑

ня «Що вам відомо про особливості заселення Південної Украї‑

ни?». Або ж до таблиці «Зростання міського населення України»

маємо запитання «Які нові соціальні групи з’явилися в містах

України в першій

половині ХІХ ст.? З чим пов’язана їх поява?».

Відповідь на них учень не знайде в таблиці. Такого ілюстратив‑

ного принципу складання питань, на які не можна відповісти,

використовуючи зміст самої таблиці, на жаль, автор дотримуєть‑

ся протягом всього викладу матеріалу. Наступний невдалий ме‑

тодичний принцип, який умовно можна назвати «принципом

випадання», зустрічається в підручнику П. Б. Полянського та

посібнику «Історія епохи очима людини». Деякі із таблиць, гра‑

фіків та діаграм просто випадають із поля зору автора, а отже,

й учнів. Оскільки до частини з них немає ні прямого, ні побіч‑

ного запитання, вони проходять повз уваги учнів, залишаючись

не опрацьованими. Частина з них не стосується безпосередньо

матеріалу, що читається учнем. У посібнику «Історія епохи очи‑

ма людини» запитання наводяться після подання цілої групи

джерел, і тоді таблиці та діаграми просто «губляться» серед ін‑

шого матеріалу. Здається, автори посібника переоцінюють здат‑

ність учнів швидко узагальнити значну кількість джерел без

попереднього детального опрацювання кожного із них.

Не можна оминути увагою програмно-педагогічних засобів

(ППЗ), або «електронних підручників», створених останнім ча‑

сом. Найбільша їх кількість належить товариству «Дієз-про‑

дукт» [100]. У ППЗ з історії України для 9-го та 11-го класу

таблиці складають вагому частину і йдуть окремою складовою.

У ППЗ для 9-го класу міститься 27 таблиць, в ППЗ для 11-го

класу — 17 таблиць. У ППЗ із всесвітньої історії для 11-го класу

статистичні дані подаються в текстовому варіанті і, на відміну

від попередніх електронних підручників, їх лише 4. Те, що

Методика розвитку історичного мислення

засобами наочності 121

в електронних підручниках не використовуються графіки, не

кажучи про діаграми, є досить несподіваним і водночас дивним

фактом, бо саме за допомогою комп’ютера легше за все створити

такого роду умовно-графічну наочність. ППЗ із всесвітньої іс‑

торії для учнів 10-го класу науково-видавничого підприємства

«АВТ» [101] становить виключення. Навчально-атестаційний

комплекс містить тисячі історичних фотографій і малюнків,

більш ніж 100 карт і 58 діаграм. Але збільшення кількості не

завжди забезпечує дитині можливість активно включитися

в процес перетворення, моделювання об’єктів чи явищ. «Розум‑

ні» дорослі інколи залишають дітям роль спостерігача, який

буде лише споглядати за творчою активністю своїх педагогів.

Найкраще реалізується діяльнісний підхід під час організації

навчання

учнів тільки в тому разі, коли педагоги створюють

умови для активної творчої роботи і перетворюють діяльність

самих учнів.

Не будемо стверджувати, що у своїй роботі вчителі не вико‑

ристовують статистичні матеріали, бо це було б неправдою.

Справді, погортавши сторінки педагогічних видань, натрапимо

на методичні розробки уроків, в яких вчителі використовують

статистичні матеріали. Але в більшості методичних розробок

помітний все той же ілюстративний, а отже, пасивний з позиції

учня підхід. Учням пропонують звернути увагу на діаграму і пе‑

реконатися в тому, що вона доводить істинність висновків чи

певних висловлювань. У кращому випадку учням необхідно за‑

повнити частину діаграми готовими статистичними даними [134,