Особливості підготовки майбутнього вчителя початкових класів до краєзнавчої роботи з учнями

Відродження і подальший розвиток духовно-моральної культури та інтелектуального потенціалу українського народу потребує нового підходу до підготовки студента як майбутнього педагога і творчої особистості. Складність вирішення цієї проблеми підсилюється багатьма суперечностями, що вкорінилися у системі підготовки, зокрема вчителів початкових класів. Специфіка підготовки майбутнього вчителя початкових класів до краєзнавчої роботи неможлива без усвідомлення певних протиріч: між бажаннями знати про рідний край, його історію, давні традиції та звичаї і недостатністю інформації, між потребами творчого характеру професійної діяльності та репродуктивним навчанням студентів, між здобутими знаннями та вміннями і труднощами їх застосування.

Дослідження важливості краєзнавчої роботи проводили студенти інституту психолого-педагогічної освіти та мистецтв Бердянського державного педагогічного університету на базі ЗОШ №2 та №15. Загальна кількість респондентів складала більше 150 осіб, зокрема, дослідно-експериментальною роботою було охоплено 95 студентів і 10 учителів початкових класів.

Студентами було розглянуто розуміння явища саме дітьми 2 класу (27 дітей, із них 7 дітей семирічного віку, решта 6-річного). З цією метою з учням була проведена бесіда з тем «Цінності», «Що я ціную в людях?» Надзвичайно цікавими є дитячі роздуми в цьому плані. Так, Оля О. на запитання «До чого у твоїй родині ставляться з повагою», відповіла: «Моя бабуся розповідала, що з давніх-давен усе цінилось: хліб, сіль; хліб – то багатство; сіль – то гостинність і щирість». Сергій Б. так відповів на питання: «Чи правда, що саме люди визначають що таке добре, а що погане?» – «Якщо не будеш цього відрізняти, тебе не розумітимуть». Андрій Ш. на запитання «Яка для тебе важлива цінність в людині?» відповів так: «Чесність». Жанна П. вважає, що це «доброта, любов».

Аналіз відповідей 215 випускників сільських та міських загальноосвітніх шкіл Північноприазовського регіону, які хочуть набути фаху вчителя, засвідчив наявність слабких краєзнавчих знань. Близько 17% з них дали характеристику родовідного дерева до «четвертого коліна», 21% визначили лише два-три обряди родинних звичаїв, та й то переважно весільних. На запитання «Які ти знаєш колискові пісні, хто виконував їх у твоїй родині?» 59% опитаних дали негативну або неправильну відповідь. Серед названих пісень найчастіше зустрічаються «Спят усталые игрушки» або «Баюшки-баю, не ложися на краю…». Лише в кількох відповідях називаються місцеві колискові, виконувані, як пишуть учні, передусім бабусями. Скільки ж добра і ласки в цих рядках: «Баю, баю, баю, бай. Не лягай, малий, на край. Впадеш на долівку та заб’єш голівку!...» (с.Федорівка Новоселівського району), «Люлі, люлі, дитино, поїдемо по сіно, візьмем тебе із собою. Ти нам будеш коні пасти, а ми будем сіно класти…» (с. Богатир Янісольського району).

Лише 24% опитуваних розповіли легенди і перекази про назву села та його кутків, 21% назвали ремесла, якими славилася їхня місцевість у минулому. Але всі респонденти виявили бажання знати звичаї своїх пращурів. Як вони написали в анкетах, «звичаї відкривають таємниці», «роблять нас добрими людьми, вчать пишатися культурою свого народу і вміти віднайти своє рідне, національне».

ПРАКТИЧНЕ ЗАНЯТТЯ №1

Тема. Краєзнавство

І. Теоретичні положення теми заняття

ПЛАН

1. Краєзнавство в системі соціальних та гуманітарних наук.

2. Об’єкт, предмет, завдання і напрямки краєзнавства.

3. З історії становлення вітчизняного краєзнавства як науки.

Мета заняття.

Навчальна – розкрити специфіку краєзнавства в Україні, забезпечити засвоєння понять курсу краєзнавства, сприяти розумінню визначення ролі педагогічного краєзнавства у професійній підготовці майбутнього вчителя, формувати систему знань з історії краєзнавства.

Розвивальна – розвивати історичне, педагогічне мислення, аналітичні здібності студентів щодо визначення характерних особливостей напрямків краєзнавства

Виховна – виховувати молоде покоління на засадах патріотизму, шанобливого ставлення до минулого, утвердження національних пріоритетів.

Студент повинен знати: основні поняття, терміни, хронологію подій, періодизацію, концептуальні проблеми історії краєзнавства в Україні, видатних діячів та їх внесок у розвиток краєзнавства.

Студент повинен уміти: працювати з джерелами педагогічного краєзнавства, виступати на семінарських заняттях та аргументувати власну думку, застосовувати набуті знання у спілкуванні, дискусіях, в обговоренні питань сучасності.

Основні поняття теми:

Завдання краєзнавства, зв’язок краєзнавства з іншими науками, краєзнавець, краєзнавство, мета краєзнавства, об’єкт краєзнавства, предмет краєзнавства