2. Форма і зміст позовної заяви

Суди розглядають справи в порядку позовного, наказного та окремого провадження (ч. З ст. 15 ЦПК). Справи позовного провадження розглядаються судом на підставі поданої позивачем позовної заяви, яка повинна за формою та змістом відповідати закону.

Позовна заява є процесуальним документом, через який реалізується право на пред'явлення позову. В ній знаходить своє об'єктивне вираження проведена робота щодо відбору, дослідження, оцінки фактів і доказів, уточнення правової позиції та з'ясування лінії спору. Саме у позовній заяві представник ставить "завдання" перед судом, визначає загальну спрямованість справи. Ознайомившись з вдало складеним процесуальним документом, суддя одразу може усвідомити для себе суть спору, ті вузлові точки лінії спору, з'ясування яких дають йому можливість переконатися у правомірності правової позиції сторони і вийти на рішення. (Зейкан)

Питанню форми та змісту позовної заяви присвячена ст.119 ЦПК. Проте перш ніж перейти до детального розгляду вимог, що нею встановлюються, зупинимось на складових частинах позовної заяви. Виходячи з практики складання процесуальних документів, позовну заяву умовно можна поділити на п'ять частин:

частина	реквізити
вступна	найменування суду, до якого подається заява (п.1 ч.2 ст.119 ЦПК)
	ім'я (найменування) позивача і відповідача, а також ім'я представника позивача, якщо позовна заява подається представником, їх місце проживання або місцезнаходження, поштовий індекс, номер засобів зв'язку, якщо такий відомий (п.2 ч.2 ст.119 ЦПК)
	ціна позову щодо вимог майнового характеру (п.4 ч.2 ст.119 ЦПК)
описова		назва позовної заяви
		виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги (п.5 ч.2 ст.119 ЦПК)
		відомості про забезпечення доказів або позову, якщо позовна заява подана після забезпечення доказів або позову (ч.8 ст.119 ЦПК)
мотивувальна		зазначення доказів, що підтверджують кожну обставину, наявність підстав для звільнення від доказування (п.6 ч.2 ст.119 ЦПК)
		вказівка на норми матеріального права, за якими, на думку позивача, необхідно вирішувати спір
прохальна		зміст позовних вимог (п.3 ч.2 ст.119 ЦПК)
додаткова		перелік документів, що додаються до заяви (п.7 ч.2 ст.119 ЦПК)
		дата подання позовної заяви (ч.3 ст.119 ЦПК)
		підпис позивача чи представника (ч.3 ст.119 ЦПК)

Окремі автори вживають термін "резолютивна частина" на позначення прохальної частини позовної заяви. Не можна погодитися з цією точкою зору, оскільки позовна заява є не судовим рішенням, а лише зверненням за вирішенням спору до органу судової влади. Тому і частина позовної заяви, в якій викладають позовні вимоги, не може бути резолютивною. Термін "прохальна частина" більш точно відображає призначення позову і цієї частини позовної заяви зокрема.

Відповідні частини у позовній заяві повинні міститися у наведеній послідовності з тим лише винятком, що описова та мотивувальна частини позовної заяви можуть бути (а часто так і відбувається) поєднані між собою.