![](/user_photo/2706_HbeT2.jpg)
- •1. Тематичний план з курсу “Цивільний процес”
- •2. Анотація навчальної дисципліни
- •2. Поняття цивільного процесуального права
- •2. Види і стадії цивільного судочинства
- •Види цивільного судочинства
- •4. Джерела цивільного процесуального права
- •Лекція 2. Принципи цивільного процесуального права
- •1. Поняття, значення та система принципів цпп
- •Класифікація принципів
- •2. Загально-правові принципи цпп
- •3. Міжгалузеві принципи цпп
- •2. Принцип участі народу безпосередньо у здійсненні правосуддя через народних засідателів
- •3. Принцип незалежності суддів і підкорення їх лише закону
- •4. Принцип здійснення судочинства державною мовою
- •5. Принцип рівності усіх учасників процесу перед законом і судом
- •6. Принцип колегіальності та одноособовості розгляду цивільних справ
- •7. Принцип гласності судового процесу та його повного фіксування
- •4. Галузеві принципи цпп
- •5. Принципи окремих процесуальних інститутів (і-ту судового розгляду)
- •1. Принцип усності судового розгляду
- •2. Принцип безпосередності судового розгляду
- •Лекція 3. Цивільні процесуальні правовідносини
- •1. Поняття та ознаки цивільних процесуальних правовідносин
- •4.3. Інші учасники процесу
- •Лекція 4: Сторони в цивільному процесі
- •1. Загальна характеристика сторін в цивільному процесі
- •2. Процесуальні права та обов’язки сторін
- •1. Право змінити підставу або предмет позову
- •2. Право збільшити (зменшити) розмір позовних вимог
- •3. Відмова від позову
- •1. Право визнати позов повністю або частково
- •2. Зустрічний позов
- •3. Процесуальна співучасть
- •4. Заміна неналежного відповідача
- •5. Процесуальне правонаступництво
- •Види правонаступництва
- •Лекція 5. Треті особи як суб'єкти процесуальних відносин
- •1. Поняття та види третіх осіб
- •2. Треті особи, які заявляють самостійні вимоги щодо предмета спору
- •3. Треті особи, які не заявляють самостійні вимоги щодо предмета спору
- •Лекція 6. Представництво в цивільному процесі
- •Поняття та загальна характеристика судового представництва
- •2. Види представництва
- •Договірне представництво
- •Законне представництво
- •3. Повноваження представника в суді
- •Лекція 7. Участь у цивільному процесі органів та осіб, яким надано право захищати права, свободи та інтереси інших осіб
- •1. Загальна характеристика участі в цивільному процесі органів та осіб…
- •2. Участь у цивільному процесі Уповноваженого вру з прав людини
- •3. Процесуальні форми та підстави участі прокурора у цивільному процесі
- •Змістовний модуль 2 лекція 8. Підвідомчість (цивільна юрисдикція)
- •1. Поняття підвідомчості
- •2. Критерії визначення підвідомчості цивільних справ
- •3. Види підвідомчості
- •Види підвідомчості цивільних справ
- •4. Наслідки порушення правил про підвідомчість
- •Лекція 9. Підсудність цивільних справ
- •1. Поняття та критерії визначення підсудності
- •2. Види підсудності
- •3. Наслідки порушення правил про підсудність
- •Лекція 10. Судові витрати та заходи процесуального примусу
- •1. Поняття та значення судових витрат в цивільному судочинстві
- •2. Види судових витрат та порядок їх сплати
- •Повернення судових витрат
- •3. Розподіл судових витрат між сторонами
- •4. Заходи процесуального примусу: поняття, види, порядок та підстави їх застосування (самостійне опрацювання)
- •Види заходів процесуального примусу (ст. 91 цпк)
- •Не підлягають приводу в суд особи, які не можуть бути допитані відповідно до цпк
- •Лекція 11. Судові виклики та повідомлення
- •Різниця між судовою повісткою про виклик та судовою повісткою-повідомленням
- •Оголошення про виклик відповідача до суду
- •Шляхи отримання судової повістки адресатом
- •Порядок вручення судових повісток
- •Усунення причин неявки в судове засідання
- •Лекція 12. Докази та доказування
- •1. Поняття, ознаки та класифікація доказів
- •Види доказів
- •2. Доказування як процесуальна діяльність
- •3. Предмет доказування
- •4. Критерії оцінки доказів
- •5. Засоби доказування в цивільному процесі
- •Пояснення сторін, третіх осіб та їх представників
- •Показання свідків
- •Письмові докази
- •Речові докази
- •Висновок експерта
- •6. Забезпечення доказів
- •Лекція 13. Позов
- •1. Поняття позову та позовного провадження
- •2. Елементи позову
- •Практичне значення виділення елементів позову
- •3. Види позовів
- •4. Право на позов та право на пред'явлення позову
- •Співвідношення права на позов і права на пред'явлення позову
- •Відмінність передумов права на пред'явлення позову від умов реалізації права на пред'явлення позову
- •5. Об'єднання і роз'єднання позовів
- •6. Захист інтересів відповідача проти позову
- •7. Розпорядження засобами захисту сторін
- •8. Забезпечення позову
- •1. Накладення арешту на майно або грошові кошти, що належать відповідачеві і знаходяться у нього або в інших осіб
- •2. Заборона вчиняти певні дії
- •3. Встановлення обов'язку вчинити певні дії
- •4. Заборона іншим особам здійснювати платежі або передавати майно відповідачеві чи виконувати щодо нього інші зобов'язання
- •5. Зупинення продажу описаного майна, якщо подано позов про право власності на це майно або про виключення його з опису
- •6. Зупинення стягнення на підставі виконавчого документа, який оскаржується боржником у судовому порядку
- •7. Передача речі, яка є предметом спору, на зберігання іншим особам
- •Загальний порядок забезпечення позову
- •Особливий порядок забезпечення позову
- •Гарантії відповідача при забезпеченні позову
- •Лекція 14. Пред’явлення позову. Відкриття провадження у справі
- •1. Порядок звернення зацікавленої особи до суду з позовною заявою
- •2. Форма і зміст позовної заяви
- •3. Розгляд судом звернення про відкриття провадження у справі
- •Дії судді у разі надходження справи
- •4. Правові наслідки відкриття провадження у справі
- •Лекція 15. Провадження у справі до судового розгляду. СУдові виклики та повідомлення
- •1. Поняття і завдання провадження у справі до судового розгляду
- •2. Процесуальний порядок провадження у справі до судового розгляду
- •Змістовний модуль 3 Лекція 16. Судовий розгляд
- •Лекція 17. Закінчення провадження у справі без ухвалення судового рішення
- •Лекція 18. Судові рішення
- •Лекція 19. Заочний розгляд справи
- •Лекція 20. Наказне провадження
- •Лекція 21. Загальна характеристика окремого провадження
- •Лекція 22. Особливості розгляду деяких категорій справ окремого провадження
- •Змістовний модуль 4 Лекція 23. Апеляційне провадження
- •Лекція 24. Касаційне провадження
- •Лекція 25. Провадження у зв’язку з нововиявленими обставинами
- •Лекція 26. Провадження у зв’язку з винятковими обставинами
- •Лекція 27. Виконавче провадження
- •Вирішення питання про примусове проникнення до житла чи іншого володіння особи (ст..376 цпк.
- •Лекція 28. Відновлення втраченого судового провадження
- •Інформаційне та методичне забезпечення Основні джерела до всіх тем.
- •Будь-який нормативний акт та Постанова пленуму Верховного Суду України міститься на офіційному сайті Верховної Ради України www.Rada.Gov.Ua
- •Джерела до окремих тем.
- •Тема 1. Поняття цивільного процесуального права.
- •Тема 2. Принципи цивільного процесуального права.
- •Тема 3. Цивільно-процесуальні правовідносини та їх суб’єкти.
- •Тема 4. Сторони та треті особи в цивільному процесі.
- •Тема 5. Представництво в цивільному процесі.
- •Тема 6. Участь в цивільному процесі органів та осіб, які захищають права інших осіб.
- •Тема 7. Процесуальні строки.
- •Тема 8. Підвідомчість цивільних справ.
- •Тема 9. Підсудність цивільних справ.
- •Тема 10. Судові витрати. Заходи процесуального примусу.
- •Тема 11. Судові виклики та повідомлення.
- •Тема 12. Докази і доказування у цивільному процесі.
- •Тема 13. Поняття про позов.
- •Тема 14. Пред’явлення позову, відкриття провадження у справі.
- •Тема 15. Провадження у справі до судового розгляду. Призначення справи до розгляду.
- •Тема 16. Судовий розгляд.
- •Тема 17. Закінчення провадження у справі без ухвалення судового рішення
- •Тема 18. Судові рішення.
- •Тема 19. Заочний розгляд справи.
- •Тема 20. Наказне провадження.
- •Тема 21. Загальна характеристика окремого провадження.
- •Тема 22. Особливості розгляду деяких категорій справ окремого провадження.
- •Тема 23. Апеляційне провадження.
- •Тема 24. Касаційне провадження .
- •Тема 25. Провадження у зв’язку з нововиявленими обставинами.
- •Тема 26. Провадження у зв’язку з винятковими обставинами.
- •Тема 27. Виконавче провадження.
- •Тема 28. Відновлення втраченого судового провадження.
4. Галузеві принципи цпп
1. Диспозитивність (ст..11 ЦПК)
– є основним принципом цивільного процесу, визначає механізм виникнення, розвитку і закінчення цивільної справи.
– це можливість вільно розпоряджатися своїми суб’єктивними матеріальними та процесуальними правами.
П-п диспозитивності відрізняє за характером цивільний процес від кримінального.
Зміст принципу диспозитивності розкривають через такі положення:
хто хоче здійснити свої права, повинен сам потурбуватися про це;
особа, якій належить право, може від нього відмовитися;
нікого не можна примушувати пред‘явити позов проти своєї волі;
суд не повинен виходити за межі вимоги сторін, за винятками, встановленими законом;
сторона може розпорядитися об‘єктом процесу
Відповідно до п-пу диспозитивності:
порушення цивільної справи, визначення предмету та підстав позову, оскарження рішення, звернення його до виконання залежать від волевиявлення сторони (позивача).
укладення мирової угоди визначається волевиявленням обох сторін
визнання позову залежить від позиції відповідача
сторони самостійно обирають способи захисту
суд без звернення до нього з позовом (заявою) заінтересованих осіб не може відкрити провадження у справі
в окремих випадках, прямо передбачених законом, право на звернення до суду певної особи може бути реалізовано іншими особами (ч.2 ст. 3, ст..45 ЦПК)
сторони можуть передати спір на вирішення третейського суду
Засада диспозитивності пронизує весь цивільний процес від виникнення конкретної цивільної справи до виконавчого провадження. Диспозитивність цивільного процесу визначається наявністю однойменного принципу в матеріальних (регулятивних) правовідносинах, що є об’єктом судового розгляду та вирішення.
Особа, яка бере участь у справі, розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. При цьому слід враховувати, що ЦПК містить кілька обмежень з цього правила. Так:
суд не приймає приймає відмову позивача від позову, визнання позову відповідачем у справі, в якій особу представляє її законний представник, якщо його дії суперечать інтересам особи, яку він представляє (ч.5 ст. 174 ЦПК)
якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд (ч.4 ст. 174 ЦПК)
суд не визнає мирової угоди у справі, в якій одну із сторін представляє її законний представник, якщо його дії суперечать інтересам особи, яку він представляє (ч.6 ст. 175 ЦПК)
апеляційний суд не обмежений доводами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення ( ст. 303 ЦПК) тощо.
Ці норми є гарантіями судової охорони прав та інтересів осіб, які беруть участь у справі.
2. Змагальність (ст..10 ЦПК) – витоки принципу змагальності містяться у протилежності матеріально-правових інтересів сторін в цивільному процесі.
Якщо принцип дисподитивності визначає можливості сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, щодо розпорядження об’єктом спору та рухом процесу, то принцип змагальності визначає їх можливості й обов’язки щодо доказування основних заявлених вимог, щодо відстоювання своєї правової позиції.
П-п змагальності має конституційне закріплення – ст..129 КУ.
В цивільному судочинстві змагальність виявляється в тому, що:
дії суду залежать від вимог позивача та заперечень відповідача;
суд вирішує справу в межах заявлених вимог та на підстав наданих йому доказів;
особи, які беруть участь у справі, займають активне становище щодо інших учасників процесу та суду;
сторони самостійно визначають, які саме докази подавати суду, а які притримати;
особи, які беруть участь у справі можуть брати участь у справі особисто або через представників;
кожна особа зобов‘язана доказати факти, на які вона покликається;
у разі невиконання процесуальних обов‘язків або нездійснення процесуальних прав для особи настають небажані для неї правові наслідки.
Змагальністю визначається весь процес відбору доказового матеріалу, необхідного для вирішення справи, встановлюються форми і способи дослідження цього матеріалу.
Відповідно до ЦПК змагальність проявляється у наступних моментах:
обов’язок по доказуванню покладається на сторін (ч.2 ст.10)
кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень (ч.3 ст.10). Для реалізації цього обов’язку сторони мають відповідні процесуальні права – ст..27 ЦПК
суд сприяє всебічному і повному з’ясуванню обставин справи
роз’яснює особам, які беруть участь у справі, їх права і обов’язки
попереджає про наслідки вчинення або не вчинення тих чи інших процесуальних дій
суд не може втручатися у матеріальні та процесуальні права сторін
не може збирати докази за своєю ініціативою, може витребовувати докази лише за ініціативою сторін. Виняток – окреме провадження (ч.2 ст.235 ЦПК).
Зміст п-пу змагальності істотно змінився з 2001 року, коли в українському процесі було запроваджено т.зв. «чисту» модель змагальності. Раніше п-п змагальності ніби нейтралізувався п-пом об’єктивної істини, і суд був зобов’язаний, не обмежуючись поданими сторонами доказами, вживати усіх передбачених законом заходів для встановлення дійсних обставин справи, тобто збирати докази за власною ініціативою. Зараз у ЦПК такої норми немає.
Тому суд в процесі встановлює істину не об’єктивну, а т.зв. «судову істину».
Весь хід судового засідання має змагальну форму. Ця форма проявляється у визначеній законом послідовності виступів осіб, які беруть участь у справі, в порядку дослідження доказів та в послідовності вирішення судом заявлених клопотань.
Цей принцип дуже тісно пов’язаний з принципом законності, диспозитивності. Умовою реалізації п-пу змагальності виступає процесуальна рівноправність сторін, оскільки змагатися у відстоюванні своїх суб’єктивних прав та охоронюваних законом інтересів сторони можуть лише в однакових правових умовах з використанням рівних процесуальних засобів.
3. Процесуальна рівноправність сторін
Суть даного п-пу виражається у встановлених процесуальним законом рівних можливостях сторін для захисту своїх прав та інтересів.
Надаючи одній стороні конкретні процесуальні права, закон наділяє аналогічними правами і другу сторону. Якщо позивачеві надається право змінювати предмет або підставу позову, то відповідачу надано право змінювати підстави заперечень проти позову, право визнати позов, пред’явити зустрічний позов. Кожна сторона може мати представника. Таким чином, жодна сторона не користується якимись перевагами перед іншою.
При вирішенні спору обидві сторони в однаковій мірі мають право розраховувати на допомогу з боку суду, однак за їх клопотаннями.
П-п процесуальної рівноправності має гарантії на всіх стадіях процесу та є передумовою змагальності процесу.
Цей принцип означає, що сторони мають рівні, але не однакові процесуальні права і обов’язки.
Ст..27 ЦПК – загальні права осіб, які беруть участь у справі
Ст..31 ЦПК – спеціальні права сторін