- •Замість вступу:
- •1. Кумуляція — накопичення досвіду застосування способів розу‑
- •1. Згрупуйте картки і дайте коротенькі назви групам понять.
- •2. Так само, як ви поєднували картки, спробуйте об’єднати групи,
- •3. Продовжте об’єднання груп, аж поки їх не залишиться 2–3.
- •1. Волинь, Галичина, Покуття, Болгарія, Закарпаття.
- •Рік Місце Причини Хід Результат
- •1. Іконостас (фарба, вівтар, священик, ікона, фреска).
- •1. Установлення причинно-наслідкових зв’язків історичних подій
- •13. Оцінка характеру і значення явища.
- •15 Слів, які мають різні значення і пов’язані з матеріалом 7-го кла‑
- •Методика розвитку історичного
- •Проблема використання засобів наочності на уроці історії: досвід та перспективи
- •20 Десятов д. Л.
- •22 Десятов д. Л.
- •1500 Примірників загальним накладом понад 30 млн екземплярів,
- •24 Десятов д. Л.
- •105, 106] Та л. Кожухова [53].
- •1) Історичні пам’ятки (або їх зображення);
- •28 Десятов д. Л.
- •Роль засобів наочності у розвитку історичного мислення
- •30 Десятов д. Л.
- •32 Десятов д. Л.
- •34 Десятов д. Л.
- •Методика роботи з речовими пам’ятками
- •36 Десятов д. Л.
- •38 Десятов д. Л.
- •1. Ознайомившись з темою екскурсії та отримавши завдання,
- •42 Десятов д. Л.
- •5 Осіб: генерал-
- •44 Десятов д. Л.
- •1) Виявити подібні риси обличчя на портретах.
- •2) Встановити, який з портретів найбільш відповідає історичній
- •3) Співвіднести зображення особи на різних портретах з описом
- •46 Десятов д. Л.
- •Розвиток історичного мислення в процесі роботи учнів над історичною картиною
- •1) Допомагає підготовці учнів до сприйняття нового матеріалу;
- •50 Десятов д. Л.
- •1. Опис зображення.
- •52 Десятов д. Л.
- •1. Чи знаєте ви, як пишуться картини?
- •2. Звідки художник дізнався про подію, яку він зобразив на кар‑
- •3. Чи здатен художник абсолютно точно відтворити минуле? Чому?
- •4. Звідки художник дізнається, як виглядала та чи інша історич‑
- •54 Десятов д. Л.
- •56 Десятов д. Л.
- •1) Як у ті далекі часи люди виготовляли таку міцну зброю
- •2) Чи були тоді для цього спеціальні майстерні?
- •3) Чому вершники зупинилися на відкритій місцевості, адже во‑
- •4) Де проходили кордони нашої землі? [118].
- •1. Розглядати історичну картину як художньо-історичну, образну
- •1) Проглянувши й проаналізувавши певний плакат, самостійно
- •1) Що, на вашу думку, зображено на цій фотографії?
- •Місце коміксу в методичному інструментарії вчителя
- •62 Десятов д. Л.
- •64 Десятов д. Л.
- •66 Десятов д. Л.
- •1. Шляхом колективного обговорення оберіть тему. Використайте
- •2. Продумайте сюжет. Сюжет повинен бути не тільки цікавим, але
- •3. Розподіліть обов’язки між членами вашої групи. Зважайте на
- •4. Сплануйте свою роботу. Чітко дотримуйтеся плану. Не забувай‑
- •Критерії
- •Організація віртуальних екскурсій на уроці історії із застосуванням мультимедійних ресурсів Інтернету
- •70 Десятов д. Л.
- •72 Десятов д. Л.
- •74 Десятов д. Л.
- •58 % Вважають Інтернет-ресурси «менш корисними» й такими, що
- •76 Десятов д. Л.
- •Використання відеоматеріалів на уроці історії
- •78 Десятов д. Л.
- •20 Хв. Часто трихвилинний фрагмент з точки зору дидактики наба‑
- •1. Опис.
- •11 Кл. Тов «Дієз-продукт».
- •Дослідження учнями відеоджерел
- •10 До 16 років, що знищують написи, зроблені китайськими ієро‑
- •82 Десятов д. Л.
- •IV. Підбиття підсумків уроку
- •1) Наскільки точно автори фільму відтворили деталі тієї чи іншої
- •2) Наскільки цей сюжет відповідає вашим уявленням про цю
- •3) Що в цьому сюжеті є історичним фактом, а що — художнім ви‑
- •88 Десятов д. Л.
- •Комп’ютерні ігри історичної тематики
- •13 Років, а також на всіх, хто цікавиться історією Давнього сві‑
- •90 Десятов д. Л. Методика роботи з умовно-графічною наочністю Організація роботи учнів з історичною картою
- •Процесуальні вміння й навички учнів
- •1) Корекцію опорних знань, умінь, навичок;
- •1) Знайдіть в атласі карту, необхідну для проведення практичної
- •Початковий рівень
- •Пр актична ро бота «Хрестові похо ди»
- •Завдання
- •96 Десятов д. Л.
- •Діяльність учня Діяльність вчителя
- •98 Десятов д. Л.
- •100 Десятов д. Л.
- •Країна Африки, в якій за період з 1919 по
- •1939 Рік розвивався національно-визвольний рух Рік здобуття незалежності
- •Методика організації роботи учнів з таблицями
- •102 Десятов д. Л.
- •Рік підкорення
- •Дата Подія та її наслідки
- •108 Десятов д. Л.
- •1) Учні використовують опорний конспект, створений вчителем,
- •2) Учні разом з учителем під час пояснення кодують інформацію,
- •3) Учні самостійно складають опорний конспект, застосовуючи
- •110 Десятов д. Л.
- •Дидактичний потенціал соціальних сервісів Веб 2.0. Та їх використання на уроці історії
- •1. Навички комунікації.
- •2. Толерантність.
- •3. Критичність мислення.
- •112 Десятов д. Л.
- •114 Десятов д. Л.
- •116 Десятов д. Л.
- •118 Десятов д. Л.
- •Комп’ютерні технології під час організації роботи учнів з графіками та діаграмами
- •120 Десятов д. Л.
- •34]. В інших варіантах методичних розробок уроків під час ви‑
- •2005 Навчальному
- •122 Десятов д. Л.
- •124 Десятов д. Л.
- •1) В яких роках кількість вибраних вами для аналізу товарів три‑
- •2) Порівняйте побудовані вами графіки. Проаналізуйте отримані
- •3) Зробіть висновки, узагальніть свої спостереження, виявивши
- •10 Хв., решта часу — це інструктаж, опрацювання даних таблиці,
- •1) Серед якої вікової групи кількість безробітних у 2001 р. Була
- •Використання інтерактивної дошки під час роботи з умовно-графічною наочністю
- •128 Десятов д. Л.
- •130 Десятов д. Л.
- •1. Учителі зможуть оцінити перспективи, які розкриваються
- •2. Створення за допомогою шаблонів і зображень власних завдань
- •3. Демонстрація презентацій, створених учнями та вчителем.
- •4. Іншого рівня набуває і робота з історичною картою. Найбільш
- •5. Якщо вчитель має на меті використати під час уроку Інтернет-
- •132 Десятов д. Л.
- •6. Робота з текстом. Приміром, на уроках у 5-му класі, вивівши
- •7. Робота із зображенням. Окрім демонстрації відео на екрані та
- •Список використаних джерел
1) Історичні пам’ятки (або їх зображення);
2) реконструкції пам’ятників історичних подій і явищ минулого,
включаючи художні реконструкції (твори історичного живопи‑
су, навчальні картини, кінофільми);
26 Десятов Д. Л.
3) схематичні матеріали (плани, карти, діаграми, графіки, схеми
й інше) [115].
П. Лейбенгруб, досліджуючи дидактичні вимоги до уроку іс‑
торії, аналізує такі поняття, як «принцип наочності» і «метод на‑
очності», і наводить таку класифікацію:
1) історичні пам’ятки матеріальної культури (знаряддя праці,
зброя, монети) і духовної культури (пам’ятки зображувального
мистецтва і писемності);
2) зображувальні наочні посібники, які передають факти і події
у конкретно- або узагальнено-образній опосередкованій формі:
картини, портрети, об’ємні посібники;
3) умовно-графічні посібники: історичні і географічні карти, різні
схеми, діаграми, таблиці [72].
О. Вагін і Н. Сперанська, взявши за основу для класифікації
ступінь узагальнення історичних фактів, виділили шість засобів
наочності:
1) речові пам’ятки минулого;
2) зображення та ілюстрації документального характеру, включа‑
ючи фотопортрети, документальні фільми і фото;
3) твори історичного живопису, портрети і художні кінофільми;
4) карикатури і символічні зображення;
5) схематичні плани та історичні карти;
6) діаграми, графіки, схеми [23, С. 26].
Що ж стосується класифікацій, розроблених сучасними вчени‑
ми, то, наприклад, російський дослідник О. Степанищев дає визна‑
чення наочності як всього того, що можна сприйняти за допомогою
зору, слуху та інших органів чуття, і пропонує таку класифікацію
засобів наочності:
1) зображувальні (картини, портрети та їх репродукції, фото);
2) графічні (схеми, таблиці, графіки, карти та інше);
3) предметні (реконструйовані предмети культури, побуту, вироб‑
ництва);
4) справжні предмети матеріальної культури (знаряддя праці,
зброя, кістки, прикраси й інше);
5) природні монументальні (собори, споруди тощо);
6) аудіовізуальні (діапозитиви (слайди), плівкові транспаранти,
телефільми, кінофільми, радіо-, звукозаписи, комп’ютерні
версії тощо) [112, С. 204].
Методика розвитку історичного мислення
засобами наочності 27
За визнанням методистів, усі підходи приводять до виділення
двох однорідних груп, які містять або лише наочні приладдя, або
всі наочні засоби навчання історії. У подальшому за основу ми бра‑
тимемо таку класифікацією:
1) справжні речові пам’ятки минулого;
2) образні засоби наочності;
3) умовно-графічні засоби.
Проте зауважимо, що питання, пов’язане з класифікацією за‑
собів наочності, залишається відкритим, адже бурхливі науково-
технічні зміни вносять свої поправки в наукові дискусії. Можна
з повним правом говорити про мультимедійну наочність, що інте‑
грує та об’єднує в собі як традиційну статичну візуальну (текст,
графіку), так і динамічну інформацію різних типів (мову, музику,
відеофрагменти, анімацію тощо). Мультимедіа як особливий вид
інформації, у свою чергу, породжує зміни в технології та способах
опрацювання такого матеріалу. Тому «мультимедіа» має одразу де‑
кілька різних тлумачень:
• мультимедіа як технологія, що описує порядок розробки, функціонування
та застосування засобів обробки інформації різних
типів;
• мультимедіа як інформаційний ресурс, створений на основі тех‑
нологій обробки і представлення інформації різного типу;
• мультимедіа як комп’ютерне програмне забезпечення, функ‑
ціонування якого пов’язане з обробкою і представленням ін‑
формації різного типу;
• мультимедіа як комп’ютерне апаратне забезпечення, за допомо‑
гою якого стає можливою робота з інформацією різного типу.
Засоби й технології мультимедіа не тільки забезпечують мож‑
ливість інтенсифікації шкільного навчання й підвищення мотива‑
ції школярів, скільки докорінним чином змінюють сам характер
і суть засобів навчання. З’являються такі прийоми роботи з наоч‑
ністю, які були неможливими в минулому, а саме:
• маніпулювання (накладення, переміщення) візуальної інфор‑
мації;
• контамінація (змішування) різної аудіовізуальної інформації;
• реалізація анімаційних ефектів;
• деформація візуальної інформації (збільшення або зменшення
певного лінійного параметра, розтягування або стиснення зоб‑
раження);
• дискретна подача аудіовізуальної інформації;