15 Слів, які мають різні значення і пов’язані з матеріалом 7-го кла‑

су. Протягом 15 хвилин вони мають записати максимальну кіль‑

кість значень для кожного слова. Оцінка творчого мислення здійс‑

нюється за кількістю принципово різних значень слів:

20–25 слів — 2 бали; 25–30 слів — 3 бали; 30–35 слів — 4 бали;

більше ніж 35 слів — 5 балів».

гості орда ратуша

дума поганий церква

кінець погост цех

лава тьма урок

люди рада ярлик

Крім загальних характеристик мислення, розрізняють ще й ін‑

дивідуальні особливості окремих учнів. Для їх виявлення учням

можна запропонувати утворити словосполучення з кожним із наве‑

дених нижче слів. Наприклад, бібліотека, бог, джерело, маєток,

населення, закон, земля, храм, повелитель.

Порівнюючи отримані варіанти з наведеними нижче, можна

визначити, до якого типу мислення ближче той чи інший учень.

Учні з політичним мисленням пропонують такі словосполу‑

чення: бог війни, захоплена бібліотека, джерело могутності,

підкорена земля, маєток імператора (феодала), підкорення населення,

могутній повелитель, зруйнований храм, державний

закон.

Школярі з економічним мисленням дають такі варіанти: вели‑

чезна бібліотека, джерело енергії, прибутковий маєток, населення,

Баханов К. О.

Замість вступу: дослідження рівня розвитку мислення

учнів на уроках історії 17

що зменшується (зростає), оброблена земля, економічний закон,

храм науки, повелитель природи.

Ті, що тяжіють до етичного мислення, утворюють інші вислови:

багата бібліотека, бог мудрості, джерело знань, чудовий маєток,

вільне населення, справедливий закон, рідна земля, храм право‑

суддя, повелитель умів.

Учні з історичним мисленням напишуть щось на кшталт: гли‑

няна (папірусна) бібліотека, бог Озиріс, джерело рабства, дворянський

маєток, корінне населення, закон Хаммурапі, земля обето‑

ванна, стародавній храм, повелитель Риму.

18

Методика розвитку історичного

мислення

засобами наочності

Десятов Д. Л.

Передмова

Найважливіше завдання сучасної української школи — дати

майбутнім громадянам нашої країни глибокі та міцні знання основ

науки, виробити вміння й навички застосовувати їх на практиці.

За сучасних умов учитель повинен не лише яскраво й захоплю‑

юче викласти матеріал, а й викликати в учнів потребу до самостій‑

ної практичної діяльності, активізувати мислення та здібності,

формувати загальні і спеціальні вміння, активну життєву позицію.

Для того щоб жити у сучасному світі, школяреві треба вміти:

• знаходити, трактувати й аналізувати різні види інформації та

джерел;

• формулювати доречні питання й доходити відповідальних і збалансованих

рішень;

• бачити інші точки зору, визнавати та сприймати їх розмаїття;

• критично оцінювати історичні явища;

• формулювати незалежні і зважені судження, робити обґрунто‑

вані висновки на основі аналізу наявних джерел і вивчення ши‑

рокого спектра точок зору;

• оцінювати різні версії й думки про минулі історичні події, визнаючи,

що деякі джерела можуть бути необ’єктивними, пояс‑

нювати причини такої необ’єктивності.

Реалізація цих завдань пов’язана з удосконаленням методики

викладання історії, ефективним застосуванням різноманітних ме‑

тодів і засобів навчання. Одним із видів такої роботи є використан‑

ня на уроці засобів наочності.

Вихідним пунктом роботи, яку тримає читач у своїх руках, є пе‑

реконання автора в існуванні міцного зв’язку між використанням

наочних матеріалів на уроці та розвитком історичного мислення як

сукупності інтелектуальних вмінь, що набуваються в ході навчан‑

ня історії. Історія є процесом мислення, що спирається на свідчен‑

ня з минулого і покликана розвивати уміння його аналізувати та

Методика розвитку історичного мислення

засобами наочності 19

оцінювати. Працюючи з різноманітною наочністю на уроці, учень

вчиться порівнювати, критично оцінювати наявний стан речей,

який часто буває переповнений стереотипами й міфами, а отже,

діяти творчо, виявляти винахідливість та ініціативу, розуміти зна‑

чущість нових знань і вмінь для пошуку ефективних розв’язань

проблемних ситуацій. Навчальний процес починає базуватися на

створенні й розвитку в учнів потреби розмірковувати під час вико‑

нання таких завдань.

У посібнику подаються конкретні методики роботи з різними

видами наочності: речовими пам’ятками, історичними портрета‑

ми, картинами, коміксами, графіками, таблицями, діаграмами то‑

що. В основі авторських розробок, перевірених на практиці, — роз‑

виток вмінь учнів працювати з різними джерелами знань, вміння

поглянути на історію очима сучасника та історика, навчитись

аналізувати події минулого, для того щоб розуміти історію сього‑

дення. У роботі подаються конкретні посилання на ті моменти в на‑

чальному процесі, де використання наведених методик і техноло‑

гій матиме найбільший ефект.

Активне використання наочності з метою самостійного пояс‑

нення певних подій або явищ призводить не тільки до розвитку

пізнавальних вмінь учнів, кращого запам’ятовування фактичного

матеріалу, але й до формування переконань та особистих цінностей

школярів.

Важливу частину роботи складає методика використання

комп’ютерних технологій та мультимедійних ресурсів Інтернету

при організації роботи учнів із засобами наочності. Застосування

інформаційно-комп’ютерних технологій виводить на якісно новий

рівень організацію роботи учнів із цими засобами. Вчителі та учні

не тільки отримують доступ до наочності, що має вже інші ознаки

та властивості, а також одержують можливість здійснювати нові

інтелектуальні операції та дії.