Порядок вручення судових повісток

Судові повістки, адресовані фізичним особам, вручаються їм під розписку, а юридичним особам - відповідній службовій особі, яка розписується про одержання повістки (ч. 1 ст. 76 ЦПК).

Розписка про одержання судової повістки з поміткою про дату вручення в той самий день особами, які її вручали, повертається до суду (ч. 2 ст. 76 ЦПК).

Якщо особу, якій адресовано судову повістку, не виявлено в місці проживання, повістку під розписку вручають будь-кому з повнолітніх членів сім'ї, які проживають разом з нею, а за їх відсутності - відповідній житлово-експлуатаційній організації або виконавчому органу місцевого самоврядування (ч. З ст. 76 ЦПК)

У разі відсутності адресата особа, що доставляє судову повістку, негайно повертає її до суду з поміткою про причини невручення (ч. 4 ст. 76 ЦПК).

Вручення судової повістки представникові особи, яка бере участь у справі, вважається врученням повістки і цій особі (ч. 5 ст. 76 ЦПК).

Якщо особа, яка бере участь у справі, перебуває під вартою або відбуває покарання у виді довічного позбавлення волі, позбавлення волі на певний строк, тримання у дисциплінарному батальйоні військовослужбовців, обмеження волі, арешту, повістка та інші судові документи вручаються їй під розписку адміністрацією місця утримання особи, яка негайно надсилає розписку та письмові пояснення цієї особи до суду (ч. 6 ст. 76 ЦПК).

Особам, які проживають за межами України, судові повістки вручаються в порядку, визначеному міжнародними договорами згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, в разі відсутності таких - через дипломатичні представництва та консульські установи України за місцем проживання цих осіб (ч. 7 ст. 76 ЦПК). Так, до консульських функцій входить передача судових і несудових документів або виконання судових доручень з отримання свідчень для судів держави, що представляє консул, у відповідності до діючих міжнародних угод або, за відсутності таких угод, в будь-якому іншому порядку, що не суперечить законам і правилам держави перебування.

У разі відмови адресата одержати судову повістку, особа, яка її доставляє, робить відповідну помітку на повістці і повертає її до суду. Особа, яка відмовилася одержати судову повістку, вважається повідомленою (ч. 8 ст. 76 ЦПК).

Якщо місцеперебування відповідача невідоме, суд розглядає справу після надходження до суду відомостей щодо його виклику до суду в порядку, визначеному Кодексом (ч. 9 ст. 76 ЦПК).

Усунення причин неявки в судове засідання

Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, зобов'язані повідомляти суд про зміну свого місця проживання (перебування, знаходження) або місцезнаходження під час провадження справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання або місцезнаходження судова повістка надсилається на останню відому судові адресу і вважається доставленою, навіть якщо особа за цією адресою більше не проживає або не знаходиться (ч. 1 ст. 77 ЦПК).

Закон чітко не вказує на форму та спосіб повідомлення про зміну місця проживання або місцезнаходження (перебування). В Кодексі зазначається, що повідомлення має бути здійснене у вигляді заяви (при цьому не зазначено її форму - усної чи письмової і відповідних її реквізитів). Очевидно, що повідомлення має здійснюватися у письмовій формі і його можна вручити як особисто, так і направити у суд листом або телеграмою, зазначивши в ньому адресу та найменування суду, назву справи, прізвище судді (якщо воно відоме) та саму інформацію про зміну свого місця проживання або знаходження з детальною вказівкою на нову адресу.

Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, зобов'язані повідомляти суд про причини неявки у судове засідання. У разі неповідомлення суду про причини неявки вважається, що сторони та інші особи, які беруть участь у справі, не з'явилися в судове засідання без поважних причин (ч. 2 ст. 77 ЦПК).

Багаторазове нез'явлення відповідних осіб в судове засідання без поважних причин може мати наслідком притягнення їх до адміністративної відповідальності: за ст. 185-3 КпАП України неповага до суду, що виразилася у злісному ухиленні від явки в суд свідка, потерпілого, позивача, відповідача або в непідкоренні зазначених осіб та інших громадян розпорядженню головуючого чи в порушенні порядку під час судового засідання, а так само вчинення будь-ким дій, які свідчать про явну зневагу до суду або встановлених у суді правил, - тягнуть за собою накладення штрафу від шести до дванадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або адміністративний арешт на строк до п'ятнадцяти діб.

Злісне ухилення експерта, перекладача від явки в суд тягне за собою накладення штрафу від шести до дванадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

!!! Разом з тим, ці норми КпАП України не зовсім узгоджуються із диспозитивними засадами ЦПК, зокрема щодо права сторін брати участь в судових засіданнях (на власний розсуд!).

Якщо місцеперебування відповідача в справах за позовами про стягнення аліментів або про відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю фізичної особи, невідоме, суд ухвалою оголошує його розшук. Розшук проводиться органами внутрішніх справ, а витрати на його проведення стягуються з відповідача в дохід держави за рішенням суду (ст. 78 ЦПК). Розшук відповідача допускається як у стадії підготовки справи до судового розгляду, так і під час судового розгляду. Розшук також може мати місце і на стадії виконавчого провадження. Стаття 78 ЩІК містить положення щодо розшуку відповідача у перших наведених випадках, тобто під час підготовки та судового розгляду справи. Щодо розшуку відповідача на стадії виконавчого провадження, то він здійснюється відповідно до вимог ЦПК, зокрема ст. 375 "Вирішення питання про оголошення розшуку боржника або дитини", та Закону України "Про виконавче провадження".