Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Texti_lektsiy_TsIVIL_NIJ_PROTsYeS_2010.doc
Скачиваний:
5
Добавлен:
29.04.2019
Размер:
2.33 Mб
Скачать

7. Розпорядження засобами захисту сторін

У цивільному процесі, як відомо, діє принцип диспозитивності, відповідно до якого сторони на власний розсуд визначають обсяг і засоби захисту своїх прав і охоронюваних законом інтересів. Вони вправі змінити заявлену матеріально-правову вимогу в силу різних обставин об'єктивного і суб'єктивного характеру.

Стаття 31 ЦПК надає сторонам наступні можливості розпорядження засобами захисту своїх прав та інтересів:

Можливості розпорядження позивача

Можливості розпорядження відповідача

змінити підставу або предмет позову

збільшити або зменшити розмір позовних вимог

відмовитися від позову

визнати позов повністю або частково

закінчити справу мировою угодою

вимагати виконання судового рішення

Вказані дії сторін є розпорядчими щодо долі процесу і загалом належать до форм розпорядження засобами захисту прав та інтересів суб'єктів права.

Див. – лекція 4 – Спеціальні права сторін

право сторони

обмеження в розпорядженні правом

результат розпорядження правом

відмова позивача від позову

беззаперечне право позивача

ухвала про закриття провадження у справі (ч.3 ст. 174 ЦПК)

укладення мирової угоди

ухвала про відмову у визнанні мирової угоди та продовження судового розгляду, якщо умови мирової угоди суперечать закону чи порушують права, свободи чи інтереси інших осіб (ч. 5 ст. 175 ЦПК)

а) ухвала про закриття провадження у справі (ч. 4ст. 175 ЦПК);

б) ухвала про визнання мирової угоди (за клопотанням сторін) (ч. 5ст. 175 ЦПК)

визнання позову відповідачем

ухвала про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову та продовження судового розгляду, якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб (ч. 4 ст. 174 ЦПК)

рішення про задоволення позову (ч. 4 ст. 174 ЦПК)

У випадку, якщо суд не приймає відмову позивача від позову, визнання позову відповідачем у справі (ч. 5 ст. 174 ЦПК) або не визнає мирової угоди у справі (ч. 6 ст. 175 ЦПК), суд постановляє відповідну ухвалу і продовжує розгляд справи.

8. Забезпечення позову

При пред'явленні позову позивач має намір задовольнити свою вимогу до відповідача шляхом примусового виконання обов'язку, який відповідач не виконав добровільно. Між тим у судовій практиці зустрічаються ситуації, коли існують побоювання, що виникне складність або неможливість виконання майбутнього рішення суду, якщо не будуть прийняті заходи щодо забезпечення позову (ст. 151 ЦПК). Такі ситуації можуть траплятися, зокрема, тоді, коли боржник відчужує спірне майно, приховує місцезнаходження спірної речі тощо. Для припинення недобросовісних дій боржника застосовуються заходи, які називаються заходами забезпечення позову.

Забезпечення позову - дії суду чи судді, спрямовані на прийняття передбачених законом заходів, що гарантують належне виконання рішення по справі в тому випадку, якщо позов буде задоволено.

Як визначається цей інститут у Постанові Пленуму Верховного Суду України (далі по тексту - Постанова Пленуму ВСУ), забезпечення позову - це сукупність процесуальних дій, які гарантують виконання рішення суду в разі задоволення позовних вимог.9

Кінцева мета позивача - домогтися, щоб його вимога була задоволена і виконана. Забезпечення позову можливе як по первісному, так і по зустрічному позову.

Розглянемо основні види забезпечення позову згідно із ч. 1 ст. 152 ЦПК.

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]