52 Десятов д. Л.

кошовий

на знак дружби і поваги поцілував бунчук, який був при‑

несений на цей випадок.

Саме побачення Гордієнка з Мазепою від‑

булося в присутності великої кількості запорозького товариства.

Увійшовши до кімнати Мазепи, кошовий, побачивши гетьмана,

який стояв біля столу зі знаками гетьманської влади, віддав йому

глибокий уклін» [136].

Розвивати вміння в учнів відділяти історичну інформацію від

художньої учитель повинен, починаючи з першого року вивчен‑

ня історії в школі. Навіть враховуючи те, що в 5-му класі курс

історії має пропедевтичний характер, але і в ньому не варто ви‑

користовувати історичні міфи з патріотичних міркувань. Немає

потреби вилучати з підручників картину В. Волкова «Петро I

відвідує Павла Полуботка у в’язниці», але роботу учнів слід бу‑

дувати так, щоб вони розуміли, що працюють з певною історич‑

ною інтерпретацією історичних подій. Бо одного разу закарбова‑

ний у свідомості учнів певний образ історичних подій буде доволі

складно змінити.

Після опису картини учнями їх можна підвести до певних вис‑

новків питаннями:

1. Чи знаєте ви, як пишуться картини?

2. Звідки художник дізнався про подію, яку він зобразив на кар‑

тині?

3. Чи здатен художник абсолютно точно відтворити минуле? Чому?

4. Звідки художник дізнається, як виглядала та чи інша історич‑

на особа?

В учнів 5-го класу, які працюють з підручником В. Мисана, де

наводиться легендарна промова П. Полуботка до Петра I і репро‑

дукція картини В. Волкова, складається враження, що текст про‑

мови і картина пов’язані між собою [77].

Насправді ж — ні. Зі своєю патріотичною промовою П. Полубо‑

ток звернувся до царя у палаці. Основа легенди про патріотичну

промову П. Полуботка, — це текст «Історії Русів», що в наш час

розцінюється скоріше як політичний памфлет або ж літературна

пам’ятка свого часу, ніж історичне джерело. Картина ж В. Волкова

зображує інший епізод у відносинах між наказним гетьманом і ца‑

рем. Причому навіть невідомий автор «Історії Русів» говорить, що

слова, які промовляє П. Полуботок до Петра у в’язниці, — це пере‑

каз. П. Полуботок нібито звернувся до царя: «Я неприязні до тебе

ніколи не мав і не маю і з тим помираю, яко християнин. Вірю не‑

сумнівно, що за невиннеє страждання моє і моїх близьких будемо

Методика розвитку історичного мислення

засобами наочності 53

судитися од спільного й нелицемірного Судді нашого, Всемогутньо‑

го Бога, і скоро перед Нього обидва станемо, і Петро з Павлом роз‑

судяться» [47]. У цьому випадку ми бачимо, що інколи ілюстрації

в підручнику не пов’язані з текстом. До речі, декілька слів варто

розказати і про самого автора картини. Василь Олексійович Вол‑

ков, відомий художник-передвижник, росіянин, пітерський меш‑

канець, більшість свого життя прожив у Полтаві, де успішно тво‑

рив не тільки в історичному жанрі, але й у портретному та

побутовому. Ми ж виходимо на інший принцип використання кар‑

тин, а саме — обов’язковий їх зв’язок з текстом підручника, визнаючи

при цьому, що проблему логічного зв’язку і взаємодії між

основним текстом та ілюстраціями підручника дотепер не можна

вважати розв’язаною.

Наведемо ще один приклад. Деякі картини, які зазвичай вва‑

жають історичними, краще ілюструють певні напрямки в розвитку

мистецтва, ніж історичні події. У картині «Свобода на барикадах»

Ежена Делакруа, видатного представника французького романтиз‑

му, більше символізму, ніж історичного навантаження. Опис та ін‑

терпретація цієї картини є більш доцільною під час вивчення теми

«Культура кінця XVIII — першої половини ХІХ ст.», ніж при вивченні

подій Липневої революції у Франції. Адже учні, як і їхні

вчителі, переважно виховані на традиціях реалізму, сприймають

сюжет цієї картини буквально. Проте мова картини Делакруа але‑

горична, яку в живописі того часу вважали єдино можливою. Кож‑

на постать на картині, починаючи від Свободи і закінчуючи тілом

чоловіка без спідньої білизни на передньому плані, передовсім де‑

монструють перемогу романтизму у французькому живописі, ніж

реально відтворюють історичні факти. У наших же підручниках ця

картина чомусь ілюструє події Липневої революції у Франції [47].

Це дивує, адже ще за радянських часів методисти завжди радили

використовувати цей твір при вивченні основних ознак романтиз‑

му в живописі [20].

Інколи історичні картини ілюструють не стільки конкретні іс‑

торичні події, скільки певні історичні узагальнення. Такі картини

слід використовувати, щоб чіткіше окреслити дискретність істо‑

ричного процесу та точки розлому між певними історичними періо‑

дами. Так принаймні пропонують використовувати частину істо‑

ричних картин російські педагоги С. Г. Попова та В. А. Гуружалов

[98]. Використовуючи історичні картини на уроці, російські вчи‑

телі подають не тільки історичні, але й психологічні коментарі. На‑

приклад, інтерпретацію картини В. Сурікова «Ранок стрілецької