![](/user_photo/2706_HbeT2.jpg)
- •1. Тематичний план з курсу “Цивільний процес”
- •2. Анотація навчальної дисципліни
- •2. Поняття цивільного процесуального права
- •2. Види і стадії цивільного судочинства
- •Види цивільного судочинства
- •4. Джерела цивільного процесуального права
- •Лекція 2. Принципи цивільного процесуального права
- •1. Поняття, значення та система принципів цпп
- •Класифікація принципів
- •2. Загально-правові принципи цпп
- •3. Міжгалузеві принципи цпп
- •2. Принцип участі народу безпосередньо у здійсненні правосуддя через народних засідателів
- •3. Принцип незалежності суддів і підкорення їх лише закону
- •4. Принцип здійснення судочинства державною мовою
- •5. Принцип рівності усіх учасників процесу перед законом і судом
- •6. Принцип колегіальності та одноособовості розгляду цивільних справ
- •7. Принцип гласності судового процесу та його повного фіксування
- •4. Галузеві принципи цпп
- •5. Принципи окремих процесуальних інститутів (і-ту судового розгляду)
- •1. Принцип усності судового розгляду
- •2. Принцип безпосередності судового розгляду
- •Лекція 3. Цивільні процесуальні правовідносини
- •1. Поняття та ознаки цивільних процесуальних правовідносин
- •4.3. Інші учасники процесу
- •Лекція 4: Сторони в цивільному процесі
- •1. Загальна характеристика сторін в цивільному процесі
- •2. Процесуальні права та обов’язки сторін
- •1. Право змінити підставу або предмет позову
- •2. Право збільшити (зменшити) розмір позовних вимог
- •3. Відмова від позову
- •1. Право визнати позов повністю або частково
- •2. Зустрічний позов
- •3. Процесуальна співучасть
- •4. Заміна неналежного відповідача
- •5. Процесуальне правонаступництво
- •Види правонаступництва
- •Лекція 5. Треті особи як суб'єкти процесуальних відносин
- •1. Поняття та види третіх осіб
- •2. Треті особи, які заявляють самостійні вимоги щодо предмета спору
- •3. Треті особи, які не заявляють самостійні вимоги щодо предмета спору
- •Лекція 6. Представництво в цивільному процесі
- •Поняття та загальна характеристика судового представництва
- •2. Види представництва
- •Договірне представництво
- •Законне представництво
- •3. Повноваження представника в суді
- •Лекція 7. Участь у цивільному процесі органів та осіб, яким надано право захищати права, свободи та інтереси інших осіб
- •1. Загальна характеристика участі в цивільному процесі органів та осіб…
- •2. Участь у цивільному процесі Уповноваженого вру з прав людини
- •3. Процесуальні форми та підстави участі прокурора у цивільному процесі
- •Змістовний модуль 2 лекція 8. Підвідомчість (цивільна юрисдикція)
- •1. Поняття підвідомчості
- •2. Критерії визначення підвідомчості цивільних справ
- •3. Види підвідомчості
- •Види підвідомчості цивільних справ
- •4. Наслідки порушення правил про підвідомчість
- •Лекція 9. Підсудність цивільних справ
- •1. Поняття та критерії визначення підсудності
- •2. Види підсудності
- •3. Наслідки порушення правил про підсудність
- •Лекція 10. Судові витрати та заходи процесуального примусу
- •1. Поняття та значення судових витрат в цивільному судочинстві
- •2. Види судових витрат та порядок їх сплати
- •Повернення судових витрат
- •3. Розподіл судових витрат між сторонами
- •4. Заходи процесуального примусу: поняття, види, порядок та підстави їх застосування (самостійне опрацювання)
- •Види заходів процесуального примусу (ст. 91 цпк)
- •Не підлягають приводу в суд особи, які не можуть бути допитані відповідно до цпк
- •Лекція 11. Судові виклики та повідомлення
- •Різниця між судовою повісткою про виклик та судовою повісткою-повідомленням
- •Оголошення про виклик відповідача до суду
- •Шляхи отримання судової повістки адресатом
- •Порядок вручення судових повісток
- •Усунення причин неявки в судове засідання
- •Лекція 12. Докази та доказування
- •1. Поняття, ознаки та класифікація доказів
- •Види доказів
- •2. Доказування як процесуальна діяльність
- •3. Предмет доказування
- •4. Критерії оцінки доказів
- •5. Засоби доказування в цивільному процесі
- •Пояснення сторін, третіх осіб та їх представників
- •Показання свідків
- •Письмові докази
- •Речові докази
- •Висновок експерта
- •6. Забезпечення доказів
- •Лекція 13. Позов
- •1. Поняття позову та позовного провадження
- •2. Елементи позову
- •Практичне значення виділення елементів позову
- •3. Види позовів
- •4. Право на позов та право на пред'явлення позову
- •Співвідношення права на позов і права на пред'явлення позову
- •Відмінність передумов права на пред'явлення позову від умов реалізації права на пред'явлення позову
- •5. Об'єднання і роз'єднання позовів
- •6. Захист інтересів відповідача проти позову
- •7. Розпорядження засобами захисту сторін
- •8. Забезпечення позову
- •1. Накладення арешту на майно або грошові кошти, що належать відповідачеві і знаходяться у нього або в інших осіб
- •2. Заборона вчиняти певні дії
- •3. Встановлення обов'язку вчинити певні дії
- •4. Заборона іншим особам здійснювати платежі або передавати майно відповідачеві чи виконувати щодо нього інші зобов'язання
- •5. Зупинення продажу описаного майна, якщо подано позов про право власності на це майно або про виключення його з опису
- •6. Зупинення стягнення на підставі виконавчого документа, який оскаржується боржником у судовому порядку
- •7. Передача речі, яка є предметом спору, на зберігання іншим особам
- •Загальний порядок забезпечення позову
- •Особливий порядок забезпечення позову
- •Гарантії відповідача при забезпеченні позову
- •Лекція 14. Пред’явлення позову. Відкриття провадження у справі
- •1. Порядок звернення зацікавленої особи до суду з позовною заявою
- •2. Форма і зміст позовної заяви
- •3. Розгляд судом звернення про відкриття провадження у справі
- •Дії судді у разі надходження справи
- •4. Правові наслідки відкриття провадження у справі
- •Лекція 15. Провадження у справі до судового розгляду. СУдові виклики та повідомлення
- •1. Поняття і завдання провадження у справі до судового розгляду
- •2. Процесуальний порядок провадження у справі до судового розгляду
- •Змістовний модуль 3 Лекція 16. Судовий розгляд
- •Лекція 17. Закінчення провадження у справі без ухвалення судового рішення
- •Лекція 18. Судові рішення
- •Лекція 19. Заочний розгляд справи
- •Лекція 20. Наказне провадження
- •Лекція 21. Загальна характеристика окремого провадження
- •Лекція 22. Особливості розгляду деяких категорій справ окремого провадження
- •Змістовний модуль 4 Лекція 23. Апеляційне провадження
- •Лекція 24. Касаційне провадження
- •Лекція 25. Провадження у зв’язку з нововиявленими обставинами
- •Лекція 26. Провадження у зв’язку з винятковими обставинами
- •Лекція 27. Виконавче провадження
- •Вирішення питання про примусове проникнення до житла чи іншого володіння особи (ст..376 цпк.
- •Лекція 28. Відновлення втраченого судового провадження
- •Інформаційне та методичне забезпечення Основні джерела до всіх тем.
- •Будь-який нормативний акт та Постанова пленуму Верховного Суду України міститься на офіційному сайті Верховної Ради України www.Rada.Gov.Ua
- •Джерела до окремих тем.
- •Тема 1. Поняття цивільного процесуального права.
- •Тема 2. Принципи цивільного процесуального права.
- •Тема 3. Цивільно-процесуальні правовідносини та їх суб’єкти.
- •Тема 4. Сторони та треті особи в цивільному процесі.
- •Тема 5. Представництво в цивільному процесі.
- •Тема 6. Участь в цивільному процесі органів та осіб, які захищають права інших осіб.
- •Тема 7. Процесуальні строки.
- •Тема 8. Підвідомчість цивільних справ.
- •Тема 9. Підсудність цивільних справ.
- •Тема 10. Судові витрати. Заходи процесуального примусу.
- •Тема 11. Судові виклики та повідомлення.
- •Тема 12. Докази і доказування у цивільному процесі.
- •Тема 13. Поняття про позов.
- •Тема 14. Пред’явлення позову, відкриття провадження у справі.
- •Тема 15. Провадження у справі до судового розгляду. Призначення справи до розгляду.
- •Тема 16. Судовий розгляд.
- •Тема 17. Закінчення провадження у справі без ухвалення судового рішення
- •Тема 18. Судові рішення.
- •Тема 19. Заочний розгляд справи.
- •Тема 20. Наказне провадження.
- •Тема 21. Загальна характеристика окремого провадження.
- •Тема 22. Особливості розгляду деяких категорій справ окремого провадження.
- •Тема 23. Апеляційне провадження.
- •Тема 24. Касаційне провадження .
- •Тема 25. Провадження у зв’язку з нововиявленими обставинами.
- •Тема 26. Провадження у зв’язку з винятковими обставинами.
- •Тема 27. Виконавче провадження.
- •Тема 28. Відновлення втраченого судового провадження.
3. Процесуальна співучасть
Ст.32 ЦПК
Співучасть - це обумовлена матеріальним правом множинність осіб на тій чи іншій стороні в цивільному процесі внаслідок наявності загального права або загального обов’язку.
Важливою ознакою співучасті є наявність у декількох позивачів чи відповідачів у справі однакових за спрямованістю матеріально-правових вимог чи юридичних обов’язків. Ця ознака дозволяє відрізняти процесуальну співучасть від інших видів участі множинності заінтересованих осіб: від участі третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору, а також від співвідповідача, який залучається до участі у справі судом у разі відсутності згоди на це позивача в порядку ст. 33 ЦПК.
Цивільна процесуальна співучасть може виникнути як в момент відкриття провадження по справі, якщо в суд звертається декілька позивачів чи позов пред’явлено до декількох відповідачів, так і на більш пізніх стадіях, наприклад, суд може об'єднати позови і в стадії судового розгляду в порядку ст. 126 ЦПК.
Процесуальна співучасть може виникнути також у разі вступу у справу кількох правонаступників сторони.
Ознаки цивільної процесуальної співучасті:
співучасники – це суб’єкти спірних матеріально-правових правовідносин;
інтереси співпозивачів (співвідповідачів) не суперечать одне одному, але є протилежними інтересам іншої сторони;
наявність одного провадження, в якому розглядається справа з участю співпозивачів чи співвідповідачів.
Співучасть за формою можна розділити на такі види:
активна співучасть (кілька співпозивачів проти одного відповідача).
Така співучасть є найбільш поширеною. У співпозивачів завжди спільні інтереси по відношенню до відповідача. Така співучасть має місце, наприклад, при пред’явленні кількома спадкоємцями по закону до спадкоємця про визнання заповіту недійсним;
пасивна співучасть (один позивач проти декількох співвідповідачів).
Співвідповідачі при пасивній співучасті пов’язані з позивачем протилежними матеріально-правовими інтересами;
змішана співучасть (кілька співпозивачів проти кількох співвідповідачів).
Особливістю активної процесуальної співучасті є те, що вона можлива тільки з ініціативи співпозивачів. Можливі співпозивачі в справі повинні повідомлятися судом про те, що в провадженні суду знаходиться конкретна цивільна справа, в яку вони можуть вступити як співпозивачі. Співпозивачі не можуть притягатися до справи без врахування їх думки, оскільки це суперечатиме принципу диспозитивності.
Активна співучасть специфічна ще в одному відношенні: всіх співпозивачів обов’язково об’єднує спільність матеріально-правових інтересів по відношенню до відповідача.
Особливістю пасивної співучасті є те, що вона можлива як з ініціативи позивача (позивачів), так і з ініціативи суду, який може притягнути особу як співвідповідача для участі в справі.
Необхідно чітко розмежовувати співучасть на стороні відповідача (пасивну співучасть) від права суду залучити до участі у справі іншу особу як співвідповідача у разі відсутності згоди позивача на заміну неналежного відповідача (ст. 33 ЦПК). Законодавець невдало вживає термін “співвідповідач” у випадку співучасті і у випадку залучення другого відповідача у разі відсутності згоди позивача на заміну неналежного відповідача. В останньому випадку предметом спору не є а ні спільні обов’язки відповідачів, а ні однорідні обов’язки; обов’язки відповідачів не випливають з однієї підстави, а тому це не може бути процесуальною співучастю. В цьому плані ЦПК 1963 року був досконалішим, оскільки вживав поняття другого відповідача, а не співвідповідача.
За ступенем обов’язковості співучасть може бути:
обов’язковою (необхідною)
факультативною (можливою, допустимою).
Обов’язкова співучасть можлива в тому разі, якщо характер спільного матеріального правовідношення такий, що питання про права і обов’язки одного із суб’єктів неможливо вирішити без притягнення до справи інших суб’єктів цього відношення, має місце, зокрема, у справах про спільну власність, про спадкування, про виключення майна з опису, про захист честі і гідності, про право користування житловими приміщеннями.
Наприклад, згідно п. 6 Постанови Пленуму Верховного Суду України “Про застосування судами законодавства, що регулює захист честі, гідності і ділової репутації громадян та організацій” від 28.09.1990р. № 7 передбачено, що якщо позов пред’явлено про спростування відомостей, опублікованих у пресі або поширених іншими засобами масової інформації (по радіо, телебаченню), як відповідачі притягуються автор та відповідний орган масової інформації (редакція, агентство, інший орган, що здійснив випуск інформації). А у позовах про спростування відомостей, викладених у характеристиках, довідках та інших документах, відповідачами визнаються особи, які їх підписали, та підприємства, установи, організації, від імені котрих видано документ.
На обов’язкову співучасть вказано також у постанові Пленуму Верховного Суду України від 27 серпня 1976 р. “Про судову практику в справах про виключення майна з опису”. Зокрема, зазначено, що за правилами, встановленими для розгляду позовів про виключення майна з опису, розглядаються вимоги громадян і організацій, що ґрунтуються на праві власності на описане майно або на праві володіння ним. Відповідачами в справі суд притягує: боржника, особу, в інтересах якої накладено арешт на майно, і в необхідних випадках – особу, якій передано майно, якщо воно було реалізоване. У тих випадках, коли опис проводився для забезпечення конфіскації чи стягнення майна на користь держави, як відповідач притягується відповідний фінансовий орган.
Обов’язковий характер даного виду співучасті пояснюється необхідністю розглядати справу з участю всіх співучасників. Якщо мова йде про відповідачів, то суд зобов’язаний залучити їх до розгляду справи. При співучасті ж на стороні позивача суд не вправі в примусовому порядку залучити співпозивачів до процесу.
Тому обов’язкова співучасть може бути лише пасивною.
Факультативна співучасть виникає за розсудом суду.
В цьому випадку справи співучасників можуть розглядатися окремо, що не впливає на законність і правильність рішення суду.
Це, зокрема, право суду на об'єднання позовів в порядку ст. 126 ЦПК.
Факультативна процесуальна співучасть викликається доцільністю, тобто вона сприяє скороченню часу й витрат, пов’язаних з вирішення справи.
Об’єднання позовів, таким чином, може провести й сам позивач формулюванням у заяві кількох позовних вимог для розгляду в одному провадженні. Якщо ж позивачем подано кілька заяв з однорідними позовними вимогами, їх об‘єднати правомочний і суддя. Як умова такого об‘єднання позовів може виступати спільність предмета позову кількох позивачів до одного відповідача або одного позивача до кількох відповідачів, спільність підстав позову й процесуальна доцільність.
Зокрема, п. 20 Постанови Пленуму Верховного Суду України “Про застосування судами законодавства, що регулює захист честі, гідності і ділової репутації громадян та організацій” від 28.09.1990 р. № 7 вказує на співучасть на стороні позивача у випадку вирішенні позовів про відшкодування шкоди, заподіяної втратою годувальника. Так, згідно ч. 1 ст. 1200 ЦК у разі смерті потерпілого право на відшкодування шкоди мають непрацездатні особи, які були на його утриманні або мали на день його смерті право на одержання від нього утримання, а також дитина потерпілого, народжена після його смерті.
Також на факультативну співучасть, проте на стороні відповідача, вказано в п. 3 Постанови Пленуму Верховного Суду України “Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди” від 27.03.1992 р. № 6. Передбачено, що особи, які спільно заподіяли шкоду, тобто заподіяли неподільну шкоду взаємопов’язаними, сукупними діями або діями з єдністю наміру, несуть солідарну відповідальність перед потерпілими. У такому ж порядку відповідають володільці джерел підвищеної небезпеки за шкоду, заподіяну внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки іншим особам. Тобто в даному випадку потерпілий сам визначає, до кого пред’явити позов, а тому співучасть може мати місце (пред’явлення позову до всіх боржників), а може і не мати (пред’явлення позову до одного із боржників).
Кожен із позивачів або відповідачів щодо другої сторони діє в цивільному процесі самостійно, хоча співучасники можуть доручити вести справу одному із співучасників, якщо він має повну цивільну процесуальну дієздатність.
Можливість передачі прав представляти інтереси співучасників одному із них обґрунтовується підставами процесуальної співучасті:
предметом спору є спільні права чи обов’язки;
такі права і обов’язки випливають з однієї підстави;
предметом спору є однорідні права і обов’язки.