Лекція 25. Провадження у зв’язку з нововиявленими обставинами

1. Характеристика перегляду судових рішень та ухвал у зв’язку з нововиявленими обставинами.

2. Підстави для перегляду рішень та ухвал у зв’язку з нововиявленими обставинами.

3. Порядок розгляду заяви про перегляд рішення, ухвали суду чи судового наказу у зв’язку з нововиявленими обставинами.

4. Правові наслідки відмови суду у перегляді рішення чи ухвали у зв’язку з нововиявленими обставинами.

Відповідно до гл. 3 та 4 розділу 5 ЦПК рішення, ухвали, судів першої, апеляційної та касаційної інстанції, що набрали законної сили, можуть бути переглянуті у зв'язку з нововиявленими і винятковими обставинами. Такий перегляд є процесуальним засобом, що забезпечує їх законність і обгрунтованість, за­хист прав та охоронюваних законом інтересів громадян, юридичних осіб і держави, а, отже, й виконання завдань і досягнення мети цивільного судо­чинства.

Перегляд у зв’язку з винятковими обставинами є процесуальним засобом, що забезпечує їх законність і обґрунтованість, за­хист прав та охоронюваних законом інтересів громадян, юридичних осіб і держави, а, отже, й виконання завдань і досягнення мети цивільного судо­чинства. Це особливий, винятковий вид перегляду, який у ЦПК визначений як особлива стадія розгляду справи. Такий перегляд можливий лише за умови, що відповідне судове рішення переглядалося у касаційному порядку.

Процесуальний закон визначає дві обставини, які є винятковими обставинами для перегляду справи:

а) неоднакове застосування судом (судами) касаційної інстанції одного і того самого положення закону;

б) визнання судового рішення міжнародною судовою установою, юрисдикція якої визнана Україною, таким, що порушує міжнародні зобов'язання України.

Неоднакове застосування судом касаційної інстанції однієї й тієї самої норми права повинно проявитися у різних справах, однак у подібних правових ситуаціях. Йдеться про застосування, насамперед, норм матеріального права. Однак можливі випадки, коли й неоднакове застосування норм процесуального права може стати підставою для перегляду рішення за винятковими обставинами. Передусім це можливо тоді, коли таке застосування виявилось у судових рішеннях касаційного суду.

Визнання судових рішень міжнародною судовою установою, юрисдикція якої визнана Україною, такими, що порушують міжнародні зобов'язання України може бути підставою для перегляду за винятковими обставинами навіть рішення Верховного Суду України в цивільній справі. Міжнародною судовою установою, юрисдикція якої визнана Україною, є Європейський суд з прав людини.

Перегляд на цій підставі хоч і може мати більш формальний характер, оскільки рішення Європейського суду підлягають безпосередньому виконанню без "імплементації", однак це важливо для відновлення справедливості і авторитету національної судової системи. Національна судова система повинна бути здатною визнавати свої помилки. Ця підстава для перегляду випливає з Рекомендації №К (2000) 2 щодо перегляду справ і відновленню провадження у справі на внутрішньодержавному рівні у зв'язку з рішеннями Європейського суду з прав людини, схвалена Комітетом міністрів Ради Європи 19 січня 2000 року.

Перегляд рішення за нововиявленими обставинами – це факультативна стадія цивільного процесу під час якої суд, який ухвалив судове рішення, після набрання ним законної сили, переглядає його з ініціативи осіб, які брали участь у справі у зв‘язку із виявленням істотних обставин, що існували але не були їм відомі на час вирішення справи.

Перегляд судових рішень у зв'язку з нововиявленими обставинами - це само­стійний вид перевірки законності та обгрунтованості рішення суду.

Таким чином, перегляд у зв'язку з нововиявленими і винятковими об­ставинами судових рішень, ухвал і постанов, що набрали законної сили, є самостійним видом перевірки їх законності і обгрунтованості, процесуаль­ним засобом, що забезпечує їх правильність з фактичної і правової сторони, а також захист прав і охоронюваних законом інтересів громадян, підпри­ємств, установ, організацій та держави.

Підстави перегляду рішень і ухвал суду в зв'язку з нововиявленими обставинами

Підстави перегляду судових постанов у зв'язку з нововиявленими обста­винами закріплені в систематизованому вигляді в ст. 361 ЦПК. Ними є:

1. істотні для справи обставини, що не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи;

2. завідомо неправдиві показання свідка, завідомо неправильний висновок ек­сперта, завідомо неправильний переклад, фальшивість документів або речових доказів, що потягло за собою ухвалення незаконного або необгрунтованого рішення, встановлені вироком суду, що набрав законної сили;

3. скасування судового рішення, яке стало підставою для ухвалення рішення, ухвали, що підлягають перегляду;

4. визнання неконституційним закону, який був застосований судом при вирішенні справи, якщо рішення суду ще не виконане.

Однак, в чинному законодавстві відсутнє узагальнене визначення нововиявлених обставин, що викликає їх різне тлумачення в теорії і практиці цивільного процесу і призводить до помилок при їх застосуванні, а, отже, й до порушення прав осіб, які брали участь у справі.

За своєю юридичною природою нововиявленими обставинами є не тіль­ки ті, які мають істотне значення для справи матеріально-правові факти, що входять до складу підстав позову або висунутих проти нього заперечень, а й будь-які юридичні факти, що мають істотне значення для справ позовного, наказного і окремого провадження.

Виходячи з аналізу процесуальних норм, що регулюють цей спосіб пере­вірки законності та обгрунтованості судових рішень, можна виділити такі ознаки нововиявлених обставин:

1. наявність характеру істотності, тобто можливості впливу цих юридичних фактів на висновки суду про права та обов'язки сторін й інших осіб, що брали участь у справі, на законність та обгрунтованість постановленого без їх урахування судового рішення. Цим вони відрізняються від засобів їх до­казування — джерел, доказів, які підтверджують такі обставини. Вони від­різняються і від нових доказів (нових, додаткових матеріалів), які можуть бути подані до апеляційної та касаційної інстанцій для підтвердження чи скасування скарги;

2. наявність їх в об'єктивній дійсності під час розгляду і вирішення справи. Якщо вони виявляються після розгляду справи, то це вже будуть нові або змінені обставини, які не є підставами для перегляду рішення суду вказа­ним способом;

3. невідомість цих фактів для суду та осіб, які брали участь у справі, з незалежних від них причин. У ст. 361 ЦПК вказано на невідомість обставин заявнику, а оскільки ним можуть бути всі особи, які брали участь у справі, то треба мати на увазі, що вони були невідомі їм, а не одній із сторін. З ура­хуванням того, що справу вирішує суд й інформацію про її обставини він може одержати з інших джерел, треба визнати, що істотні для справи обста­вини невідомі і йому. Тому нововиявлені обставини — це ті, що не були ві­домі ні особам, які брали участь у справі, ні суду,

4) виявлення таких фактів особами, які брали участь у справі, після набраної рішенням законної сили.

Проаналізовані вище ознаки притаманні всім обставинам, визначеним ст. 361 ЦПК, які є підставою для перегляду судових постанов у зв'язку з нововиявленими обставинами. Однак перелічені у пп. 2,3,4 ст. 361 ЦПК під­стави мають ряд специфічних ознак, чітко визначених у тексті наведеної норми права.

Підставам перегляду цивільних справ у зв'язку з нововиявленими обста­винами, передбаченим п. 1 ст. 361 ЦПК, властиві лише загальні ознаки. На відміну від інших обставин вони встановлюються судом, який переглядає справу.

Підставою для перегляду судових рішень у зв'язку з нововиявленими об­ставинами згідно з п. 2 ст. 361 ЦПК є факти злочинної фальсифікації дока­зів або перекладу, що потягли за собою постановлення незаконного рішен­ня і були встановлені вироком суду, який набрав законної сили. Вони ма­ють ту особливість, що повинні бути одержані із зазначених в законі джерел: показань свідків, висновків експертів, зроблених перекладів, підроблених документів або речових доказів, бути єдиними для підтвердження істотного для справи факту потягнути за собою постановлення незаконного або необгрунтованого рішення і встановленими вироком суду, що набрав законної сили.

Підставою для перегляду судових постанов у зв'язку з нововиявленими обставинами, передбаченого п. 3 ст. 361 ЦПК, є скасування вироку, рішен­ня або ухвали постанови суду чи іншого органу, які були покладені в осно­ву винесення судових постанов, що підлягають переглядові. Скасування та­кого акта може бути визнано нововиявленою обставиною лише у тому разі, якщо суд обґрунтовував дане судове рішення цим актом чи виходив із вка­заного акта, прямо не посилаючись на нього, і якщо вже прийнято новий акт, протилежний за змістом скасованому, або коли скасування акта озна­чає протилежне вирішення питання.

В основу цієї групи обставин покладена преюдиціальна залежність між актами правосуддя та актами інших органів. Вони враховуються тоді, коли преюдиціальний акт має загальнообов'язкову силу, постановлений компе­тентним органом, а встановлені ним факти мають юридичне значення.

Підставою для перегляду рішення суду у зв'язку з нововиявленими об­ставинами, передбаченою п. 4 ст. 361 ЦПК, є визнання неконституційним закону, який був застосований судом при вирішенні справи. А так, як від­повідно до ч. 2 ст. 147 Конституції України питання про відповідність зако­нів та інших правових актів Конституції вирішує Конституційний Суд України, то перегляд рішення суду у зв'язку з нововиявленими обставина­ми з підстав п. 4 ст. 361 ЦПК можливий тоді, коли Конституційний Суд по­становив рішення, яким визнав неконституційним закон, який був застосо­ваний судом в рішенні по розгляду цивільної справи.

Право на звернення до суду з вимогою про перегляд судових постанов у зв'язку з нововиявленими обставинами мають сторони, інші особи, які беруть участь у справі (ст. 362 ЦПК).

Ухвали і рішення апеляційної та касаційної інстанцій будуть об'єктом перегляду у зв'язку з нововиявленими обставинами тоді, коли такими судо­вими актами змінюється рішення суду першої інстанції, виноситься нове рішення, закривається провадження у справі чи залишається без розгляду позов.

Об'єктом перегляду у зв'язку з нововиявленими обставинами може бути лише судове рішення, ухвала, наказ суду в цілому. Однак тоді, коли рі­шення розв'язало декілька правових вимог (розірвання шлюбу, поділ майна і жилої площі, стягнення аліментів), об'єктом перегляду може бути і кожна з його частин, якою вирішена одна з таких вимог. Прямої вказівки на це в законі немає. Але Пленум Верховного Суду України у по­станові від 27.02. 1981 року роз'яснив, що рішення може бути переглянуте лише в частині тих вимог, які стосуються нововиявлених обставин.

Для порушення процесу необхідно також, щоб процесуальні дії право­мочних осіб були спрямовані на реалізацію зверненої до суду вимоги, оформленої у вигляді письмової заяви і поданої за підсудністю протягом встановленого для цього строку. В ст. 364 ЦПК передбачено, що заяви про перегляд рішення і ухвал у зв'язку з нововиявленими обставинами подають­ся відповідно до вимог ЦПК щодо оформлення заяв до суду першої інстан­ції.

В заяві зазначається: назва суду, в який направляється заява; особа, яка подала заяву, і місце її проживання чи знаходження, а також інші особи, які брали участь у справі; дата, винесення і зміст рішення, ухвали, про перегляд яких подано заяву; нововиявлені обставини, якими обґрунто­вується вимога про перегляд рішення, ухвали і дата їх відкриття або вста­новлення; посилання на докази, що ствержують наявність нововиявлених обставин. До заяви треба додати її копії відповідно до кіль­кості осіб, які беруть участь у справі. Заява оплачується судовим збором.

Згідно зі ст. 363 ЦПК заява подається до суду, який ухвалив рішен­ня, ухвалу, що підлягає перегляду у зв'язку із нововиявленими обставина­ми. Заява може бути подана до відповідного суду про­тягом трьох місяців з дня встановлення обставини, що стала підставою для перегляду рішення.

Зазначений строк згідно зі ст. 362 ЦПК обчислюється: І) з дня відкрит­тя виняткових обставин та обставин, що мають істотне значення для спра­ви (у випадках, передбачених п. 1 ; 2) з дня набрання законної сили вироком у кримінальній справі (у випадках, передбачених пп. 2 ); 3) з дня набрання вироком, рішенням, ухвалою (постано­вою) суду законної сили чи винесення іншим органом постанови, проти­лежної за своїм змістом вироку, рішенню, ухвалі або постанові, на яких бу­ло обгрунтовано рішення, ухвалу, що переглядаються у зв'язку з нововиявленими обставинами (у випадках, передбачених п. 3); 4) з дня постановлення рішення Конституційним Судом України (у випадках, пе­редбачених п. 4).

Процесуальним діям сторін, інших осіб, які беруть участь у справі, спрямованим на порушення цивільного процесу, пов'язаного з переглядом судових рішень у зв'язку з нововиявленими обставинами, кореспондує обов'язок суду виконати дії по прийняттю заяви до свого розгляду. З її прийняттям розпочинається цивільний процес. Заява підлягає розгляду в одному провадженні зі справою, в якій постановлено судове рішення. Якщо справа не збереглася, заява може бути розглянута ли­ше після відновлення судового провадження і за правилами, викладеними у розділі 9 ЦПК.

Сторони, інші особи, які беруть участь у справі дістають можливість здійснювати процесуальні дії, спрямовані на реалізацію суб'єк­тивних прав та обов'язків, у цій стадії. Оскільки згідно з ст. 363 ЦПК пере­вірку судового акта у зв'язку з нововиявленими обставинами здійснює той суд, рішення, ухвала якого переглядається, порядок провадження і правове становище осіб, які беруть участь у справі, є такими, якими вони встанов­лені для тієї стадії, що закінчилася прийняттям належного акта, який став об'єктом перегляду цим способом, з урахуванням, безумовно, його специ­фіки тобто для суду першої, апеляційної та касаційної інстанції. Тут не ді­ють правила ст. 20 ЦПК про недопустимість повторної участі судді у перегляді справи, а також про зміну і визнання позову, укладення мирової уго­ди, оскільки мета цієї стадії, а у зв'язку з цим і повноваження суду є інши­ми. Але особа, яка порушила процес, може відмовитися від заявленої вимо­ги щодо перегляду судового акта у зв'язку з нововиявленими обставинами. І такі розпорядчі дії перебувають під контролем суду.

Розглядаючи заяву, суд зобов'язаний перевірити її обгрунтованість. За наявності передбачених законом підстав він постановляє ухвалу про задово­лення щодо перегляду рішення, ухвали і скасовує їх. При необґрунтованості заяви чи подання суд відхиляє їх (ч. 2 ст. 365 ЦПК).

Після скасування рішення, ухвали справа розглядається судом за пра­вилами, встановленими ЦПК для певної судової інстанції.

Ухвала суду про задоволення заяви щодо перегляду рішення, ухвали, су­ду в зв'язку з нововиявленими обставинами як така, що не перешкоджає дальшому рухові справи оскарженню не підлягає, навпаки, ухвала про відхилення такої вимоги може бути оскаржена в апеляційному порядку особами, що брали участь у справі (ст. 366, 360 ЦПК).