Література

1. Психологія діяльності та навчальний менеджмент: Навч. посіб. -К.: КНЕУ, 2008. - С.78, 94-95

2. Психологія діяльності та навчальний менеджмент: Навч.-метод. посіб. для самост. вивч. дисципліни. -К.: КНЕУ, 2003. - С. 684-688

2.15 На уроці математики в 7 класі вчителька запропонувала учням задачу. Вони її успішно розв’язали одним із трьох способів. Далі вчителька пропонує розв’язати цю ж задачу, ввівши нові умови. «Хто швидше виконає роботу»?, «У кого буде оптимальний варіант розв’язку задачі?», - такими словами вона стимулювала активність учнів.

Вчителька із оцінками не поспішає, як це буває, - вона більше всього стурбована роботою думки учнів, заохоченням їхніх самостійних пошуків. Для неї і її учнів найбільша радість і нагорода – радісний вигук «Я зрозумів» Можна ще і так розв’язати задачу».

• Назвіть вид навчальної задачі, яку розв’язували учні на уроці.

• Розкрийте змістову суть навчальної задачі. Дайте характеристику видів навчальних задач.

• Вкажіть, які педагогічні цілі ставилися і розв’язувалися на уроці.

Література

1. Психологія діяльності та навчальний менеджмент: Навч. посіб. -К.: КНЕУ, 2008. - С.41-42, 52

2. Психологія діяльності та навчальний менеджмент: Навч.-метод. посіб. для самост. вивч. дисципліни. -К.: КНЕУ, 2003. - С. 652-653

2.16 Урок хімії у 8 класі розпочався з того, що вчитель запропонував учням списати з дошки інформацію, яку він заздалегідь написав, упродовж 15хв. По закінченню цього часу витирає дошку і по черзі викликаючи учнів, опитує їх з того питання, що вони щойно записали.

• Вкажіть, який метод навчання застосував на уроці вчитель?

• Назвіть види методів навчання за джерелом знань.

Література

1. Психологія діяльності та навчальний менеджмент: Навч. посіб. -К.: КНЕУ, 2008. - С.85-88

2. Психологія діяльності та навчальний менеджмент: Навч.-метод. посіб. для самост. вивч. дисципліни. -К.: КНЕУ, 2003. - С. 673-674

2.17 Почався урок. Вчитель щойно почав викладати новий матеріал, як його перебиває учень і просить дозволу вийти з класу. Вчитель обурено реагує на це: «Урок тільки що розпочався. Що ти робив на перерві? У нас дуже важливий матеріал, якщо ти його не засвоїш, то тобі буде важко далі опанувати знання з предмету. Я не дозволяю виходити з класу.»

• Назвіть, до якого типу (побутова, навчальна, професійна) можно віднести цю ситуацію. Чи можна її назвати проблемною ситуацією?

Література

1. Психологія діяльності та навчальний менеджмент: Навч. посіб. -К.: КНЕУ, 2008. - С.29-30, 50-51

2. Психологія діяльності та навчальний менеджмент: Навч.-метод. посіб. для самост. вивч. дисципліни. -К.: КНЕУ, 2003. - С. 650-652

2.18. Викликали якось Сергія Петровича до деканату та попросили замінити вчителя літератури у одній сільській школі, якого учні просто обожнювали, особливо старшокласники. Сергій Петрович на той час також вважав себе фахівцем своєї справи.

У клас зайшов сміливо, розкуто, без найменшого сумніву в тому, що подолає будь-які труднощі.

З першого ж речення почав амбіційно характеризувати себе як викладача, вірніше, залякувати: мовляв суворий в оцінюванні знань. Для підсилення сказаного одразу ж викликав до дошки двох слабких учнів (за даними журналу) і поставив їм по двійці.

Навіть не поцікавившись хоча б на швидку, хто вони , як вчаться, які в них труднощі, вчитель почав пояснювати новий матеріал за твором «Кайдашева сім’я». Через три-чотири хвилини у класі хвилею пішов шепіт. Довелося перервати розповідь. Для забезпечення порядку він попередив, що саме ця тема буде на екзамені та зазначив , що не буде терпіти неповаги до себе.

Після чого кілька хвилин тиші, і знову він опинився перед фактом якогось незрозумілого бойкоту.

Цього разу він не звернувся до учнів із закликом вгамувати емоції, створити атмосферу для праці. Без попередження почав читати на пам'ять уривки із твору. Коли він почав читати третій уривок, підвівся хлопчик (як з’ясувалось згодом - староста класу):

-Вибачте. Ми все зрозуміли і не будемо так себе поводити. Будь ласка, аналізуйте твір.

Потім у вчителя з класом ні разу не виникало якихось непорозумінь чи конфліктів. Сергію Петровичу стали у пригоді ті знання, які він отримав, коли був школярем. Його старий вчитель загадував завчати дітлахам цілі шматки поетичних і прозових творів. При цьому говорив:

- Це уривок такий гарний, у ньому так багато корисних повчальних думок, блискучих, влучних висловів, що було б великим гріхом не знати цього напам’ять. Адже запам’ятовування кращих зразків художніх творів не лише розвиває пам'ять , а й збагачує думку, стиль мовлення кожного з нас. Будьте певні, що тексти, які ви зараз здебільшого вчите не охоче , ще стануть вам у пригоді, а то й виручать у скруті. Отоді й згадаєте мене…..

• Висловіть ставлення до того, що відбувалося на уроці, і до настанов старого вчителя

• Поясніть, навіщо необхідно ставити цілі діяльності та навчання, у чому можуть полягати проблеми і труднощі цілепокладання.

• Назвіть вимоги до вибору педагогом методу навчання.