5. Принцип рівності усіх учасників процесу перед законом і судом

Ст..24, 129 КУ

Ст..5 ЦПК

Правосуддя не може бути привілеєм і такі ознаки, як походження, соціальний і майновий стан, расова чи національна належність, стать, освіта, мова … не можуть обмежувати доступ до правосуддя.

Гарантією принципу рівності є:

• встановлення кримінальної відповідальності за обмеження громадян у правах, залежно від расової чи національної приналежності

• право громадян на апеляційне та касаційне оскарження і скасування судових рішень (ст..292, 334 ЦПК)

6. Принцип колегіальності та одноособовості розгляду цивільних справ

Ч.2 ст.129 КУ

Ст..13 З-ну «Про судоустрій»

Ст..18 ЦПК

• Загальне правило – суддя розглядає всі справи одноособово. Виняток – участь народних засідателів у випадках, визначених законом (тоді має місце колегія у складі 1 судді + 2 народ.засід.)

• Апеляційна інстанція – колегія у складі 3 суддів

• Касаційна інстанція – колегія у складі не менше 3 суддів

• Виняткові обставини – палата в цивільних справах ВСУ за наявності не менше 2/3 її чисельності, а у випадках, встановлених законом – на спільному засіданні відповідних палат ВСУ за наявності не менше 2/3 чисельності кожної палати.

• Нововиявлені обставини – суд в тому самому складі, в якому ухвалював рішення по першій інстанції

Питання, пов’язані з рухом справи, діями суду по підготовці справи, виконання судового рішення вирішуються суддею одноособово, крім випадків, коли ці питання виникають в судовому засіданні і справа слухається колегіально.

Суддя при одноособовому розгляді діє від імені суду.

7. Принцип гласності судового процесу та його повного фіксування

Ст..129 КУ

Ст..6 ЦПК, ст..197-200 ЦПК

Відкритість судового розгляду полягає в тому, що всі цивільні справи в усіх судових інстанціях розглядаються публічно. В судовому засіданні можуть бути присутні усі учасники процесу та глядачі, тобто особи, які не є учасниками процесу. При цьому усі ці особи повинні дотримуватися загальних правил поводження в суді та підкорятися розпорядженням головуючого. Глядачі не зобов‘язані повідомляти суд про мету своєї присутності, а суд не має права з‘ясовувати особу глядачів та причини їх перебування в залі. Разом з тим, у разі порушення порядку в залі засідань, для застосування заходів процесуального примусу або притягнення до відповідальності за неповагу до суду, суд вправі встановити особу глядача.

Усі учасники мають право на інформацію про час і місце розгляду своєї справи. Це право гарантується шляхом встановлення в ЦПК порядку інформування учасників процесу про час і місце судового засідання. Розгляд справи у відсутності осіб, які не були належним чином повідомлені про час та місце судового розгляду, є безумовною підставою для скасування рішення суду і направлення справи на новий розгляд (п.3 ч.1 ст. 311 ЦПК).

Закритий судовий розгляд є винятком із загального правила і полягає в тому, що коло осіб, які присутні в судовому засіданні, обмежується лише особами, які беруть участь у справі, а у разі необхідності - свідки, експерти, спеціалісти і перекладачі.

Закритий судовий розгляд допускається у наступних випадках:

1. якщо відкритий розгляд може привести до розголошення державної таємниці

Відповідно до ст.1 Закону України“Про державну таємницю” від 21.01.1994р. державна таємниця - вид таємної інформації, що охоплює відомості у сфері оборони, економіки, науки і техніки, зовнішніх відносин, державної безпеки та охорони правопорядку, розголошення яких може завдати шкоди національній безпеці України та які визнані у порядку, встановленому цим Законом, державною таємницею і підлягають охороні державою

2. якщо відкритий розгляд може призвести до розголошення іншої таємниці, яка охороняється законом.

Зокрема, це стосується розкриття банком інформації, яка містить банківську таємницю (ст. 289 ЦПК), таємницю вчинення нотаріальної дії (ст. 8 Закону України “Про нотаріат”), адвокатської таємниці (ст.9 Закону України “Про адвокатуру”), таємниці про стан здоров‘я (ст. 286 ЦК)

3. за клопотанням осіб, які беруть участь у справі:

• з метою забезпечення таємниці усиновлення,

• запобігання розголошенню відомостей про інтимні чи інші особисті сторони життя осіб, які беруть участь у справі,

• або відомостей, що принижують їх честь і гідність

Учасники цивільного процесу та інші особи, присутні на відкритому судовому засіданні, мають право робити письмові записи, а також використовувати портативні аудіотехнічні пристрої. Наведена норма знімає давню проблему звукозапису процесу за бажанням осіб, які беруть участь у справі. Не секрет, що судді завжди з пересторогою ставилися до таких ситуацій: не відомо де і як запис буде використано. ЦПК дозволяє здійснювати звукозапис не лише учасникам процесу, але й будь-яким особам, які присутні на відкритому судового засіданні, наприклад, журналістам, студентам. Використання цих записів у друкованих засобах масової інформації теж є вільним. Перешкод для повного або часткового відтворення змісту запису в пресі новий ЦПК не містить.

Натомість, транслювання по радіо і телебаченню вимагає як згоди суду (у вигляді ухвали), так і згоди усіх осіб, які беруть участь у справі. Причому їх згода є первинною. Така згода може бути висловлена усно. Якщо хоча б хтось з цих осіб заперечує, суд не має права дозволяти трансляцію. У цій нормі спостерігаємо намагання законодавця забезпечити охорону таємниці особисто життя громадян.

Суд під час судового розгляду справи здійснює повне фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу.