46 Десятов д. Л.

таємниця,

яку ніхто не міг розгадати. Але найважчим, мабуть, для

цього трагічного відлюдника було завжди почуватися самотнім на‑

одинці з собою».

Таким чином, використання уривків з художньої літератури

у поєднанні з роботою над портретом дозволяє зробити історичний

образ більш конкретним і реалістичним. Адже завдання навчаль‑

но-виховної роботи вчителя вимагає, щоб історичний матеріал бу‑

ло доведено до свідомості учнів конкретно, образно, емоційно [128,

С. 428].

Особливу категорію складають історичні портрети, створені

в тоталітарних

державах. Організовуючи роботу учнів над такими

історичними портретами, слід нагадувати учням, що вони працю‑

ють над продуктом заідеологізованого мистецтва. Такого роду кар‑

тини-портрети мають багато спільного з пропагандистським плака‑

том, основне призначення якого — викликати певні запрограмовані

почуття, спонукати до певних дій. Їх завдання певною мірою поля‑

гають у тому, аби впливати не тільки на свідомість, а й на підсвідо‑

мість глядача. Тому історична інформація, яку можна отримати на

підставі аналізу, може бути лише опосередкованою. Переважно це

інформація про ідеологію. Це обов’язково треба враховувати, тому

і питання слід ставити такі:

a) Які почуття мав викликати цей портрет?

б) Кому він був адресований?

c) Наскільки, на ваш погляд, він був дієвим у цьому сенсі? [111,

С. 80].

Отже, роблячи невеличкі висновки, ми можемо констатувати,

що робота учнів над портретом історичного діяча допоможе творчо‑

му вчителеві не тільки урізноманітнити уроки історії, але й, збуд‑

жуючи інтерес учнів, підтримувати стійкий інтерес школярів до

навчального матеріалу, адже в силу специфіки самого предмета ми

не можемо обійтися без вивчення історичних осіб, аналізу їх діяль‑

ності та оцінки її результатів. До того ж історичні портрети можна

використати для організації та проведення розвивальних ігор та ін‑

ших форм роботи, спрямованих на активне засвоєння навчального

матеріалу, насичуючи навчальний процес візуальним матеріалом.

Розвиток історичного мислення в процесі роботи учнів над історичною картиною

Серед різноманітних видів наочних засобів використання істо‑

ричних картин у процесі навчання має особливий ефект, оскільки

Методика розвитку історичного мислення

засобами наочності 47

в даному випадку засвоєння знань відбувається в атмосфері інте‑

лектуальних, моральних та естетичних переживань, творчості учи‑

теля та учнів. Використання історичної картини дозволяє сформу‑

вати історичний образ минулого, який закарбовується в пам’яті,

сприймається не тільки розумом, а й серцем дитини. Отже, ми мо‑

жемо говорити про розвиток образного мислення учнів і, зокрема,

їхньої історичної уяви. Образне мислення відіграє значну роль

у навчанні та вихованні сучасної людини, адже це відповідає зако‑

нам природи, сприяючи гармонійному розвитку обох півкуль моз‑

ку, розвиваючи пам’ять і здатність концентрувати увагу. Слід та‑

кож зважати на те, що багато понять, узагальнень, що вивчаються

в курсі суспільних дисциплін, мають певну художньо-образну ос‑

нову, що сформувалася в учнів у результаті читання літератури,

перегляду фільмів, відвідування різноманітних виставок, видо‑

вищ, спілкування з друзями.

Але на практиці вчителі історії, як правило, приділяють більше

уваги розвитку понятійного, словесно-логічного мислення, тобто

акцентується увага на вербальному боці навчання, при цьому поза

увагою залишається той факт, що мислення має й іншу форму —

образну. Це призводить до того, що учні засвоюють історичні знан‑

ня формально, у формі словесних виразів, за якими не стоять ре‑

альні образи. При цьому не враховується і той факт, що частині

учнів важко дається навчання, яке базується лише на логічному

мисленні та механічному запам’ятовуванні.

Ми ж зазначимо, що історична уява як результат образного

мислення — явище доволі складне й малодосліджене як сучас‑

ною психологією, так і методичною наукою [56, С. 15–20]. Су‑

часна психологічна наука виділяє два рівні людської уяви, а са‑

ме: репродуктивну і творчу. Історичні образи, оскільки минуле

безпосередньо не сприймалося учнем, слід віднести до резуль‑

татів творчої уяви. Бо у випадку з історичною уявою ми стикає‑

мося не з простим відтворенням минулих вражень, а з їх перетворенням,

із породженням зовні схожого на те, що було

в сприйнятті

чи мисленні давно.

Історичні уявлення школярів можуть бути реалізовані вчите‑

лем як з навчальною, так і з виховною метою. Якщо ж говорити про

навчальну діяльність учнів, то традиційно роль та місце історичної

картини на уроці визначалася тим, що картина: