Рік Місце Причини Хід Результат

8

Узагальнення — розумове уміння і дидактичний прийом, суть

якого полягає у визначенні загальних, суттєвих ознак, характерис‑

тиці, формулюванні понять, законів, провідних ідей предмета, що

вивчається.

Розрізняють емпіричне узагальнення, яке ґрунтується на порів‑

нянні зовнішніх, безпосередньо даних ознак з метою виділення го‑

ловної ознаки, і теоретичне, яке ґрунтується на аналізі, синтезі та

русі від абстрактного до конкретного.

За обсягом узагальнення виділяють: часткове, поурочне, тема‑

тичне, підсумкове, міжпредметне.

Схема діяльності учнів при узагальненні:

• виділити головне поняття в отриманому завданні і перевірити,

як ви зрозуміли його зміст;

• відібрати основні, типові факти з матеріалу теми;

• порівнюючи їх між собою, виділити спільне, суттєве;

• зробити висновки, тобто сформулювати тенденцію, провідну

ідею.

Для виявлення здатності учнів до узагальнення, а також аналі‑

зу і класифікації частіше за все використовується методика «Вияв‑

лення загальних понять».

Учням пропонується завдання з 20 рядками слів. У кожному

з них набір із 5 слів, 2 з яких найбільше з ним пов’язане. Завдання

учня — знайти в кожному рядку по 2 слова, які найбільш відпові‑

дають загальному поняттю, і підкреслити їх. Час на виконання ро‑

боти — 10 хвилин.

1. Іконостас (фарба, вівтар, священик, ікона, фреска).

2. Україна (узбіччя, провінція, земля, край, окраїна).

3. Волхви (молитва, язичництво, проповідь, обряд, ікона).

4. Верв (община, данина, територія, ліс, вірування).

5. Вотчина (маєток, селяни, землеволодіння, дружина, спадщина).

6. Дружина (князь, зброя, земля, військо, закон).

7. «Руська Правда» (книга, закон , власність, Ярослав, земля).

8. Фільварок (багатогалузеве господарство, земля, власність, крі‑

паки, млин).

9. Магдебурзьке право (розшарування, гноблення, самоврядуван‑

ня, привілеї, лихварі).

10. Роздробленість (самостійність, могутність, занепад, чвари,

зради).

11. Літопис (папір, хронологія, монах, події, війни).

12. Панікадило (книги, люстра, вівтар, храм, священик).

Баханов К. О.

Замість вступу: дослідження рівня розвитку мислення

учнів на уроках історії 9

13. Кріпацтво (селяни, ремісники, безправ’я, тимчасовість, майно).

14. Фреска (смальта, глина, фарба, тиньок, дерево).

15. Цех (приміщення, громада, пировці, ремісники, ринок).

16. Шляхта (залежність, родовитість, безправ’я, аристократія,

земля).

17. Фібула (прикраса, золото, застібка, одяг, шляхта).

18. Гончарство (коло, глина, вироби, місто, торгівля).

19. Чернець (молитва, усамітненість, монастир, літопис, покір‑

ність).

20. Федерація (відокремлення, об’єднання, народи, держави, вій‑

сько).

Правильні відповіді підкреслені, оцінка виставляється за

9‑бальною шкалою за такою таблицею.

Кількість правиль‑

них відповідей

20 19 18 15–17 13–14 10–12 7–9 5–6 4

Оцінка в балах 9 8 7 6 5 4 3 2 1

Розвиток уміння узагальнювати здійснюється такими метода‑

ми і прийомами: повторювальна бесіда (узагальнювальна еврис‑

тична бесіда за суттєвими ознаками, робота з підручником, робота

за узагальнювальною схемою, таблицею), розв’язання пізнаваль‑

них задач (оглядова лекція, вступне слово + кінофільм (діафільм) +

підсумкова бесіда, система узагальнення).

Однією з характеристик мислення є ступінь її логічності.

Логічне мислення діагностується за допомогою методики «Кіль‑

кісних відносин». Учням пропонується для розв’язання 18 логіч‑

них завдань. Кожне з них складається з двох логічних посилок.

Між ними треба поставити знак > < або = для того, щоб визначити,

яка з посилок є більш вагомою, більшою, такою, що відбувалося

раніше за часом, тощо.

1. Феодал > боярин 10. Дипломатія < політика

2. Патріарх > митрополит 11. Оранта< ікона

3. Холмщина < Галичина 12. Галичина > Покуття

4. Язичництво > християнство 13. Народ = етнос

5. Поляни < слов’яни 14. Святослав > Володимир

6. Інкунабула = стародрук 15. Біблія > Євангеліє

7. Аскольд < Кий 16. Золота Орда > Кримське ханство

8. Урок < данина 17. Анти > поляни

9. Монах = чернець 18. Дитинець < городище

10

Оцінка здійснюється за кількістю правильних позначок:

1–5 позначок — 1 бал, 6–10 позначок — 2 бали, 11–14 — 3 бали,

15–16 — 4 бали, 17–18 — 5 балів.

Під час навчання історії в учнів формується специфічний вид

мислення — історичне мислення. Це розумова діяльність людини

спрямована на осмислення минулого, сучасного і прогнозування

майбутнього, єдність змісту знань, способів розумової діяльності та

установок особистості на їх застосування у пізнанні та осмисленні

конкретних історичних явищ. Його компонентами є:

• способи аналітико-синтетичного мислення, котрі реалізуються

за допомогою дій (узагальнення, абстрагування, класифікації,

індукції, дедукції) на предметному змісті історії;

• основні принципи мислення;

• досвід творчої діяльності;

• основні ідеї розуміння історії.

Розвиток історичного мислення здійснюється у процесі застосу‑

вання під час навчання спеціальних пізнавальних завдань, які вод‑

ночас є засобами діагностики розвиненості певних умінь учнів. Це

завдання на: