38 Десятов д. Л.

розфарбувавши трипільське житло синім кольором. Учні в жодно‑

му із джерел не знайшли згадки про використання трипільцями

синьої фарби для оздоблення своїх жител.

Іншій групі учнів було запропоновано відтворити трипільський

горщик, перевіривши при цьому шляхом експерименту,

наскільки справедливими є гіпотези щодо значення орнаменту,

який ми зустрічаємо у трипільській кераміці. Враховуючи той

факт, що трипільці спочатку ліпили гончарні вироби вручну,

а вже потім на повільному гончарному крузі, діяльність учнів

допоможе їм уявно вжитися в образ давнього землероба і гонча‑

ра. З іншого боку, така діяльність нагадує роботу реставраторів,

які відновлюють розбиті посудини, використовуючи той же

клей, що і школярі під час свого моделювання. Встановивши,

яким орнаментом трипільці прикрашали свої гончарні вироби,

і відтворивши один із таких виробів у вигляді моделі, учні пе‑

рейшли до наступного етапу своєї діяльності, досліджуючи шля‑

хом опитування, які ідеї виникають у людини при спогляданні

такого орнаменту. Цього разу результат був дещо передбачува‑

ний. Як правило, всі опитувані заявляли про те, що, споглядаю‑

чи повторення елементів композиції орнаменту, вони уявляють

безкінечний плин часу і необмеженість Всесвіту. На думку де‑

яких дослідників трипільської культури, саме такі уявлення про

світобудову існували у давніх землеробів. Отже, невеличке до‑

слідження, проведене учнями і поєднане з моделюванням, част‑

ково підтвердило деякі із гіпотез дослідників або ж відтворило

власне процес створення гіпотез, на чому має наголосити учитель

під час обговорення результатів експерименту.

Як правило, пропозиція вчителя створити макет рицарського

замку не вимагає особливої мотивації, бо ця тема є надзвичайно по‑

пулярною серед хлопців підліткового віку. Відповідні популярні

видання, призначені для дітей, надають величезний матеріал для

такого моделювання. Зрозуміло, певні історичні об’єкти цікавлять

переважно хлопців, інші — дівчат. Це також необхідно враховува‑

ти, як і схильність дітей до такого виду діяльності. Дівчатка охоче

беруться за моделювання одягу різних історичних епох, до того

ж матеріалу для роботи їм ніколи не бракує. Завдання вчителя по‑

лягає в тому, щоб просто спрямувати таку схильність на досягнен‑

ня певних навчальних цілей.

Кожен учитель, мабуть, відчував певні труднощі, пов’язані з вивченням

матеріалу з історії техніки та науки. У цій складній ситу‑

ації без кооперування зусиль вчителів, що викладають різні наМетодика

розвитку історичного мислення

засобами наочності 39

вчальні дисципліни, навряд чи можна обійтися. Вивчення в 7-му

класі теми «Господарське та повсякденне життя в середньовічній

Європі» стає набагато цікавішим у разі демонстрації моделей пер‑

ших механізмів, що виникли в ті часи: водяних двигунів, колово‑

ротів, домкратів. Під час демонстрації двох типів водяних дви‑

гунів — з верхньобійним та нижньобійним водяним колесом

школярі повинні визначити, який із двох типів двигунів був більш

досконалим. Для відповіді на це питання учням необхідні певні

знання з фізики, а отже, і пояснення вчителя фізики про принцип

збільшення потенціальної енергії залежно від висоти падіння води

щодо нульового рівня. Такі уроки якнайкраще мотивують необхід‑

ність вивчення всіх шкільних предметів, демонструючи їхній

взаємозв’язок та піднімаючи авторитет історії в очах учнів, схиль‑

них до вивчення точних дисциплін. Під час вивчення «Промисло‑

вий переворот в Англії» доцільно продемонструвати принцип дії

парової машини, використавши для цього її модель, яка, мабуть,

є в кожному кабінеті фізики. При цьому досить сухий теоретичний

матеріал набуває більшої привабливості для його подальшого ос‑

мислення.

Описаний метод не може претендувати на універсальність, як

і будь-який метод навчання. Метод моделювання має посісти своє

місце в наборі тих мотиваційних інструментів, що використовує

вчитель у своїй роботі. Одного разу створені моделі в подальшому

можуть продовжити своє існування у вигляді наочних засобів нав‑

чання, на відсутність яких скаржаться вчителі історії. Надання

вивченню історії в школі ознак прикладного характеру навряд чи

змінить гуманітарний зміст шкільної дисципліни, але обов’язково

зробить сам процес навчання історії набагато цікавішим і кориснішим.

Декілька слів варто сказати про організацію роботи учнів на ек‑

скурсіях під час їх ознайомлення зі справжніми пам’ятними місцями

та історичними монументами. Щоб екскурсія не перетвори‑

лися на нудні «відвідини», перед учнями слід поставити певне

навчальне завдання чи проблему, яку вони мають вирішити в ході

екскурсії. З цією метою П. Гора розробив інструкцію, яка не втра‑

тила свого значення й до сьогодні [23, С. 110–111]: