Особливий порядок забезпечення позову

Постановляючи той чи інший вид забезпечення позову до подання позову, суд не може дотримати вимог співмірності (ч.3 ст. 152 ЦПК), оскільки у суді ще немає позовної заяви, а, отже, суд не знає ні змісту вимог, ні предмета спору. Саме тому закон передбачив тільки один випадок забезпечення позову до подання позову, а саме з метою не допустити порушення права інтелектуальної власності, наприклад шляхом заборони друку певного твору, випуску статті тощо.

До заяви про забезпечення позову додаються документи та інші докази, які підтверджують, що саме ця особа є суб'єктом відповідного права інтелектуальної власності і що її права можуть бути порушені у разі невжиття заходів забезпечення позову. До заяви додаються також її копії відповідно до кількості осіб, щодо яких просять вжити заходи забезпечення позову (ч. 4 ст. 151 ЦПК). Суд, розглядаючи заяву про забезпечення позову, подану до подання позовної заяви, може вимагати від заявника подати додаткові документи та інші докази, що підтверджують необхідність забезпечення позову (ч.3 ст. 153 ЦПК). Така заява розглядається судом не пізніше двох днів з дня її подання. У разі обґрунтованої вимоги заявника заява про забезпечення позову, подана до подання позовної заяви, розглядається лише за його участю без повідомлення особи, щодо якої просять вжити заходи забезпечення позову (ч. 2 ст. 153 ЦПК).

У разі подання заяви про забезпечення позову до подання позовної заяви заявник повинен подати відповідну позовну заяву протягом десяти днів з дня постановлений ухвали про забезпечення позову (ч. 5 ст. 151 ЦПК). Якщо таку заяву не буде подано, то заходи забезпечення позову скасовуються судом (п. 1 ч. 7 ст. 154 ЦПК). Також заходи забезпечення позову можуть бути скасовані у решті випадків, що застосовуються до загального порядку забезпечення позову (ч. 4-7 ст. 154 ЩІК).

Гарантії відповідача при забезпеченні позову

У матеріалі, наведеному вище, ми аналізували можливості забезпечення позову та порядок його забезпечення. Безперечно, інститут забезпечення позову передбачений для захисту інтересів позивача. Проте ЦПК передбачає певні гарантії прав відповідача (особи, щодо якої вжито заходи забезпечення позову без її повідомлення) під час забезпечення позову:

1) можливість оскарження ухвали про забезпечення позову в апеляційному порядку окремо від рішення суду (п. 2 ч. 1 ст. 293 ЦПК). Проте слід мати на увазі, що оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи (ч. 10 ст. 153 ЦПК). Оскільки ухвала про забезпечення позову не перешкоджає подальшому провадженню у справі, ця ухвала відповідно до ч. 1 ст. 324 ЦПК у касаційному порядку оскаржена бути не може (п. 9 Постанови Пленуму ВСУ);

2) можливість подання заяви до суду про скасування заходів забезпечення позову протягом десяти днів з дня отримання копії ухвали. Така заява розглядається протягом двох днів (ч. 4 ст. 154 ЦПК). Питання про скасування заходів забезпечення позову вирішується в судовому засіданні з повідомленням осіб, які беруть участь у справі. Неявка цих осіб не перешкоджає розгляду питання про скасування заходів забезпечення позову (ч. 5 ст. 154 ЦПК);

3) забезпечення вимог позивача заставою, достатньою для того, щоб запобігти зловживанню забезпеченням позову (ч. 4 ст.153 ЦПК);

4) право на відшкодування збитків, завданих забезпеченням позову у разі (ч.1 ст.155 ЦПК):

а) скасування заходів забезпечення позову;

б) набрання законної сили рішенням про відмову у задоволенні позову;

в) набрання законної сили ухвалою про закриття провадження у справі;

г) набрання законної сили ухвалою про залишення заяви без розгляду.

У разі внесення позивачем предмета застави відшкодування збитків, завданих забезпеченням позову, в першу чергу здійснюється за рахунок предмета застави (ч. 2 ст. 155 ЦПК).