1) Учні використовують опорний конспект, створений вчителем,

навчаючись розкодовувати знакову інформацію;

2) Учні разом з учителем під час пояснення кодують інформацію,

навчаючись складати опорний конспект;

3) Учні самостійно складають опорний конспект, застосовуючи

власні символи та знаки.

110 Десятов д. Л.

У подальшій перспективі при застосуванні комп’ютера та його

можливостей опорний конспект перетвориться в певну наочну

конструкцію із системою гіперпосилань й різними інформаційни‑

ми рівнями. Але й сьогодні процес складання опорного конспекту

в зошиті чи на дошці має ряд важливих переваг порівняно з інши‑

ми методами опрацювання інформації, а саме:

а) концентрує та примушує стежити за поясненнями вчителя на‑

віть найбільш неуважних учнів;

б) розвиває логічне мислення, полегшує розуміння причинно-на‑

слідкових зв’язків;

в) навчає передавати свої думки в невербальній формі, розвиває

творче мислення;

г) економить час на повторенні та осмисленні навчального ма‑

теріалу за рахунок певної технологізації навчального процесу.

Дидактичний потенціал соціальних сервісів Веб 2.0. Та їх використання на уроці історії

Сучасні інформаційні технології створюють нове навчальне се‑

редовище, яке наповнюють нові засоби діяльності. До таких сере‑

довищ можна віднести мережеві сервіси Інтернету другого поколін‑

ня, які прийнято називати Веб 2.0. На відміну від першого

покоління, сервіси Веб 2.0 дозволяють користувачам діяти спіль‑

но — обмінюватися інформацією, зберігати посилання та мульти‑

медійні документи, створювати та редагувати публікації, тобто на‑

лагоджувати процес соціальної взаємодії. Тому технології Веб 2.0

ще називають соціальними сервісами Інтернету. Якщо ж давати

більш технічне визначення, то під соціальними сервісами Веб 2.0

слід розуміти сучасні засоби мережевого програмного забезпечен‑

ня, що дозволяють підтримувати колективну взаємодію. До най‑

більш популярних соціальних сервісів Веб 2.0 відносять:

а) соціальні геосервіси;

б) блоги, що дозволяють створювати записи та їх коментувати;

в) комунікаційні системи, що надають можливість учасникам

спілкуватися між собою у реальному часі (чат, форум, відеокон‑

ференції тощо).

Ключовими факторами зростаючого успіху технологій Веб 2.0

є відкритість інформаційного наповнення, оперативність доступу

й розміщення, незалежність від індивідуального графіка включен‑

ня учасників у процес комунікацій під час спільної роботи. До ос‑

Методика розвитку історичного мислення

засобами наочності 111

новних же принципів Веб 2.0 можна віднести невід’ємне право ко‑

ристувача самостійно створювати контент, маніпулювати ним та

управляти зв’язками між своїми та чужими матеріалами. Отже,

йдеться про скоординовану активність окремих користувачів з формування

та наповнення комунікаційного середовища певними

інформаційними

ресурсами. Активність користувачів у такому

середовищі

характеризується включенням останніх у процес вико‑

ристання та створення цих ресурсів та визначенням стратегії роз‑

витку комунікаційного середовища в цілому [102].

Комунікаційне середовище соціальних сервісів наповнено та‑

кими об’єктами і ситуаціями, які допомагають думати по-новому.

Використання соціальних сервісів в педагогічній практиці дозво‑

ляє розвивати: