Лекція 19. Заочний розгляд справи

1. Поняття та значення заочного розгляду справи у цивільному процесі. Підстави та порядок заочного розгляду справи. Зміст заочного рішення.

2. Порядок перегляду заочного рішення. Дії суду після прийняття заяви про перегляд та порядок перегляду заочного рішення.

3. Повноваження суду, який переглядав заочне рішення, підстава для скасування заочного рішення.

4. Порядок оскарження заочного рішення.

5. Набрання заочним рішенням законної сили.

В деяких випадках, якщо відповідач не з'являється у судове засідання, суду необхідно вирішити питання про відкладення розгляду справи або розгляд справи та його відсутності. Це шкодить оперативності розгляду справи, а також формуванню повної доказової бази та встановленню дійсних обставин спра­ви.

Для уникнення таких негативних явищ цивільний процесуаль­ний закон допускає заочний розгляд справи. Найменування цієї форми судового розпишу вказує на заочність для відпо­відача, оскільки позивач у такій справі мас бути присутній у судовому засіданні. Положення про можливість ухвалення за­очного рішення та його виконання повинні спонукати відпо­відача до з'явлення до суду й недопущення зловживання пра­вом брати участь у судових засіданнях.

Закон передбачає дві умови для заочного розгляду справи. По-перше, якщо відповідач не з'явився у судове засідання, причому він був належним чином повідомлений про це, або не з'явився з причин, які визнані судом неповажними (ст. 169 ЦПК). Якщо у справі бере участь декілька відповідачів, то за­очний розгляд справи можливий тільки у випадку нез'явлення усіх співвідповідачів. За відсутності у справі відомостей при кручення повідомлення про судове засідання заочний судовий розгляд також відбутися не може. Заочний розгляд справи мо­же відбуватися також, якщо відповідач залишить залу судово­го засідання до ухвалення рішення у справі. Заочний розгляд справи не є самостійною формою розгляду та вирішення спору про право цивільне. Головуючий, у випадку неявки відповідача, запитавши згоди позивача та вислухавши думку інших осіб, які беруть участь у справі, з приводу заочного роз­гляду справи, постановляє із цього питання ухвалу.

Безпосередній розгляд справи та ухвалення рішення відбу­ваються за загальними правилами з винятками і доповнення­ми, встановленими законом на випадок відсутності у судовому засіданні відповідача. Суд заслуховує пояснення позивача та інших осіб, які беруть участь у справі, досліджує усі докази, в тому числі може заслуховувані і досліджувати письмові пояс­нення відповідача щодо заявлених вимог відповідно до ч. 2 ст. 173 ЦПК.

За результатами розгляду справи суд ухвалює рішення, ви­ходячи із заявлених позовних вимог та на підставі доказів, які подані чи повідомлення про які були подані до або під час по­переднього судовою засідання.

Особливість заочного розгляду цивільної справи поляг» в тому, що в його рамках неможливою с зміна позивачем пред­мета або підстави позову, розміру позовних вимог (ст. 224 ЦІІК) Неможливим видасться також прийняття та досліджен­ня судом інших доказів, незважаючи main на поважні при­чини несвос масності їх подання до суду. Це не означає, що права позивача обмежені, адже якщо він бажає скористатися такими правами, суд зобов'язаний відкласти розгляд у справі для забезпечення явки відповідача.

Заочне рішення має відповідати всім вимогам до будь-яких ін­ших рішень суду (структура, форма, зміст, порядок ухвалення, проголошення та ін). Окрім цього, заочне мас ряд рис, що відрізняють його від інших рішень сулу.

Заочне рішення направляється рекомендованим листом не пізніше п'яти днів з дня його проголошеним відповідачем, який може подати заяву про його перегляд. На відміну від за­гального правила, за яким рішення суду не може бути змінене чи скасоване судом, що його ухвалив, заочне рішення, за наявності необхідних для цього підстав, може бути скасоване.

Заява про перегляд заочного рішення це процесуальний документ, в якому міститься звернення відповідача про пере­гляд рішення суду через його незаконність чи необґрунтованість. Така заява не може містити лише обгрунтування поважності причин неявки відпо­відача у суд, вона має заперечувати ухвалене рішення у зв'яз­ку з його неправосудністю.

Законом встановлено вимоги щодо форми, змісту та поряд­ку подання такої заяви (ст. 229 ЦПК). вона має бути складена у письмовій формі та підписана відповідачем.

Заява подасться до суду, який ухвалив заочне рішення, про­тягом десятиденного строку з дня отримання відповідачем ко­пії рішення, то визначається за відміткою про вручення у по­відомленні. За подання заяви судовий збір не сплачується.

Якщо подана заява не відповідає встановленим ст. 229 ЩІК вимогам щодо змісту та форми, суд залишає її без руху й надає строк для усунення недоліків. Якщо відповідач не усу­не у встановлений строк казаних вад щодо змісту та форми заяви, суддя постановляє ухвалу про її повернення.

Прийнявши належно оформлену заяву про перегляд заочно­го рішення, суд невідкладно надсилає її копію та копії дода­них до неї матеріалів іншим особам, які беруть участь у спра­ві, одночасно повідомляючи їм про час і місце розгляду заяви.

Заява розглядається у судовому засіданні з повідомленням осіб, які беруть участь у справі, неявка яких належним чином повідомлених про час і місце засідання, не перешкоджає роз­гляду заяви.

Головуючий відкриває судове засідання і з'ясовує, хто з осіб, які беруть участь у справі, з'явився, встановлює їх особу, перевіряє повноваження представників, після чого повідомляє зміст заяви і з'ясовує думку сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, щодо вимог про перегляд заочного рішення.

За результатами розгляду заяви суд постановляє ухвалу. Якщо судом буде встановлено, що відповідач не з'явився в су­дове засідання та не повідомив про причини неявки і поваж­них причин і докази, на які він посилається, мають істотне значення для правильного вирішення справи, заочне рішення підлягає скасуванню. У цьому разі суд призначає справу до розгляду у загальному порядку, в інших випадках залишає за­яву без задоволення.

Ухвала про скасування заочного рішення оскарженню в апеляційному порядку не підлягає. Може бути оскаржена ух­вала про залишення заяви без розгляду, а також саме заочне рішення. Оскаржити заочне рішення можна за загальними правилами, при цьому у строк апеляційного оскарження не врахо­вується час, протягом якою судом розглядалась заява про його перегляд.

Відповідно до ст. 233 ЦП К заочне рішення суду набирає законної сили у загальному порядку, тобто після закінчення строку на апеляційне оскарження, а у разі його оскарження — після розгляду справи судом апеляційної інстанції.