Не підлягають приводу в суд особи, які не можуть бути допитані відповідно до цпк

категорії осіб		умови неможливості застосування приводу
особи, які доглядають дітей віком до шести років або дітей-інвалідів		у зв'язку з особливостями їхнього статусу, який вимагає додаткових гарантій захисту
малолітні та неповнолітні особи
вагітні жінки
інваліди першої і другої груп
недієздатні фізичні особи		оскільки вони не здатні через фізичні або психічні вади правильно сприймати обставини або давати показання
особи, які перебувають на обліку чи на лікуванні у психіатричному лікувальному закладі
особи, які за законом зобов'язані зберігати службову чи професійну таємницю		лише щодо відомостей, які стали відомі їм при виконанні своїх професійних обов'язків
представники дипломатичного представництва		без згоди дипломатичного пред­ставництва
інші особи, які мають диплома­тичний імунітет	без їхньої згоди
професійні судді	про обставини обговорення у нарадчій кімнаті питань, що виник­ли під час ухвалення рішення чи вироку
народні засідателі та присяжні
священнослужителі	щодо відомостей, одержаних ними на сповіді віруючих

Від охарактеризованих заходів процесуального примусу слід відрізняти передбачені чинним законодавством заходи відповідальності - можливість накладення грошового стягнення у вигляді штрафу на особу за неявку у судове засідання від 6 до 12 НМДГ (п. 9 ч. 1 ст. 75 ЦПК, ст. 185-3 КпАП, ст. 382 КК). Основна відмінність між цими категоріями полягає у тому, що застосування засобів процесуального примусу регулюється нормами цивільного процесуального законодавства. Натомість же процесуальною підставою накладення штрафу є притягнення правопорушника до адміністративної відповідальності відповідно до Кодексу про адміністративні правопорушення. Таким чином, судовий штраф, з одного боку, є покаранням за вчинене правопорушення, пов'язане з невиконанням чи неналежним виконанням процесуальних обов'язків, а з іншого - превентивним заходом, який стимулює до дотримання норм процесуального права . Штраф накладається судом у розмірах, встановлених законом, і стягується у державний бюджет.

Лекція 11. Судові виклики та повідомлення

Після винесення ухвали про призначення справи до судового розгляду суд повинен забезпечити явку осіб у судове засідання. Про призначений день судового засідання для розгляду справи суд зобов'язаний своєчасно повідомити осіб, які беруть участь у ній, інших учасників процесу, щоб надати їм можливість належно підготуватися і взяти участь у справі. Для цього використовуються судові виклики та повідомлення, що провадяться повістками, які надсилаються всім учасникам процесу.

Слід звернути увагу на те, що законодавець не випадково вживає слово "судові", коли говорить про виклики та повідомлення, адже повістки з вимогою про явку в суд для участі у розгляді цивільної справи мають бути саме судовими. Лише в такому випадку вони матимуть юридичну силу. Якщо ж вони відправляються від імені інших державних органів, вони не мають такої юридичної сили^. (Кравчук, Угриновська)