3. Наслідки порушення правил про підсудність

Правильне застосування правил підсудності має досить вагоме значення, оскільки може запобігти порушенню процесуальних прав відповідача, допомогти уникнути судової тяганини. Тому, суддя повинен кожного разу відповідно реагувати на їх порушення. Саме при відкритті провадження у цивільних справах важливо правильно визначати як підвідомчість справи, так і її підсудність.

Однією з умов виникнення цивільно-процесуальних правовідносин по конкретному спору є вирішення суддею двох питань:

• чи підпадає вирішення даного спору під цивільну юрисдикцію суду, тобто чи підвідомча йому ця справа;

• який конкретно суд зобов'язаний розглядати дану справу, тобто якому суду вона є підсудною.

Отже, підсудність цивільної справи цьому суду, як і її підвідомчість, встановлюється суддею одноособово під час відкриття провадження у справі.

Якщо суддя встановить, що справа непідсудна цьому суду, він повертає позовну заяву позивачеві (заяву - заявникові) для подання до належного суду. Про повернення заяви суддя постановляє ухвалу, яка також передається позивачеві (заявникові) (ст. 115 ЩІК).

Така ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку (п. З ч. 1 ст. 293 ЦПК). Підлягає оскарженню також ухвала суду першої інстанції про відкриття провадження у справі з недотриманням правил підсудності (п. 5 ч. 1 ст. 293 ЦПК).

Прийнята суддею позовна заява (заява) повинна бути розглянута по суті в суді, до якого вона подана. Проте під час провадження у справі до судового розгляду або під час судового розгляду можуть з'ясуватися або виникнути обставини, що будуть свідчити про необхідність передачі справи до іншого суду для її розгляду і вирішення.

У разі порушення правил підсудності, якщо таке порушення було виявлено під час судового розгляду, суд повинен завершити розгляд та ухвалити судове рішення, оскільки ч.4 ст. 116 ЦПК заборонено передавати до іншого суду справу, яка вже розглядається судом.

Це положення фактично вказує на те, що розгляд судом цивільних справ з порушенням підсудності допустимий. Такий розгляд не є підставою відміни рішення суду, оскільки формальне дотримання судом правил підсудності після вчинення дій по підготовці справи до судового розгляду і початку розгляду справи фактично може призвести до необгрунтованої тяганини та зайвих матеріальних затрат сторін та держави.

Водночас, передача справи з одного суду до іншого можлива за умови що:

• задоволене клопотання відповідача, місце проживання якого раніше не було відоме, про передачу справи за місцем його проживання або місцезнаходженням. Про місце проживання відповідача суд дізнається з позовної заяви, проте позивач може помилитися і не вказати правильної адреси, навмисно зазначити неправильну, і так як у відповідача є право також визначати підсудність, він вправі подати клопотання про передачу справи за місцем його проживання, згідно правил загальної підсудності;

• після відкриття провадження у справі і до початку судового розгляду виявилося, що заяву було прийнято з порушенням правил підсудності. Під початком судового розгляду слід розуміти відкриття судового засідання (підготовча частина). Інакше суд повинен розглянути справу по суті;

• після задоволення відводів (самовідводів) неможливо утворити новий склад суду для розгляду справи;

• ліквідовано суд, який розглядав справу.

При виникненні останніх двох підстав справа передається до суду, найбільш територіальне наближеному до даного.

Суд, який вирішує питання про передачу справи до іншого суду, постановляє про це мотивовану ухвалу, яка може бути оскаржена в апеляційному порядку окремо від рішення суду (п. 6 ч. 1 ст. 293 ЦПК). Сама ж передача справи здійснюється лише після закінчення строку на оскарження такої ухвали, а в разі подання скарги - після залишення її без задоволення.

При передачі цивільної справи з одного суду до іншого між судами можуть виникнути суперечки з приводу того, хто з них повинен розглядати справу. Щоб не допустити тяганини при передачі справи, забезпечити своєчасний та швидкий її розгляд і вирішення по суті, законодавець установив імперативне правило, згідно з яким справа, передана з одного суду до іншого в установленому законом порядку, повинна бути прийнята до провадження судом, якому вона надіслана. Спори між судами про підсудність не допускаються (ст.117 ЦПК).

Методи впливу на підсудність:

• залучення співвідповідачів

• коригування позовних вимог (н-д, віндикація + відшкодування шкоди)

• коригування вимог шляхом зміни підстави або предмета позову

• пред’явлення позову до відповідача, місце проживання якого невідоме