- •Замість вступу:
- •1. Кумуляція — накопичення досвіду застосування способів розу‑
- •1. Згрупуйте картки і дайте коротенькі назви групам понять.
- •2. Так само, як ви поєднували картки, спробуйте об’єднати групи,
- •3. Продовжте об’єднання груп, аж поки їх не залишиться 2–3.
- •1. Волинь, Галичина, Покуття, Болгарія, Закарпаття.
- •Рік Місце Причини Хід Результат
- •1. Іконостас (фарба, вівтар, священик, ікона, фреска).
- •1. Установлення причинно-наслідкових зв’язків історичних подій
- •13. Оцінка характеру і значення явища.
- •15 Слів, які мають різні значення і пов’язані з матеріалом 7-го кла‑
- •Методика розвитку історичного
- •Проблема використання засобів наочності на уроці історії: досвід та перспективи
- •20 Десятов д. Л.
- •22 Десятов д. Л.
- •1500 Примірників загальним накладом понад 30 млн екземплярів,
- •24 Десятов д. Л.
- •105, 106] Та л. Кожухова [53].
- •1) Історичні пам’ятки (або їх зображення);
- •28 Десятов д. Л.
- •Роль засобів наочності у розвитку історичного мислення
- •30 Десятов д. Л.
- •32 Десятов д. Л.
- •34 Десятов д. Л.
- •Методика роботи з речовими пам’ятками
- •36 Десятов д. Л.
- •38 Десятов д. Л.
- •1. Ознайомившись з темою екскурсії та отримавши завдання,
- •42 Десятов д. Л.
- •5 Осіб: генерал-
- •44 Десятов д. Л.
- •1) Виявити подібні риси обличчя на портретах.
- •2) Встановити, який з портретів найбільш відповідає історичній
- •3) Співвіднести зображення особи на різних портретах з описом
- •46 Десятов д. Л.
- •Розвиток історичного мислення в процесі роботи учнів над історичною картиною
- •1) Допомагає підготовці учнів до сприйняття нового матеріалу;
- •50 Десятов д. Л.
- •1. Опис зображення.
- •52 Десятов д. Л.
- •1. Чи знаєте ви, як пишуться картини?
- •2. Звідки художник дізнався про подію, яку він зобразив на кар‑
- •3. Чи здатен художник абсолютно точно відтворити минуле? Чому?
- •4. Звідки художник дізнається, як виглядала та чи інша історич‑
- •54 Десятов д. Л.
- •56 Десятов д. Л.
- •1) Як у ті далекі часи люди виготовляли таку міцну зброю
- •2) Чи були тоді для цього спеціальні майстерні?
- •3) Чому вершники зупинилися на відкритій місцевості, адже во‑
- •4) Де проходили кордони нашої землі? [118].
- •1. Розглядати історичну картину як художньо-історичну, образну
- •1) Проглянувши й проаналізувавши певний плакат, самостійно
- •1) Що, на вашу думку, зображено на цій фотографії?
- •Місце коміксу в методичному інструментарії вчителя
- •62 Десятов д. Л.
- •64 Десятов д. Л.
- •66 Десятов д. Л.
- •1. Шляхом колективного обговорення оберіть тему. Використайте
- •2. Продумайте сюжет. Сюжет повинен бути не тільки цікавим, але
- •3. Розподіліть обов’язки між членами вашої групи. Зважайте на
- •4. Сплануйте свою роботу. Чітко дотримуйтеся плану. Не забувай‑
- •Критерії
- •Організація віртуальних екскурсій на уроці історії із застосуванням мультимедійних ресурсів Інтернету
- •70 Десятов д. Л.
- •72 Десятов д. Л.
- •74 Десятов д. Л.
- •58 % Вважають Інтернет-ресурси «менш корисними» й такими, що
- •76 Десятов д. Л.
- •Використання відеоматеріалів на уроці історії
- •78 Десятов д. Л.
- •20 Хв. Часто трихвилинний фрагмент з точки зору дидактики наба‑
- •1. Опис.
- •11 Кл. Тов «Дієз-продукт».
- •Дослідження учнями відеоджерел
- •10 До 16 років, що знищують написи, зроблені китайськими ієро‑
- •82 Десятов д. Л.
- •IV. Підбиття підсумків уроку
- •1) Наскільки точно автори фільму відтворили деталі тієї чи іншої
- •2) Наскільки цей сюжет відповідає вашим уявленням про цю
- •3) Що в цьому сюжеті є історичним фактом, а що — художнім ви‑
- •88 Десятов д. Л.
- •Комп’ютерні ігри історичної тематики
- •13 Років, а також на всіх, хто цікавиться історією Давнього сві‑
- •90 Десятов д. Л. Методика роботи з умовно-графічною наочністю Організація роботи учнів з історичною картою
- •Процесуальні вміння й навички учнів
- •1) Корекцію опорних знань, умінь, навичок;
- •1) Знайдіть в атласі карту, необхідну для проведення практичної
- •Початковий рівень
- •Пр актична ро бота «Хрестові похо ди»
- •Завдання
- •96 Десятов д. Л.
- •Діяльність учня Діяльність вчителя
- •98 Десятов д. Л.
- •100 Десятов д. Л.
- •Країна Африки, в якій за період з 1919 по
- •1939 Рік розвивався національно-визвольний рух Рік здобуття незалежності
- •Методика організації роботи учнів з таблицями
- •102 Десятов д. Л.
- •Рік підкорення
- •Дата Подія та її наслідки
- •108 Десятов д. Л.
- •1) Учні використовують опорний конспект, створений вчителем,
- •2) Учні разом з учителем під час пояснення кодують інформацію,
- •3) Учні самостійно складають опорний конспект, застосовуючи
- •110 Десятов д. Л.
- •Дидактичний потенціал соціальних сервісів Веб 2.0. Та їх використання на уроці історії
- •1. Навички комунікації.
- •2. Толерантність.
- •3. Критичність мислення.
- •112 Десятов д. Л.
- •114 Десятов д. Л.
- •116 Десятов д. Л.
- •118 Десятов д. Л.
- •Комп’ютерні технології під час організації роботи учнів з графіками та діаграмами
- •120 Десятов д. Л.
- •34]. В інших варіантах методичних розробок уроків під час ви‑
- •2005 Навчальному
- •122 Десятов д. Л.
- •124 Десятов д. Л.
- •1) В яких роках кількість вибраних вами для аналізу товарів три‑
- •2) Порівняйте побудовані вами графіки. Проаналізуйте отримані
- •3) Зробіть висновки, узагальніть свої спостереження, виявивши
- •10 Хв., решта часу — це інструктаж, опрацювання даних таблиці,
- •1) Серед якої вікової групи кількість безробітних у 2001 р. Була
- •Використання інтерактивної дошки під час роботи з умовно-графічною наочністю
- •128 Десятов д. Л.
- •130 Десятов д. Л.
- •1. Учителі зможуть оцінити перспективи, які розкриваються
- •2. Створення за допомогою шаблонів і зображень власних завдань
- •3. Демонстрація презентацій, створених учнями та вчителем.
- •4. Іншого рівня набуває і робота з історичною картою. Найбільш
- •5. Якщо вчитель має на меті використати під час уроку Інтернет-
- •132 Десятов д. Л.
- •6. Робота з текстом. Приміром, на уроках у 5-му класі, вивівши
- •7. Робота із зображенням. Окрім демонстрації відео на екрані та
- •Список використаних джерел
108 Десятов д. Л.
сприйняття інформації, примушуючи при цьому суб’єкта думати
та розкривати смисл інформації, закодованої в символічно-графіч‑
ну структуру. За такої умови символічно-графічна структура пере‑
творюється на інформаційно-смислову конструкцію, будучи пев‑
ним сплавом тексту ілюстрації та схеми. Незважаючи на те, що
деякі елементи чи ідеї можуть бути запозичені, в кінцевому
варіан‑
ті опорний конспект буде самостійним творчим продуктом.
Якщо вчитель використовує опорні схеми та сигнали система‑
тично, йому доводиться створювати своєрідний знаковий «ал‑
фавіт», наділяючи окремі ідеограми та піктограми постійними
смислами. Створення такого «алфавіту» призводить до створення
своєрідного знакового середовища, чиї символи та знаки стають
зрозумілими для тих, хто в ньому знаходиться. Щоб уникнути на‑
думаності та механічності, створений «алфавіт» повинен відповіда‑
ти вимогам компактності та уніфікованості.
Не менш важливим є питання стосовно графічної форми опор‑
ного сигналу. Кожен історичний період має свої особливості, своїх
героїв і свою специфічну атмосферу. Бажаною є історична вмотиво‑
ваність графічної форми опорного сигналу для надання опорному
конспекту історичного колориту та ознак певної документальності.
Але в той же час графічна форма не повинна бути напряму
прив’язана до історичного періоду, в ній має залишатися елемент
умовності, інакше зникне її символічність.
Процес створення опорного конспекту як певної знаково-
смислової структури може мати такий вигляд:
• визначення кола джерел з обраної теми;
• опрацювання матеріалів з метою визначення значущої інфор‑
мації;
• відбір необхідних смислових одиниць, що в подальшому будуть
замінені знаковими одиницями;
• отримані записи розділяються на окремі блоки з попереднім
визначенням головного і суттєвого в інформації;
• оформлюються окремі зв’язки і структурується весь текст;
• виключаються повтори, підшукуються символи, що дозволять
передати якомога більшу кількість інформації;
• встановлюється необхідне співвідношення слів і позначень;
• остаточно визначаються рівні тексту та графічний вигляд май‑
бутнього опорного конспекту;
• визначається головний візуальний символ, що в подальшому
стане ядром опорного конспекту;
Методика розвитку історичного мислення
засобами наочності 109
• визначається загальна конфігурація образу, що відповідатиме
інтерпретованій темі;
• знакова символіка оформлюється у певну формулу чи цілісний
знаковий макет.
Варіантів створених опорних конспектів може бути декілька.
Якщо взяти за основу поділу символічність та умовність, то в пер‑
шому варіанті, який можна назвати «структурним», на передньо‑
му плані буде певна структура, що передаватиметься за допомогою
ключових слів, словосполучень тощо. «Символічний» варіант опор‑
ного конспекту, навпаки, буде повністю заміщати текст умовно-
графічними знаками, формуючи візуальний образ при повному
прочитанні конструкції.
За частотою використання на уроці опорні конспекти можна
поділити на епізодичні та постійно діючі. Епізодичні опорні конс-
пекти, у свою чергу, можна поділити на:
а) випереджальні, що передують вивченню цілої теми, складають‑
ся вчителем разом з учнями на вступному уроці, даючи потрібні
опорні знання, необхідні під час вивчення теми;
б) поточні опорні конспекти складаються на кожному уроці під
керівництвом вчителя або ж самостійно учнями;
в) узагальнюючі опорні конспекти є результатом вивчення теми
і фіксують основні поняття, факти та причинно-наслідкові
зв’язки, осмислені під час вивчення окремого історичного періоду.
Постійно діючі опорні конспекти є основою розкриття й за‑
своєння системи понять, термінів, визначень, з якими учні будуть
зустрічатися не один рік і які стануть їм у пригоді, допоможуть уч‑
ням відновити необхідні знання під час вивчення наступного істо‑
ричного періоду.
Учитель не стільки повинен сам створювати опорний конспект,
пропонуючи учням готовий продукт, скільки навчити учнів коду‑
вати інформацію за допомогою знаків та символів. Цей процес навчання
можна поділити на декілька етапів: