10 Хв., решта часу — це інструктаж, опрацювання даних таблиці,

аналіз, інтерпретація, пояснення та формулювання висновків.

Якщо надати можливість кожному учневі опрацювати в такій фор‑

мі навчальний матеріал, а ППЗ в даному випадку це дозволяє (ав‑

тори електронного підручника надають можливість на цьому уроці

застосувати три таблиці), то власне урок за своїм змістом може ста‑

ти практичною роботою, що матиме для учнів захоплюючий зміст.

Процес формування досвіду практичної діяльності відбуватиметь‑

ся на творчому рівні і з використанням при цьому можливостей

комп’

ютера.

Цей же урок також можна побудувати як роботу декількох груп

над різними статистичними матеріалами, а отже, досягти більш

глибокого розуміння економічних процесів, що відбувалися на той

час в Україні. У такому випадку навчальні завдання для інших

груп матимуть такий зміст.

2-а група. Використовуючи статистичні дані таблиці «Рівень

безробіття у 2001р.», побудуйте діаграму, щоб її зміст відображав

відповіді на такі запитання:

1) Серед якої вікової групи кількість безробітних у 2001 р. Була

найбільшою?

126 Десятов Д. Л.

2) Серед якої вікової групи кількість безробітних була наймен‑

шою?

3) Якою була кількість безробітних серед міського населення?

Якою вона була серед сільського населення?

4) Порівняйте отримані дані, спробуйте їх пояснити, використав‑

ши матеріал підручника. Як отримані вами результати харак‑

теризують стан економіки України на початку ХХІ ст.? Зробіть

висновки.

3-я група. Взявши за основу статистичні дані з таблиці «Вало‑

вий внутрішній продукт на одну особу», побудуйте діаграму, яка

б відображала таке:

1) Яким був внутрішній валовий продукт на одну особу в Україні

протягом 1993–2001 рр.?

2) Порівняння розміру ВВП на одну особу в Україні з розміром

ВВП на одну особу в декількох країнах, взятими на ваш вибір.

3) Узагальнивши отримані дані, сформулюйте висновки, яких ви

дійшли.

Вище ми вже згадували метод історичного прогнозування. Особ‑

ливий ефект цей метод матиме, якщо результати своєї роботи учні

оформлять у вигляді графіка чи діаграми. Так, наприклад, учням

8-го класу під час вивчення теми «Посилення колоніальної політи‑

ки Російської імперії» можна запропонувати виконати творче за‑

вдання: тенденцію до знищення української державності у ХVIII ст.

показати у вигляді графіка. Від учнів під час виконання цього типу

завдання вимагається простежити хронологічну послідовність

у розвитку

історичного явища. Всі події, починаючи від антико‑

лоніального повстання гетьмана Івана Мазепи і закінчуючи лікві‑

дацією гетьманства, посядуть своє місце на кривій, що зображува‑

тиме історію знищення української державності. На основі цієї

кривої учні зможуть спрогнозувати долю Запорозької Січі. Оскіль‑

ки цей матеріал вивчатиметься учнями через рік, історичний про‑

гноз розвитку подій можна зафіксувати, щоб повернутися до нього

в 9-му класі.

Деякі історичні явища по-справжньому усвідомлюються лише

тоді, коли ми намагаємося спрогнозувати їхній розвиток. Так, де‑

популяція усвідомлюється одинадцятикласниками як серйозна

проблема українського суспільства, коли учні прогнозують подаль‑

ші демографічні зміни на основі тенденції, зафіксованої переписа‑

ми населення 1989 і 2001 років. Побудована учнями діаграма може

Методика розвитку історичного мислення

засобами наочності 127

стати основою для обговорення причин депопуляції, а також мож‑

ливих варіантів її подолання.

Комп’ютерні технології вимагають від вчителя відходити від

тотального використання словесно-теоретичних методів у про‑

цесі взаємодії з учнями і переходити до методів безперервного

збудження активності й самостійності учнів на уроці. Дітей не‑

обхідно навчати обробляти інформацію, вирішувати задачі та

розуміти суть перетворень, що відбуваються в процесі виникнен‑

ня в Україні справжнього демократичного та інформаційного

суспільства. Потрібно відходити від практики використання

комп’ютера як об’єкта вивчення на уроках інформатики. Попри

всі дидактичні можливості комп’ютерно-орієнтованих засобів

навчання, їх використання у навчальному процесі не матиме

належного педагогічного ефекту без вчителя. Комп’ютер — це

знаряддя праці, ефективність якого залежить від уміння вчителя

застосувати його для досягнення педагогічних цілей. Практичні

можливості комп’ютера як засобу навчання є величезними, відтак

не використовувати їх або зволікати з його використанням

буде великою помилкою.