Процесуальні вміння й навички учнів

при роботі з історичною картою

Конкретні дії, що пропо-

нується виконати учням

Орієнтація в історичному просторі Знайдіть

Покажіть

Назвіть

Зчитування історичної інформації Опишіть

Перечисліть

Розкажіть

Аналіз-синтез просторово-історичних

об’єктів та зв’язків

Встановіть

Порівняйте

Розуміння — осмислення ролі та значення

географічного фактора в розвитку історич‑

ного процесу

Поясніть

Встановіть закономірність

92 Десятов Д. Л.

Якщо ми дійшли розуміння необхідності організації на уроках

історії лабораторно-практичних робіт з історичними джерелами,

то, розглядаючи історичну карту як джерело історичних знань уч‑

нів, слід усвідомлювати, що необхідна організація і проведення

практичних робіт учнів з історичними картами. Для цього підго‑

товку учнів треба розпочинати уже з 5-го класу, формуючи в них

елементарні вміння зчитувати історичну інформацію спочатку

з картосхеми, а в 6-му — використовувати історичну карту як пов‑

ноцінне джерело наших уявлень про історичний процес. У 7-му

класі учні за рівнем свого розвитку підготовлені до проведення про‑

стих, але доволі ефективних практичних робіт, побудованих як

урок застосування навичок та умінь за типологією уроків та як са‑

мостійна робота учнів за формою організації навчально-пізнаваль‑

ної діяльності учнів. Слід зауважити, що проведення практичних

робіт є найбільш доцільним в основній школі, де саме формуються

практичні навички та вміння. Хоч це не означає, що такі роботи не

слід проводити в старших класах. Проте вони повинні мати більш

теоретичний характер.

Методична структура уроку застосування навичок та умінь за‑

гальновідома, вона включає:

1) Корекцію опорних знань, умінь, навичок;

2) мотивацію навчальної діяльності учнів, загальний інструктаж;

3) усвідомлення змісту й послідовності використання практичних

дій;

4) самостійне виконання учнем завдань під контролем вчителя;

5) підбиття підсумків роботи учнів.

Практична робота з історичною картою за типом і метою уроку

може бути побудована також як урок узагальнення й систематиза‑

ції знань. Можливі, звичайно, інші форми організації навчально-

пізнавальної діяльності учнів на уроці. Усе залежить від конкрет‑

ної мети і змісту діяльності учнів. Із власної практики зауважу, що

робота з історичною картою захоплює учнів не тільки завдяки са‑

мостійному її характеру, але й завдяки присутності в такій роботі

ознак пошуку та елементів дослідницького змісту.

Сформувати стійкі навички і вміння учнів працювати з історич‑

ною картою на початковому етапі допомагає алгоритм-інструкція,

яка дає змогу правильно організувати самостійну роботу учнів з іс‑

торичною картою. Вона має такий зміст:

1) Знайдіть в атласі карту, необхідну для проведення практичної

роботи. Скористайтеся для цього змістом атласа;

Методика розвитку історичного мислення

засобами наочності 93

2) перевірте за назвою карти правильність свого вибору;

3) розпочинати роботу з історичною картою потрібно з уважного

ознайомлення зі змістом умовних позначень; звертайте увагу

на цифрові позначки історико-географічних об’єктів;

4) зверніть увагу на кольорові позначки історичних та географіч‑

них об’єктів;

5) уважно ознайомтесь зі змістом завдання;

6) для пошуку об’єкта розділіть умовно карту на квадрати. Пере‑

ходьте зліва направо від одного умовного квадрата до іншого

і згори вниз від одного ряду до іншого;

7) звертайте увагу на цифрові показники карти;

8) намагайтеся бачити всю карту, а не окремі об’єкти;

9) особливу увагу звертайте на завдання, які вимагають порівняти

чи описати історико-просторові об’єкти;

10) на історичній карті дрібниці мають особливе значення!

Для прикладу можна навести зміст лабораторно-практичної робо‑

ти в 7-му класі при вивченні теми «Європейське середньовічне місто».

Лабор атор но-пр актична ро бота

«Європ ейське середньовічне місто»

Тема роботи: «Розвиток торгівлі та ремесла в Середньовічній

Європі»

Мета: узагальнити знання учнів з теми «Середньовічне місто»,

розвивати в учнів уміння та навички вільно орієнтуватися на істо‑

ричній карті, зчитувати історичну інформацію, порівнювати та

аналізувати історико-географічні об’єкти, визначати роль і місце

географічного фактора в розвитку історичного процесу.

Хід роботи

Учням після мотивації навчальної діяльності і загального інс‑

труктажу з усвідомлення змісту й послідовності дій на уроці пропо‑

нується виконати, залежно від рівня навчальних досягнень, за‑

вдання свого рівня і на один ступінь вище, стимулюючи таким

чином розвиток пізнавальної активності.