114 Десятов д. Л.

потім показати, який вигляд вони мають сьогодні. Використовую‑

чи реконструкцію, учні побачать праворуч над головою на скеляс‑

тому виступі невеличкий, але вишуканий храм Ніки, богині пере‑

моги. За традицією, її завжди зображували у вигляді дівчини

з крилами, які втілювали мінливий та нетривкий характер перемо‑

ги, яка перелітає від одного до іншого суперника. Для надання цій

богині більш стійкої та постійної вдачі, афіняни позбавили її крил

і відтоді були переконані, що Ніка завжди перебуватиме в місті.

Храм отримав назву Ніка Аптерос (безкрила).

Незважаючи на руйнацію, Пропілеї все ще зберігають свою ве‑

лич. Зовнішній ряд колон, розташований нижче портика, був ви‑

конаний у дорійському стилі, тоді як внутрішня колонада —

в іонійському. Це поєднання двох ордерів в одній споруді втілювало,

за задумом архітектора, ідею загальногрецького поєднання. Про‑

пілеї складалися з двох портиків, розташованих на похилій місце‑

вості, тому внутрішні ворота були збудовані на 2 метри вище, ніж

зовнішні.

Оглянувши Пропілеї, вчитель надає можливість учням розгля‑

нути Парфенон з різних ракурсів. Парфенон був збудований архі‑

текторами Іктіном та Каллікратом. Всі скульптурні роботи ство‑

рені Фідієм та його учнями. Для храму було обрано майданчик,

який домінував над усією місцевістю. Парфенон височів над Акро‑

полем так само, як Акрополь підносився над містом і долиною.

У цьому співвідношенні виявлялася така піднесена гармонія і кра‑

са, що з будь-якого боку весь меморіал уособлював ідеал пропорцій‑

ності, зваженості, міри.

Ще одним архітектурним пам’ятником, доступним для споглядання,

є Ерехтейон, храм, споруджений на честь міфічного

охоронця міста — Ерехтея. Він прибув з Єгипту до Афін під час

голоду і передав городянам провіант, врятувавши їх від голодної

смерті. Ерехтейон споруджений в іонічному стилі, фасадом на

південь. Храм було поділено суцільною стіною на дві нерівні

половини, одна з них має трохи вищу основу завдяки нерівній

місцевості, але вся будівля має єдиний дах. Східна половина

була присвячена Афіні Палладі, покровительці міста. У ній міс‑

тилася дерев’яна статуя богині. Згідно з легендою, ця статуя

впала просто з неба. Західна ж частина знов-таки поділялася

навпіл. Одна з частин присвячувалася Посейдонові, інша — ле‑

гендарному афінському цареві Кекропу, який був суддею під час

суперечки Афіни з Посейдоном за право надати своє покрови‑

тельство місту. Кекроп ухвалив рішення на користь Афіни,

Методика розвитку історичного мислення

засобами наочності 115

і вдячні афіняни за це вшанували його храмом. Прибульцям на‑

віть показували могилу Кекропа та священну маслину, яку мит‑

тєво виростила богиня. Особливий інтерес ще у стародавніх

жителів Еллади викликав південний портик, де колони були

виконані у вигляді шести струнких дівчат (каріатид), які голо‑

вами підтримують дах. Вони немовби несуть на собі всю вагу

храму, роблячи це легко і невимушено, без будь-яких зусиль.

На запитання учнів: «Чому Парфенон та інші архітектурні

споруди Акрополя в такому поруйнованому стані?» — учитель

може надати коротку інформацію про долю Парфенону, який до

кінця ХVII ст. простояв неушкоджений, незважаючи на перетво‑

рення його на християнський храм, а пізніше — на мусульманську

мечеть. Нещастя з ним сталося у 1687 р., коли під час

бомбардування Афін венеціанським флотом одне гарматне ядро

влучило у Парфенон, який на той час правив за пороховий склад.

Страшенний вибух висадив у повітря майже весь храм. Його

було дещо відбудовано, але на початку ХІХ ст. англійський посол

лорд Еллін, здобувши неправим шляхом дозвіл уряду, вивіз до

Британії майже всі скульптури, які вціліли після вибуху. Під

час зняття статуй із західного фронтону вночі, потай від людських

очей, вони впали і розбилися. В наш час мармурові будів‑

лі Акрополю дуже потерпають від шкідливих екологічних умов,

зокрема від зіпсованого повітря, міського смогу [1].

Після здійснення віртуальної екскурсії учні можуть залишити

на сайті свої враження від побаченого. Поєднання розповіді учите‑

ля з візуальними образами дозволяє створювати яскраві сюжетні

картини, які, за деякими даними залишаються більш ніж у поло‑

вини учнів під час вивчення історії Давнього світу [8].

Другий варіант застосування соціального сервісу Вікімапія —

використання інформаційних ресурсів сайту. Сама назва со‑

ціального сервісу Вікімапія говорить про те, що він пов’язаний

з іншим соціальним сервісом Інтернету — Вікіпедією, побудова‑

ного за технологією ВікіВікі. Розглядаючи піраміди в Гізі, учні

можуть перейти одразу на сторінку Вікіпедії, на якій розміщена

детальна інформація про піраміди в Єгипті. Це стосується майже

усіх об’єктів, позначених на сайті. Так, сторінка Вікіпедії, що

стосується згадуваної нами Трої, дає можливість дізнатися про

історію назви міста та його археологію, познайомитися з біогра‑

фією Г. Шлімана.

Принцип наочності й моделювання відіграє важливу роль

у житті людини. Використання цього принципу із застосуванням