Практичне значення виділення елементів позову

Як вказує В.І. Тертишніков, виділення змісту позову необхідне для:

1. визначення підсудності справи;

2. зміни змісту позову в процесі розгляду справи;

3. класифікації позовів за процесуальною ознакою.

Виділення предмета та підстави позову також має практичне значення. Це необхідно, оскільки:

Для предмета позову	Для підстави позову
процесуальний закон вимагає вказати предмет позову в позовній заяві (п. 3 ч. 2 ст. 1 19 ЦПК)	процесуальний закон вимагає вказати підставу позову в позовній заяві (п. 5 ч. 2ст. 119 ЦПК)
за предметом позову визначається підвідомчість справи	за підставою позову визначаються межі доказування (ч. 1 ст. 60 ЦПК)
за предметом позову відповідач формує захист проти позову	за визначеною підставою позову відповідач формує захист проти позову
неприпустимість подання позову, що тотожний за предметом позову, який розглядається чи вже розглянутий (пп. 2-4 ч. 2 ст. 122 ЦПК)	недопустимість подання позову, що тотожний за підставою позову, який розглядається чи вже розглянутий (пп. 2-4 ч. 2ст. 122 ЦПК)
позивач може змінити предмет позову після порушення справи (ч. 2 ст. 31 ЦПК)	позивач може змінити підставу позову після порушення справи (ч. 2 ст. 31 ЦПК)
для класифікації позову за матеріальною ознакою (про що йтиметься нижче)

3. Види позовів

Виділяють три основні класифікації позовів.

І. В залежності від об'єкта захисту (характеру спірного матеріального правовідношення) виділяють матеріально-правову класифікацію позовів. Ця класифікація здійснюється за галузями та інститутами цивільного права.

Розрізняють позови, що виникають з цивільних, трудових, сімейних, земельних та інших правовідносин. В свою чергу кожен з цих позовів поділяється за інститутами відповідної галузі права: позови з цивільних правовідносин поділяються на позови, що виникають із договірних зобов'язань, заподіяння шкоди тощо.

Практичне значення цієї класифікації полягає в тому, що вона покладена в основу судової статистики, використовується в узагальненнях судової практики та дослідженні матеріально-правових і процесуальних особливостей цивільних справ.

II. В залежності від змісту позову (процесуально-правова ознака).

1. Позов про присудження = виконавчий позов

спрямований на примусове виконання підтвердженого судом обов’язку відповідача.

2. Позов про визнання (позитивний, негативний) = установчий позов

спрямований на підтвердження існування чи відсутності правовідношення.

3. Перетворювальний позов

спрямований на встановлення нового, зміну чи припинення існуючого правовідношення

III. В залежності від характеру інтересу, що захищається позови поділяються на:

• особисті,

• на захист державних і суспільних інтересів,

• групові (в тому числі і на захист невизначеного кола осіб)

• непрямі.

IV. В залежності від того, чи є об'єктом порушеного права (інтересу) благо, що піддається грошовій оцінці, позови поділяються на:

• майнові

• немайнові.

Ця класифікація має практичне значення при визначення розміру судового збору.