Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Методика розвитку історичного мислення.doc
Скачиваний:
20
Добавлен:
23.02.2016
Размер:
1.09 Mб
Скачать

56 Десятов д. Л.

може обслуговувати певні ідеологічні та історичні міфи. Але на

цю тему ми маємо більше десятка картин, художники яких по-

різному зображували історичні обставини. При порівнянні цих

картин інколи навіть не виникає думка, що зображується одна

і та сама історична подія.

Принцип парності зображень, який ми використали в цьому

випадку, вже відомий у роботі з карикатурами та іншими візуаль‑

ними джерелами [111]. Він передбачає, що парні зображення по‑

винні бути альтернативними. Якщо вони є взаємодоповнюючими,

то повинні відображати різні ракурси висвітлення історичної події.

На нашу думку, цей методичний прийом з успіхом можна викорис‑

товувати і під час роботи з історичними картинами. Порівняння

картин, присвячених одній і тій же події, якнайкраще демонструє

учням їх інтерпретаційний характер. Крім порівняння, яке можуть

здійснити учні, учитель може побудувати роботу над картинами

з метою встановлення, яка з них, на їхню думку, більше відповідає

історичним реаліям. Підібрати історичні картини, що присвячені

одній і тій же події, досить просто, адже лише А. Петров пропонує

на своєму сайті понад 17 000 творів [50]. Це найбільш повне Інтер‑

нет-зібрання таких матеріалів.

Те, що історична картина збуджує пізнавальну активність уч‑

нів, зауважував свого часу, ще В. Сухомлинський, помітивши, що

учні 13-річного віку, коли їм показували картину В. Васнєцова

«Богатирі», ставили питання про те, що безпосередньо не зображе‑

но на картині, а саме:

1) Як у ті далекі часи люди виготовляли таку міцну зброю

і збрую?

2) Чи були тоді для цього спеціальні майстерні?

3) Чому вершники зупинилися на відкритій місцевості, адже во‑

роги могли їх помітити й пустити в них стріли?

4) Де проходили кордони нашої землі? [118].

Як бачимо, використання історичних картин стимулює учнів

працювати з різними джерелами знань, привчає самостійно здо‑

бувати історичну інформацію з теми, конкретизуючи свої уяв‑

лення про минуле. Саме цей мотивуючий та інтригуючий потен‑

ціал історичної картини у своїй оригінальній системі пропонує

використовувати російський методист В. В. Шоган. Демонстра‑

ція історичної картини з метою мотивації діяльність учнів на

уроці у нього перетворюється на особливий «мікромодуль інтри‑

гуючого образу» [84].

Методика розвитку історичного мислення

засобами наочності 57

Тому картина В. Васнєцова «Богатирі» може стати чудовим

мотиваційним інструментом у руках вчителя. Сьогодні учені-іс‑

торики реконструювали чоловічі та жіночі костюми X–XI ст. на

підставі декількох історичних джерел, які вивчав В. Васнєцов.

Творчий процес над створенням картини «Богатирі» тривав двад‑

цять років, і вона заслуговує на те, щоб залишитися на сторінках

наших підручників. Образ Іллі Муромця малював художник

з селянина-коваля Івана Петрова. Добриня Микитич — узагаль‑

нюючий образ родини Васнєцових, в якому художник увічнив

і себе, і свого батька. Прототипом образу Альоши Поповича став

молодий син російського мецената Сави Мамонтова — Андрій

Мамонтов. Кожна деталь картини може стати темою окремого

невеличкого учнівського дослідження. Наприклад, чому в ті да‑

лекі часи особливо цінувався шовк? (Штани в усіх богатирів —

шовкові, а на Іллі Муромці — ще й з орнаментом.) Відповідь на

це питання лежить у сфері побуту того часу, коли шовк, завдяки

його протипаразитарним властивостям, цінувався в Європі на

вагу золота, і саме цим пояснюється наполегливе прагнення дав‑

ньоруських купців та князів мати такий дорогий і гігієнічний

одяг, згадки про який часто трапляються на сторінках давньо‑

руських літописів [135]. Тільки пошуки відповіді на це питання

зможуть навчити учнів не тільки звертати увагу на історичні

деталі, але й намагатися пояснити їх. «Чому В. Васнєцов не

знайшов у літописах згадки про Іллю Муромця?» — питання, що

відноситься до соціального устрою тієї епохи. Учням, як і худож‑

нику свого часу, потрібно здогадатися, що навряд чи літописці

могли поряд з князями та боярами згадати і селянського сина.

Таким чином, на наш погляд, використання історичної карти‑

ни на уроці має спиратися на такі засади: