- •1. Тематичний план з курсу “Цивільний процес”
- •2. Анотація навчальної дисципліни
- •2. Поняття цивільного процесуального права
- •2. Види і стадії цивільного судочинства
- •Види цивільного судочинства
- •4. Джерела цивільного процесуального права
- •Лекція 2. Принципи цивільного процесуального права
- •1. Поняття, значення та система принципів цпп
- •Класифікація принципів
- •2. Загально-правові принципи цпп
- •3. Міжгалузеві принципи цпп
- •2. Принцип участі народу безпосередньо у здійсненні правосуддя через народних засідателів
- •3. Принцип незалежності суддів і підкорення їх лише закону
- •4. Принцип здійснення судочинства державною мовою
- •5. Принцип рівності усіх учасників процесу перед законом і судом
- •6. Принцип колегіальності та одноособовості розгляду цивільних справ
- •7. Принцип гласності судового процесу та його повного фіксування
- •4. Галузеві принципи цпп
- •5. Принципи окремих процесуальних інститутів (і-ту судового розгляду)
- •1. Принцип усності судового розгляду
- •2. Принцип безпосередності судового розгляду
- •Лекція 3. Цивільні процесуальні правовідносини
- •1. Поняття та ознаки цивільних процесуальних правовідносин
- •4.3. Інші учасники процесу
- •Лекція 4: Сторони в цивільному процесі
- •1. Загальна характеристика сторін в цивільному процесі
- •2. Процесуальні права та обов’язки сторін
- •1. Право змінити підставу або предмет позову
- •2. Право збільшити (зменшити) розмір позовних вимог
- •3. Відмова від позову
- •1. Право визнати позов повністю або частково
- •2. Зустрічний позов
- •3. Процесуальна співучасть
- •4. Заміна неналежного відповідача
- •5. Процесуальне правонаступництво
- •Види правонаступництва
- •Лекція 5. Треті особи як суб'єкти процесуальних відносин
- •1. Поняття та види третіх осіб
- •2. Треті особи, які заявляють самостійні вимоги щодо предмета спору
- •3. Треті особи, які не заявляють самостійні вимоги щодо предмета спору
- •Лекція 6. Представництво в цивільному процесі
- •Поняття та загальна характеристика судового представництва
- •2. Види представництва
- •Договірне представництво
- •Законне представництво
- •3. Повноваження представника в суді
- •Лекція 7. Участь у цивільному процесі органів та осіб, яким надано право захищати права, свободи та інтереси інших осіб
- •1. Загальна характеристика участі в цивільному процесі органів та осіб…
- •2. Участь у цивільному процесі Уповноваженого вру з прав людини
- •3. Процесуальні форми та підстави участі прокурора у цивільному процесі
- •Змістовний модуль 2 лекція 8. Підвідомчість (цивільна юрисдикція)
- •1. Поняття підвідомчості
- •2. Критерії визначення підвідомчості цивільних справ
- •3. Види підвідомчості
- •Види підвідомчості цивільних справ
- •4. Наслідки порушення правил про підвідомчість
- •Лекція 9. Підсудність цивільних справ
- •1. Поняття та критерії визначення підсудності
- •2. Види підсудності
- •3. Наслідки порушення правил про підсудність
- •Лекція 10. Судові витрати та заходи процесуального примусу
- •1. Поняття та значення судових витрат в цивільному судочинстві
- •2. Види судових витрат та порядок їх сплати
- •Повернення судових витрат
- •3. Розподіл судових витрат між сторонами
- •4. Заходи процесуального примусу: поняття, види, порядок та підстави їх застосування (самостійне опрацювання)
- •Види заходів процесуального примусу (ст. 91 цпк)
- •Не підлягають приводу в суд особи, які не можуть бути допитані відповідно до цпк
- •Лекція 11. Судові виклики та повідомлення
- •Різниця між судовою повісткою про виклик та судовою повісткою-повідомленням
- •Оголошення про виклик відповідача до суду
- •Шляхи отримання судової повістки адресатом
- •Порядок вручення судових повісток
- •Усунення причин неявки в судове засідання
- •Лекція 12. Докази та доказування
- •1. Поняття, ознаки та класифікація доказів
- •Види доказів
- •2. Доказування як процесуальна діяльність
- •3. Предмет доказування
- •4. Критерії оцінки доказів
- •5. Засоби доказування в цивільному процесі
- •Пояснення сторін, третіх осіб та їх представників
- •Показання свідків
- •Письмові докази
- •Речові докази
- •Висновок експерта
- •6. Забезпечення доказів
- •Лекція 13. Позов
- •1. Поняття позову та позовного провадження
- •2. Елементи позову
- •Практичне значення виділення елементів позову
- •3. Види позовів
- •4. Право на позов та право на пред'явлення позову
- •Співвідношення права на позов і права на пред'явлення позову
- •Відмінність передумов права на пред'явлення позову від умов реалізації права на пред'явлення позову
- •5. Об'єднання і роз'єднання позовів
- •6. Захист інтересів відповідача проти позову
- •7. Розпорядження засобами захисту сторін
- •8. Забезпечення позову
- •1. Накладення арешту на майно або грошові кошти, що належать відповідачеві і знаходяться у нього або в інших осіб
- •2. Заборона вчиняти певні дії
- •3. Встановлення обов'язку вчинити певні дії
- •4. Заборона іншим особам здійснювати платежі або передавати майно відповідачеві чи виконувати щодо нього інші зобов'язання
- •5. Зупинення продажу описаного майна, якщо подано позов про право власності на це майно або про виключення його з опису
- •6. Зупинення стягнення на підставі виконавчого документа, який оскаржується боржником у судовому порядку
- •7. Передача речі, яка є предметом спору, на зберігання іншим особам
- •Загальний порядок забезпечення позову
- •Особливий порядок забезпечення позову
- •Гарантії відповідача при забезпеченні позову
- •Лекція 14. Пред’явлення позову. Відкриття провадження у справі
- •1. Порядок звернення зацікавленої особи до суду з позовною заявою
- •2. Форма і зміст позовної заяви
- •3. Розгляд судом звернення про відкриття провадження у справі
- •Дії судді у разі надходження справи
- •4. Правові наслідки відкриття провадження у справі
- •Лекція 15. Провадження у справі до судового розгляду. СУдові виклики та повідомлення
- •1. Поняття і завдання провадження у справі до судового розгляду
- •2. Процесуальний порядок провадження у справі до судового розгляду
- •Змістовний модуль 3 Лекція 16. Судовий розгляд
- •Лекція 17. Закінчення провадження у справі без ухвалення судового рішення
- •Лекція 18. Судові рішення
- •Лекція 19. Заочний розгляд справи
- •Лекція 20. Наказне провадження
- •Лекція 21. Загальна характеристика окремого провадження
- •Лекція 22. Особливості розгляду деяких категорій справ окремого провадження
- •Змістовний модуль 4 Лекція 23. Апеляційне провадження
- •Лекція 24. Касаційне провадження
- •Лекція 25. Провадження у зв’язку з нововиявленими обставинами
- •Лекція 26. Провадження у зв’язку з винятковими обставинами
- •Лекція 27. Виконавче провадження
- •Вирішення питання про примусове проникнення до житла чи іншого володіння особи (ст..376 цпк.
- •Лекція 28. Відновлення втраченого судового провадження
- •Інформаційне та методичне забезпечення Основні джерела до всіх тем.
- •Будь-який нормативний акт та Постанова пленуму Верховного Суду України міститься на офіційному сайті Верховної Ради України www.Rada.Gov.Ua
- •Джерела до окремих тем.
- •Тема 1. Поняття цивільного процесуального права.
- •Тема 2. Принципи цивільного процесуального права.
- •Тема 3. Цивільно-процесуальні правовідносини та їх суб’єкти.
- •Тема 4. Сторони та треті особи в цивільному процесі.
- •Тема 5. Представництво в цивільному процесі.
- •Тема 6. Участь в цивільному процесі органів та осіб, які захищають права інших осіб.
- •Тема 7. Процесуальні строки.
- •Тема 8. Підвідомчість цивільних справ.
- •Тема 9. Підсудність цивільних справ.
- •Тема 10. Судові витрати. Заходи процесуального примусу.
- •Тема 11. Судові виклики та повідомлення.
- •Тема 12. Докази і доказування у цивільному процесі.
- •Тема 13. Поняття про позов.
- •Тема 14. Пред’явлення позову, відкриття провадження у справі.
- •Тема 15. Провадження у справі до судового розгляду. Призначення справи до розгляду.
- •Тема 16. Судовий розгляд.
- •Тема 17. Закінчення провадження у справі без ухвалення судового рішення
- •Тема 18. Судові рішення.
- •Тема 19. Заочний розгляд справи.
- •Тема 20. Наказне провадження.
- •Тема 21. Загальна характеристика окремого провадження.
- •Тема 22. Особливості розгляду деяких категорій справ окремого провадження.
- •Тема 23. Апеляційне провадження.
- •Тема 24. Касаційне провадження .
- •Тема 25. Провадження у зв’язку з нововиявленими обставинами.
- •Тема 26. Провадження у зв’язку з винятковими обставинами.
- •Тема 27. Виконавче провадження.
- •Тема 28. Відновлення втраченого судового провадження.
2. Елементи позову
Виділяють три складові частини (елементи) позову:
предмет,
підставу
зміст.
Елементи позову необхідні для визначення того, чи тотожними є два чи більше позовів. Позови будуть тотожними, якщо співпадає предмет, підстава позову та сторони позову. У такому разі позивач не може знову звернутися до суду з позовними вимогами.
Предмет позову - це вказане позивачем суб'єктивне право, про захист якого він просить суд винести рішення за допомогою вказаних у заяві способів.
Предметом позову може бути як охоронюваний законом інтерес, так і правовідносини в цілому: авторське право на твір літератури, науки чи мистецтва, право власності на житлове приміщення, право на певні періодичні платежі тощо.
Таким чином, предмет позову - вірогідно існуюче чи заперечуване відповідачем правовідношення.
Необхідно розрізняти предмет позову та об'єкт спірного правовідношення, так званий матеріальний об'єкт позову, який входить до предмета позову як його структурна частина. Грошова сума, витребувана з відповідача, є не предметом позову, а його матеріальним об'єктом, об'єктом спірного правовідношення. Тому, коли йдеться про зменшення або збільшення позовних вимог, то мається на увазі не зміна предмета позову в цілому, а лише зміна кількісної сторони матеріального об'єкта позову. (Вандишев, Дернова).
Також, наприклад, щодо житлового будинку можуть бути заявлені позови: про визнання права власності на будинок, про вселення до будинку, про усунення перешкод у користуванні будинком, про виключення будинку з опису, про перехід прав покупця будинку на співвласника тощо.
Право визначення предмета позову належить позивачу, який сам обирає спосіб захисту свого права. Правильне визначення предмета позову визначає і майбутнє виконання судового акта, оскільки обмежено сформульовані вимоги позивача у подальшому не дозволять його примусово виконати.
Наприклад, позивач пред'явив позов тільки з вимогою про визнання правочину недійсним, не заявляючи вимог, пов'язаних із правовими наслідками задоволення позову судом. Суд виніс рішення про визнання правочину недійсним, але для того, щоб наступили наслідки недійсності правочину, у рішенні суду відповідно до вимог позивача повинні бути визначені й подальші дії - повернення майна, грошових коштів, вчинення інших певних дій сторонами правочину, до яких відповідач може бути примушений судом. Без цього позов буде неповноцінним. Тільки тоді позивач зможе вимагати виконання судового рішення у виконавчому провадженні. Якщо ж рішення суду буде винесене тільки стосовно заявленої вимоги, наприклад, про визнання правочину недійсним, то примусове виконання такого рішення буде неможливим. (Зейкан)
Підстава позову - це юридичні факти, на основі яких позивач обґрунтовує свої вимоги відповідно до норм матеріального права.
Дані факти породжують позов. Вони вказують на наявність чи відсутність правовідносин між позивачем і відповідачем та на обґрунтованість вимог позивача. Законодавець так і називає підставу позову - "обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги" (п. 5 ч. 2 ст. 119 ЩІК).
Факти, що складають підставу позову:
1) Правоустановчі факти - вказують на те, що позивач володіє суб'єктивним матеріальним правом, за захистом якого він звертається до суду. Так, у позовній заяві про поновлення на роботі повинні бути відомості про існування трудового правовідношення, оскільки лише з ним законодавство про працю пов'язує виникнення відповідних прав та обов'язків.
2) Факти активної легітимації - вказують на зв'язок вимоги із суб'єктом, який її заявив, тобто з позивачем. Факти пасивної легітимації - вказують на зв'язок певного обов'язку з відповідачем. Факти пасивної легітимації обумовлюють існування інституту заміни неналежного відповідача в процесі, а факти активної – на існування інституту відмови в задоволенні позову (оскільки заміни неналежного позивача не існує).
3) Факти приводу до позову вказують на те, що суб'єктивне матеріальне право чи охоронюваний законом інтерес втрачають визначеність через порушення чи заперечення їх іншими особами.
Наприклад, в позові про стягнення аліментів на дитину фактами підстави позову будуть такі факти (Тертишніков):
наявність шлюбу між батьками |
правоустановчий факт |
народження дитини в період шлюбу |
правоустановчий факт |
відповідач вказаний батьком у свідоцтві про народження дитини |
факт пасивної легітимації |
дитина проживає з матір'ю |
факт активної легітимації |
батько залишив сім'ю і не надає допомоги в утриманні дитини |
факт приводу до позову |
Класифікаціями підстав позову є їхній поділ на фактичну і юридичну, активну та пасивну.
Активна і пасивна підстави обумовлені характеристикою позивача як активної, а відповідача як пасивної сторони.
Активна підстава - правоустановчі факти, що свідчать про можливість особи виступити в якості носія суб'єктивного матеріального права. Пасивна підстава містить факти приводу до позову, тобто факти, що вказують на необхідність звернення до суду з метою залучення до відповідальності відповідачів.
Іншою класифікацією підстав позову є поділ їх на фактичні та правові підстави. Фактична підстава - це сукупність юридичних фактів, на якій базується вимога. Правова підстава - норма права, порушена чи заперечувана процесуальним супротивником. (Вандишев, Дернова)
Позивач не зобов'язаний підтверджувати наявність суб'єктивного цивільного права посиланням на закон (ст. 119 ЦПК). Такий підхід не означає, що зазначення конкретної норми права, на якій ґрунтується вимога, є помилкою. Навпаки: і для прокурора, і для адвоката посилання на норму закону в позовній заяві є бажаним і потрібним. Представник, який готує позовну заяву, повинен подбати як про виклад юридичних фактів, так і вказати ті норми закону, на яких ґрунтуються вимоги. І якщо позивач не наводить або не в змозі навести правові підстави позову, то він ускладнює роботу суду, а також захист своїх прав, оскільки стає незрозумілим, чого хоче добитися позивач. І це при тому, що суд не повинен допомагати в цьому позивачу. На практиці в такій ситуації суд витрачає додаткові зусилля і час, вимагає письмово уточнити свої вимоги, щоб усунути неясність і недостатню зрозумілість позиції позивача. (Зейкан)
Зміст позову - це дія суду, здійснення якої просить позивач, коли звертається до суду за захистом порушеного чи оспоорюваного права.
Питання про самостійність змісту позову як його елемента є дискусійним. Опоненти виділення змісту позову як самостійного елемента вказують на те, що зміст позову охоплює предмет та підстави позову, або на те, що зміст позову охоплюється предметом позову.
Зміст позову визначається позивачем, виходячи з передбаченого законом виду судового захисту. Тому позивач має право просити суд:
про зобов'язання відповідача до виконання певної дії або утримання від будь-якої дії;
про визнання існування чи відсутності якого-небудь правовідношення, суб'єктивного права чи обов'язку;
про зміну чи припинення правовідношення позивача з відповідачем (про перетворення правовідношення).